EN|RU|UK
 Суспільство
  1830  13

 Збиток, завданий унаслідок незаконного засудження, відшкодовується державою в повному обсязі, - Велика Палата Верховного Суду

Збиток, завданий людині в разі незаконного засудження, відшкодовується державою в повному обсязі, незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування збитків, заподіяних фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такого органу, виникає у випадках, передбачених законом, передає Цензор.НЕТ із посиланням на постанову Великої Палати ВС.

Уточнюється, що порядок відшкодування таких збитків встановлюється Законом України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР та Положенням про застосування зазначеного закону, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41.

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію в постанові у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) від 20 вересня 2018 року.

Надання особі статусу виправданого зумовлює появу певних прав. Ні в Кримінально-процесуальному кодексі України 1960 року, ні в Кримінальному процесуальному кодексі України у 2012 році немає окремої статті, яка була б безпосередньо присвячена правам виправданого.

У ст. 42 чинного КПК України, норми якої регулюють статус підозрюваного та обвинуваченого, передбачено, зокрема, право вимагати відшкодування збитку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не виправдалися. У ч. 3 ст. 43 КПК України зазначено, що виправданий має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для захисту на відповідній стадії судового провадження.

Однією з новел чинного КПК України є глава "Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов". Згідно зі ст. 130 цієї глави, шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках і в порядку, передбачених законом. Водночас ці права можуть бути реалізовані тільки за наявності відкритого кримінального провадження.

У разі припинення кримінального провадження єдиним законом про відшкодування шкоди незаконним засудженням є Закон України № 266/94-ВР, сфера дії якого поширюється на широке коло суб'єктів, зокрема на виправданих. Розгляд зазначеної вимоги необхідно здійснювати за правилами цивільного судочинства в суді, який виніс виправдувальний вирок.

Обов'язок роз'яснити особі порядок відновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди в разі ухвалення виправдувального вироку покладається на суд.

Закон України № 266/94-ВР не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким людина може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, тому таким способом захисту згідно з положеннями статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

З аналізу положень ст. 12 Закону України № 266/94-ВР вбачається, що саме суд, який виніс виправдувальний вирок, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій і підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене в суді вищої інстанції відповідно до положень цивільного процесуального законодавства.

Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи зі встановленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом за кожен місяць перебування під слідством і судом. Цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшений, оскільки він є гарантованим мінімумом.

Визначення розміру відшкодування моральної шкоди залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їхня тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних відносинах, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення в необхідному або повному обсязі.

Суд, який розглядає справу, має з'ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин заподіяння, так і розміру моральної шкоди, вивчити надані докази, оцінити їх і визначити конкретний розмір моральної шкоди, враховуючи принципи верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3090531
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору