EN|RU|UK
 Суспільство, Політика України
  4575  21

 Оборона України в 2030 році


Автор: Глен Грант

У цій роботі викладається бачення української оборонної системи в 2030 році.

Стан речей не є ідеальним, бо, якби він був таким, за логікою, не було б необхідності в силах оборони. Тому, щоб зберегти почуття перспективи і задати потенційні рамки для оборонних сил, будемо відштовхуватися від того, що Україна в 2030 році, як і раніше, буде в центрі уваги Центральної Європи з приводу питань безпеки і, як і раніше, матиме справу з агресивною Росією.

16-річна війна проти Росії триває, але Україна адаптувала і модернізувала свої збройні сили таким чином, який здавався неможливим десять років тому. Російську атаку, що відбулася в 2020 році, було відбито завдяки добровольцям-резервістам, що приєдналися до прифронтових бригад і вони разом знову визволили Маріуполь, і завдяки суворим попередженням з боку США про те, що НАТО вступить у бій, якщо Росія не повернеться до Мінської лінії. На цей раз скарги на Міністерство оборони і особовий склад були сприйняті всерйоз і нові організації було створено з нуля. Люстрація була проведена належним чином і практично всі, хто мав зв'язки з Росією чи навчався там, були прибрані зі складу оборонних сил. Також два роки тому українські війська спільно з молдавськими силами звільнили Придністров'я від Росії в ході швидкої і безкровної операції, бо вона була зайнята в іншому місці.

Оборона України в 2030 році 01
Глен Грант

Україна ще не вступила до НАТО, але набула статус партнера, який є принаймні рівним ключовим союзникам, таким як Швеція, Фінляндія і Австралія. Країна повністю залучена до ПДЧ НАТО (план дій щодо членства в НАТО), і стандарти НАТО більше не обговорюються лише як щось потенційно можливе.

Утримання оборонної лінії (для простоти будемо називати її Мінською) залишається головною рушійною силою для української армії, яка зменшилася в розмірах, але зосередилася на тому, щоб стати мобільною, швидкою та смертоносною. Оперативна мобільність замінила тактичну мобільність як ключовий принцип роботи з чіткою метою мати можливість розгорнути всі бойові бригади в будь-якій точці України протягом одного дня. Маючи справу з Росією, на Мінській лінії тепер повномасштабно використовуються технології для підтримки штучного кордону. Оборона більше не виглядає як окопна війна з минулого. Замість багатьох спостережних пунктів, на яких присутні військові, тепер є лише кілька таких пунктів на ключових позиціях, обладнані камерами, роботами, дронами, безпілотними наземними датчиками та безпілотними бойовими модулями. І вся ця техніка керується штучним інтелектом для прийняття рішень. Це утворює складну систему людей, систем і озброєнь, яку Росія не може прорвати починаючи з 2025 року. За цією лінією знаходиться серія безпілотних літальних апаратів з боковим радаром і іншими датчиками, що здатні відслідковувати діяльність ворожих військ до Ростова і по всьому південному морському узбережжю до Сочі. Наземна матриця поступово додається до повного кордону з Росією, щоб зробити несподіваний напад неможливим.

Ця оборонна матриця зони ООС і морського узбережжя сьогодні знаходиться під командуванням двох мобільних штабів: Мінського Об'єднаного командування, зверненого на схід (старе Об'єднане командування), і Кримського Об'єднаного командування, зверненого на південь (екскомандування "Південь"). Таким чином у разі можливої атаки з південного напрямку: Крим, Азовське або навіть Чорне море, відповідальними за відбиття атаки становиться саме Кримське командування. Це знімає непосильний тягар відповідальності по захисту України і з південного напрямку з Мінського Об’єднаного командування.

За цією лінією знаходяться повністю професійні бригади швидкого реагування. Зараз бригади перебудовані для потреб оперативної мобільності і забезпечена транспортом, щоб швидко просуватися до різних точок на Мінській лінії в разі можливого прориву. Нові колісні танки також можуть швидко рухатися та стріляти новими боєприпасами, здатними пробити броню будь-якої відомої радянської машини. Бригада повністю збалансована, підтримується артилерією, ракетними установками, ударними гвинтокрилами, ППО на близьких підступах та інженерами, а також нещодавно розробленим і автоматизованим підрозділом матеріально-технічного забезпечення, здатним підтримувати бригади у важкому бою до п’яти днів. Ці бригади, як і інші, мають власну мобільну групу 3D-друку для створення запасних частин для транспортних засобів і обладнання, що робить обслуговування набагато швидшим і ефективнішим.

Глибше в середині країни на напіввійськовому чергуванні знаходяться дві інші бригади, здатні рухатися на північ або південь, щоб битися з Росією, як того вимагає місія. Поруч з ними знаходиться повністю мобільний, але професійно укомплектований резервний штаб дивізійного рівня, який має також додаткову середньокаліберну артилерію, систему авіації середнього рівня та матеріально-технічне забезпечення. Штаб-квартира також має доступ до ракет великої дальності, безпілотних систем розвідки та штурмовиків. Ці резервні бригади також можуть бути матеріально самодостатніми протягом п’яти днів.

Ще глибше на території України знаходиться повністю професійна аеромобільна протитанкова бригада швидкого реагування, яка базується в основному на транспортних і ударних гвинтокрилах. Бригада може швидко пересуватися, куди б її не направили, і розгортатися протягом декількох годин для забезпечення протитанкової блокуючої позиції на ключовому маршруті. Ця бригада завжди знаходиться в стані готовності і є гордістю збройних сил. Бойові сили піхоти розгортаються вперед, щоб окопатися в оборонній позиції та створити первинний протитанковий блок, а потім решта бригади розгортається на колісних транспортних засобах. По можливості резервний колісний танковий батальйон резервної армії висувається вперед, щоб приєднатися до бригади в якості бронетанкового резерву та сили контрнаступу. Бригадна розвідка використовує легкі колісні машини, що перевозяться під вертольотами й укомплектовані спецназом. У них є безпілотники більшої дальності, щоб бригада могла отримати завчасне попередження, і вони можуть використовувати кілька систем зброї в межах досяжності, щоб уповільнити і затримати ворога.

За оборону Києва відповідає Київська бригада, якій скоро буде 10 років з моменту заснування. Вона має дві активні резервні бригади добровольців, навчених і оснащених для війни в умовах міста, та нові системи протиповітряної оборони високого та середнього рівня.

В західній частині України базуються інші бронебригади в рідних казармах. Реальність розставила по місцях людські ресурси й обладнання, тому бригади стали поєднанням професійних і резервних сил.

Оскільки ООС тепер укомплектовано меншою кількістю військ, стало легше знайти правильних професійних людей для піврічних розгортань, і бригади роблять це по черзі, як вони робили це протягом останніх 15 років.

Втрати зараз рідкісні, бо системи ШІ (штучного інтелекту), що підтримують штаб Мінського Об’єднаного командування, тепер можуть з точністю передбачати атаки. Поступово ці тилові бригади адаптуються таким чином, що лише деякі з них будуть повністю професійними й укомплектованими, а інші будуть складатися з добровільних резервів, але з кадрами професіоналів з бойовим досвідом.

Оборона України в 2030 році 02

Всі ці бригади поступово проходять повну підготовку й оснащуються за стандартами НАТО. До 2030 року підготовка бригад стала відповідати рівню готовності бригад, і добровольчі резерви мають менше задач.

Майбутня підготовка буде відповідати рівню готовності бригади, і добровольчі резерви матимуть ще менше задач. Всі бригади тепер оснащені тренажерами для більшості видів діяльності, що дозволяє підтримувати та підвищувати стандарти без розгортання на полігонах протягом тривалих періодів часу. Незважаючи на їх стандарти, очікується, що всі бригади будуть здатні розгорнутися протягом 24 годин незалежно від їх стану. Об'єднаний штаб західної дивізії буде також повністю професійним, навченим, оснащеним, мобільним і готовим командувати військами контрнаступу в разі нападу Росії. У нього є другорядна роль - розгорнутися в бік Білорусі, якщо Росія вирішить атакувати через свого сусіда. У цього штабу також є своя власна служба артилерійських ракет і безпілотників і сильна логістика.

Кожна бригада тепер має повний гарнізонний особовий склад для управління життям на той час, коли бригада розгорнута. Полковник гарнізону управляє бюджетом адміністрації, інфраструктурою, набором бригади і є номінальним главою всіх місцевих резервних сил. Він допомагає сім'ям, коли бригада на операціях. Це дозволяє командиру бригади та його штабу повністю зосередитися на операціях і підготовці. Його заступник тепер повністю відповідає за матеріально-технічне забезпечення бригади. Також на базі кожної бригади знаходяться цивільні добровольці - Народна самооборона або Війська територіальної оборони. Вони не входять в безпосередній резерв добровольців бригади, але взяли на себе багато функцій, що раніше виконували Національна гвардія та поліція. Вони здатні забезпечити бригаду другим ешелоном, але мають менш підготовлені для екстрених ситуацій резерви. Вони також можуть охороняти табори, коли бригада розгорнута, надавати допомогу в навчанні, діяти в якості місцевої розвідки або підтримувати бригаду в інші способи, наприклад доставці припасів або нового обладнання. Цьому добровольчому, але дуже активному резерву заздрить більшість європейських армій.

Командування новими силами України тепер відбувається з Об'єднаного штабу Міністерства оборони. Цей військовий командний пункт, побудований під землею за межами Києва, є технологічно провідним на світовому рівні. Він поєднує в собі військовий досвід і зв’язки з Національною гвардію, СБУ та поліцією. Він має можливість бачити всі розвідувальну інформацію з фронту, супутників, повітря та моря, союзників і НАТО. Він може передавати останню інформацію на командний пункт РНБО для президента та Кабінету міністрів кількома захищеними електронними засобами. Він має прямі зв'язки з усіма оперативними штабами, МО та Генеральним штабом. Нове реформоване Міністерство оборони та Генштаб є набагато меншими та використовують технології для прискорення дій. Найбільшим проривом стало введення правила 24 годин, за яким будь-які припаси або запасні частини, що необхідні підрозділу лінії фронту, мають бути доставлені туди за один день або менше.

Загальна система матеріально-технічного забезпечення була перебудована та в значній мірі децентралізована. Об’єднані штаби тепер мають міцні фізичні та технологічні зв'язки з системою постачання та складами та можуть забезпечувати свої підрозділи швидше й ефективніше. З моменту атаки 2020 року новий тризірковий пост командувача Об'єднаної логістики із власною штаб-квартирою для усіх сил оборони займає цивільний бізнесмен. Завдяки новим методам і практиці, поставки та закупівлі стали здійснюватися швидше та більшою мірою орієнтовані на потреби бойових підрозділів. Оборонна промисловість була реформована, тепер можна отримати послуги оборонної фірми всередині та за межами України, які чітко відповідатимуть жорстким умовам контракту. Деякі підприємства промисловості досі постачають ключові компоненти та виконують ремонтні роботи за необхідності, але старі монополії не існують. В результаті ціни впали, а якість і надійність підвищилися.

Навчальні групи НАТО припинили свою діяльність після реформування системи освіти та підготовки. Всі курси короткі та зосереджені на підготовці до операцій. Значна частина тренувань проводиться на місцях. Навчання було модернізоване, щоб виконувати не тільки навчальні стрільби, але й вправи, призначені для перевірки лідерства та прийняття рішень на всіх рівнях. Зараз міжнародні тренери приєднуються до українських колег у складі команд навчально-виховних підрозділів. Було підготовлено велику кількість учбових тренажерів для основних навичок - стрільби, артилерійського спостереження і керування тощо. Також розроблено два нових бригадних і тактичних тренажери, який мають пройти кожен батальйон і бригада до розгортання. На нових спільних курсах для співробітників старшої і середньої ланки готуються значно висококваліфікованіші офіцери, ніж будь-коли раніше. Обидва курси проводяться англійською мовою. Офіцери НАТО надають постійну підтримку під час навчання, привносять нові ідеї й обмінюються цінними знаннями.

Оборона України в 2030 році 03

Українські військові регулярно беруть участь у міжнародних миротворчих операціях. Участь в таких операціях довела свою важливість для придбання нових навичок і взаємодії з партнерами. Крім того, було організовано додаткову міжнародну підготовку за участю США в Гоенфельсі, Німеччина, де бригадний і батальйонний особові склади регулярно працюють зі своїми колегами з НАТО. Об’єднану українсько-польсько-литовську бригаду було переформовано для операцій і зараз вона розгорнута в Африці. Український контингент являв собою професійний батальйон, який зазвичай базувався у Львові.

Війну за Азов наразі збалансовано. Фінансування для "москітного флоту" було знайдено, а наявність цих швидкохідних ударних човнів, озброєних ракетами, торпедами і гарматами, змусила Росію зайняти обережнішу позицію. Використання безпілотників ВМС надало нові варіанти атаки, які викликають проблеми для російського прикордонного флоту. Тепер їм потрібний військовий ескорт з засобами ППО. Задача супроводу торгових суден в Україну перейшла до флоту та затримки з відправкою зараз незначні. Керч залишається проблемою, але, нарешті, міжнародний тиск і наявність ударних катерів змусили Росію відступити від своєї колишньої агресивної позиції. Відкрите море навколо Одеси також є більш спокійним - нещодавно було відкрито військово-морську базу НАТО, попередні договори знаходяться у стані переглядання, кораблі НАТО можна постійно бачити у Чорному морі.

Військово-повітряні сили поступово відновили свій розвиток після багатьох років занедбаності. Нові винищувачі, озброєні українськими ракетами класу "повітря-повітря", виготовляються повільно, але постійно. Також були закуплені дрібніші штурмовики. Парк бойових вертольотів, що підтримують армію, був оновлений новими двигунами, авіаелектронікою та ракетами. Ключовим елементом розвитку є новий Штаб з розробки технологій повітряних сил, що вивчає всі аспекти ІТ, супутники, дронів і роботів для посилення оборонних сил. Нові ідеї вже перетворюються на нові продукти для оборонної промисловості. Найбільш важливим є створення груп зв'язку з питань авіації для кожного штабу бригади і повна інтеграція офіцерів ВПС в усі об’єднані штаби. Вже два офіцери ВПС командують об'єднаними штабами.

Спецназ був суттєво зменшений завдяки значно жорсткішим вступним випробуванням. Фінансування також було зменшено, але більше уваги приділили високим стандартам обладнання. Їх роль було зосереджено на глибоких ударах та операціях, які не можуть бути виконані звичайними силами. Були повернуті морські котики, але їхнє навчання й операції керуються командувачем Сил спеціальних операцій. Офіцери і сержанти Сил спеціальних операцій знаходяться в кожному об’єднаному штабі. Штаб-квартира ССО знаходиться поруч з Об'єднаною штаб-квартирою Міністерства оборони, щоб забезпечити оперативні брифінги уряду. Їх результати, звичайно, є засекреченими, але знищення двох газових вишок в Криму та захоплення провідного російського генерала на півострові свідчать про зростання їх впевненості та майстерності. Команди регулярно працюють з США та Великобританією для обміну знаннями.

Розгортання нових і кращих технологій стало гаслом системи оборони. Головний технолог і невелика група експертів сидять в Директораті з питань політики у Міністерстві оборони, щоб просувати нові шляхи мислення та перевіряти ідеї закупівель, аби забезпечити розумне витрачання коштів. Вони тісно співпрацюють з технологічним центром ПС. У всіх областях оборони час для початку застосування нових технологій тепер обчислюється днями та тижнями, а не роками. Бюджетна система змінилася з вкрай повільних однорічних планів на щомісячні плани, які можуть бути адаптовані та швидко змінені за необхідності. Підтримка операцій і швидкість реагування стали гаслами Міністерства оборони та Генерального штабу.

P.S. Цей документ був створений для того, щоб започаткувати розмови про майбутнє української армії в українському суспільстві.

Ніхто не знає, що саме може зробити Росія в майбутньому, і ніхто не може спрогнозувати, куди нас можуть завести новітні технології. Але ми бачимо, що процес ведення війни лише прискорюється, зброя стає точнішою та стріляє на більші дистанції. Це призводить до досягнення дійсно професійного рівня військовослужбовців, витрати на їх тренування зростатимуть.

Викликом для нас є створення, з урахуванням усього вище наведенного, ефективної та працюючої системи, яка, водночас, не стане непосильним тягарем для української економіки.

Глен Грант, експерт з питань національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього, для Цензор.НЕТ

Источник: https://censor.net.ua/ua/r3136831
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору