EN|RU|UK
 Политика Украины
  8157  58

 АНАТОЛІЙ МАТІОС: "НІХТО КРАПКУ У РОЗСЛІДУВАННІ СПРАВИ ПО ІЛОВАЙСЬКУ НЕ СТАВИВ"

Рівно три роки тому в країні було створено військову прокуратуру. Напередодні чергової річниці ми зустрілися з заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом, щоб запитати про результати розслідування резонансних справ, які веде це відомство.

В інтерв’ю "Цензор.НЕТ" він розповів про те, за яких умов і коли в Україні буде суд по Іловайську, скільки грошей вже сплачено за вироками до бюджету фігурантами "справи Клименка", які результати обшуків у Держприкордонслужбі та як просувається слідство у цій справі, і кого вже засуджено за контрабанду у зоні АТО. А також за що йому самому пропонували хабар і чим закінчилася ця історія.

Анатолій Матіос: Ніхто крапку у розслідуванні справи по Іловайську не ставив 01

"Я ГОТОВИЙ ЗАПРОСИТИ БУДЬ-ЯКИХ ФАХІВЦІВ ПРАВА, ХАЙ ВІДРЕВІЗУЮТЬ НАШІ СЛІДЧІ ДІЇ"

- Нещодавно були оприлюднені результати розслідування щодо Іловайська, які Україна передала до Міжнародного кримінального суду. А коли буде суд в Україні?

- Назвіть мені хоч одну пострадянську країну, яка здобула незалежність, мала пряму агресію і вела антитерористичну операцію, що є конструкцією відповіді на гібридну війну, яка б розслідувала дії своїх же військових під час тієї чи іншої операції?

Що таке суд в Україні? Це означає, що комусь треба висунути підозру. Тобто, як це й передбачено Кримінальним процесуальним кодексом, потрібно описати суб’єктивну і об’єктивну участь у цьому злочині конкретної людини.

Щодо Іловайська є багато всього, але пропустили основне: що трапилось? Давайте я нагадаю. Генерал Литвин здійснював відхід із займаних позицій на підставі розпоряджень Штабу АТО від 24.08.2014 після значних втрат особового складу і техніки сектору "Д" внаслідок постійних артилерійських обстрілів росіян. У разі залишення підрозділів на попередніх позиціях, вони були б знищені артилерійським вогнем противника із території Російської Федерації.

Мало місце критичне співвідношення військових сил України у районі міста Іловайськ з підрозділами Збройних сил РФ та терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР", яке становило: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; "Гради" - 1 до 24. Це документально підтверджені дані, отримані слідством з СБУ, розвідувальних органів та об’єднаного штабу АТО.

Крім цього, у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше вторгнення сил Збройних сил РФ, які складалися з дев’яти батальйонно–тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК. У подальшому щоденно контингент росіян в Україні посилювався.

Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії "Донбас" і сили сектору "Б" потрапили в оточення сил ворога, що значно переважали за чисельністю. 

Водночас угруповання Збройних сил РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало: 35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп; не менше 45100 військовослужбовців; до 160 танків; 1360 БМП (БТР); 350 одиниць артилерії; 130 одиниць реактивних систем залпового вогню; 192 бойових літаки; 137 вертольотів. Збройні Сили України реально на той час не мали достатньої кількості сил для збільшення контингенту військ на Донецькому напрямку та одночасного забезпечення оборони інших ділянок державного кордону.

За таких обставин та враховуючи надані вищим російським військовим командуванням під час чисельних переговорів, як на рівні генеральних штабів, так і на рівні бойових підрозділів, гарантії безпечного виходу з оточення, генералом Хомчаком прийнято, вважаю, єдине правильне в тих умовах рішення для уникнення чисельних жертв українських воїнів – виходити наданими росіянами маршрутами під їхні гарантії.

Але, як показали подальші події, вимоги Женевських конвенцій та будь-які домовленості для нашого північного сусіда-загарбника просто не існують. 29 серпня 2014 року зранку російські військовослужбовці за наказом свого вищого командування впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками.

Причинно-наслідковий зв'язок загибелі військових - дії росіян.

Це доведено експертизою!

- Прізвища людей, які мають відповісти за те, що сталося під Іловайськом, називалися неодноразово. Тепер, як так розумію, по них зняті усі питання?

- Суспільство, чи в даному випадку Ви-журналіст як його представник, ратуєте за очікування, чи будемо оперувати фактами, що підтверджені, і говорити про докази? Я готовий запросити будь-яких фахівців права, хай відревізують наші слідчі дії. За цими слідчими діями – можу покласти руку на Біблію – підстав для висунення підозри громадянам України у тих наслідках, які наступили після прямого вторгнення Російської Федерації, немає.

- А свідчення учасників цих подій, тих, що отримували накази?

- Йдеться в першу чергу про документи, речові докази, експертизи. Свідчення осіб – кластерні, вони є вузькоспрямованими у сприйнятті подій, у яких людина перебувала. Але це не загальна картина.

Ми зробили шалену роботу. Це було ноу-хау. До нас ніхто нічого подібного не робив. Щоб Ви розуміли. У країні немає державної установи, яка б могла провести комплексну експертизу. Нам довелося збирати по крихтах експертів, їх було 32. Це колишні начальники Генштабу, екс-заступники міністра оборони, фахівці усіх родів військ. Це люди, які на громадських засадах, отримавши допуск до державної таємниці, два роки скрупульозно вивчали тисячі аркушів документів. Вони мають освіту, відповідні знання, знають, що таке тактика і стратегія, і наклали це на ту форму військових дій, які в світі зараз не визнаються війною. Вони наклали військові статути, які зобов’язують командира робити так чи інакше, на умови і Закон "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". А також на дії російського загарбника. Агресора, який обстрілював 20 днів поспіль по периметру кордону українські війська, знищував резерви, який віроломно погодив вихід "зеленим коридором" і розстріляв людей. За це треба сидіти тим, хто це зробив. Що таке причинно-наслідковий зв'язок? Якби не було обстрілів української території з боку Росії з-за меж України, входження такого великого масиву, не було б цієї поразки. Що ми мали на момент віддання наказу про Іловайськ? Успішну лінійку майже двомісячного звільнення населених пунктів Донецької і Луганської областей. Ми мали потужний кластер оборони і утримання Саур-Могили, яка є контролюючою вершиною шляхів з’єднання і підвозу боєприпасів, продовольства для майже на той момент оточеного Донецька. Потужне, прав д а, з великими втратами, угрупування у Луганську. І по усьому периметру кордону готові з заведеними моторами понад тисячу російських БПМ та танків. Вони приїжджали до кордону, зупинялися за три метри і стояли у позиції старту цілий день. Що повинна була робити держава? На той момент військових резервів відповідного рівня не було. Люди, що були патріотами, взяли легку і стрілецьку зброю, і визвалися захищати країну. Їх залучили до антитерористичної операції, як це передбачено законом.

Якщо розцінювати дії наших військових за статутами в умовах воєнного часу, то там є порушення окремих норм. Але ці порушення не кореспондуються з наслідками. Тому, що антитерористична операція планувалася на території своєї держави. Віддавався наказ, і Хомчак разом з приданими силами його втілював. Я горджуся тим, що знайомий з генералом Хомчаком.

Можна по-всілякому ставитися до Муженка, але він зробив усе, що міг у тих умовах. Поясніть мені, хто у нас має досвід ведення бойових дій з кількістю сил, озброєння, людського ресурсу, який перевищує сумарно кількість військ, зброї, артилерії декількох європейських країн? Як можна судити людину, яка з коліс теорію перетворювала на  практику?

Як Ви знаєте, головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов також був включений до складу експертів. Він пройшов усю лінійку проведення експертизи, отримавши доступ до державної таємниці. Знайомився з документами під грифом "Таємно" та "Цілком таємно", які суттєво впливають на колишні, теперішні та майбутні позиції держави по захисту себе від будь-яких форм проявленої агресії.

- Але з експертизою та деталями розслідування незнайомі батьки, дружини загиблих, родичі тих, хто досі у полоні. Вони мають знати правду про те, що відбулося?

- Таню, я не хочу говорити про неприємні речі, які є наслідками війни і всього того, що трапляється у війні. Та змушуєте. Не кожен герой. Були і страх, і звитяга, і невміння, і бажання, і розпач. В усіх є природні інстинкти самозбереження. Насамперед – страх. Частина залучених сил не виконувала накази військових…

- Я не військовий експерт. Тому запитаю прямо. Вони були адекватними, ці накази?

- Накази у період війни не обговорюються. За кожний наказ несе відповідальність командир. Потім розбираються, чи він був адекватний, чи ні. Але ці накази підтверджені документами. І долучені до матеріалів справи.

Нам що, потрібно створити прецедент засудження чи притягнення до відповідальності людей за порушення окремих норм статусів, які не кореспондуються за наслідками? Я говорю щиро, мені немає чого кривити душею. Не заїхало б стільки військових Російської Федерації, стільки техніки, не було б такої трагедії.

Бачили, яке було тоді співвідношення наших сил та російських? Ми тоді трималися на чуді волонтерства. Треба на колінах до сьогоднішнього дня стояти перед волонтерським рухом. На патріотизмі, бажанні визволити свою землю і майже абсолютному невмінні робити це згідно військових норм. Люди, які ще учора були цивільними, сьогодні вимушено і без підготовки узяли автомати, одягли таку різнобарвну форму, що навіть строєм військовим не рахується, і поїхали на схід. Але коли такі люди не виконують накази командира, то цей командир не має війська. Він має ті сили, які йому підкоряються. Якщо ж не підкоряються – це вже махновщина. Такі випадки також мали місце.

До того ж, нормально зв’язку тоді не було, лише мобільні телефони. Усі розмови прослуховувалися системою РЕБ Російської Федерації. Навіть, щоб віддати наказ, усі зразу хапалися за телефон і у прямому ефірі розповідали, куди рухаються. Ми ставили питання у 2014 році, як тільки створилася військова прокуратура, щоб заборонили використання у зоні АТО мобільних телефонів. Але ж зв’язку іншого просто не було.

Анатолій Матіос: Ніхто крапку у розслідуванні справи по Іловайську не ставив 02

"ЕКСПЕРТИЗА ПОКАЗАЛА, ЩО ЛИТВИН ЗРОБИВ ЗА СТАТУТАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ ОДИН ДО ОДНОГО"

- Анатолію Васильовичу, правильно я Вас розумію, суду в Україні не буде? Крапку у розслідуванні поставлено остаточно?

- Суд в Україні буде. Ми зараз пройдемо лінійку українського законодавства і приступимо до заочного засудження тих осіб, щодо яких є докази. Суд буде тривалим.

- Хто ці особи?

- Це вищий генералітет, включаючи міністра оборони Російської Федерації. Не треба бути великим сміливцем, аби притягнути до суду того, хто потім ще втрачав здоров’я, але продовжував воювати за нашу країну.

Знаю, що ті, хто нині жбурляють у нас каміння, скажуть, що не треба сміливості й для того, щоб піти у суд і підтримати обвинувачення проти діючого міністра оборони Російської Федерації і генералів, що можуть підняти ескадрильї літаків, віддати накази полкам, які стоять на нашому кордоні. Ми це витримаємо. Військова прокуратура працювала сумлінно, розслідуючи справу. І працює далі, ніхто крапку у розслідуванні справи по Іловайську не ставив.

До речі, ні за часів незалежності, ні за часів Радянського Союзу військові експертизи подібні тій, що ми зробили по Іловайську, не проводилися. До складу експертів входили колишні військові прокурори, які були свого часу у Афганістані. Ні експертиз успішності проведених операцій, ні стосовно втрат під час бойових дій, у яких брали участь українці, не проводилося.

Так, є скорбота, трагедія, розпач від нібито невчасно відданих команд у відповідь на примарну надію обіцянок першого заступника начальника Генштабу РФ, який давав гарантії для виходу наших бійців із Іловайського котла. Пам’ятаєте, вони говорили: залиште зброю, тоді виходьте? Категорично усі відмовилися. І у порядку небойової колони було погоджено вихід. Ці перемовини тривали майже п’ять діб.

- Як будуть виходити, за яким маршрутом, також обговорювалося?

- Ви можете мені поставити сто одне питання. Але вони, по-перше, будуть не коректні щодо подій, які відбувалися. А по-друге, я не можу Вам зараз розказати, хто кому дзвонив і про що говорили. З нашого боку, було бажання воювати далі, але відсутність для цього засобів і сил, а також багато супутніх факторів, привели до таких трагічних наслідків.

Я готовий зараз переконувати Генерального прокурора, Верхову Раду, усе суспільство. Дайте фахівців права, які можуть за освітою приєднатися до лав прокуратури. Ми пришвидшимо для них отримання допуску до державної таємниці. Ревізуйте нас!

Ні я, ні Луценко, якому також ставлять питання, не можемо розповідати те, що належить до державної таємниці. Можливо, згодом, коли усе буде розсекречено, суспільство почує відповіді.

Наприклад, багато говорять про парад. Ми дослідили цей епізод окремою експертизою. Так от що я вам скажу. Це - дефіляда державних ресурсів, яких не було на той момент. Усе заради того, щоб танки не пішли на Чернігів, Суми, Харків, які з російської сторони також були поблизу кордону.

На параді не було ніякого батальйону атовців, лише одна коробка - десять на десять – у ній усього 100 чоловік атовців. Усі інші – курсанти. Це хлопці, які три місяці тримали автомат у руках, і то розбирали та збирали їх, вони не вміли стріляти.

У той момент нам треба було показати, що в нас є відремонтована техніка. Вона виїхала прямо з прохідних заводів. Деяка не заводилася.

Ми ретельно усе дослідили, по кожному пораненому, з’ясовували, куди вивозили, хто як виходив. Ідентифіковано більшість тих людей, що пропали безвісті.

Хто і коли ще у війні зміг до однієї людини підрахувати втрати, встановити прізвище, ім’я та по батькові, допитати потерпілих, батьків, родичів, командира? Ми це зробили і далі продовжимо роботу, можливо ще залишилися якісь прогалини.

З мене зараз намагаються зробити найбільше зло у державі. Таню, я міг би Вам усе це не коментувати, але роблю це з поваги, бо люди читають "Цензор.НЕТ". Прийняв для себе рішення: інтерв’ю більше давати не буду, не хочу і не маю у цьому потреби.

- Чому?

- Не можна стукати перед глухим і палити свічку перед сліпим. Процитую Вам Сковороду: "Про мене кажуть, що ношу свічку перед сліпцями і дзвоню для глухих. Але хай собі говорять. Вони знають своє діло, а я знаю своє і роблю як знаю". Не можливо усіх задовільнити. Я можливо найбільш вкурвлений українець, бо про гуцулів кажуть, що вони дикі українці. Я віднесений до диких. Можу дивитися любому в очі. Прийти до церкви, стати перед образом Божим і сказати: "Боже, прости мені. Може я не вмів, але зробив усе".

Основне, що ми зробили – усі ці документи пішли до Міжнародного суду. Їх вивчають. Агресор повинен відповісти. Відповість агресор – будемо розбиратися зі своїми. Наші хотіли звільнити свою землю. За це не судять.

На жаль, у нашому суспільстві багато людей, які мають запоребриковий розум, їм головне бути причетним до натовпу. Так от на даний момент претензію до Головної військової прокуратури я сприймаю як претензію натовпу. Я маю честь і гідність. Мої підлеглі – це хлопці, яким 28-30 років. Вони зробили те, що повинен був би зробити будь-який офіцер, який служить в армії.

- Дії Литвина прокоментуєте? Чи він також зробив усе правильно?

- Експертиза показала, що Литвин зробив за статутами Збройних Сил один до одного. Коли до штабу наближається лінія фронту, командир повинен зберегти штаб і зв'язок. Якщо б на той момент Литвин не відійшов разом з людьми, то дві треті зони АТО взагалі б позбулися радіорелейного та будь-якого іншого зв’язку. У Литвина було п’ять поранених. Тоді завдяки його діям, ми змогли відвести штаб і не втратити керованість.

Якби тоді ще розгромили штаб 8-го корпусу, ми зайшли б у Мінськ не передом, вибачте, а задом. Ми вимушені були б після такого йти не на тимчасове примирення, а на повну капітуляцію.

Дві третини тих, що нині усе хаять і відригують жовч у сторону тих, хто щось робить, вони самі по собі ні на що не здатні. Вони – євнухи. Те суспільство, яке воює, воно там, на сході. Тих, хто сидять у ресторанах і розказують, чому генералів не притягнуто, я б підвісив за геніталії до жерла гармати і пострілом би відправив в зону АТО.

Я днями повернувся із АТО, там у тіні 40 градусів. Автомат у руки неможливо узяти. Те саме було тоді. І це на фоні адреналіну і нерозуміння того, де команда. А як команду передати, якщо вони глушили системою РЕБ мобільний зв'язок? Вони спеціально робили канали для того, щоб усі, хто в оточенні, дзвонили і казали: "Спасіть нас". Ви пам’ятаєте, що тоді відбувалося? Танки прямо з параду пішли до Луганська, до рейду 95-ї бригади. Однобокої правди немає.

Подайте від "Цензор.НЕТ" таке гасло: "Юристи-патріоти, хто хоче поступити на військову службу! Я – головний військовий прокурор гарантую, що буду клопотати перед міністром оборони, Генеральним прокурором і вас приймуть на службу військовими прокурорами. Отримаєте за місяць-два доступ до державної таємниці і ревізуйте кожен том цієї справи.

Наразі є картина, що встановлена слідством і підтверджена доказами. Підстав для оголошення підозри українським громадянам, військовослужбовцям, представникам чи командирам добробатів, у справі по Іловайську немає. Є багато питань, вони залишаються. Але це на сумлінні тих, хто не хоче говорити до кінця.

- Чи розуміє Президент, що судити відповідальних за Іловайськ для нього краще зараз, а не коли він піде з посади?

- Ви ставите мені некоректне світоглядно-політичне запитання. Президент не судить. Він - Гарант Конституції, забезпечення виконання положень якої через кодекси втілюють органи розслідування та суди через вироки. Наголошую - на підставі аналізу всіх зібраних нами доказів, підстав для оголошення підозри українським посадовцям і військовим - немає. Хай хто хоче набере нових (хоч з космосу) прокурорів, вони зроблять ревізію і скажуть своє рішення. Переконаний - якщо вони будуть безпристрасні і політично незаангажовані, то іншого висновку, ніж погодитися з нашими висновками по Іловайську, у них не буде.

"МИ НЕ МОЖЕМО ДОЗВОЛИТИ, ЩОБ ТІ, ХТО РОЗГРАБУВАВ КРАЇНУ І ХОВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ У МОСКВІ, ПОВЕРНУЛИСЯ СЮДИ ЧЕРЕЗ ЯКИЙСЬ ЧАС БЕЗ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ"

- Не менш резонансна справа, яку розслідувала військова прокуратура, - це розстріл активістів у лютому 2014 року у Хмельницькому. Що з Крайтором, який публічно взяв на себе відповідальність за те, що віддав наказ на застосування зброї? Чому з нього зняли звинувачення і він досі працює в СБУ?

- На момент оголошення підозри Крайтору і передачі справи з Хмельницького військовій прокуратурі Західного регіону, був квітень. І ті сентенції, які говорить нешанований мною колега Горбатюк – це маніпуляція. Справу розслідували вздовж і впоперек. Є річ, яку не може зробити слідчий. Він не може давати свідчення за інших людей. Як і не може давати заключення замість експерта. Він повинен зібрати докази і прийняти рішення. Балістична експертиза і свідчення людей дали йому можливість зробити такий висновок.

Ми скасовували цю постанову неодноразово, розуміючи суспільний запит на притягнення до відповідальності.

Під час слідства проведено 280 допитів потерпілих та свідків, проведено 39 експертиз, оглянуто з експертними відстрілами понад 1200 одиниць зброї, яка була у цьому Управлінні СБУ.

Допитані військовослужбовці Управління показали, що вони будь-якої зброї до мітингувальників на ураження не застосовували, лише здійснювали попереджувальні постріли в місця, що унеможливлювали виліт куль назовні та влучання у людей внаслідок рикошету. Вказівки щодо застосування до мітингувальників зброї на ураження від керівництва Управління не надходило.

Окрім того, експертами встановлено, що постріли здійснювалися із зброї під гвинтівочний патрон калібру 7,62 мм. Зброя такого калібру співробітникам обласного управління не видавалася і для оборони приміщення не застосовувалась.

Також проведено порівняльне дослідження куль всієї зброї, яка знаходиться в Управлінні на обліку (пістолетів Макарова, Стєчкіна, Форт) та кулі, вилученої під час огляду одного з загиблих. Експертами з’ясовано, що кулі відстріляні з різної зброї.

Крім того, відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого тодішнім Головою СБУ Наливайченком, порушень у діях Крайтора під час подій 19 лютого 2014 року не встановлено.

- А що з речовим доказом, який зник?

- Куля була втрачена до моменту створення військової прокуратури.

- І ніхто потім не з’ясовував, куди вона поділась? Чому не проводилося службове розслідування?

- Службове розслідування проводилося. На підставі рапорту Горбатюка, який він подав Генпрокурору. З ноги потерпілого лікарем під час хірургічного втручання було вилучено металевий предмет, який мав розплющену форму, золотистого кольору. Речовим доказом не визнавався, його експертне дослідження не проводилося, тому, що він був значно пошкодженим і не підлягав для ідентифікації конкретного екземпляру зброї.

- Зацитую пана Горбатюка: "Протягом 2,5 років військова прокуратура розслідувала, тому що підозрювалися співробітники СБУ. Одночасно за результатами розслідування прийшли до висновків, що "майданівці" самі себе перестріляли. У зв'язку з цим наш Департамент змушений забрати це провадження і почати з нуля розслідування".

- Неможливо розслідувати те, що уже розслідувано. Не тому, що ми погано зробили. Є суб’єктивний фактор людей, які говорять те, що вважають за потрібне, коли дають покази.

Зібрані матеріали десять разів ревізувалися різними підрозділами ГПУ, заступниками Генерального прокурора. Ніхто не знайшов порушень, один Горбатюк.

- У чому проблема з Горбатюком?

- Як на мене - проблема зі сповільненням швидкості його теоретично- розумових здібностей на фоні тотального невміння, а точніше впертого бажання довічно розслідувати трагічні події, хоч 20 років. Для притягнення винних і доведення суб'єктивної та об’єктивної сторони умислу тих, хто віддавав накази і розстрілював учасників Революції Гідності потрібна воля, професійність, а саме своєчасність слідчих дій.

Він (окрім теорії) це зробити, на мою думку, не здатний.

- Що відбувається у справі Майдану. На Вашу думку, розслідування зірвано чи ні? І що робити?

- Питання не до мене. Не хочу це коментувати.

- Давайте поговоримо про економічний блок справ, які віддали військовій прокуратурі після приходу Луценка. Які результати розслідувань?

- Журналістське і суспільне середовище придумало якийсь мем – економічні справи. Немає окремих справ. Є велика злочинна організація Януковича. В ній - блок Курченка, блок Клименка. Йдеться про економічні злочини, вчинені у складі злочинної організації. Курченко і Клименко – це два основні стовпи, які підтримували "Сім’ю" і висмоктували гроші з різних бюджетних програм і сфер. Акумулювали і відповідно ділили.

Коли призначили Луценка, він зібрав усіх і запитав: "Що потрібно, щоб дати суспільству надію, що розслідування не триватиме 20 років, як це було у Прибалтиці?" Заслухав справу, послухав мекання Горбатюка, і користуючись повноваженнями Генпрокурора підписав постанову про передачу ряду проваджень до військової прокуратури.

Якби я не бачив війни, то не взявся б це робити. Клименко, Курченко та "иже с ними" прекрасно у якомусь сегменті почувалися і почуваються на території неокупованої України. Обікрали кожного громадянина за 2011 - початок 2014 року. І привели до війни. Грабунок був тотальний.

Щоб Ви розуміли, по податкових майданчиках основна маса ПДВ, який повинен був акумулюватися унаслідок його сплати підприємствами реального сектору економіки, з 20% зменшився до 1,5%. Тобто 18,5 % просто не сплачувалося. Не кажу, що їх у повному обсязі можна було вкрасти. В якійсь частині вони розходилися по силових органах. Усі були в темі, і усі були в долі. І що ніхто не повинен бути покараний? Нас можуть критикувати, що ми укладаємо угоди зі слідством. До речі, скористаюся нагодою. Передаю Клименку привіт: "Укладаємо угоди! Дають покази безпосередньо на Вас, підозрюваний Клименко, що перебуває у розшуку".

Ми взагалі зробили подвиг. Так і пишіть. Лише у справі Клименка по податкових майданчиках оголошено підозру 46 особам.

Ще стосовно 15 податківців справи у суді. До суду спрямовано обвинувальні акти у 5 провадженнях, у тому числі 3 з угодами про визнання винуватості. Угоди затверджено судами та встановлено вироки.

Ще по двох провадженнях розслідування продовжується.

- Це в частині розкрадання трьох мільярдів ПДВ?

- Так. Для того, щоб перейти до наступного етапу, потрібно було спочатку розібратися з ПДВ. Було проведено експертизу, ми встановили і підтвердили доказами суму збитків у розмірі 96 млрд.грн. По курсу 8 це 12 млрд. доларів.

- Чи не виходить так, що Головач і Коцуба занадто дешево відкупилися з такими угодами? Індульгенція задешево?

- За вироками судів, які вступили у законну силу у справах, які закінчила військова прокуратура, Головач заплатив у бюджет держави 130 млн гривень, Кацуба - 100 млн гривень. Вони дали повноцінні викривальні покази на інших членів організованої злочинної організації Януковича-Клименка-Курченка. Діючий закон - це не базар "Привоз", торгів не було. Вони повернули державі вкрадені і отримані ними незаконні кошти. Якщо хтось (хай приїде хоч з космосу) готовий і вміє зробити краще - хай робить. Я з радістю передам їм всі справи. Язиком молоти легше всього. Крапка.

Йдеться про злочинну схему, в якій всі гроші йшли організатору і співорганізаторам. Організатором був Янукович, співорганізаторами - Клименко і Курченко. Виконавці брали участь і сприяли злочинній схемі заради посад і кар'єри. Збитки, завдані ними державі, були оцінені в такі суми. І на сьогоднішній день - це найбільші суми, повернуті в бюджет. У жодного слідчого органу немає таких.

Так ось, загальна сума (з огляду на Головача і Кацубу) повернених "живих" грошей на рахунок Держказначейства за угодами становить 280 млн грн. Уже зараз, а не через 10 років судових слухань. І ми пройшли далі в розслідуванні на підставі їхніх свідчень до організаторів злочину. Щодо організаторів (Клименка та інших) починаємо заочні засудження, думаю незабаром будуть вироки.

І не через 20 років, як у Горбатюка, а вже зараз. У нас у всіх одне життя, ми не кішки. На розслідування цих злочинів є зараз запит у суспільства, і так вже затягнули ті, хто повинен був це робити 3 роки тому. Ми не можемо дозволити, щоб ті, хто розграбував країну і ховається зараз в Москві, повернулися сюди через якийсь час без кримінального переслідування (як у нас всюди відбувається: тому що слідчі не встигли зібрати докази, прокурор не знайшов їх достатніми, щоб підписати підозри і направити справу до суду, а суд не визнав їх такими, на підставі яких можна винести вирок).

Ті, хто базікають, - нехай сходять до Горбатюка і запитають результати розслідування всіх злочинів, які є у нього в провадженні.

- Скільки фігурантів у справах податківців у розшуку? Є інформація про те, де знаходяться ці люди?

- Левова частина в Росії. Ми свою роботу виконали. Тепер завдання Інтерполу знайти і передати цих осіб. Росія жодного не передала.

- Європа?

- Колобова до сьогоднішнього дня не передала. Тімонькина, який проходить по справі Курченка, також. Вони досліджують умови утримання. Коли люди мають стільки грошей, можуть затягувати це ще на тисячу років.

- А що Нізенко, який якщо не помиляюся, був у Іспанії?

- Дійсно був. Зараз він у Хорватії. Унікальний чоловік. Примудрявся купувати у день 92 кілограми золота, перебуваючи на посаді керівника податкової міліції міста Києва. Коли хлопці вилучали в нього документи, вони просто заклякли. Дев’яносто кілограм золота, яке куплено за гроші в українському банку. А що тоді робили прокуратура, СБУ? Вони що, сліпі були на той момент?

- Місце перебування Ігнатова відоме?

- Він у Криму. Крім того, у розшуку ще один заступник Клименка – Левицький. Також екс-керівники департаментів ДПС Павелко, Санжеревська, колишні начальник ДПС у м. Києві Носачова і начальник ДПІ у Солом’янському районі м. Києва Ажиба. Слідство поки що зупинено через невстановлення місцезнаходження підозрюваних.

Справа Клименка дуже складна і громіздка. По тих матеріалах, які ми направляли до суду, нам довелося підготувати 1,5 мільйона аркушів документів. Довелося купити третій за рік промисловий ксерокс. Це тільки по клопотаннях у судах.

Не скажу прізвище, але коли одному із колишніх керівників податкової обласного рівня вручили у присутності адвоката повідомлення про підозру, він надів окуляри, без суєти прочитав, зняв їх, відклав у сторону і спокійно сказав: "Усе правда".

- І пішов на угоду зі слідством?

- Скажу більше: пішли на угоди.

Анатолій Матіос: Ніхто крапку у розслідуванні справи по Іловайську не ставив 03

 "ХТО ХВОРИЙ НА БЕЗПАМ’ЯТСТВО, МИ ДОПОМОЖЕМО ВАС ВИЛІКУВАТИ"

- Озвучувалася інформація про причетність до роботи податкових майданчиків співробітників СБУ, Нацполіціі, ГПУ. Зокрема й тих, що працюють нині. Кого затримали?

- Якби ми йшли за радянським принципом невідворотності покарань до останньої межі, то нам би довелося притягнути до відповідальності і арештувати мінімум половину працівників податкової служби України. Зараз іде ця робота. У семи областях групи військової прокуратури працюють другий місяць поспіль.

Звертаючись до цих людей зі шпальт "Цензор.НЕТ", хочу наголосити, що ми дуже толерантні.

- Тобто?

- Люди демонструють поки що амнезію. І той, хто не схаменеться після першого вересня, і буде далі грати вар'ята, піде вже не свідком. Можливо, процес займе більше часу, але ми підемо цим шляхом.

- Це діючі податківці?

- Зараз іде робота по діючих.

- А щодо співробітників СБУ та прокуратури?

- Таню, Ви пишете на правоохоронну тематику. Поясніть мені, у який суд ми повинні звернутися, щоб одночасно затримати сто чоловік і за 72 години обрати запобіжний захід?

Для того, щоб ми встигли це зробити по 26 особах, довелося задіяти вертольоти.

- Минулого разу вклалися по часу, але багатьох перша інстанція випустила під застави та особисті зобов’язання.

- Та потім ми виграли усі апеляції. У нас прекрасний рахунок, якщо говорити баскетбольною термінологією. По 20 підозрюваних було прийнято рішення про перебування під вартою з можливістю внесення застави на загальну суму понад 571 млн грн. Внесено застави на загальну суму понад 69 млн.грн. На даний час під вартою знаходиться 8 підозрюваних.

Ми рухаємося далі. Але неможливо охопити неохоплюване. Жоден районній суд у столиці не в змозі у передбачений законом термін розглянути питання обрання запобіжного заходу більше, ніж для 15-20 осіб. Думаєте, 80 будуть чекати, як дізнаються про перших 20? Вони втечуть. І знову буде зрадонька. Тому я посміхаючись, скажу. Усе буде. Хто хворий на безпам’ятство, ми допоможемо вас вилікувати.

- Адвокати податківців заявляють, що ті, кого затримували в рамках проваджень про ПДВ, вже звернулися до Європейського суду з прав людини. Це правда? Скільки екс-податківців судиться з військовою прокуратурою?

- До нас не надходило ніяких повідомлень з ЄСПЛ про розгляд справ за заявами підозрюваних чи їх захисників.

- В одному з ефірів Ви обмовилися про те, що серед кінцевих бенефіціарів податкових майданчиків є і ті, "хто зараз знаходиться на Грушевського". Чи планує військова прокуратура пред'явити підозри народним депутатам в рамках розслідування цієї справи? Коли?

- Ви поставили абсурдне запитання. Може, ще прізвища назвати, щоб усі повтікали?

- До яких саме майданчиків вони мали відношення, у яких областях?

- Таню, Step by Step. Ми знаємо, і вони знають. Вони поки що у такому німому запитанні: "Невже вони йдуть до нас, невже їм ще ніхто не сказав і не пояснив?" А ми йдем. Це не мікронні кроки, вони фундаментальні. Ступив крок, окопався, зацементував, пішов далі.

І чим ближче підходимо, тим більше я стаю "медійно розкрученим".

- Це сарказм?

- Відповім так. Не вірю у випадковості, у всьому завжди є своя логіка. І чим ближче…Не хочу коментувати.

Завжди старався бути максимально відкритим. Зараз не бачу у цьому жодного сенсу. Я маю розкіш бути сам собою. На біле говорити біле, на чорне чорне.

Не буду нікого ні в чому переконувати. Я повинен не підвести підлеглих, показати, що вони не кинуті напризволяще, що я не займаюся створенням проблем для їх успішного вирішення.

- Завжди говорите те, що думаєте?

- Я не буду озиратися. За кожне слово відповідаю.

- Немає страху?

- Знаєте, коли є страх? Коли ти підлість робиш, посміхаючись у очі. Коли ти зраджуєш, засовуєш, ніж у спину. Таке собі єзуїтство.

Я роблю чесно і відверто кажу: "Буду йти на ви".

- Що за наради в бізнес-центрі на Львівській, про які зняли сюжет "Схеми"?

- Я не дивлюся "Схеми". У мене на це просто немає часу. Мені нічого прокоментувати.

- Ви обіцяли піти у відставку 1 вересня минулого року. Чому передумали?

- Я не обіцяв. Я сказав, що, напевно, піду. Мав сумнів у тому, чи варто терпіти той надшалений фронтальний тиск з усіх боків, який був на мене. Хто до цього причетний - зрозуміють мій меседж. Окрім того, завдання нам по складності були поставлені майже захмарні. Виключно завдяки колективу військових прокурорів я справився. Я обіцяв собі, колективу і Генеральному прокурору, що ми виконаємо всі доручення згідно з законом. Ми їх всі виконали. Це довго розповідати. Не бачу в цьому сенсу зараз опісля всього.

- На Вас було скоєно дві спроби замаху. Хто це зробив? Що сталося?

- Я не буду про це говорити. Знаю лише одне - тотально і одночасно перебуваючи в процесі не завше обдуманого і планомірного, а радше непрофесійного революційного реформування, вся правоохоронна система держави поки не справляється зі всіма викликами. Я завжди, за наявності загроз, покладаюся лише на власні сили і в межах закону заручаюся підтримкою колективу військової прокуратури. Я вдячний своїм підлеглим за все, що вони роблять.

- Вам пропонували хабар - 25 тисяч доларів. За яку справу і коли хабарник піде під суд?

- Йшлося про зняття арешту з морського судна Aliot, яке заходило до Криму. Хабарника затримали. Розслідування у цій справі закінчено. Цим займався інший підрозділ, не військова прокуратура.

Обвинувальний акт за ч. 3 ст. 369 КК України передано до суду. Нині триває розгляд справи по суті.

Анатолій Матіос: Ніхто крапку у розслідуванні справи по Іловайську не ставив 04

"НАЙБІЛЬША СУМА, ЯКУ ПРОПОНУВАЛИ КЕРІВНИКУ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ - А ВІН ВИКРИВ ХАБАРОДАВЦЯ – 75 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ"

- Анатолію Васильовичу, з моменту створення військової прокуратури минуло три роки. Є результати в розслідуванні резонансних злочинів у військовій сфері? Можете назвати п’ятірку топ-справ, де матеріали вже передані до суду?

- Це справа стосовно колишнього Президента Януковича за вчинення державної зради. За цим судовим процесом слідкує уся країна.

Передані й матеріали розслідування стосовно колишнього міністра оборони Єжеля, який зловживаючи службовим становищем, здійснив безпідставну оплату комунальних послуг приватного підприємства за рахунок коштів держбюджету на суму понад 43 млн грн. Також закінчено розслідування провадження стосовно начальника Берегових військ Чорноморського флоту РФ Острикова, який у період із лютого по березень 2014 року, перебуваючи у Криму, діючи за попередньою змовою з командувачем ЧФ РФ Вітком та іншими службовими особами Збройних сил РФ вчинив дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності України, ведення агресивної війни, зміну меж її території та державного кордону.

Справа стосовно 5 колишніх і нинішніх керівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, діями яких нанесено шкоду у розмірі понад 34 млн грн, також пішла до суду. До цієї п’ятірки, про яку Ви говорите, можна віднести й справу стосовно колишнього виконувача обов’язків директора ДП "Київський бронетанковий завод" Шоломицького та його заступника – фінансового директора Ільїна. Щодо останнього здійснюється спеціальне (заочне) судове провадження. Вони обвинувачуються у заволодінні за попередньою змовою коштами на загальну суму 12 млн грн, які спочатку були перераховані на фіктивне підприємство, а потім на рахунки фізичних осіб та зняті готівкою.

- Справою щодо Львівського бронетанкового заводу спочатку займалася військова прокуратура. Не помиляюся?

- Так, провадження було відкрито на підставі матеріалів і звернення контррозвідки Служби безпеки України. Розслідувалося військовою прокуратурою Західного регіону. Фактично були проведені усі слідчі дії, вилучені документи, проведені експертизи для встановлення збитків. Після того НАБУ забрала це кримінальне провадження до себе. У жовті минулого року. Аргументуючи підслідністю. Щодо тих слідчих дій, які робило НАБУ не можу нічого сказати, але на момент, коли вони забирали справу вона була готова фактично на 85 – 90%. По цій справі працюють, здається, усі чотири наших колишніх найкращих слідчих, які тепер перейшли у НАБУ.

- Перейшли? Не жалкуєте?

- Переживав, не хотів відпускати.

- Чому пішли?

- Інший графік роботи, зарплата у кілька разів вища. У людей сім’ї. Їх можна зрозуміти. Наші слідчі і прокурори працюють 14-16 годин на добу.

- А яке навантаження в середньому? Скільки справ на одну людину?

- Штат військових прокуратури – це 654 людини на усю Україну. Серед них - 498 прокурорів і 156 слідчих. Цивільних слідчих для порівняння понад 700.

Протягом цього року слідчими військових прокуратур розслідувалося 11 292 кримінальних провадження. Передано до суду обвинувальні акти - у 2 576 провадженнях. Зокрема, у справах про корупційні правопорушення – 190, про правопорушення, вчинені у складі організованих груп і злочинних угруповань - 4.

Навантаження на слідчого військової прокуратури – 72 провадження на рік. Для порівняння, цивільні слідчі розслідують у рік 30 проваджень.

По переданих до суду справах співвідношення таке: 16,5 - військові, 1,9 – цивільні.

- Військова прокуратура заявляла, що її співробітникам намагалися дати хабар. Чи доведені ці справи до суду?

- Йдеться про 11 зафіксованих і вже розслідуваних випадків спроби цивільних та інших осіб дати моїм підлеглим хабарі. Військові прокурори хабарів не брали, а навпаки зробили все, щоб хабародавці були викриті. Найбільша сума, яку пропонували керівнику Військової прокуратури Південного регіону - а він викрив хабародавця – 75 тисяч доларів. Розслідує НАБУ. Я не знаю, в якій ще правоохоронній структурі хтось зробив подібне.

- Контрабанда в АТО. Її можна зупинити?

- Явище переїзду (а не контрабанди) за гроші полями самої лінії розмежування перестало існувати, як система.

- Хоч когось з тих, хто пропускав незаконно товари на непідконтрольну територію, засуджено?

- Минулого року завершено розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням колишнього командира батальйону 28 ОМБр Збройних Сил України майора Пушкара та підлеглого йому військовослужбовця у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Встановлено, що Пушкар В.А. у період травня-червня 2015 року за попередньою змовою групою осіб із своїми підлеглими військовослужбовцями організовував незаконний пропуск транспортних засобів із товарами на тимчасово окуповану територію Донецької області, за що брав гроші з зацікавлених підприємців.

За вироком суду Пушкар і його підлеглий отримали по 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та транспортних засобів.

Крім них до суду скеровано обвинувальні акти щодо 5 осіб (вироками судів всіх засуджено), ще один військовослужбовець оголошений у розшук.

- Ще одна резонансна справа пов’язана з обшуками у Держприкордонслужбі. Які результати, справа розслідується?

- У провадженні, де ми проводили обшуки у ДПСУ, чекаємо виконання словаками нашого міжнародно-правового доручення. Вже є їх проміжна відповідь про кількість встановлених осіб, яких їм необхідно допитати, це понад 300 осіб. Ми не можемо вимагати від словаків зробити все "на вчора".

- Розслідування вбивства Максима Шаповала. Які версії розглядаються? Яка вважається пріоритетною? Що відомо про виконавців?

- На першочерговому етапі слідством відпрацьовувалося три основні версії. На даний час у кримінальному провадженні допитано понад 800 свідків, призначено 13 експертиз, виконано значний обсяг інших необхідних слідчих і розшукових дій, за результатами яких вже встановлені певні суттєві обставини підготовки та вчинення злочину, які дають слідству підстави визначити та сконцентрувати зусилля на дослідженні однієї основної версії.

- Якої?

- Більше не скажу нічого. Вважаю, що це відповідає статті 222 КПК.

- Що вже вдалося встановити слідству у справі Вороненкова? - Чому його охорону здійснювало Головне управління розвідки Міністерства оборони? На підставі яких документів?

- На якій стадії розслідування - не знаю. Оцінку дій чи бездіяльності охорони Вороненкова дасть слідство. Не буду ніяк це коментувати. Розслідування веде прокуратура міста Києва, переадресуйте свої питання туди.

- Журналіст Олена Лунькова опублікувала протокол допиту Вороненкова. І судячи з того, що там написано, він не справляє враження ключового свідка. Чи справді в його показаннях є щось цінне, що допоможе довести провину Януковича?

- Свідчення Вороненкова є доказом. Чи визнає суд їх вагомим доказом без свідчення особи у суді, чи не визнає, побачимо. Це право суду.

- Нещодавно стало відомо, що знайшли тіло Олександра Бойка. Можете розказати, що з ним сталося?

- Дякуючи військовому спецназу, його вдалося знайти. Незважаючи на те, що операція проводилася у "сірій зоні", вони забрали з собою тіло, яке вже понад 10 тижнів поспіль пробуло у лісі. І в ньому слідчими разом з експертом виявлено дві кулі. Зараз проводиться молекулярна, трасологічна, і саме головне, балістична експертизи.

- Що це були за поранення?

- Подробиці згодом. Вони були смертельними.

- Його залишили там живим помирати?

- Я не можу сказати більше, ніж сказав. В інтересах слідства.

- Пишуть страшні речі…

- Не вірте усьому, що пишуть. Правда завжди ще страшніша або простіша.


Тетяна Бодня, для "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"

VEhrdlVXNU9RM2N3V1V4UmRVNURLekJaUldjd1NrUlJkbVJEZHpCWlRGRjJkRU0zTUV4cVVYVlllbEZyWkVNck1FeFVVWFprUjFCSlRrTnBNRXhFVW1kMFIwMHdXUzlSZG1SRGQweDVMMUYyT1VkQk1FdzNVWFYwUjBRd1dVUlJjMDVIUXpCWlVGSm5Ua04z
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх