EN|RU|UK
 Політика України
  16599  430

 Керівництво ЗСУ тягне армію в часи до початку війни, вони втратили головне - кадровий потенціал, - волонтер Білецька

За чотири роки керівництво Збройних Сил України не змінило нічого, а навпаки, тягне армію в часи до початку війни.

Як передає Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці в Фейсбуці написала волонтер Ірина Білецька. Наводимо її текст повністю.

"Знаєте, я для себе вирішила, що на вибори я не піду!! Не піду!! А за кого голосувати? Я не бачу жодного кандидата. Я чотири роки свого життя віддала армії. У надії на "покращення". Та й чесно кажучи за Порошенка проголосувала, тому, що він обіцяв закінчити війну. І що в результаті? Єдине, що я бачу і за що йому низький уклін - що завдяки його політичним здібностям Україна ще Україна. Так, є безвіз!! Я нічого не мислю в політиці і не лізу в неї. Я не стану скаржитися на побутові і матеріальні труднощі - в країні війна. Це мені ясно. Але, те, що короля робить його свита - сказала не я.

Єдине питання - це Армія. Я весь час чую про "покращення" і нарощування темпів. Так, їх одягли і нагодували, та будують полігони, гуртожитки ... так, їм підвищили зарплати. І це не мало. Але Армія - це солдати і офіцери. Це бойовий дух. Це кадри!! У 2014 році без зарплат, роздягнені, роззуті, голодні, але одухотворені - Вони - добровольці - саперними лопатками вгризалися в мерзлу землю, будували бліндажі й рили окопи. Вони були рішуче налаштовані. Вони воювали за свою землю.

Наша Бригада, маючи малу чисельність, розрослася до 3000 осіб, а було то в ній менше 500  разом зі срочниками. І як же нам пощастило з комбригом. Ця людина за короткий термін навчила воювати тих, мирних жителів - добровольців, які, коли прийшла біда, кинулися захищати свою землю. Він особисто, брав участь у кожному бою, знав кожного солдата, адже його день починався з об'їзду всіх позицій на передовій. Він сам ходив у розвідку і, плануючи будь-яку операцію, насамперед думав про людей, яких пошле в бій. Він знав здібності кожного. Він створював нові технічні підрозділи, вибираючи фахівців. В нашу бригаду прагнули потрапити найкращі. Тому, що за честь вважали воювати під його керівництвом. І,через те, що  кадровий склад був досить сильний (хоча в родині не без виродка), то на тлі патріотів їм необхідно було відповідати тим, хто добровільно прийшов захищати свою Батьківщину. І я повинна вам сказати, що між ними, кадровими та добровольцями, склався чудовий тандем. І тоді, нехай навіть голодна і роздягнена наша Армія з поламаною технікою, яку допомагали лагодити цивільні - Армія була на висоті. І ми - мирні люди кинулися їм допомагати, віддаючи останнє фронту. Перемогу!!

Єдине, що насторожувало вже тоді, то це керівництво ЗСУ - Іловайськ, Дебальцеве, Донецький аеропорт. Кожну трагедію ми переживали разом з нашими хлопцями. Ми дбали не тільки про тих, хто воює, а й про поранених, про сім'ї загиблих і діток учасників АТО. Ми робили все, що було в наших силах. Народ і Армія злилися в єдиному пориві.

І що ми маємо через чотири роки? Де ці "покращення"? Варто було тільки забрати керівництво Бригади і поставити "нове" ... як все стало розвалюватися. Говорите "покращення" - так де реформи? Де дотримання статутних законів і законів України, де соцзахист? Де все це? За чотири роки керівництво ЗСУ не змінило нічого. А навпаки, тягне армію в часи до початку війни. Своїм самодурством і свавіллям своїх призначенців вони втратили головне - кадровий потенціал. Гідних солдатів і офіцерів залишилися одиниці. Беззаконня комбригів і комбатів - кришують. І плювати їм на те, що всі цінні кадри відходять. І, рятуючи цю кадрову діру, вони сподіваються на те, що підвищивши зарплати, відновлять армію. Так ні ж!! Приходять заробітчани, ті, хто не знайшов себе в мирному житті, в надії відсидітися,  не воюючи. А спеців - офіцерів замінюють тими, хто був звільнений за п'янки і беззаконня без права відновлення.

Але кадровий голод не тітка. Тепер не до жиру, потрібно діри латати. Вони через суди відновлюються. І потім ці люди призначаються на керівні посади і навіть знаходять собі місце в ГШ. І хто ж тепер керує нашою армією? І хто служить в ній? Строковики і заробітчани, а ще та мала частина ідеалістів - патріотів, які залишилися і  чиє терпіння теж на межі. Тому через чотири роки все ті ж проблеми: техніка стара, боєприпаси ми так і не виробляємо, з бензином і дизпаливом суцільні проблеми, і ще маса питань, які і озвучувати противно.

На фото з президентом стоять люди, яким і руки подати противно. А вони особи наближені .. дозволяють собі брехати і обливати брудом порядних людей. І нагороди президентські, посади і звання роздаються (все частіше) за чиїмось "поданням" людям, негідним навіть носити звання офіцера. І ось, я вам скажу, що я втомилася дивитися і терпіти, хоча слово "терпіти" мало до мене застосовано, скоріше - боротися з цим свавіллям.

Я весь час задавила собі питання, а навіщо Президент все це робить? Він же головнокомандувач? Всі ці його дії скорочують кількість тих людей, що вірили йому. Що відбувається? І не знайшовши відповіді для себе, я вирішила - на вибори не піду. Або піду, але не за нього, а за проукраїнського кандидата, який не тільки представить нам свою програму, а й озвучить тих, хто піде в його команду. І насамперед мене хвилює, хто ж буде керувати нашою Армією. Тому що в країні війна. Та й у мирний час хотілося б мати надійну, професійну армію. Армію захисницю. Але, поки я не бачу такого кандидата. Як там сказав один розумний чоловік, порівнявши наші вибори з жіночим гардеробом: "Суконь багато, одягнути нічого".

І ще я дуже сподіваюся, що після виборів ситуація в армії кардинально зміниться ".

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3103765
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 5 з 5
<<<1 2 3 4 5
Сторінка 5 з 5
<<<1 2 3 4 5
 
 
 
 
 
 вгору