EN|RU|UK
 Політика України, Суспільство
  1920  38
Матеріали за темою:

 Я не буду говорити, що ставити на місце знесених ленінів. Відповідь мають дати самі українці, - В'ятрович

Закон про декомунізацію прописаний таким чином, що відповідальність за нові назви вулиць або заповнення місця, на якому раніше стояв знесений пам'ятник, покладається на місцеві громади.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав глава Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"... У процесі декомунізації звинувачували, що всі вулиці Леніна ми замінимо на вулиці Шевченка чи Бандери. Нічого подібного! Ми свідомо прописали закон таким чином, що не маємо повноважень вказувати, якою має бути нова назва. Назву пропонують місцеві громади. Так, зараз українське суспільство не завжди готове до того, що нові назви вулиць будуть присвячені історії. Тому ми маємо цілий "гербарій" у вулицях – Волошкових, Кленових… Але я думаю, що це перехідний етап, і українці дізнаються свою історію й матимуть відвагу вшановувати своїх героїв, місцевих і національних. Мені часто закидають: позносили ленінів, а що на їхнє місце? Я не буду відповідати, що на їхнє місце. Цю відповідь мають дати всі українці. Саме в дискусіях, що має бути на місці ленінів, ми й почнемо формувати спільне уявлення про минуле. Національна пам’ять – це набір спільних уявлень про минуле...

Проспект Бандери і Шухевича виникає як ініціатива знизу. Якщо говорити про проспект Бандери у Києві, то це місцева громадська ініціатива, яка пройшла всі кола пекла громадського обговорення. І це громадське обговорення було одним з найбільш масштабних обговорень. Більше тільки бульвар Вацлава Гавела. Воно довше затягнулося, бо були спроби вкидування інформації. Тобто тисячі людей взяли участь у цих обговореннях і тисячі людей вважали, що в Києві має бути вулиця Бандери. Це приклад, коли люди ставлять перед собою мету і об’єднуються, вчаться лобіювати свої рішення. Якщо влада починає робити махінації, як це було з бульваром Гавела, то люди вчаться захищати свій вибір і викривати ці махінації. Тому реваншу в декомунізації не буде, тому що це не я давав вказівки. Це те, що зробили люди самостійно", - сказав він

Також В'ятрович пояснив, чому в законі передбачено короткі терміни декомунізації:

"... Швидкість впровадження декомунізації вважають прикладом радикальності. Я так не вважаю. Так, вона була швидкою. Як людина, яка трошки попрацювала в органах державної влади, вважаю, що єдиний варіант впровадження реформи в Україні – це швидкий. Якщо реформу розтягнути на кілька років, то вона загальмує. Рівень спротиву системи на всіх рівнях дуже високий. Тому в законі про декомунізацію ми заклали дуже чіткі терміни. І так чи інакше в короткий період це повинно бути реалізовано. Я бачу в цьому нормальний рішучий поступ".

"Те, що ми робимо, навпаки направлено на максимальну відкритість. Одним із найбільших своїх досягнень я вважаю закон про відкритість архівів КДБ. Там кожен охочий тепер може працювати. Якщо ви хочете доводити, що, наприклад, мила моєму серцю УПА - це злочинці, то вперед, ідіть в архів. Є величезний архівний фонд, який збирався якраз для компрометації УПА, бо збирався тією структурою, яка саме з нею боролася. Чому ми не бачимо розвінчувальних матеріалів, побудованих на цих архівах. Відповідно, говорити, що ми нав'язуємо якусь одну оцінку, неправильно", - уточнив історик.

Повне інтерв'ю з Володимиром В'ятровичем читайте ТУТ.

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3131996
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору