EN|RU|UK
 Події
  5738  2

 Вкрадені контейнери та "конфлікт інтересів" у керівництві ДФС


Автор: Олександр Порхун

На цьому тижні сайт "Цензор.НЕТ" опублікував "резонансне" інтерв’ю начальника внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби Ігоря Шкурата.

Історія свого часу набула неабиякого розголосу, її неодноразово коментував і Генеральний прокурор Юрій Луценко. Пан Шкурат заявив про нібито існуючий у Олександра Власова, який нині виконує обов’язки Голови ДФС, конфлікт інтересів у цій справі. Дивно, пане Шкурат. Адже проведена внутрішньою безпекою ДФС у серпні-вересні минулого року спецперевірка тих подій не виявила жодної провини Власова, який на той час керував Одеською митницею.

Проводили цю перевірку саме ви, пане Шкурат! І на висновках про результати перевірки саме ваш підпис. Але ось тепер несподівано ви заговорили про відповідальність Власова за зникнення контейнерів.

Я особисто займався вивченням цього питання, дослідив документи, намагаючись зрозуміти, хто дійсно має нести відповідальність за цей злочин. Я особисто виїхав в Одесу, щоб поспілкуватися з митниками, відвідати склад, де зберігалися контейнери, і зрозуміти,
яким чином вони зникли. Але я б не хотів коментувати інтерв’ю. Я хронологічно відтворю події річної давнини, аргументуючи їх, і всі, кому цікава ця тема, можуть самостійно зробити висновки.

Отже, на початку червня 2018 року ТОВ "Меллвіл" подає декларації та починає процедуру розмитнення контейнерів на Одеські митниці. Кожен день брокери подають по кілька декларацій на декілька контейнерів. По документах "Меллвіл" везе тканину, велосипеди та запчастини до них, шини та інше.

Компанія невідома і раніше нічого на Одеський митниці не розмитнювала. Тому по ній спрацьовує система ризиків. Митниця ретельно проводить огляд кожного контейнера! Весь товар вивантажується, зважується. По 9 контейнерах фіксується
порушення митних правил. Складається 5 протоколів (на 9 контейнерів було подано 5 декларацій). Суть їх у тому, що якусь частину товару власники компанії "забули" задекларувати, частково під виглядом більш дешевого товару декларувався більш дорогий.

Фактично одночасно з цими подіями на Одеську митницю надходить лист зі слідчого управління Офісу великих платників. Податкові міліціонери повідомляють, що знайшли та допитали директора ТОВ "Мелвілл", яка нічого про діяльність компанії не знає, ніякі
документи не підписувала. На підставі цього, митницею внесені додаткові заходи митного контролю.

8 червня слідчий, капітан податкової міліції Офісу великих платників Замятін А.В. виносить постанову про визнання вантажу речовими доказами, яка надходить до митниці 11 червня. А вже 15 червня на митницю надходить ухвала Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту на контейнери компанії "Меллвіл". Важливо зазначити і нагадати, що фірма встигла подати для оформлення лише частину контейнерів. Інша частина знаходилась на території митного контролю, але ще на процедуру розмитнення не подавалась. Тобто митники фізично не могли оглянути всі контейнери "Меллвіл" у кількості 36 штук (в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва помилково один контейнер вказали двічі, тому в ЗМІ почала розповсюджуватися інформація про 37 контейнерів). Тому оглянули лише те, що подавалось до оформлення.

Далі вже слідчий податкової міліції починає описувати весь арештований вантаж. Ця процедура триває майже три тижні. 10 липня слідчий, майор податкової міліції  Дмитренко Т.О. підписує акт прийому-передачі. Товар із контейнерів із зони митного
контролю він переміщує на зберігання у складські приміщення ТОВ "Борол ЛТД". При чому арештований товар передають не власнику складів, а одному з їх орендарів – ТОВ "Вістсел". Товар із відома слідчого вивозиться із зони митного контролю! Склад
знаходиться на тому ж терміналі, де і зона митного контролю ВМО №6, але тут варто наголосити, склад - вже не територія митниці. Це суто комерційне приміщення, яке митниця не контролює, не охороняє!

Детальніше зупинюсь на описі території, де знаходяться митні та приватні склади. Йдеться про територію площею 11 га, яка належить приватній компанії "Сільгосппостач" і, власне, охорону здійснює саме це підприємство. Тут, окрім зони митного оформлення та митних складів (близько 3 га), знаходиться ще лазня, кладовище, приватні складські приміщення та офіси. У мене виникає логічне запитання: "Так що митниці треба було поставити шлагбаум для проходу на кладовище чи лазню і вважати цю територію зоною митного контролю"?

Повертаючись до факту передачі арештованого товару – орендарю, викладаю скрін розписки, яку дав ТОВ "Вістсел" вже згаданому вище майору податкової міліції Дмитренку. Це роблю для того, щоб всі нарешті зрозуміли, що товар зник не з митниці!!!

16 липня митниця звертається до керівництва слідчого управління Офісу великих платників податків: чи можуть її співробітники провести контроль вантажу, адже частина товару проходить у провадженні про порушення митних правил, матеріали по якому
направлені в суд. В Офісі надають дозвіл та вказують на місце розміщення товару. Але на складі вже пусто!

Як ця історія розвивалась далі, достатньо відомо. Генпрокуратурою було зафіксовано, що крадіжку організував відомий одеський контрабандист – Денис Амінєв. Його, як відомо, згодом заарешутвали, але пізніше він вийшов на волю під заставу.

За моїми даними, підозру було висунуто і майору податкової міліції Дмитренку.

Отже, жодному, наголошую, жодному співробітнику Одеської митниці підозра висунута не була! 

Генпрокуратура, як не намагалась, не знайшла нічого, щоб свідчило б про відповідальність керівника Одеської митниці за зникнення вантажу.

А ось з питанням відповідальності слідчих Офісу великих платників податків все набагато цікавіше. 1 серпня начальник управління внутрішньої безпеки Офісу розпочав перевірку дій співробітників слідчого управління. Але вже за кілька днів вона була заблокована.
Я зустрічався з цією людиною. За його словами, 2 серпня йому зателефонував начальник ГУ внутрішньої безпеки ДФС Ігор Шкурат із погрозами кримінального переслідування через ініційовану перевірку подій на Одеській митниці. 6 серпня цей підлеглий Шкурата
подає заяву про погрозу у Генеральну прокуратуру України. Але начальник внутрішньої безпеки ДФС знаходить інший спосіб заблокувати перевірку: 3 серпня підписано розпорядження по розформування регіональних підрозділів внутрішньої безпеки.
Залишилося лише управління в центральному апараті. Перевірка буде проведена лише у кінці серпня після гучних заяв Генерального прокурора.

Хто натиснув на Шкурата, щоб той терміново скасував перевірку? І, до речі, за моїми даними, факт цього скасування є в матеріалах кримінального провадження.

Я пропоную Юрію Бутусову, користуючись нагодою, запитати у Шкурата:

1. Хто йому дав команду натиснути на слідчих та заблокувати проведення розслідування внутрішньої безпеки Офісу великих платників, яке почалося 1 серпня?

2. Хто погодив рішення слідчого Дмитренка про зберігання арештованого вантажу на території поза зоною митниці, яка не охоронялась та не контролювалась?

3. Чому слідство не поцікавилось, чи є товар на складі?

І найголовніше.

Вважаю за потрібне пояснити, чому саме зараз несподівано виникла тема про "конфлікт інтересів" у Власова, а пан Шкурат став публічною фігурою. Володимир Гройсман цього тижня написав заяву про відставку. І це одразу спровокувало початок боротьби за контроль над Державною фіскальною службою. Щоб ви краще розуміли, нові податкова та митна служби наразі лише формуються. За митний напрямок продовжує відповідати саме ДФС. І у декого виникла спокуса – а чому б не взяти "під опіку" ДФС, хай хоч і на кілька місяців, на той період поки не буде сформований новий склад уряду. Все дуже просто. Необхідно або відсторонити Власова,
або змусити його добровільно написати заяву про звільнення.

Знайшлись і бажаючі допомогти у реалізації цього сценарію. "Перевзувшись" на льоту, деякі особи з керівництва ДФС почали брудну гру проти Власова з декількох причин.

По-перше, дуже хочуть залишитись "у системі", а для цього потрібно буде "корисним" новому хазяїну, тобто тому, хто планує "зайти" в ДФС.

По-друге, у Власова до керівництва внутрішньої безпеки накопичилось багато запитань. Це і незаконно встановлене обладнання для спостереження за співробітниками і торгівля службовою інформацію, "сприяння" у розмитненні деяким підприємствам на митниці, втрата державного майна, незаконне стеження за керівництвом ДФС. Тому розмірковують так: не буде Власова – не буде і проблем.

Я хочу сказати людям, які ведуть гру проти Власова. Ви дуже погано знаєте цю людину. Спитайте в учасників АТО та ООС, і вони вам скажуть, що Власова не заклякати та не зламати.

На початку 2015 року він очолив спецпідрозділ "Фантом", який в зоні АТО протидіяв незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування. І я як командир одного з батальйону Збройних сил України працював з ним у складі зведених мобільних груп. Тому
знаю методи роботи Власова, його аналітичні здібності та принциповість.

І, запевняю, що той бруд, що ллється зараз на Власова, – спроби зламати його. Але люди, які бачили смерть та війну, чесно стояли на захисті економічних інтересів держави, незламні. Недарма гасло "Фантому": "Ніколи не здавайтесь і ви побачите, як здаються
інші". Цим принципом він керується по життю.

А брудні технології мають особливість бити бумерангом по тих, хто їх запустив.

Олександр Порхун, позаштатний радник в.о. голови ДФС Власова, Герой України.

Источник: https://censor.net.ua/ua/r3128810
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору