EN|RU|UK
 Політика України, Суспільство
  17052  274

 Українці виїжджають за кордон не тільки за грошима, не менш важливу роль відіграє якість життя і очікування на майбутнє, - Клімкін

За кордоном живуть 20 мільйонів українців, вже в осяжній перспективі половина всіх українців світу житиме за кордоном.

Про це, як повідомляє Цензор.НЕТ, написав у Facebook міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Він навів приклад  Ірландії чи Вірменії – націй, які вже протягом багатьох поколінь мають серед розпорошених світом діаспор більшу кількість населення, ніж в самих країнах.

"Про це нам говорити рано. Але ж і наша реальність вражає: наразі ми оперуємо цифрою в 20 мільйонів українців (йдеться не лише про громадян), які на постійній основі живуть в інших країнах. Вже в осяжній перспективі половина всіх українців світу житиме за кордоном", - зазначає Клімкін.

За його словами, люди виїжджають у пошуках кращого життя, часто думають незабаром повернутись і… нерідко не повертаються. Народжуються діти, які швидко асимілюються, відкриваються нові можливості (обумовлені підвищенням рівня саме легальної трудової міграції з України), і починається інше життя. Якщо батьки ще є трудовими мігрантами з українським громадянством, то їх діти часто юридично підпадають під поняття "закордонних українців" – тобто, це особи іншого громадянства (чи особи без громадянства) з етнічною прив`язкою до України", - пише глава зовнішньополітичного відомства.

"І давайте припинимо звинувачувати українців в тому, що вони виїжджають лише за грошима. Моє особисте спілкування за кордоном свідчить, що не менш важливу роль тут відіграє і якість життя, і очікування на майбутнє для них самих і для їхніх дітей", - заявив Клімкін.

"Тому що це люди, це українці, які не втрачають свій духовний зв`язок з Батьківщиною та бережуть свою ідентичність. Вони морально та матеріально підтримують наших військових, організовують численні протестні акції під російськими посольствами та на центральних площах світових столиць, борються разом з нами за звільнення наших громадян з російських в`язниць. Навіть більше, вони слухають українську музику, дивляться українське кіно, на свята варять борщ та ліплять вареники, а іноді збираються просто для того, щоб поговорити зі "своїми". Тобто, живуть тими самими темами та, водночас, тим самим болем, що й ми в Україні", - інформує міністр.

Він зазначає, що Українська Греко-Католицька Церква створює майданчики для діалогу, організовує діаспорні форуми та інші об'єднувальні проекти.

"Ми, зі свого боку, теж маємо усвідомити, що українська нація переживає фундаментальні зміни – в своєму місці проживання, але не в своїй душі. Підлаштуватись під це, налагодити діалог, задовільнити потреби – завдання нашої держави..

Уже сьогодні ми виділяємо певні кошти на такий необхідний нам зв'язок з нашими іноземними громадянами або з нащадками наших емігрантів. Але це все ще крапля в океані. Створені навіть спеціальні урядові програми. Втім, проблема не тільки і не стільки в обсязі грошей, що виділяються", - констатує він, уточнюючи, що в цьому заважає бюрократія.

"Я не проти створення окремої установи, але давайте спершу визначимось, що ми від неї очікуємо, і для кого вона, які ресурси вона має координувати.  Наше спільне наскрізне завдання в тому, щоб українська нація розвивалась як в Україні, так і за кордоном. Це має бути інший рівень та інші форми наших зв`язків. Нам потрібно зрозуміти, що саме як держава ми маємо та можемо створити. Що нам варто підтримати. В якому напрямі думати", - зазначає Клімкін.

Водночас, як підкреслює міністр, покладено чимало зусиль та часу на створення Українського інституту – "афілійованої з МЗС, але незалежної структури, яка має пропагувати нашу культуру за кордоном і не в останню чергу підтримувати наш зв`язок з закордонними українцями в широкому розумінні, ставати епіцентром життя громади", але  "він навіть не став пріоритетом в фінансуванні".

"Ми маємо вийти за межі простого консульського обслуговування та законного захисту прав наших громадян. Те, що завжди робило і робить МЗС, - це, так би мовити, "обов`язкова програма". Але наші трудові мігранти, наші закордонні українці, наша діаспора – це активна творча сила, це наш національний ресурс, це те, чим ми не маємо права нехтувати. Я вірю в нашу майбутню синергію. І сподіваюсь на дискусію, до якої я, як завжди, відкритий", - резюмував глава МЗС.

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3090061
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
 
 
 
 
 
 вгору