EN|RU|UK
 Політика України
  10892  18

 Віце-прем'єр Геннадій Зубко: "Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей". КАРТА


Автор: Ольга Скороход

З віце-прем'єром - міністром будівництва та ЖКГ Геннадієм Зубком зустрічаємося за кілька днів до завершення його каденції. Наостанок він представив наступний щабель реформи децентралізації – зменшення кількості районів, що викликало жвавий резонанс. Міністр висловив надію, що нова влада продовжить реформу.

Ми запитали про суть цих змін, а також почули про те, чому на відміну від районів не можна зменшувати кількість областей, як децентралізація унеможливлює сепаратизм. Про префектів, голів громад і чому вони мають пройти спеціальну школу. Про те, чому райцентри та облцентри лишаться, але громади в ідеалі майже не повинні цього помічати. А також чи готова нова владна команда продовжувати реформу в запропонованому руслі.

ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАД ТА ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ РАЙОНІВ НАБЛИЖАЄ ПОСЛУГИ ДО ЛЮДИНИ. БІЛЬШЕ НЕ ТРЕБА БУДЕ ЇЗДИТИ ПО ДОВІДКУ В РАЙЦЕНТР

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 01

Для початку Цензор.НЕТ поставив віце-прем'єру найтиповіші запитання, які лунають у народі, коли згадують про зменшення кількості районів:

- Це ж тепер Бахмач не матиме статус райцентру? Це приниження!

- Моя бабуся не має інтернету, щоб користуватися е-послугами, а далеко в райцентр їздити не зможе.

- Тепер доведеться їздити з Яготина аж у Бровари?

- Дуже багато різночитань і розумінь наших пропозицій. Але для чого їм їздити далеко?

- Тому що буде менше районів, відповідно, буде один райцентр. Це перше, що спадає на думку, коли пересічні українці чують про зменшення кількості райцентрів.

- Це раніше по всі послуги потрібно було їхати в район. А тепер, за рахунок реформи децентралізації навпаки - послуга наближається до людей. Ми передаємо повноваження на громади, які створюються на базовому рівні. У громаді передбачені і адміністративні сервіси, і освіта, і охорона здоров’я, делеговані державою. Тобто практично все те, що було колись у районі, сьогодні наближено до громади. Тому людині не потрібно буде їхати в район по якусь довідку. Їй потрібно звернутися до місцевого ЦНАПу й отримати всі адмінпослуги, в тому числі і соціальні. За нашою методикою ЦНАП повинен бути не далі, як 25 км від людини, в 30-хвилинній доступності. А раніше до райцентру інколи потрібно було їхати 50 чи 60 км.

- Таке поняття, як райцентр вже не буде актуальним?

- Так і зараз ЦНАПи при райдержадміністраціях менш ефективні, ніж ті, що створені в громадах. Тому що громада може і оплату праці поставити, і забезпечити програмним забезпеченням за допомогою нашої інформаційної системи "Вулика" краще, і, найголовніше - громада ще на цьому і заробляє. Минулого року місцеве самоврядування заробило 2,3 млрд на послугах. Це достатньо великий дохід для держави.

Подивіться на моніторинг процесу утворення громад.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 02

Беремо, наприклад, Житомирську область. Тут 23 райони. Але велика кількість районів вже цілком покрита громадами. Це означає, що людині не потрібно їхати в райцентр, щоб отримати ту послугу, яку вона може отримати в цій своїй громаді.

Відбувається дублювання функцій районного рівня і громади. І в районі залишаються працівники, і в громадах працюють працівники, які мають виконувати однакові функції. Отже, ми по-перше, прибираємо дублювання. А по-друге, - нам потрібно зробити так, щоб людина мала всі послуги на місці. Станції поліції або поліцейські відділення будуть у громаді. Рятувальна служба – так само. Первинна медична допомога також буде в громаді. Освіта – школа – в громаді. Дитячий садок в громаді, як і раніше. Практично весь спектр послуг, який потрібен людині для того, щоби жити.

Постає питання, щоб перейти все-таки до європейської моделі, коли у нас буде в районі мінімум 150 тисяч людей. В таких районах буде більше відповідальності, але в них зменшується кількість функцій, тому що ці функції передані на місця. Таким чином ми отримаємо 4 райдержадміністрації, які координують і забезпечують державну підтримку великої кількості територій і громад і в яких є представництво 15 центральних органів виконавчої влади.

- Дублювання функцій прибирають не лише для зручності, але й з метою економії коштів. Як це відображатиметься у цифрах?

- Питання не в економії, а в ефективності. У нас зараз 48 тисяч державних службовців працюють в райдержадміністраціях, отримують 6 млрд грн заробітної плати. Після переходу від 465 районів до 102 кількість службовців на місцях зменшиться до 14 тис. 600. Наша пропозиція – зробити так, щоб вони отримували 5 млрд, тобто зменшити витрати на 1 млрд. Але ці 5 млрд направити на гідну заробітну плату для того, щоб можна було набрати гарних фахівців.

- Тобто йдеться про скорочення штату. Які плани щодо майже 30 тисяч потенційно звільнених чиновників?

- Так, саме про це мені часто пишуть у Фейсбуці: "Це все-таки чиновник, він отримує заробітну плату. Він ходить в магазин, щось купує, платить ПДФО". Спеціалісти, які працюють у виконкомах у громадах на сьогоднішній день, вони не виконують ті ж самі функції? Сьогодні у нас у громадах люди отримують більшу заробітну плату ніж в райдержадміністраціях. Тому потреба в таких людях величезна. В 934 громадах сьогодні вже працюють від 20 до 100 працівників. А взагалі потреба на базовому рівні в громадах у фахівцях після обєднання 1400-1500 громад понад 60 тисяч. Тож фахівці з руками і ногами будуть забрані в громади, де є реальні гроші, реальні плани, свій бюджет. І я вам скажу, там більш цікава робота, ніж в майбутній райдержадміністрації, в якої фактично більше функцій координації і менше функцій проектного менеджменту.

- Якими питаннями займатимуться райдержадміністрації?

- Їхня функція - більше питання контролю й координації, ніж прямих послуг. Це служба НСЗУ, служба якості освіти, служба, яка контролює професійно-технічну освіту, і так далі. Також – питання експлуатації та контролю якості міжрайонних доріг.

Окрім того, районний рівень – це питання організації роботи державних служб. Це 15 державних органів районного та міжрайонного рівня – казначейська, міграційна, фіскальна, соціальна служба, пенсійний фонд, поліція та інші. Але функції державних органів, в тому числі і пенсійних, для того, щоб нараховувати, зараз переводиться в електроні сервіси. І вони також можуть бути фронт-офісом у громаді.

В обласної ради - це координація, забезпечення функціонування обласних комунальних закладів. У районного рівня - це контроль і теж координація. А громада – це вже практично виконання тих послуг, яких потребує громада.

СЕРЕД САБОТАЖНИКІВ СТВОРЕННЯ ОТГ – КИЇВСЬКА, ЗАКАРПАТСЬКА, ВІННИЦЬКА. ОДЕСЬКА І ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТІ

- Отже, який районний поділ ви пропонуєте?

- Важливо зрозуміти, що це не просто формальний поділ на райони по 150 тисяч осіб. Мета реформи децентралізації – це формування базового рівня – громад і зробити громади спроможними і наблизити послуги до людини. Це також можливо за рахунок того, що люди, яких вони обрали як владу, будуть відповідальними - щоб не спрямовувати людину по кожну довідку в район.

Районний рівень ми моделювали на основі норм Директиви Європейського Парламенту і Ради №1059/2003 "Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)". яка дозволяє сформувати просторове розташування територіальних органів центральних органів виконавчою влади, і яка точно показує, як повинна працювати система, щоб люди могли ефективно отримувати послуги. Яка область вам найближча? Візьмемо для прикладу.

- Київська.

- Ось Київська область. Є чітка територія. Є кількість ОТГ, які повинні бути в області, є кількість міст обласного значення, є розуміння скільки там людей проживає і скільки повинно бути ОТГ в перспективі.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 03

Київська область не є лідером зі створення громад з різних причин. Тут дається взнаки і вплив політичних груп, і бізнесових груп, а ще агропромисловий комплекс, який хоче впливати на процес, бо тут найкращі землі в Україні. Постійна зміна голів адміністрацій, боротьба з обласною радою (голова адміністрації і голова обладміністрації - від різних політичних сил). Це заважало побудувати діалог для створення практичних умов для об’єднання. Однак найголовнішою є інша причина. Коли область достатньо заможна, то сільський голова не дуже хоче йти на об’єднання. Він чітко розуміє, що у нього і так є податок на землю. У нього і так є акциз, який він отримує. А йому кажуть: візьміть ще додатково гроші, але вам потрібно взяти на утримання школу, амбулаторію. Сільські голови заможних громад ідуть на таке неохоче. Наприклад, Великодимерська громада дуже довго приймала рішення.

Ми вважаємо, що 45 об’єднаних громад в Київській області достатньо. Перспективний план області прийнятий. Рожевим кольором заштриховані ті, які вже створені. Зеленим – ті, яким ще потрібне створення. Ми прораховуємо, скільки інфраструктурних проєктів, соціальних об’єктів там є. Далі – які функції центральних служб мають бути передані на місця у ЦНАПи. Тобто людині не потрібно знати, де розміщені сервіси, наприклад управління фіскальної служби, щоб взяти довідку. Їй треба знати, де розміщений ЦНАП. Далі ми показуємо, скільки у нас є територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Де на карті нанесені і як вони розташовані. Тут видно – Державна фіскальна служба, Національна поліція, окружні суди, Пенсійний фонд. Це важливо, тому що досі розташування й координація цих служб була хаотичною: міжрайонна прокуратура своє робила, фіскальна служба – свою історію робила, Пенсійний фонд – свою. І не завжди це розміщувалося в одному місці.

- Які в Київській області залишаться райони?

- Ми прораховували , це 4 чи 5 районів. У нас зараз дискусії йдуть. Адміністративний центр району не може бути по Європейському законодавству менше, ніж 50 тисяч населення. Однак певні області мають більше невеликих міст. Тому ми йдемо до того, що, може бути адміністративний центр іншого розміру. Наприклад, адміністративні центри по 20 тис. населення. Ми рахуємо, скільки у нас людей покривається центром об’єднаного району. От у нас центр об’єднаного району. Біла Церква, Бровари, Васильків, Ірпінь. В новому районі покривається 30-кілометровою зоною 270 тис. Далі від 30 до 60 кілометрів - ще 122 тис. Практично це дає можливість, щоб ми бачили в цьому районі на базовому рівні сформованими близько 12 громад. Це означає, що в новому районі люди як мінімум в 12 ЦНАПах можуть отримати свої послуги.

АДМІНРЕФОРМА Є УБЕЗПЕЧЕННЯМ ВІД СЕПАРАТИЗМУ, БО НЕ ПРИВ'ЯЗУЄ ГРОМАДИ ДО ОБЛАСТІ

- Ви говорили, що Київська область проблемна. На мапі видно інші області, де процес творення громад просувається повільно – Закарпатська, Вінницька, Одеська, Харківська. З чим там пов’язане гальмування?

- По Закарпатській області - це питання голови адміністрації, який там працював і не дуже хотів проводити реформу. Також є питання нацменшин, що проживають, як правило, вздовж кордону – Виноградівський, Берегівський райони. Ми пропонуємо, щоб ці громади були витягнуті більш вглибину, щоб в одній громаді об'єднати українські та угорські села.

- В Одесі та ж історія? Тут Бесарабія біленька.

- І тут у нас є ті ж самі питання, які нам потрібно дуже уважно вивчити і зробити так, щоб у громаду об'єднувалися села з різним етнічним домінуванням.

Зрештою, це запобіжник проти сепаратистських настроїв. Загалом реформа децентралізації є таким запобіжником, тому що, досі практично всі громади (сільські і селищні) не мали зв’язку з центром, з Києвом, а були залежні від області. Адже ресурс спрямовувався в область, а потім передавався на райдержадміністрації. І що казала область, те фінансово залежні від неї громади й робили. Зараз же громада має прямі бюджетні відносини безпосередньо з урядом. Вона отримує медичну субвенцію, освітню субвенцію, які не проходять через область. Вона отримує свої податки – ПДФО, податок на землю, податок на нерухомість, акциз. Навіть якщо з’явиться якийсь керівник в області і скаже: а давайте подумаємо про свою "ЛНР-ДНР", то йому громада скаже: у нас є своє життя і планування. І якби в 2014 році така система менеджменту і громади були в Донецькій та Луганській областях, то ми ніколи б не отримали окупацію території під виглядом сепаратистського заколоту.

- Харківська, до речі, чому серед саботажників?

- Прикордонні до Росії, там дуже мляво йде реформа. У Вінницькій повільно – там важко пояснити, все що потрібно, є, нема бажання.

- Жовтим на мапі що позначено?

- Це там, де чекають рішення про створення громад. Але головне, що обласній поділ вже врахований у Конституції. Він враховує національні особливості, транснаціональне співробітництво, регіональний розвиток. І це також запобіжник сепаратизму. Тому що області в Україні достатньо великі за європейськими мірками. У нас Житомирська область – практично, як держави Естонія або Словенія.

- Тобто ідею про збільшення областей або романтичну пропозицію про повернення адмінподілу "великих історичних територій" ви не підтримуєте?

- Це дуже небезпечно. Тому що по-перше, це веде до можливості сепаратистських настроїв. По-друге, в Конституції записані АР Крим, Севастополь, Донецька, Луганська області. Так і має залишатися до повернення Криму, припинення анексії і до звільнення тимчасово окупованих територій. Тому випад у зміну кількості областей – дуже небезпечний.

А от питання районів – це дійсно питання законів, які ухвалює Верховна Рада, а не питання Конституції.

- На вашій мапі окуповані території Донецької та Луганської областей також заповнені.

- Ми цілком прийняли перспективний план Луганської і Донецької області й показали, як розвиватиметься ситуація після того, як наші території будуть звільнені. Щоб люди бачили, де у них буде скільки громад, де будуть адміністративно-територіальні центри, яка повинна бути інфраструктура.

Цю перспективу ми опрацювали з військово-цивільними адміністраціями, щоб визначити де центри майбутніх громад. Ментально це дуже важливо - показати людям, які там практично опинилися в заручниках, де саме і як вони будуть жити, якщо їх звільнять. І скажу відверто. Якщо, наприклад, відбудеться звільнення, вийдуть російські війська і ми зможемо провести вибори за українським законодавством, то це також запобіжник майбутнього сепаратизму.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 04

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА – МІСЦЕ РОЗВИТКУ

- Поділ Чорнобильської зони на заповідник і промисловий ареал лишиться незмінним?

- Це взагалі зона розвитку. Білорусь вже пішла трошки швидше. Вони зменшили 30-кілометрову зону до 10 км і вже визначили територію, на якій можна розміщувати підприємства, вирощувати продукцію. Те саме відбувається зараз у нас. Тобто у нас є заповідник. І є промислова зона, де вітрова і сонячна енергетика має найкращу інвестиційну привабливість в Україні з урахуванням тарифу. Вся Україна має вільну потужність зеленої енергетики, без навантаження на тариф, до 4 ГВт, а Чорнобильська зона - 2,1 ГВт.

- Оскільки це регіон далеко не сонячний, наскільки інвестори хочуть туди заходити?

- Поки що 15-16 євроцентів за 1 КВт зеленої енергетики дає можливість заходити в будь-яку територію – північну, або південну. Але зараз Верховна Рада ухвалила закон, який визначає аукціони. Мета зеленої енергетики – створити можливість генерації, де у нас її немає і де вона потрібна. Для того, щоби не будувати додаткові лінії електропередач і перекидувати цю енергію. Наприклад, Німеччина зараз частково перекидає електроенергію через Україну, через наші мережі з півночі на південь. Тому що у них практично вся зелена енергетика виробляється зверху – вітер там, де Гамбург, Ганновер. А споживання – це Баварія, найбільша промислова зона. У нас, запровадивши аукціон, сам інвестор буде боротися за прибуток. Якщо на південь дає більший прибуток, то тариф там має бути менший. На Півночі менша кількість кіловат, ти отримуєш більший тариф. Це європейський підхід до формування тарифу, а не просто фіксація його на рівні 15 центів.

-Низка експертів висловлювали думку, що концентрація потужних станцій з отримання енергії з альтернативних джерел вноситиме дисбаланс у систему. Тобто краще мати середнього розміру станції.

- Тому що вся енергія у нас заганяється в споживання. Це вже питання до роботи "Укренерго", тому що вони є одним з тих, хто транспортує цю енергію. Головне питання – це залучення технологій, в тому числі і накопичення. Коли ми кажемо, що є вітрова і сонячна енергія, наприклад, яку можна розвивати в Чорнобилі, то питання, а чому там не можна створити зону, в якій би ми мали, наприклад, потужності для серверів, які можуть одразу і споживати? Тут є можливості ставити те, що не потребує в обслуговування великої кількості людей. Це накопичення енергії або сервері з накопиченням інформації. Це питання подальшого розвитку. Це можливість розміщення виробництва, які не потребують великої кількості людей, які можуть працювати на будь-якої завезеній сировині. Це не питання вирощування продукції, а бо використання сировини, яка є в Чорнобильській зоні.

ПРЕФЕКТА НЕ ЗМОЖУТЬ ПРИЗНАЧИТИ У РЕГІОН, З ЯКОГО ВІН ПОХОДИТЬ

- Чому ви пропонуєте реформу не відкладати і реалізувати її протягом року?

- У нас залишаться рік до місцевих виборів. Я вам відкрию карту моделювання. Якщо ми зайдемо на наступні 5 років до місцевих виборів з такою картою, де є різна система менеджменту, це означає, що ми витратимо ще 5 років для того, щоб громади об’єднувалися. Тим більше, що ми маємо перспективні плани, які прийняті громадами на рівні областей.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 05

Отже, у нас лишаються Закарпатська, Київська, Одеська області, що, я сподіваюсь, закриють це питання. Тоді ми би мали на наступні місцеві вибори вже повністю сформований базовий рівень, обрали б голів громад і вони б уже працювали.

- Законодавче забезпечення, яке надалі потрібне для реформи? Зокрема щодо ліквідації держадміністрацій і передачу їхніх функцій префектам.

- У нас є маршрутна карта – 17 законів, які потрібні для того, щоб максимально продовжити реформу.

А от для наступного етапу реформи, яка стосується запровадження інституту префектів, ми не зможемо обійтися без змін до Конституції. У чому сенс цієї реформи? Префект не має доступу до грошей. Він має тільки одну можливість - контролювати виконання законів України. Останнє соціологічне дослідження, яке ми проводили з Радою Європи, Київським міжнародним інститутом соціології показало, що 95% українців вважають, що контроль за органами місцевого самоврядування потрібен у зв’язку з їх бездіяльністю. Наприклад, коли в Лисичанську відключають водоканал, тому що місцева рада невчасно прийняла рішення щодо переказу грошей. Або в Смілі не запускається опалення у зв’язку з тим, що міська рада вирішила, що не повинна платити за борги попередників.

Префект – якраз та людина, яка контролює виконання законів, і коли настає бездіяльність або місцеве самоврядування самоусунулось від виконання своїх обов’язків, він може тимчасово виконувати їхні функції до обрання нових. Якщо ми хочемо демократичну державу, то так, як ми відпускаємо фінанси, повноваження і даємо можливості, точно так ми повинні мати і жорсткий контроль.

- Хто має призначати префектів?

- Це питання дискусії, ким призначається – Кабінетом Міністрів чи Президентом. На префекта покладається координація всіх територіальних органів виконавчої влади, тому що будь-який лист на фіскальну службу, або на екологічну інспекцію, яку потрібно ліквідувати, до речі, заходить на префекта, а потім він його розписує далі. Тобто він координує всі центральні органи виконавчої влади на місці. Питання в тому, що він також повинен забезпечити громадський порядок, територіальну оборону і безпеку. А ці питання входять до компетенції президента. Тому питання префекта перекликається як з президентською гілкою, так і з виконавчою владою.

- Хто може бути префектом і на скільки років їх призначатимуть?

- Префект не може бути призначений у регіон, де він народився. Повинен мати ротацію через 3-5 років. Вони мають бути не пов’язаними з місцевими елітами, з якимись зобов’язаннями, вони мають бути не пов’язаними родинними стосунками. Бо вони виконують чисто державну функцію.

Якщо ви мені скажете: Геннадію Григоровичу, ви знаєте людину, яка була б готова зараз іти працювати префектом, то я точно скажу "ні". Тому що це зовсім інший рівень питань. У Франції –людина, молодша 45 років, не може стати префектом. Президентом може стати з 35 років. А префектом – ні. Це людина, яка повинна пройти певний шлях, мати певну підготовку. На сьогодні ніхто не може готувати префектів в Україні. Тобто нам потрібно ще створити програму підготовки префектів, які повинні стажуватися, зайти в кадровий резерв.

Окрім того, районні префекти не підпорядковані обласному. Вони між собою координуватимуться, але це не так, як зараз, коли голови облдержадміністрацій командують головами райдержадміністрацій.

- Районних префектів теж призначатиме центр?

- Тільки центр. Це французька модель, яка дає можливість контролю, державного нагляду за органами місцевого самоврядування.

ПОДІЛ НА РАЙОНИ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ ДО МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ, ЩОБ ПРИБРАТИ ДУБЛЮВАННЯ ФУНКЦІЙ

- Київ має проблему з місцевим самоврядуванням. Яке ваше бачення щодо моделі для столиці?

- Скажіть, будь ласка, Київ – це одна громада чи ні? Чи це кілька громад?

- У міста має бути одна громада.

- Бачите, ви відповідаєте самі. Тому і питання міської влади повинно бути цільним. Я не прихильник районних рад. Якби наприклад, були префекти, вони якраз у районах могли би забезпечувати контроль і працювати, якщо не виконується закон, або не захищаються права громадянина. Але це одна громада. Ми не можемо сказати, що отут є міська влада, а тут є ще одна громада районна. Тому наше бачення: в Києві може бути міський голова так, як він міський голова будь-де, в Житомирі ,або у Винниці. У нього є свій виконком, у нього свої заступники, які працюють. Префект від держави також може бути, бо Київ має статус столиці.

- Нова владна команда висловила намір розвести ці посади.

- Це атавізм. Моя відповідь дуже проста: проведемо реформу. І одразу зникнуть питання. Будь ласка, зробіть це, запровадьте префектуру.

- За строками яке ваше бачення? Я так розумію, що до місцевих виборів ви пропонуєте встигнути сформувати всі об'єднання громад, а новий адмінподіл, запровадження префектури, навчання префектів - коли?

- Це можна робити одночасно. Головне, щоб сил вистачило. Закони – це добре, вони вже розроблені. А от імплементація – це непроста історія. І тому я бачу, що абсолютно можливе імплементувати вже створення громад на базовому рівні до наступного жовтня. Також абсолютно можливо перевести в новий районний поділ до жовтня 2020 року для того, щоб не обирати ті районні ради, які будуть знову у великій кількості.

До 2020-го можливо зробити об’єднання громад, провести закріплення перспективних планів, відправити всіх голів громад на вибори, створити районний поділ , по - менеджерськи зрозуміло, як це зробити. По префектах це можна зробити, але ми тоді повинні сказати, що у нас буде перехідний етап. Питання не тільки до переходу до префектур і підготовки префектів, питання в готовності органів місцевих самоврядування по запуску виконкомів і плавного переходу. Зараз необхідно внести зміни до Конституції, але наголосити , що у нас буде перехідний період, який дасть можливість це імплементувати.

У ПРОГРАМІ "СЛУГИ НАРОДУ" ЗАПИСАНО ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРЕФЕКТУР

- Ви знайомили нову команду з цими планами. З їхнього боку є підтримка?

- Ми проводимо політичні консультації.

- З ким саме?

- Ми провели зустрічі з Дмитром Разумковим, Олексієм Гончаруком, Олександром Корнієнком та показали всі точки, які дуже важливі зараз. Це не тільки питання нашого бажання продовжити реформу. Це питання ситуації, коли систему менеджменту починає "розривати". Наприклад. Овруцький район. Одна громада. Там є райдержадміністрація, є районна рада. І там є голова об’єднаної громади, який має раду, виконком і взяв на себе всі повноваження, функції та інфраструктуру. Районні лікарні – у нього, школи – у нього, дитячі садки – у нього. За райдержадміністрацією залишається тільки питання соцзахисту і пенсійного забезпечення. А районна рада не знає взагалі, що робити і каже: відпустіть нас, будь ласка.

Така ситуація зараз по країні вже у 20 районах, які повністю покриті громадами. Питання: що там робить райдержадміністрація? Що там робить районна рада? 154 райони там, де у нас від 50 до 99% покрито вже громадами. 91 район залишається без жодної громади. Але там тупо саботаж. Це також питання якості "управлінців" в райдержадміністраціях, про яких так піклуються на Фейсбуці, і залежності людей від призначених чиновників, які більше піклуються про себе а не проблеми людей. Червоним позначено на мапі України райони, які не мають жодної об’єднаної громади.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 06

- Є розуміння від нової команди, вони продовжуватимуть?

- Поки не побачимо закони в парламенті немає, у програмі "Слуги народу" записано, що вони будуть вводити префектури і проводити реформу децентралізації.

- Але можна почати розробляти нове законодавство, а можна продовжувати втілювати вже те, що зроблено.

- Ніхто не може заборонити розробити новий закон, або взяти за основу готові законопроекти. Ми показали ці закони, ми їх передали. І ми навіть запропонували свій проект коаліційної угоди. Якщо не буде коаліційної угоди, то буде програма дій. Тому після зустрічі вже були заяви від керівників політичної сили про те, що цю реформу будуть продовжувати.

- Вам пропонували в якійсь формі продовжувати?

- Я маю свою місію. Ми підготували TransitionBook по кожній реформі –децентралізація, енергоефективність, містобудування, житлова політика, ЖКГ - практично показали, що ми зробили, які закони прийняті, який результат на сьогоднішній день це дало. І які далі цілі стоять перед майбутнім парламентом у вигляді кількості громад, які закони потрібно прийняти.

- Вже вирішили, чим займатиметеся після відставки?

- Немає ніякої відставки.Є закінчення каденції Уряду. Треба вже звикати, щоб владу саме передавати. Є різні проєкти, якими мені, як проєктному менеджеру було б цікаво займатись – міжнародні, бізнес-проєкти. Але я точно не випускатиму із поля зору розпочаті реформи, насамперед децентралізації та енергоефективності.

- Офіс Президента звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією призупинити фінансування регіональних програм до призначення нового Уряду. Але ви на це не пішли. У цьому суто формальні причини, бо ОП не має права втручатися в роботу уряду, чи за цим криється щось глибше?

- Є бюджетне законодавство і процедури, які потрібно виконувати, є і певна логіка дій, починаючи з проведення регіонального відбору проєктів, затвердження Урядом і виконання обов’язків держави. Втручання - це ручне управління, це небезпечно, ми передали на місцевий рівень багато повноважень і можливість прийняття рішень, це дало результат в 12 000 проєктів, які реалізовані в регіонах за останні чотири роки, і це ефективно.

- З риторики нової команди зникають тези про знецінення напрацювань за попередні 5 років. На вашу думку, вашу роботу оцінили?

- Що більш важливо для мене, як для менеджера – щоб мене цінило політичне керівництво чи громадяни? Для мене дуже класно, коли українська людина точно знає, що децентралізація – це добре. Вона бачить ЦНАП і каже: так це ж децентралізація. У Донецькій області бачать новий центр безпеки (рятувальна станція, поліцейська станція, ДСНС) і кажуть: так це ж децентралізація, реконструйована школа в громаді чи нова сільська амбулаторія – теж децентралізація. Ось що важливо…

- Якщо, наприклад, згадати Дніпропетровську область -лідера по децентралізації, зведенню шкіл та інших об'єктів соціальної інфраструктури. Але ми бачили результати на виборах. Зрозуміло, що це рідна область нового президента. Та все ж, чому люди переважно не пов'язали ці конкретні результати на місцях з роботою уряду та реформою децентралізації? , це провал комунікацій?

- Перше. Ніхто з державних менеджерів не повинен чекати на те, що за його роботу будуть дякувати. Ти прийшов на роботу, ти отримуєш можливість реалізувати амбітні цілі. Зарплата - не мотивація, скажу відверто, працювати за 34 тисячі грн мало хто готовий такого рівня підготовки і з такою відповідальністю. Але питання в тому, якщо ти вже назвався, - будь ласка, працюй і виконуй свої обов’язки.

А от чому такий результат на виборах. Це питання і побутової корупції, і корупції, про яку люди чують з екранів телебачення. В школу ти зайшов – щось віддав. В лікарню зайшов – щось залишив. Далі Держгеокадастр, ДАБІ й екоінспекція - це три органи, які створюють найбільше проблем для бізнесу. А бізнес – це роботодавці. Вони про це говорять своїм людям, які на них працюють.

Друга причина – в комунікаційному плані повністю програли. Зрештою, у державних органів немає жодного повноцінного медіа, через який би можна було доносити результати реформ, практичні досягнення. Я як міністр маю Фейсбук, твіттер, сайт Міністерства і ще маю можливість спілкуватися з вами. Інших каналів комунікації практично немає, крім поїздок в регіони і прямого спілкування з людьми. Плюс, не завжди була асоціація між успіхами та владою. Коли міський голова або голова громади робить щось добре, він каже: це ж я молодець. А про те, що вони отримують державну фінансову підтримку на проекти, за рахунок розробленої державної політики та системи мотивації, що вони отримали кошти прямо в бюджет, що їм 52% передали державного бюджету – вони про це не комунікують і з людьми про, про це не говорять.

НАМ ТРЕБА СТВОРЮВАТИ ШКОЛИ ЗА ТИПОМ MBA ДЛЯ ГОЛІВ ГРОМАД

- Наскільки керівництво, менеджмент і обслуговуючий персонал на місцях готові до децентралізації? На прикладі ситуації з витратою грошей від Світового банку це викликає сумнів. Коли є можливість отримання грантів Світового банку на оновлення інфраструктури далеко не всі голови громад чи мерів поспішають це робити.

- Не всі готові ще з точки зору підготовки і компетенцій. У нас теж багато питань виникає зараз щодо створених громад, тому що не всі громади показують ефективність у використанні коштів, ефективність у підготовці проектів . Вони всі хочуть – стадіон, школу, дороги. Питаєш: проект є? Зазвичай у таких ситуаціях проекту нема.

Я вважаю, що нам потрібно створювати такі бізнес-школи типу МВА для голів громад. Вони повинні чітко розуміти, що таке фінанси, що таке право, що таке HR, що таке управління. Практично та програма, яку зараз ми з U-LEAD розробляємо, щоб потім можна було на аутсорсинг віддати - не просто в Державну академію при президентові України, яка штампує голів райдержадміністрацій. Ми знаємо - там є ті, хто вчаться, і ті, хто просто їздить "здавати".

Я скажу більше. Голови громад самі заплатять гроші за себе, якщо вони відчують, що від такої освіти буде результат. Я пішов у 2006 році вчитися у бізнес-школу. Я свого часу закінчив ІТ, КПІ, але мав купу питань з економіки, тому що працював менеджером. Потім я закінчив уже Києво-Могилянську бізнес-школу. Я платив сам за своє навчання. Це на 2005 рік були немалі гроші – 17 тис. дол. Я вагався, чи треба, бо диплом MBA не державного зразка. І я не шкодую. Вже потім отримав спеціальність економіки НАУКМА, закінчив аспірантуру, захистив дисертацію.

- У продовження кадрової підготовки. Вважаєте, що реформа децентралізації має іти нога в ногу з реформою освіти, медицини, ЖКГ?

- Все повинно іти . Реформа децентралізації – це основна реформа, яка супроводжує і витягує, як локомотив, інші секторальні реформи.

- Медична, освітня, інші реформи в принципі встигають. А ЖКГ, таке враження, що відстає дуже сильно. Це дуже помітно.

- У чому вона відстає?

- Я можу навести дуже банальний приклад. Коли людина, наприклад, маючи якусь проблему, приходить в ЖЕК – це просто така тьма-тьма-тьма. Все створено для того, щоб зненавидіти державу.

- Ви знаєте, що до кінця року ви повинні визначитися з тим, хто буде управляти вашим будинком?

- Знаю. Така ситуація, що, наприклад, нема вибору, ти все одно обираєш той же ЖЕК. Так склалося.

- Ви зібрали на розмову будинок, співвласників.

- Є будинок, де багато пенсіонерів. Вони в принципі проти цих реформ. І ті люди, що там живуть, заручники цієї ситуації.

- Зараз загальні збори, які можуть відбутися, повинні зібрати тільки половину мешканців і оголосити конкурс на надання послуг для вашого будинку. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що ми нарешті розбили монополію муніципальних ЖЕКів, які отримують гроші з бюджету на ремонт житлового фонду, на ремонт мереж і нічого не роблять. Зараз ви стаєте практично бенефіціарами і можете управляти.

Просто треба провести якісний конкурс, зробити оголошення і обрати управителя для Вашого будинку, Зараз це дуже схоже на формування громад. У нас в 2000-х роках практично реформа по ЖКГ пішла не так, як в Польщі. Це дуже погано. Тому що там спочатку заставили людей взяти в управління будинок, а потім дозволили викупити квартири по залишковій вартості. У нас же приватизували квартири. До речі, я колись приїхав з іноземцями в Донецьку область. Вони кажуть: що ж такий поганий вигляд мають ці будинки? Я кажу, а пішли зайдемо в під’їзд? Заходимо у під’їзд, а там взагалі жах, стіни обшарпані. Кажу, а давайте постукаємось у квартири, дивіться, які двері у всіх гарні. Дзвонимо, заходимо. Всередині – ремонт, все нормально. Тобто люди не розуміють, що не тільки квартира, а і весь будинок - їхня власність. Зараз ми ламаємо цю ситуацію, коли кажемо про те, що будинок – це спільна власність, яку мешканці мають взяти в управління.

- Багато з експертів, навіть приватні інженери, говорять, що велика проблема в тому, що немає в Україні загальної стратегії розвитку стратегічних галузей - тих же водоканалів чи інфраструктурного оновлення. Тобто лише деякі місцеві голови чи директори водоканалів беруть на себе ризик використати цей кредит Світового банку - такі собі окремі острівці прогресу, - а потім проти них ще й кримінальні справи відкривають, як це було в Тернополі.

- Зараз в Україні 42 міста займається модернізацією.

Віце-премєр Геннадій Зубко: Ми зменшимо кількість районів, але наблизимо послуги до людей. КАРТА 07

Це в основному міста обласного значення. Наприклад, Харків займається теплокомуненерго, водопостачанням і будівництвом полігону сміття – одразу 3 проекти. Якщо взяти всі проекти – це понад 70 проектів по Україні. Але це питання менеджменту. Ми практично зараз закінчуємо ще програму муніципального розвитку на 400 млн з ЄІБ і дуже важко відібрати муніципалітети, які готові компетентно рухатися. Тому зараз за підтримки Литви, посольства і уряду Канади разом з EDGE ми формуємо таку програму, яка створить проектні групи в муніципалітетах.

Тобто у нас багато тих, хто хоче. Але коли ти заходиш і працюєш над тим, щоб зробити feasibility study, ти не можеш з них нічого добитися. Згадаємо Львів із полігоном, коли вони не могли відібрати ділянку. І після того, як Франція включилася, вони виділили експертів, відпрацювали на місці. Тому зараз хочемо зробити такі проектні команди, які би могли практично на місці допомогти муніципалітетам правильно сформувати свою роботу з міжнародними фінансовими організаціями. Потрібно знайти і банківський підхід, і міжнародні процедури. Тому що практично всі проекти виходять на міжнародні торги і проводяться не за Прозорро, а на міжнародних торгах.

- Плюс необхідно дати зрозуміти суспільству, що головні проблеми в ЖКГ не завжди помітні . Бо школу ти бачиш, лікарню бачиш, парковки, фонтани ти бачиш. А водоканал чи каналізацію під ногами - не бачиш. А саме там головні проблеми. Дороги - це прекрасно. Але коли думаєш, що під ними зогнилі труби…

- Ви дуже класно попали в точку. У нас також враження таке, що воно відійшло на другорядний рівень, тому що це не продається людям. Той же Харків. Дуже класний благоустрій – квіти, тротуари, все. Але коли дивишся, скільки вони вкладають коштів ву регламентні роботи тепломереж і водних трас – це 2%.

Тому і питання в тому, що ми зараз говоримо про те, чого ми хотіли б. А ми хотіли б, щоб на ЖКГ, на модернізацію підприємства, ремонт мережі вкладалося мінімум до 12% власних доходів громад. Щоб саме сфера ЖКГ, а не лише інфраструктура були пріоритетом для місцевого самоврядування, адже ми говоримо про системи життєзабезпечення, що може бути ближче і важливіше для людини.

 Ольга Скороход, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/ua/r3145090
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору