EN|RU|UK
 Політика України
  14898  249

 Не можна продовжувати війну, не вказуючи суспільству її мету, не визначаючи постмінську реальність, - Бутусов

Президент Володимир Зеленський вибрав той же мирний шлях для Донбасу, що і Петро Порошенко, однак йде ним набагато швидше.

Про це головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов пише в колонці на НВ.

"Президент Володимир Зеленський намагається проводити політику, орієнтуючись на дані передвиборчої соціології. 50% виборців найбільше хочуть домогтися миру на Донбасі, і Зеленський намагається їм цей мир здобути. Рецепти взято ті ж, що п'ять років застосовував Петро Порошенко: це насамперед  ті ж переговорники (Леонід Кучма і Руслан Демченко), ті ж плани розвести війська, ті ж спроби забезпечити припинення вогню", - констатує Бутусов,  зазначаючи, що все це багаторазово застосовувалося в попередні роки, але виявилося безуспішним.

"Мир не настав. Для визначення причин того, чому будь-який мирний план буде провалено, потрібно зробити висновки з попередніх п'яти років мінського процесу. Чого не хотів визнати Порошенко? Навіть якщо на фронті гине хоча б один український воїн, війна однаково залишається війною. А значить, слід діяти так, як на війні, з урахуванням специфіки та сучасних правил", - зазначає автор.

Він підкреслює, що мінський процес вигідний Україні: успіхи мирних переговорів, деескалація бойових дій призвела до зниження бойових втрат.

"Але що таке мінський процес? Це лише засіб знизити втрати, спосіб залучити Захід як посередника в протистояння України і РФ. І все. Це наш варіант Дейтонських угод, який відтерміновує досягнення миру на пізніший термін. Не можна продовжувати війни, не вказуючи суспільству її мети, не визначаючи постмінську реальність. Якою має бути стратегія після перемир'я? Її немає. В України немає доктрини війни, немає стратегії, немає програм мобілізації та реформ сектору оборони і безпеки. Саме тому ми такі уразливі. Не слабкі, але вкрай залежні", - зазначає Бутусов.

На думку журналіста, не можна підмінити відсутність стратегії відтермінованими рішеннями.

"Не можна застрягти в якомусь перехідному стані - державі та її інститутам потрібна визначеність. Що є головним фактором продовження війни, яку проблему варто вирішити насамперед? Головним фактором продовження війни є не позиція України, а позиція Путіна. Це Путін не хоче припинення вогню, це Путін примушує Україну мовчки погоджуватися на окупацію Донбасу і Криму. Путін має намір повторити абхазький варіант - домогтися припинення вогню, щоб де-факто приєднати і асимілювати шматки території з місцевими мешканцями", - нагадує Бутусов.

Він наголошує, що поки керівництво України не йде на переговори з декоративними російськими "урядами народних республік", війна триватиме. Однак, як тільки Україна визнає кремлівських маріонеток, Путін "милостиво дозволить акцептувати припинення війни".

"Так, Україні не потрібно визнавати свою капітуляцію, досить визнати, що ми відмовляємося від своєї окупованої землі, від своїх громадян, що ми визнаємо окупантів владою на цих територіях, і ось він, наш "Брестський мир". Чому нам треба мобілізувати країну для оборони? Щоб стати суб'єктом і впливати на закінчення війни самостійно. Цього не змогли свого часу домогтися інші жертви агресії РФ - Молдова та Грузія. Путін розмінює припинення вогню на визнання окупації Криму і частини Донбасу. І в цих переговорах Україна не суб'єкт. Путін веде переговори із Заходом лише тому, що Захід здатен застосувати силу проти РФ, а Україна - ні. Ми не є небезпечними для Путіна, поки не здатні чинити на РФ активний вплив. Поки Україна буде в цій боротьбі об'єктом, ми не змусимо Путіна нас поважати", - зазначає журналіст.

Водночас мирні ініціативи Порошенка на тлі продовження війни і загибелі українських військових, по суті, призвели до демобілізації країни і більшої частини суспільства.

"Обіцянки зупинити війну і неможливість зупинити війну підштовхнули Порошенка до суперечливих і непослідовних військово-політичних рішень. Спроба воювати, не воюючи, і миритися, не помирившись, послабила позиції експрезидента. Для однієї частини населення, яка хоче за будь-яку ціну компромісу з РФ, війна стала приводом звинувачувати українську владу в її продовженні, для патріотичної частини громадян відсутність виразної і логічної військової стратегії стала демонстрацією безпорадності і слабкості. Відсутність стратегії війни не дозволило Порошенку спланувати стратегію реформ у сфері оборони і безпеки, і це призвело до розколу у військовій і волонтерській спільноті, викликало багато протиріч", - пише Бутусов.

Мирний шлях, яким йде Володимир Зеленський, зазначає автор, збігається з варіантом Петра Порошенка: "Все те ж цілковите нерозуміння необхідності визначити доктрину, визначити стратегію, все те ж прагнення знайти якісь нові слова і дипломатичні формати і нерозуміння нашої слабкості та вразливості в цих спробах випросити собі мир. Всі ті ж завищені очікування і зобов'язання за відсутності системних дій. І ті ж політичні ризики, які загрожують і країні, і новій команді у владі".

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3133739
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
 
 
 
 
 
 вгору