EN|RU|UK
 Суспільство
  5245  4

 Останній фільм Леоніда Кантера: "Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю"


Автор: Валерія Бурлакова

Продюсер фільму "Людина з табуретом" Катерина Мізіна розповіла "Цензор.НЕТ" про документально-пригодницький фільм, роботу над яким команда Леоніда Кантера змушена продовжувати без нього, унікальні кадри з життя племен Куна-Яла, місяць в очікуванні корабля до найпівденнішого пункту Південної Америки мису Горн, пошуки щастя у собі та новий фінал стрічки, в якій йдеться "не лише про подорож" - про фінал, у якому головний герой фільму помирає.

"ДО ПЕРШОЇ МАНДРІВКИ З ТАБУРЕТОМ ЛЕОНІД КАНТЕР НІКОЛИ НЕ БУВ ЗА КОРДОНОМ"

Ідея цього фільму з’явилася понад 13 років тому. Тоді, у 2005-му, Леонід Кантер вигадав гру "З табуретом до океану", суть якої полягала в тому, щоб донести чотири табурети з київської кухні на береги чотирьох світових океанів.

Чому саме табурети? На це питання, кажуть друзі режисера, він завжди відповідав просто: "А чому б ні?"

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 01

 Леонід Кантер під час експедиції 

"Табуретка, яку ти завжди носиш із собою, нагадує про те, що ми завжди носимо всередині свої давні мрії, те, чого ми хочемо досягнути, - розмірковує Катерина Мізіна, подруга та колега Леоніда. Разом вони працювали над фільмами "Добровольці Божої чоти", "Міф" та різноманітними фестивалями й арт-проектами. – І водночас ця табуретка з твоєї кухні може нагадати про те, що щастя завжди поруч. Кажуть, що добре там, де нас немає. Але, побачивши майже 50 країн, Леонід Кантер зрозумів, що добре якраз там, де ми є, зрозумів, що в Україні йому найкраще. Він повернувся з мандрів та створив хутір "Обирок", свою маленьку країну мрій. І казав, що подорожував, що побачив світ, і що всім його треба побачити – але насправді щастя треба шукати у собі…"

"До першої мандрівки з табуретом, яка відбулася у 2005-му році, Леонід Кантер ніколи не був за кордоном, не рахуючи робочих поїздок у Москву, – усміхається Катерина Мізіна. – Саме завдяки цій грі він почав подорожувати. Першою експедицією стала експедиція до Атлантичного океану – про неї є документальний серіал, який зробив режисер Ярослав Попов. Про другу експедицію, до Індійського океану, що відбулася у 2006-му році, є ціла трилогія: "З табуретом через Гімалаї". У 2007 році відбулася подорож до Північного океану, і про це фільм також було створено. Четверта експедиція Леоніда Кантера та його друзів до Тихого океану відбулася у 2010-му році, все було відзнято, але фільм так і не був змонтований".

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 02

"Попервах він шукав час та гроші для того, щоб зробити і цей фільм, але втілити плани у життя не встиг: почалася революція, потім війна. Події у країні повністю вибили Леоніда з цього задуму. Він почав знімати фільми про війну. Це були стрічки "Війна за свій рахунок" (2014), "Добровольці Божої чоти" (2015) та "Міф" (2018). І тільки навесні 2018-го року, після того, як основний шлях дистрибуції фільму "Міф" вже був пройдений, Кантер знову повернувся до роботи над фільмом про четверту експедицію", - розповідає Катерина.

Ще коли Леонід Кантер був живий, режисером фільму про четверту мандрівку мав стати його давній друг Ярослав Попов. Від лютого вони разом із іншими членами команди працювали над фільмом, укладали угоди, залучали до роботи нових людей, обмірковували задум. Леонід, кажуть, був дуже щасливий, що домовився зі своїми улюбленими музикантами про саундтреки. Гурт OY Sound System погодився написати музику, також не відмовилися від участі у проекті канадські українці Balaklava Blues. А ще від початку було зрозуміло, що у фільм увійде пісня "Табурет", яку давно вже написали та присвятили цьому проекту український репер Freel і Едуард Приступа (Діля).

Під час роботи трансформувалася сюжетна лінія. Вона все більше охоплювала не тільки подорож, а і все життя Леоніда, події в Україні: "Подорож все одно залишалася в центрі уваги, адже вона сама по собі ілюстративна, вона показує життя Леоніда, його цінності, ігри, які він вигадував. Але фільм вже не закінчувався на табуреті, який поставили на Мисі Горн. Мандрівники повернулися в Україну – і почалася інша історія…"

Але згодом все змінилося ще більше.

Тизер проекту "Людина з табуретом"

"ТРАГЕДІЯ ЗА ЖАНРОМ. АЛЕ НЕ ЗА ЕМОЦІЄЮ"

"До 4 червня (день самогубства Леоніда Кантера, - ред.) сюжет здавався нам дуже цілісним, – каже Катерина Мізіна. – Але тепер те, що сталося цього дня, не оминути. Тепер нам доведеться складати історію з новим фіналом…. Звісно, це трагедія за жанром. Головний герой помирає. Але це не буде трагедією за емоцією. Ми дуже сподіваємося донести до глядачів меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю. Важливо, щоб люди зрозуміли мотиви всіх його вчинків, зрозуміли сенси, які він пропускав через свою творчість".

Сотні годин матеріалу були відзняти у самій подорожі. Навесні цього року встигли зняти також інтерв’ю з Леонідом – у цій розмові він коментує деякі сюжетні повороти. Зроблені також і інтерв’ю з іншими учасниками експедиції. 90% матеріалу вже є.

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 03

"…І я не можу сказати, що щось зруйнувалося у роботі, коли він від нас пішов – він усе дуже добре підготував. Просто дуже важко в принципі без нього. Дуже важко працювати з матеріалами, щодня бачити Леоніда на екрані…" - зізнається Катерина.

Але крім безпосередньо зйомок, є ще чимало іншої роботи – від монтажу до анімації. Зокрема, від самого початку частиною фільму мав стати міні-проект "Казки народів світу, які збирає маленька Маґдалена". Маґдалена - це донька Леоніда і його дружини Діани, яка теж була в експедиції до Тихого океану. "Для доньки вони придумали окрему гру і збирали казки у країнах, якими подорожували. За ідеєю Леоніда, казки ці мали увійти до фільму. Вони будуть у вигляді мультиків, розповідатимуть про подорож Маґдалени, яка пізнає світ, знайомиться з різними культурами і різними народами. Значна частина коштів нам зараз потрібна саме на анімацію", - кажуть автори фільму.

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 04

"МАЮ МРІЮ ПОКАЗАТИ ФІЛЬМ ІНДІАНЦЯМ"

Які вони – найяскравіші моменти самої подорожі? Перше, про що згадує Катерина Мізіна – індіанські племена Куна-Яла.

"Це дикі племена, які живуть окремо від цивілізації на островах у Карибському морі недалеко від Панами, – розповідає вона. – Вони пустили до себе Леоніда з дружиною та донькою. Він дуже хотів їх зняти на відео, звісно, і ті спочатку відмовляли, як відмовляли раніше багатьом. Але потім погодилися та сказали: "Ти прославиш племена Куна-Яла у світі". Кантер жив з ними кілька тижнів, глибоко пізнав життя племен, відзняв дуже цінне відео. Леонід сам дуже часто казав, що це найяскравіші кадри з мандрівки. Я маю мрію повезти колись цей фільм у ці племена, показати його там індіанцям - адже вони відкрилися Леоніду, довірилися, не приховували свої обряди і секрети".

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 05

Другий момент – Мис Горн. "Спочатку експедиція до Тихого океану складалася з 20 учасників. Подорож тривала 13 місяців. І до Мису Горн, куди від початку була ідея донести табурети, дійшли лише Леонід Кантер та Кирило Кравцов, очільник білоруської команди експедиції. На корабель Леонід та Кирило чекали понад місяць. Зупинилися в останній південній материковій точці, і там жили: вже знайшли роботу, там вже народилася друга донька Леоніда Кантера – Патагонія… І те, що їм зрештою вдалося потрапити на Мис Горн, було абсолютною випадковістю. Мандрівники не знали, чого чекати, – але дочекалися військового корабля. Бо на маяку на мисі просто перегоріла лампочка, і потрібно було її замінити. Вони пливли туди через шторм... Для мене це дуже особливий епізод, він показує, яким був Леонід. Ніщо не могло зупинити його – ані необхідність чекати, ані відсутність корабля, ані шторм…"

Останній фільм Леоніда Кантера: Ми сподіваємося передати меседж, який Леонід ніс своїм життям, а не своєю смертю 06

Перед своїм самогубством Леонід Кантер записав відео, яке бачили наразі лише його близькі. Чи увійде воно або якісь фрагменти до фільму? "Це зараз вирішує режисер. Є відео які він лишав з метою щоб вони увійшли в фільм, він про це говорить у цих кадрах – але це буде вирішувати режисер", - каже Катерина.

Прем’єру стрічки сам Леонід планував на 1 вересня. Зараз дедлайн відсунувся, але завершити фільм все одно планується ще у 2018-му році. До зими.

Потрібні для цього, у тому числі, і гроші. Зараз команда намагається зібрати необхідну суму на "Спільнокошті.

"Кампанія йде складно, - зізнається Катерина. – Без Леоніда все працює значно важче…"

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ

Автор фотографій у матеріалі Кирило Кравцов

Источник: https://censor.net.ua/ua/r3079544
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору