EN|RU|UK
 Общество
  6193  35

 КЕРІВНИК ГО "ЛА-СТРАДА" КАТЕРИНА ЛЕВЧЕНКО: “МИ МАЄМО ЧИМАЛО ЗВЕРНЕНЬ ПРО ДОПОМОГУ ВІД ЖІНОК, ЧИЇ ІМЕНА ЛЕГКО ВПІЗНАВАНІ В КРАЇНІ"

"Домостроївське" ставлення до домашнього насильства щороку вартує Україні мільйонних втрат. Поки Верховна Рада питає думки релігійних організацій про те, чи потрібно криміналізувати відповідне правопорушення, ми втрачаємо тисячі життів і ламаємо долі дітей.

Імплементація Стамбульської конвенції досі висить у повітрі, а справи приватного обвинувачення щодо домашнього насильства тисячами закривають у судах як малозначущі.

На жаль, останнім часом з
’явився ще один каталізатор цієї ситуації - наслідки воєнних дій в зоні АТО. Адже повертаючись з війни і не отримуючи належної психологічної підтримки, ветерани часом тамують душевний біль за допомогою алкоголю, а іноді й кулаків. Про те, що потрібно робити державі, для допомоги кризовим сім’ям Цензор.НЕТ поговорив з керівником правозахизної організації “Ла-Страда” Катериною Левченко.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 01

- Пані Катерино, з початком війни в Україні загострилася тема домашнього насилля? Посттравматичний синдром безслідно не проходить, а психологічна підтримка воїнів, на жаль, не є справою всеохоплюючою і обов’язковою. Чи стикалися ви з випадками, коли війна калічить не лише людей, але їхні сімейні життя?

- Питання актуальне, складне, воно дуже тонке і болюче. Говорити про нього непросто. Людина, яка пройшла війну, заслуговує на повагу. Про героїв не прийнято говорити як про людей, у яких є проблеми. Але цей стереотип і такий підхід призводить до поглиблення проблем як у окремих громадян, та і в суспільстві в цілому. Бо і в героїв вони є. Якщо це зрозуміти та прийняти, то до складних речей буде більш конструктивне ставлення. Так, проблема посттравматичних розладів демобілізованих учасників АТО стоїть дуже гостро. Але поки її усвідомлення перебуває на початковому рівні, не говорячи вже про необхідну роботу. Одним з негативних проявів, з яким стикаємося ми в повсякденній діяльності, є насильство в сім’ї. На національну “гарячу лінію” з попередження домашнього насильства ми маємо звернення як від жінок, так і від чоловіків, у тому числі і тих, хто повернувся із зони АТО. І їх не мало.

- Який зміст таких звернень? Що саме відбувається всередині сімей, за зачиненими дверима?

- Вони схожі - сльози, розпач. Розповідь про те, що раніше з чоловіком були абсолютно нормальні стосунки, ніколи не застосовував силу, ніколи не ображав, але прийшов або у відпустку, або повернувся з зони ведення бойових дій, і тут почалось…

- Що саме відбувається?

- Як правило, алкоголь як антистрес. Скоріше за все, дружина каже “не пий”, далі нерозуміння, конфлікт, підняття руки і насильство. Але нам телефонують не лише жінки, але і чоловіки, котрі хочуть змінити свою поведінку, але не знають як. Поки не існує статистики, яка показувала б, як змінюється рівень насильства. Бо статистика звернень до правоохоронних органів або на "гарячу лінію" є лише верхівкою айсбергу. Чи вищий він у сім’ях, де чоловіки демобілізовані, чи в звичайних - таких замірів ніхто не робив. Але проблема є, і на неї потрібно звертати увагу і реагувати, надаючи допомогу як постраждалим, так і сім’ям.

Я є членом комісії з питань помилування при Президентові України. Вона розглядає звернення людей, що скоїли тяжкі або особливо тяжкі злочини і звертаються до Президента з клопотаннями про помилування. Відповідно у нас є право відвідувати місця позбавлення волі, зустрічатися із особами, які надіслали звернення. І я цим правом активно користуюсь. Рекомендувати Президенту помилувати або ні - це складне особистісне рішення. Ти розумієш, що людина скоїла злочин, але вона одночасно має конституційне право на помилування. Так от абсолютна більшість жінок, котрі звертаються із клопотанням про помилування, відбуваючи покарання за статтею 115 ККУ - умисне вбивство, це жінки, які вбили свого чоловіка або партнера в результаті тривалого насильства над ними.

- Помста?

- Частіше це не помста, а захист. Жорсткий захист. В багатьох випадках це ситуації, коли або він, або вона. Так от, уже є жінки, які вбили своїх чоловіків, захищаючись від них, і це були чоловіки, котрі повернулися з АТО. Звернень за помилуваннями у цих справах досі не було, оскільки про помилування можна просити, коли особа відбула хоча б півтерміну. Але це вже є показник того, що проблема є і дуже серйозна.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 02

"ДИВИТИСЯ НА НАСИЛЬСТВО ЯК НА ПОБУТОВЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ - ЦЕ ПРОСТО ЗЛОЧИН"

- Яким є ставлення правоохоронців, суддів по таких справах?

- Поки що значна частка поліцейських, прокурорів, суддів і всіх інших фахівців, які торкаються розгляду подібних справ, чомусь вважають, що домашнє насильство - це справа приватна і не вимагає зовнішнього втручання. Таке ставлення є неприпустимим, згубним. Воно має дуже серйозні, довготривалі наслідки. Ми втрачаємо людей - убитих і тих, хто знаходиться в місцях позбавлення волі, втрачаємо сім’ї, страждають діти.

Деякі з жінок, з якими я зустрічалася, щиро каються в скоєному. Особливо, коли вбивство сталося в стані афекту. Вони не можуть себе самих пробачити. Інші ж, ті хто терпів побиття і знущання по 10-20 років, кажуть, що не бачать своєї вини. І це жахливі речі. Дивитися на насильство як на побутове правопорушення - це просто злочин з боку тих, хто має забезпечувати дотримання закону та захист постраждалих. І це стосується всіх учасників системи правосуддя. А в контексті війни на Сході України, стосується і військового командування усіх рівнів та підрозділів. Система психологічної допомоги військовим та демобілізованим - це той напрямок, що зараз вкрай необхідно розвивати. Такі системи довели свою ефективність у країнах, військові яких були залучені до участі в збройних конфліктах.

- Чи є у вас на сьогодні звернення від неповнолітніх? Від дітей? Чи телефонували вам діти з розповідями "тато повернувся і почалось"?..

- Самі діти рідко телефонують зі скаргами, про насильство стосовно дітей повідомляють родичі, сусіди, дорослі люди. Але важливо розуміти, що дитина, яка була свідком насильства, відповідно до міжнародних стандартів розглядається як постраждала від нього. Навіть якщо напряму до неї насильство не застосовувалося. Але залишається психологічна травма, бо насильство коїться близькими їй людьми…

- Чим ви реально можете допомогти? Який у вас є практичний механізм допомоги. Виговоритися телефоном - це добре, але що відбувається далі?

- Психологічна консультація і психологічна підтримка є невід’ємною частиною допомоги і є дуже важливою для тих, хто потерпає від насильства. В нічні години на "гарячій лінії" обов’язково чергують кваліфіковані психологи-консультанти.

Якщо ж консультант бачить, що необхідне термінове втручання правоохоронних органів або соціальних працівників, то у консультанта є стандартні процедури роботи. Працівники лінії в разі, якщо їм повідомляють дані про випадок (гаряча лінія анонімна, тож свої імена люди можуть надавати лише за бажанням) ми звертаємося залежно від ситуації до поліції, підрозділів Міністерства соціальної політики, до Уповноваженого Президента з прав дитини, чи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інших інституцій, які можуть надати термінову допомогу..

В разі ж якщо дзвінок анонімний, то дитина може отримати поради, як відкоригувати власну поведінку, щоб себе убезпечити, куди звернутися самостійно. І у нас досить часто трапляються випадки, коли перший дзвінок буває анонімним, а після повторного дзвінка формувалося розуміння, що треба починати діяти. Але треба розуміти межі  можливого у телефонного консультанта, які обмежуються тими ресурсами допомоги, які є в країні або в конкретному регіоні. Тож, навіть маючи щире бажання, в частині випадків ми не в змозі допомогти. Бо, наприклад людина просить притулку, а його в регіоні немає. Кидає трубку, каже, що не допомогли. Але не все залежить від нас…

- Так, звичайно, потрібні державні програми співпраці. До речі, ви співпрацюєте з Нацполіцією. Заступник міністра МВС Анастасія Дєєва регулярно про це розповідає. Розкажіть, що саме робитимете?

- Одна із сфер співпраці, наприклад у тому, що двічі на місяць на Національній "гарячій лінії" консультації проводять фахівці Департаменту превентивної діяльності Національної поліції. Ми беремо активну участь безпосередньо у програмі “Поліція проти насильства” (або ПОЛІНА), яка реалізується з особистою участю та постійною підтримкою Анастасії Дєєвої. Сьогодні ця програма впроваджується в Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та в Сєверодонецьку. Планується її розширення на інші регіони. І номер нашої національної “гарячої лінії” включений до алгоритму дій ПОЛІНИ для забезпечення психологічної підтримки постраждалої. В перші моменти постраждалу людину дуже важливо заспокоїти або надихнути на подальші дії.. Ми постійно моніторимо ситуацію з роботою ПОЛІНИ, передаючи узагальнену інформацію безпосередньо керівництву МВС, якщо тільки абонент не просить нас передати до поліції конкретне звернення. Проблема в тому, що домашнє насилля відповідно до законодавства, - це не кримінальний злочин, а адміністративне правопорушення, з усіма правовими наслідками з цього.

- Тобто доки не скалічився - справи не буде? “Ла Страда” давно виступає за ратифікацію Стамбульської конвенції із запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства і боротьбу із цими явищами. На якому етапі зараз ця робота?

- Ратифікаційні документи вже понад рік знаходяться у Верховній Раді України. Є група народних депутатів з усіх фракцій, які успішно гальмують цей процес, незважаючи на значну роботу, здійснену Міжфракційним об’єднанням "Рівні можливості" спільно з експертами, громадськими та міжнародними організаціями.

- Україні дуже важливо ратифікувати цей документ. Якщо законодавство врешті приведуть у відповідність до Конвенції, то буде посилена відповідальність за різні види насильства над жінками та домашнє насильство. Крім того, держава матиме правові зобов’язання щодо створення системи допомоги постраждалим, що має зробити її більш доступною. На сьогодні легкі тілесні ушкодження, які найчастіше трапляються у випадках домашнього насильства, є справою приватного обвинувачення.

- Як це матиме вигляд у разі ратифікації Конвенції?

- У разі її ратифікації і в разі криміналізації домашнього насильства в українському законодавстві легкі тілесні ушкодження, отримані в результаті домашнього насильства, перестануть бути справою приватного обвинувачення. У нас, до речі є відповідні законопроекти №5294 і 4952.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 03

"СЕРЕД ЧАСТИНИ ДЕПУТАТІВ НЕМАЄ РОЗУМІННЯ НЕОБХІДНОСТІ РАТИФІКАЦІЇЇ СТАМБУЛЬСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ"

- Цій законодавчій ініціативі вже понад рік, і вона перебуває в замороженому стані. Чому так довго і тяжко йде процес?

- Причина в тому, що серед частини депутатів немає розуміння важливості ратифікації Стамбульської конвенції. Звичайно, що є багато депутатів, котрі розуміють проблему, реєструють ці законопроекти, але…

- Але їх дуже мало?

- Їх просто значно менше, ніж 226. А виносити на розгляд до сесійної зали завідомо провальний проект закону ніхто не буде. Це я вам скажу як депутат 5 скликання. Крім того, ця ситуація частково пов’язана з викривленням змісту Конвенції, маніпулюванням визначеннями і нормами. А ще насильство - це один із способів досягення мети, демонструвати і мати владу. І це дуже багатьох влаштовує.

- Ви зараз натякаєте на те, що насильницьке лобі є і у стінах Ради?

- Це не насильницьке лоббі. Просто насильство - це не лише про бідні, кризові сім’Ї. Це проблема і багатих сімей, а відповідно, це проблема і сучасних політиків, і державних службовців, і правоохоронців. Ми маємо чимало звернень від жінок про допомогу, імена яких можуть бути легко впізнаваними в країні.І тому воно замовчується.

 Так само як і відповідальність за секс з дітьми або купівля інтимних послуг у неповнолітніх. Законопроект Ірини Луценко №2016 з цього приводу пройшов лише перше читання, хоча був зареєстрований ще на початку 2015 року, а на друге читання ну не виноситься ніяк. Прихильників думки про те, що насильство - це норма, в будь-яких верствах населення дуже багато. І в цій справі найбільш важливою є зміна суспільної свідомості для того, щоб суспільство перестало толерувати насильство.

- Але така ситуація склалася історично. Україна тривалий час жила за певним “домостроєм”, прикритим історичними цінностями про “жена да убоится мужа своего”. І релігійні організації вам дуже “допомагають” формувати позитивний погляд на Конвенцію...

- О так, в лапках "допомагають". Дуже негативний вплив на це, до речі, має і Рада церков, яка категорично проти ратифікації цієї конвенції. Рада церков уже давно стала учасником політичного процесу всупереч Конституції. Радяться з ними, а не з експертами. А от стосовно домострою, то він є частиною російської, а не української історії. Але "русский мир" і сьогодні бажає розповсюджувати свій вплив в Україні.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 04

“ЦІНА ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ 159 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ НА РІК. ЦЮ СТАТИСТИКУ МОЖНА СМІЛИВО МНОЖИТИ НА 10”

- Логічним питанням про домашнє насилля у глобальному розрізі є його економічні наслідки. Адже людина пригнічена, травмована не взмозі якісно працювати і давати прибутки державі. Цікаво, чи дорого обходиться державі зараз неприйняття Стамбульської конвенції?

- У 2007 році “Ла-Страда” робила дослідження “Ціна домашнього насильства”. Ми намагалися порахувати, скільки коштує країні насильство в сім’ї. Ми рахували втрати для постраждалої і втрати для держави в цілому.

- І на які ви вийшли показники?

- У 2007 році ми вийшли на показник 159 мільйонів гривень на рік. Ми брали лише існуючу статистику МВС щодо кількості звернень за фактами насильства в сім’ї. Ми дивилися відсоток фізичного і психологічного насильства. Дивилися кількість справ, в яких насильство мало ознаки злочину. Рахували суму, витрачену на ліки, кількість грошей, які постраждала втратила в зв’язку з тим, що вона не може працювати. Припускали, які можуть бути побутові втрати від розбитого посуду чи меблів, вартість звернень до юристів або психологів. А потім ми рахували витрати держави на виїзди поліції, швидкої, суди тощо. І таким чином суми узагальнювалися. Цього року подібне дослідження провів Фонд народонаселення ООН. Беручи до уваги інфляцію, ціна насильства зросла в декілька разів. Але підсумкову суму можна було збільшувати вдесятеро. Бо за оцінками, реєструється не більше 10% випадків насильства, тому що інші постраждалі просто не звертаються до державних структур.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 05

- З огляду на те, що відповідальність за подібні речі у нас дуже м’яка, а система правосуддя відносно кривдників дуже лояльна, який процент рецидивів?

- Дуже високий. Але конкретну цифру не наведу. Тому що стягнення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - громадські роботи або арешт до 15 діб. Варто згадати судові ухвали по випадках вбивств жінками чоловіків, пов’язаних з тривалим насильством. В документах часто прослідковується, що засуджені жінки неодноразово зверталися до поліції, але дії тодішнього кривдника не знаходили адекватної оцінки. А потім у суді ці факти не беруться до уваги.

- Сьогодні я маю сказати позитивні речі про МВС та Національну поліцію, бо вони хочуть і почали цю ситуацію міняти. Національна школа суддів України розробила курс “Особливості розгляду справ, пов’язаних із насильством у сім’ї” і починає його впровадження в програми підготовки суддів. Академія прокуратури також включила тему насильства в сім’ї в обов’язкову програму підготовки місцевих прокурорів.

- Це вже крок....

- Це навіть явище! Все це відбулося за останній рік. І системність роботи є запорукою її успішності. Для глобальних змін потрібні термінові зміни законодавства. І тут ми знову повертаємося до Стамбульської конвенції.

Керівник ГО Ла-Страда Катерина Левченко: “Ми маємо чимало звернень про допомогу від жінок, чиї імена легко впізнавані в країні 06

- Це зрозуміло, але що треба робити, щоб суспільство припинило миритися за насильством? У вас є рецепт?

- Ми повинні працювати з молодими людьми і виховувати нові погляди на необхідність паритетних стосунків між чоловіком та жінкою. Нам треба говорити про сучасні сімейні цінності - рівноправність, рівні можливості. Потрібно працювати для цього з Міністерством освіти. У нас досі програми трудового навчання в школах є гендерно-стреотипними. Дівчата готують, у хлопчиків столярна справа. А що буде поганого, якщо хлопці навчаться приготувати обід? Потрібне навчання ненасильницької поведінки через мас-медіа. Сьогодні велику роль відіграють і соціальні мережі. Громадські організації відкриті до співпраці. І якщо є питання або проблеми – Національна "гаряча лінія" працює цілодобово, безкоштовно, анонімно і конфіденційно.

- Як ви вважаєте, звідки мають підштовхнути цю тему? Хто має підтримати законодавчі і соціальні ініціативи в боротьбі з домашнім насильством? Хтось дуже згори?

- У нашій країні дуже багато робиться завдяки підштовхуванню згори. Копняками. І з боку Європейських інституцій і так далі. Ми вважали, що і ці речі будуть іти в ногу з європейськими цінностями. Але я зараз відчуваю дуже серйозний відкат у цьому напрямку. Якщо раніше боролися з Конвенцією і “Гейропою”, то зараз відбувається підміна понять і  воюють уже з “іноземними цінностями”. Так от було б дуже добре, якби Україна отримала-таки копняка.

Звертаємо увагу: з 24 листопада 2017 року Національна "гаряча лінія" замість номеру 386 з мобільних працюватиме за єдиним загальноєвропейським номером 116123. Із стаціонарних телефонів номер залишається незмінним - 0800-500-335!


Марина Рибіна, "Цензор.НЕТ"
Фото: Наталія Шаромова, "Цензор.НЕТ"



VEhrdlVXNU9RM2N3V1VSUmRVNURPVEJNUVdjd1MwUlNhVGxEZURCTWFsRjJaRU4zVEhrdlVYWmtRM2N3V1VoUmRVNUROekJNYWxGMFdIcFJkamxIUVRCTVJGRnpkRU1yTUV4bVVYTk9SMG93VEdwU1ozUkRPVEJNYWxGMWRFTTA=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх