EN|RU|UK
 За кордоном
  3027  28

 Не слід було в 1996 році приймати Росію до Ради Європи, - екс-президент ЄСПЛ Вільдхабер

Швейцарський суддя, який обіймав з 1998 по 2007 рр. посаду президента Європейського суду з прав людини, Луціус Вільдхабер вважає, що в 1996 року не треба було приймати Росію до Ради Європи, оскільки ця країна не дотримується верховенства права і практикує тиск на суддів.

Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Swissinfo, про це він заявив в інтерв'ю газеті "Нойє Цюрхер Цайтунг".

"... озираючись назад сьогодні я дотримуюся висновку про те, що в 1996 році Росію (ще) не треба було приймати до складу Ради Європи. До такого ж висновку, між іншим, тоді прийшла і відповідна комісія Ради Європи, яка проводила попередній розгляд. Росія була просто не готова (до членства в РЄ), і всі знали це.

Труднощі виникли з самого початку (її активної роботи в Раді Європи - ред). Росія втручалася в найрізноманітніші, навіть найдрібніші справи, починала скаржитися на вищому рівні навіть у зв'язку з прийомом на роботу працівниць секретаріату, не приховуючи, що вона і не думає поважати незалежність суду. Так, наприклад, одного разу посол Росії (при РЄ) з'явився в моєму робочому кабінеті і зажадав від мене відповідним чином "правильно проінструктувати" суддів ЄСПЛ, які мали приймати рішення щодо однієї конкретної справи.

Зрозуміло я відкинув це з усією рішучістю. Я дав йому зрозуміти, що це є не що інше, як неприпустиме втручання в незалежність суду ", - зазначив він.

За словами Вільдхабера, у відповідь, російський дипломат "застеріг мене, що він напише відповідну телеграму в Москву - і потім залишив мій офіс із червоним від гніву обличчям. Все це не можна було сприйняти інакше, ніж як відкриту погрозу". Через декілька днів після цього візиту, розповідає швейцарський суддя, "російське державне телебачення випустило в ефір сюжет, в якому стверджувалося, що ЄСПЛ і я мали інформацію про підготовку в Москві чеченського теракту, але що ми вважали за краще приховати цю інформацію і не дати їй ходу. Це був неприкритий удар по репутації суду і по моїй репутації як судді. Я негайно виступив із заявою, що ЄСПЛ не потерпить таких методів. ЄС виступив із різкою заявою, підтримавши мене особисто і суд. Після чого ситуація дещо розрядилася. Але пізніше один із представників російської сторони дав мені зрозуміти, що справа дійшла до загострення тільки через мій "непослух" стосовно Путіна і якщо хтось у всьому і винен, то тільки я один".

"ЄСПЛ не може примусити ті чи інші країни поважати суд і його незалежність. Жодних санкцій у цьому випадку не передбачено. І саме на тлі всього того, що сталося, я впевнений, що Росію не слід було приймати в 1996 році до складу Ради Європи. Всі прекрасно знали, що будуть проблеми. Але коли Росія подала заявку на вступ до складу Ради Європи, то всі розглядали цей факт як великий успіх Ради. Всі розраховували, що тим самим ми зможемо "інтегрувати" Росію (в європейські структури) і зміцнити в країні суди (як незалежні інстанції)", - додав суддя.

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3123748
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору