EN|RU|UK
 Політика України
  8652  66

 Керівник парламентської фракції "Самопомочі" Олег Березюк: "Самопоміч" візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти"


Автор: Є.Кузьменко

Про те, чи піде Андрій Садовий у президенти і чому виключення з партії Сергія Гусовського & Co збільшить довіру виборців. Про "ботоксні" рейтинги, іронічну розмову з Порошенком і "чорний медійний список" для Семена Семенченка. А також про те, чому політтехнологи на цих виборах оперуватимуть страхом.

Інтерв'ю з Олегом Березюком – справа настільки ж складна, наскільки й цікава. З одного боку, керівник парламентської фракції "Самопомочі" вперто тримає під сімома замками будь-які партійні таємниці – і це тільки розпалює допитливість інтерв’юера. З іншого боку, він нестандартно мислить – і тут у пригоді Березюку стають його грунтовна освіта і досвід психолога і психіатра. Є, так би мовити, можливість, подивитися на політичний процес зовсім під іншим кутом зору…

Керівник парламентської фракції Самопомочі Олег Березюк: Самопоміч візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти 01

Тому розмова вийшла багатою на теми і сенси. А розпочали ми з нещодавнього гучного скандалу у лавах "Самопомочі".

"ВИКЛЮЧЕННЯ З ПАРТІЇ ГУСОВСЬКОГО І ЙОГО ОДНОДУМЦІВ? БОЛЮЧИЙ КРОК, АЛЕ ВІН ДОДАСТЬ НАМ ДОВІРИ"

— Не боїтеся, що конфлікт з фракцією "Самопомочі" у Київраді відіб’ється на результатах "Самопомочі" у столиці? Я не тільки про президентські вибори, а й про парламентські.

— Я думаю, і справді відіб‘ється: до "Самопомочі" буде більше довіри.

— Це ж яким чином?

— Тому що "Самопоміч" зробила те, що проповідує, у що вірить. Два роки люди інформували нас про проблему, яка була всередині фракції. Ми 2 роки над тим працювали. І керівництво фракції не спромоглося відреагувати на це в адекватний спосіб. Тоді Центральний офіс партії провів глибоке дослідження, яке є в публічному доступі, і будь-хто може з ним ознайомитися. Зробив - і передав його в НАБУ. І вчинив те, що має вчинити: коли людина не справляється, людина має йти! Це є нормальна європейська практика демократії. І якщо ми хочемо бути європейською демократичною державою, мусимо практикувати таке.

Тому думаю, що саме цей вчинок, який був беззастережно болючий для "Самопомочі", додасть нам більше довіри. А ті, хто не хочуть по-справжньому працювати, до нас будуть менше приходити.

— Я не буду занурюватися у деталі цієї конфліктної ситуації — тим більше обидві сторони досить чітко висловилися з цього приводу. Але чи не здається вам, що ваша відповідь – то є просто гарне узагальнення? Бо ж в реальності багато що в діяльності партії в Києві трималося на панові Гусовському і його команді.

- Я взагалі не хочу два рази говорити про особистість…Які ви мені ставили б запитання, якби НАБУ, СБУ зробили свою роботу? Ви сказали б: ""Самопоміч", а на що ж ви дивилися? Яка у вас була оргробота? А які у вас були відносини? А яка у вас внутрішня дисципліна?" Ви б поставили мені ці запитання, чи не так?

Ще раз: вперше в історії новітньої української політики політична сила виконала свої функціональні задачі: вона контролює; вона декларує; і вона робить! І мені дуже дивно, коли люди запитують: а може, не треба було? Слухайте, так ми хочемо, щоб політичні сили виконували свої функціональні обов’язки? Чи ми хочемо, щоб політичні сили були конторами для прикриття корупційної діяльності?

(Іронічно) Тобто ви б нас критикували, якби це зробили СБУ чи НАБУ. І сьогодні ви ставите під сумнів нашу діяльність?! Так ми ж виконали свої функціональні обов’язки!

- Але в організаційному плані ці санкції не завадять роботі на виборах у столиці? Он, пан Гусовський навіть вдався до яскравого порівняння: мовляв, таким чином "Самопоміч" поцілила собі у сідницю

- А, ну тоді зверніться з цією метафорою до нього. Бо метафора, як на мене дуже слаба – по відношенню до нього.

- Розкажіть, як тепер буде перебудовуватися київська організація "Самопомочі".

- У нас є фракція в Київраді…

- А хіба вона не припинила свою роботу?

- Ні, це колеги навколо Гусовського вирішили, що вони йдуть – і, думаю, правильно зробили; вони не можуть асоціюватися з нами.

- То скільки людей залишилося у фракції?

- Ви знаєте, я не є членом київської організації. Мені здається, до 4 осіб. І це є люди, які протягом двох років відстоювали інтереси людей, які зверталися з цими проблемами, мали принципову позицію – і зберегли її. Вважаю цих людей дуже цінними.

Крім того, є величезний київський осередок. Є районні осередки, які сьогодні отримали новий імпульс свого розвитку.

- А хто тепер керуватиме розбудовою партії в столиці?

- Фракцією керуватиме Наталя Манойленко. А керівником київської організації є Оксана Сироїд.

- …щодо якої вже зараз кажуть, що пані Сироїд в майбутньому балотуватиметься на посаду міського голови столиці. Це так?

- До виборів мера ще так далеко…думаю, Київ абсолютно точно знайде свого мера. Але до цього ще далеко. На порозі ще президентські, парламентські вибори.

"СЬОГОДНІ ПІДСЛУХОВУЮТЬ ВСІХ. НА ЖАЛЬ, СЛУХАЄ І ДЕРЖАВА…"

- Тоді давайте про сьогодення. І перше запитання - зі шпигунським присмаком. Чи відомо вам, кого з фракції "Самопомочі" слухають, або, якщо точніше, – підслуховують?

- Я думаю, слухають усіх. Сьогодні технології дозволяють. На жаль, слухає і держава, і, мабуть, на цьому етапі розвитку тут немає нічого дивного. Але слухає і багато приватних компаній. Це мої припущення, в жодному разі не знання.

- А що вас турбує більше – коли підслуховує держава чи приватні компанії?

- Ви знаєте, я людина, яка хоче довіряти державі, бо це важливо - жити в державі, до якої ти маєш довіру. Але ж держава – це інституція, і, бачачи абсолютно непрофесійну поведінку, роботу керівництва деяких правоохоронних органів, корисливість в їхніх діях, упередженість, відверту агресивність до людей, яких мають, загалом кажучи, захищати, я не зовсім довіряю цим органам. Ну, навіть нещодавний скандал з журналістами…

- Маєте на увазі публічну (хоча і заочну) дискусію Наталки Седлецької з Юрієм Луценком щодо отримання Генпрокуратурою даних мобільної геолокації журналістки?

- Це ж абсурд! Необізнаність, непрофесійність, - але що можна чекати від організації, яку очолює людина, яка виходить після того, як затримують когось і відразу ж коментує, ставить діагноз кримінальній справі і передбачає покарання?! І ще жодне його передбачення не збулося. То як можна цій інституції довіряти? Бо вона толерує такого керівника…

- Не знаю, мені багато з його пояснень видаються логічними…

- …Вже не говорю про професійність в частині правових знань, юриспруденції. Там взагалі такого немає - і не може бути, бо немає навчального досвіду. Я говорю про людські якості і звички. Оце - катастрофа державності. І не хочу говорити про колишні заслуги людини. Так, вони можуть бути в боротьбі за державність, але розбудовувати і управляти державою - це різні речі.

- Ви ж, наскільки я пам’ятаю, у 90-х навчалися в американському університеті?

- П'ять з половиною років майже…

- Скажіть, як би на таку ситуацію відреагували у США?

- Це була б моментальна відставка Генерального прокурора. Він би сам пішов. Бо це є порушення системних правил. Він би по-перше, переживав за власну гідність. Професійна людина дбає про свою власну гідність, кар’єру і гідність інституції під час помилок, які можуть траплятися. Це нормально. Коли інституція є під загрозою і гідність є під загрозою, людина каже: "Я відхожу". І тоді вже інша відповідальність, інша увага, інша повага.

- А як з цим у нас?

- У нас немає, на жаль, власної гідності чиновника. Є інтерес, доволі вульгарний, а відповідальності за інституцію немає. А інституція – це держава.

ІРОНІЧНО СКАЗАВ ПРЕЗИДЕНТУ: "ВИ ЗНАЄТЕ, Я ДУЖЕ ПОВАЖАЮ ІНСТИТУЦІЮ ПРЕЗИДЕНТА…"

- Змінимо тему. Якої ви думки про перегрупування керівництва деяких загальнонаціональних каналів? Медведчук на 112-му, Портнов на NewsOne. На вашу думку, чи вплине цей переросподіл на суспільну точку зору напередодні виборів?

- Це закономірний реванш. На жаль.

- Не перший і не останній?

- Коли простір і вакуум не заповнюються з одного боку, то він заповнюється з другого, третього, з якого хочеш. І коли держава як інституція - зокрема правоохоронні органи - бездіють, або навмисно це роблять за гроші, за домовленості, - тоді наступає безкарність. А коли наступає безкарність, тоді наступає наглість – друге щастя. Люди, які відверто, цинічно, з переконанням, виступають проти української державності, сьогодні стають біля керма медійних процесів в Україні. Це означає, що щось не так. Мене трохи дивує ця наглість. Гадаю, вона має елементи домовленості з цією владою.

- Скажіть, а якби ви були владою – як поводили б себе у цій ситуації? Коли до управління і дотепер не проукраїнськими ЗМІ приходять люди геть антиукраїнського спрямування?

- Процес запущений давно. Його запустили і не дбають про нього. Навмисно, випадково, за домовленостями - в різні способи. Яка тому може бути протидія?

Держава – це організації, які мають інструменти і правила. Так ось, у державі є інституція, яка повинна дуже уважно слідкувати за інформаційнім контентом. Ця інституція називається Нацрада з телебачення і радіомовлення. І от ця конкретна інституція є locus minoris, яка не зробила достатньо заходів, щоб зупинити wrong doing. Не сьогодні, не вчора, а 3-4 роки тому - тому що йшла на поступки.

- Вважаєте цю довгострокову пасивність не випадковою?

- Можна раз здивуватися (я згоден – демократія, помилка), але що – не було у нас і раніше численних випадків висловлювань на телеканалах, які б мали конкретні ознаки антиукраїнської, антидержавницької діяльності? Були. Так чому не було виконані правила? Два випадки зняття ліцензії - хоча б на півроку, хоча б на рік – а потім знову дати шанс людині чи приватній інституції.

- Пам’ятаю навіть, колись Нацрада погрожувала зняттям ліцензії…

- Випадки були - покарання не було.

- Дискусійне питання: можливо, якщо не допомагає профільна структура, варто втрутитися СБУ?

- Ви говорите вже про радикальну операцію. Радикальна операція – це, в першу чергу, загроза не для хвороби, а для пацієнта, оскільки є ризики. Це ми думаємо, що операція є панацеєю. Ні, добрий лікар думає – в який спосіб робити радикальну операцію, в скільки етапів, який тиск, яке серце. Чи пацієнт виживе. Знаєте, зараз нарешті почали думати про людину, навіть в медицині сьогодні є статистика, що при деяких захворюваннях онкологічних і при деяких хіміотерапевтичних інтервенціях, які б мали врятувати людину від злоякісного процесу, швидше помирають від лікування, ніж від самого процесу…

Тому, переконаний, саме Нацрада мала головне слово. Саме вона як державна інституція мала звертатись до правоохоронних органів, надавати інформацію іншим державним інституціям - в тому числі СБУ. Але, і одна, і друга дивляться одне на одного, тому що вони всі захоплені приватним інтересом декількох людей у державі. Я повертаюся до моєї улюбленої теми, яка є ключовою і найважливішою проблемою України – це олігархічне правління. Це правління не інституцій в ім'я людей і їхнього добробуту і їхнього життя, це правління в ім'я інтересів одного, двох, трьох, шести людей. І це ключова проблема, яку ми починаємо розуміти. Деколи мені кажуть: "Березюк, припини про це говорити, це всім і так зрозуміло". Зрозуміло – це перший етап, хоча не переконаний, що до кінця всім зрозуміло, як це функціонує.. А що йде у нормальних людей після розуміння? Осмислення, планування і дія. Так от, яке у нас осмислення, планування і дія щодо зменшення впливу олігархічного управлінського процесу в державі? Давайте візьмем приклад. Я, фракція, деякі медіа – багато днів поспіль говоримо про продаж російському олігархату дванадцяти тисяч гектарів землі в Полтавській області, енної кількості в Харківській…

- Якщо можна, одразу наводьте прізвища…

- Чиї імена? Російських покупців? Я не знаю імен покупців, справді. І ви прекрасно знаєте мій принцип – я не називаю прізвища, вони тут неважливі. Іноді люди вимагають прізвищ тільки для того, щоб вступити в особистий конфлікт. Мені по цимбалах особистий конфлікт. Так ось…

- Не можу з вами погодитися. Міркування загального плану – то є, звичайно, важливо, але коли немає прізвищ, це не більше ніж теоретизування. Мені як журналісту потрібні прізвища.

- Ви собі можете робити все, що завгодно. Я Вас розумію. Але у нас різні цілі. І я як управлінець фракції - також маю свою ціль. Кожен має свою ціль.

Будемо з вами дуже чесні: ми бачимо діяльність, яка є руйнуючою для ключової галузі української економіки. Держава віддає газоносні території України людям, які потім продають нам газ. І то не є наші люди. А де СБУ? Де реакція органів? Що робиться? До речі, мав про це цікаву розмову с Президентом України на зустрічі з ним і прем’єр-міністром. Мав до Президента ряд зауважень, і серед них було саме це – про рішення Полтавської ради. У мене було відчуття і навіть щастя, тому що я був першим джерелом інформації для керівництва держави.

- Для читачів поясню: голова фракції "Самопоміч" іронізує. Пане Олеже, це ж була іронія?

- Це абсолютно саркастична іронія. Саркастична. Іронічно сказав Президенту: "Ви знаєте, я дуже поважаю інституцію Президента (і не можу не поважати - як би не ставився до людини, яка сидить в цій інституції. Ми мусимо вчитися цього). І я щасливий, що є першим джерелом важливої інформації, тепер Ви будете діяти".

- Що відповів Петро Олексійович? Він зрозумів ваш сарказм?

- Звичайно. Президент України не є тією людиною, яка не розуміє.

- І як відреагував?

- Так само серйозно: мовляв, він цим займеться дуже серйозно. Це саме сказав і Прем’єр, який також про це не знав. Тобто ви можете собі уявити? Тисячі гектарів землі – фууух! Та ще й не простої землі - а тут ніхто про це не знає…

- Не зовсім розумію, до чого ви ведете.

- До того, що інституції не функціонують, а функціонує вульгарний олігархічно-капіталістичний інтерес.

- "Вульгарний олігархічно-капіталістичний інтерес" – на 28-му році незалежності України…

- Беззастережно. Виходимо з зустрічі з Президентом – і один з учасників каже мені: "Така динаміка політичного процесу, що за рік-півроку до виборів просто всі крадуть все, що можуть. А той, хто іде на вибори, дивиться уважно, а потім після виборів всіх садить, тих, хто крав". Я кажу: "Себе не забудете посадити?"

Керівник парламентської фракції Самопомочі Олег Березюк: Самопоміч візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти 02

- Якщо не секрет, хто то був? Артур Герасимов? Максим Бурбак?

- Один з учасників зустрічі. Там були, до речі, не тільки ті, що за столом сиділи. Так що учасників багато було.

"МИ САМІ ОМИНАЄМО, І НАС ОМИНАЄ, КАНАЛ "УКРАЇНА", ЧАСТКОВО – "ІНТЕР". МИ ДУЖЕ РІДКО З’ЯВЛЯЄМОСЯ НА ICTV…"

- Повертаючись до питання телеканалів "112" та NewsOne: ви з’являєтеся у їхньому ефірі?

-Цього сезону ще не був. Зустрічаю в кулуарах.

- А чи підете? Бо у коаліційних фракціях з цього приводу триває дискусія. Наприклад, БПП на NewsOne начебто не ходитимуть, на відміну від "112". А особисто у вас і ваших колег з "Самопомочі" така розмова була?

- З одного боку, не можна підтримувати дуже хитру політику інформування людей, коли дається 90 відсотків брехні і маніпуляцій на користь ворога і 10 відсотків правди з джерела, яке має повагу. Так? І якщо ми беремо участь в ефірах, тоді ми підтримуємо інтерес до цього каналу. І навіть якщо ми даємо ті 10 відсотків правди, це дуже важливо. Але таким чином ми легітимізуємо ті 90 відсотків неправди! Такий важкий вибір. А ще є один серйозний момент – на цих каналах справді часто працюють дуже класні хлопці і дівчата.

- Ви їх виокремлюєте з кола власників і менеджерів?

- Ви розумієте, з деякими з них ну просто насолоджуюсь працювати: гострий розум, неупередженість... І цікаво, і корисно. Корисно і для тих людей, які нас слухають, дивляться. Але, думаю, їм треба буде зробити вибір. Вони мають дітей, чоловіків, жінок, відповідальність. І це речі дуже серйозні…

Керівник парламентської фракції Самопомочі Олег Березюк: Самопоміч візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти 03

- А чи є канали, на які вас особисто, або ще когось з "Самопомочі", не пускають?

- Ну, таких немає, щоб зовсім не пускали. Ми самі оминаємо, і нас оминає, канал "Україна", частково – "Інтер". Ми дуже рідко з’являємся на ICTV. Хоча це не є як табу, такого немає.

- А з чим це пов’язано? Цікаво, бо канал "Україна" вважається зараз чи не найбільш рейтинговим.

- Ну, сьогодні рейтинговий, завтра ні, це все так відносно…

- Але у "Самопомочі" є політики, що перебувають у "чорних списках" українських телеканалів?

- У чорному списку, якщо Вам цікаво, у нас Семен Семенченко. На 112, Ньюзвані, 5 каналі..

- А з чим це пов’язано?

- Тому що Семен є Семен. Він - чи не єдиний добробат-політик, який залишився незалежним. І тому його так переслідують. І тому на нього так багато вилито. Таке враження, що він єдиний воював в той час, всі решта - не воювали. Всі решта ходили, посміхалися. Тому я думаю, що його незалежність і турбує інституційну державу і олігархат. Це його небезпека. Во-ля! Воля. Люблю це слово. Не тому, що воно означає свободу, а тому, що воно ще в українській мові має сильніше значення. Це сила. Сила до волі і сила волі. Це величезна сила, яка страшить того, хто хоче, щоб люди були його рабами. Уявіть собі, що б рабовласник мріяв, щоб його люди були вільні. Він був би тоді якийсь хворий на голову - з його точки зору.

"Я СЬОГОДНІ НАЗИВАЮ РЕЙТИНГИ БОТОКСНИМИ… ЗАПУДРЮЮТЬ ГОЛОВИ МІЛЬЙОНАМ"

- Поговоримо про передвиборчу соціологію. Є така точка зору, що в Україні людина, що впливає на публікацію "рейтингів", помітно впливає на перебіг подій. Мовляв, люди слухають – і під впливом "невідворотності" того чи іншого кандидата голосують не за того кандидата/партію, про яких спочатку думали. Погоджуєте з цим твердженням?

- В частині. Є такий феномен індукції. Чим менше обізнана людина, чим менше вона має сили власної натури - тим більше вона піддається індукціям і проекціям. І без сумніву в суспільстві всі ці шалені маніпуляції – вони всі розраховують на відсоток таких людей.

- А який саме відсоток людей є схильний – тією чи іншою мірою – до такої реакції?

- Я не можу вам цього сказати. Кожна людина має свій відсоток схильності: я, ви… Тому тут не можна так генералізувати. Я сьогодні називаю рейтинги ботоксними. Ботокс – це ж, насправді, яд, який паралізує іннервацію м’яза. Але це є страшна проблема – порушення іннервації! Фейк! Неправдивий вигляд. Порушення функції.

І тому воно закінчиться як завжди. Мода часто закінчуєтся хворобами. Ну, так буде…

Але знаєте, оці наколювання і ці маніпулювання - вони вже мають позитивний ефект, люди починають не звертати на них уваги. До речі, хочу вам сказати, що зрілість суспільства неймовірна порівняно з минулими роками, обдурити людей буде непросто.

- Ви справді так вважаєте? Бо я дивлюся на результати соцопитувань, на інтенції і мотивації виборця, про які ці опитування свідчать – і у мене, пане Олеже, немає такого відчуття. Бо за вдалої роботи технологів суспільна точка зору у нас може істотно змінитися чи не протягом тижня.

- Згоден. Я говорю не про миттєвий вплив. Знаєте, нам можна зараз поміряти тиск, зазвичай у мене тиск 120-130 на 70-80, а зараз може бути 170. І я цього не відчуваю, і ви не відчуваєте, якщо у вас буде. Така є моментальна реакція організму. На якийсь момент. Це нормально. Так само цукор. Так от - чому треба міряти тричі тиск в різний час для того, щоб визначити його середню величину в організмі? Не можна міряти температуру кожні 5 хвилин, тому що вона може бути тут 37, тут 37,5, тут 36,5...

Отак і з рейтингами. Запудрюють голови мільйонам.

- І скільки це коштує?

- Я ніколи цим не займався (маю на увазі фінансування), але це дорого. Тому що це треба опитати велику кількість людей, треба мати цю величезну кількість людей.

- Добре підготовлених людей.

- Більше цього, а хто робить поля в Україні? От Ви заїжджаєте в місто, там десять компаній дає десять своїх передбачень соціологічних. А хто їм це робив? Запитайте! І виявиться, що робила одна і сама дівчинка. В цьому селі чи місті ця дівчинка ходила протягом тижня і питала ту саму людину для різних компаній? Звичайно, що ні. Дівчинка сіла і написала свою думку. Або тенденції. Тобто питання довіри до інструменту є неймовірно критично низке.

- Ви ж, мабуть, у себе в "Самопомочі" регулярно робите внутрішньопартійні заміри?

- Раз на півроку.

- Гадаю все ж, що у передвиборчий період партія робить це більш регулярно?

-Це нереально. Ви пам'ятаєте рейтинги "Самопомочі" на початку минулої парламентської кампанії? Було, що у нас, там, 2%, 3%, люди сміялися…А я, коли проїхав по Україні двічі перед виборами, прийшов і сказав: "12 плюс-мінус 3". Сам не повірив! Бо був у списку 29-м. Я не хотів іти в парламент! І коли ми мали розмову, мені сказали: "Ти кажеш, 12%? Ну, давай". І був зареєстрований наприкінці третього десятка. Кажу: "Супер!" І думав, що буде нижня межа мого передбачення. А вийшло - 12 відсотків майже.

- Ну, і яке відчуття сьогодні? Щоправда, до виборів у парламент – рік з гаком…

- Сьогодні є відчуття, що суспільство стоїть і роздумує. Те, що воно говорить опитувальникам, - це його або такі маленькі проекції, або "відчепись!". В когось є величезна потенціальна енергія, а в когось ії навіть не чути. Зате "ботокс" великий. І тому вони так переживають всі; тому вони обліпили своїми плакатами 90 відсотків території України. І ніхто не запитує з державних органів. Проте журналісти запитують: "Де ж ви взяли гроші на ці плакатики і бігбордики?"

Гарно на вигляд, але форма нефункціональна, функція порушена…

***

- Питання, на яке ви, мабуть, відповідаєте по кілька разів на день. Чи піде Андрій Садовий у президенти?

- Це запитання до Андрія Садового.

- Я все ж таки спитаю вас, адже всі, хто непогано знає "Самопоміч", вважають вас людиною, яка, скажімо так, має відчутний вплив на львівського міського голову.

- Це проекція, стереотипні проекції бажань. Я вам скажу, що в "Самопомочі" є відносини горизонтальні, субординаційні…Зокрема, мої відносини з лідером нашої партії базуються на часі, який ми разом працюємо.

- Це відколи?

- Це приблизно з 2003 року, коли ми працюємо пліч-о-пліч...Я вам відповім дуже чесно: "Самопоміч" буде брати активну участь в президентських перегонах. Це буде активна, сильна боротьба за інституцію президента.

- Чи висуне "Самопоміч" свого кандидата?

- Беззастережно.

- Внутрішньопартійні праймеріз ви робили?

- У нас не потрібні праймеріз. У нас є очевидний процес лідерства.

- Отже, якщо скласти 2+2, виходить так, що це буде Андрій Садовий? Про це вже кажуть, як про визначене рішення. Можу і я зробити такий висновок?

- В політиці 2+2 іноді буває + 100, іноді -100. Ви можете робити будь-які висновки (посміхається. – Є.К.)

- А знаєте, вас дуже важко вивести на відверту відповідь…

- Ні, ні. Слухайте, ви ж все можете зрозуміти. Ви самі є мотором! Дивіться, я вам скажу так - і повторюся. "Самопоміч" бере і візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у "Самопомочі" є чи не найбільший шанс перемогти.

- Ви робите такий висновок, базуючись на своїх відчуттях? Чи це підтверджує якась соціологія?

- Соціологія в руках олігархів - це яд. Це є ботокс, ми з вами вже домовились. Ні, це є мої особисті на сьогоднішній день аналітичні дослідження, які базуються на прямому й інтенсивному спілкуванні з людьми в країні.

- Цікаво. Але скажіть, коли нам очікувати остаточного вердикту щодо партійного кандидата на президентських виборах? Як казали в одній відомій радянській екранізації, "Імя, сєстра, імя!"

- (Сміється). Це не дуже добра асоціація. Бо ми діятимемо в іншому контексті. Відповідно до здорового глузду, логіки і чинного законодавства.

- Скажіть, будь ласка, дату.

- Я не знаю цієї дати; вона може бути сьогодні, може бути завтра, або через місяць. Сьогодні це процес, який є непростий в українській державі. Ми знаходимося між двома світами. Ми знаходимося на страшній межі. Цивілізаційній межі з віковічним ворогом – Російською імперією. І ми знаходимся у внутрішній війні з тими, хто фізично просто присмоктався і грабує бюджет країни безцеремонно.

- Знаєте, я захоплююся вашим вмінням підвести теоретичну базу під будь-яке конкретне питання.

- А як інакше, друже мій?

Керівник парламентської фракції Самопомочі Олег Березюк: Самопоміч візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти 04

"НА ЩО РОБИТИМУТЬ АКЦЕНТ ПОЛІТТЕХНОЛОГИ ПІД ЧАС ЦИХ ВИБОРІВ? НА СТРАХ"

- Пане Олеже, за фахом і багаторічною діяльністю у 90-і і нульові, ви – психіатр, психолог, психоаналітик…

- Так. У мене всі сертифікати на всі три діяльності.

- Цікаво почути точку зору професіонала щодо технологій на майбутніх виборах. На яких електоральних фобіях робитиметься акцент, аби довести виборця до "потрібних кондицій"?

- Мусимо довго сидіти з вами, розмовляти, це так не просто. По-перше, я буду довго розказувати, а ви потім мусите як журналіст – опрацювати. Бо якщо ви хочете, щоб я розповідав як професіонал, я точно буду говорити професійними термінами.

- І все ж таки, спробуємо дати полегшену версію прогнозу. Свого роду проекцію-lite. Отже, на що робитимуть акцент політтехнологи?

- На страх. Я би навіть не хотів, щоб ви це писали.

- Чому? Принаймні, у читача (читай: виборця) буде розуміння маніпуляцій, які на нього очікують.

- Страх і розуміння – між ними така прірва. Якщо продукуються страхи, вони ж не будуть говорити: страх, страх, страх. Вони будуть продукувати страх.

- Так, я знаю, що деякі технологи вважають особливою звитягою вміння "вскрыть" у суспільстві найпотаємніші страхи…

- Вскрити – це б було б благородно. Наприклад, я вважаю, найуспішніший президент України з точки зору розвитку людини був президент України Ющенко. Тому що він розкрив страх голоду. А не експлуатував його. Розумієте? Бо це є велика різниця. Розкрити страх – це шлях зрозуміння. А експлуатувати страх, маніпулювати страхом, створювати обставини, де буде актуалізуватися страх, тобто з’являтися, а не розкриватися - це велика різниця. Президент Ющенко, якому треба поставити прижиттєве погруддя, зробив це. І це – величезне досягнення!

Керівник парламентської фракції Самопомочі Олег Березюк: Самопоміч візьме активну участь у процесі президентських перегонів. І я думаю, що у нас є чи не найбільший шанс перемогти 05

- Непопулярна точка зору…

- Я взагалі не боюся цієї точки зору. Він зробив дві важливі речі. Це визнання Голодомору. Інтервенція складна, тому викликала таку агресію і опір від наших віковічних ворогів.

І друге – це ЗНО. Ющенко зберіг середню школу. А це - основа основ. Її б уже не було. За це треба дякувати. Чи були ще такі інтервенції від інституції? Я не про людину, а про рішення. І що хотіли робити наші вороги, які прийшли до влади в 10-му році? Одне з перших рішень - зруйнувати ЗНО. Пам’ятаєте була боротьба в парламенті?

- Звісно, пам’ятаю.

- А чому? Чому вони так виступали проти визнання Голодомору і проти ЗНО? Тому що ворог знає, що якщо дитина з дитинства не буде мати відповідальності знань, а буде знати, що їй куплять оціночку, то дитина не буде здоровою. Розумієте? Якщо не матиме цієї відповідальності, вона буде інвалідом і все.

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/ua/r3086951
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору