EN|RU|UK
 Політика України
  13021  59

 Україна виключила Естонію, Латвію, Грузію, Мальту та Угорщину зі списку офшорів

Кабінет міністрів України після протестів Естонії та Латвії переглянув своє рішення місячної давності і виключив ці країни, а також Угорщину, Мальту і Грузію з переліку країн, операції з контрагентами яких підлягають контролю в рамках адміністрування закону про трансфертне ціноутворення (ТЦУ).

Як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, рішення в грудні про їх включення було ухвалено без необхідного погодження з цими країнами партнерами, тому тепер уряд і Мінфін візьмуть два місяці на консультації, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"У деяких країнах у їхніх законах існують норми, що з України можуть виводитися гроші під нульову ставку", - пояснив глава Мінфіну грудневе рішення.

"Ми постійно моніторимо податкові системи інших країн і формуємо списки вимог до українських компаній, які працюють із цими країнами, щоб вони звітували про свій прибуток. Було ухвалено нещодавно рішення про розширення цього списку, туди увійшли Естонія, Латвія, Грузія, і наші партнери були стурбовані цим питанням", - цитує УНІАН прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

"Ми сьогодні ухвалюємо рішення про скасування цих вимог для Естонії, Латвії, Грузії, Угорщини", - сказав прем'єр. 

Як повідомлялося, 27 грудня 2017 року уряд України включив Естонію, Іран, Кубу, Лаос, Латвію, Ліван, Мальту, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузію і Угорщину до переліку ризикових країн по ТЦУ, збільшивши загальне число в списку з 65 до 85. Згідно з повідомленням на сайті Мінфіну, в нього також увійшли Гваделупа, Гватемала, Французька Гвіана, Співдружність Домінікани, Домініканська Республіка, Маврикій, незалежна держава Самоа.

Мінфін тоді пояснив, що в список були відібрані держави (території), в яких ставка податку на прибуток підприємств на 5 і більше процентних пункти (п.п.) нижче, ніж в Україні (тобто нижче 13%); держави, з якими Україна не уклала міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією, і держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний і повний обмін податкової та фінансової інформації на запити державної фіскальної служби.

Ухвалена постанова набула чинності з 1 січня 2018 року і викликала різкі протести з боку Естонії, Латвії та Литви, в яких працює закон про податок на виведений капітал замість звичного закону про податок на прибуток.

Источник: https://censor.net.ua/ua/n3047693
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору