EN|RU|UK
 Политика Украины
  2082  16

 ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР ГЕННАДІЙ ЗУБКО: "МИ ЗДАТНІ ВІДНОВИТИ ДОНБАС. ПИТАННЯ ТІЛЬКИ В КОШТАХ"

"У кожного члена уряду є "маршрутна карта" завдань, які він має виконати", - вважає віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. В інтерв’ю "Цензор.НЕТ" він озвучив, яку саме обрав для себе.

Як відомо, енергоефективність вирішує кілька питань. Для країни вона економить ресурси, для населення скорочує комунальні платежі, а для енергетичних компаній знижує витрати на паливо. Є користь і для екології, адже відбувається обмеження викидів газів в атмосферу. Саме цей напрямок віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко вважає для себе одним із пріоритетів.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Ми здатні відновити Донбас. Питання тільки в коштах 01
Фото: прес-служба Г.Зубка

"НАЙДЕШЕВША ЕНЕРГІЯ – ТА, ЯКУ МИ НЕ ВИТРАЧАЄМО І НЕ СПОЖИВАЄМО. ЦЕ - НАША "ДОРОЖНЯ КАРТА" НА 10 РОКІВ"

- У четвер Верховна Рада прийняла закон про Фонд енергоефективності. Знаю, що для вас шлях до цієї події був непростим...

- Реформи взагалі не мають простих шляхів. Аби створювати умови конкуренції і за її рахунок зменшувати вартість енергоносіїв, маємо запропонувати людям інструмент зниження енергоспоживання. Фонд – це інституція, яка працює в багатьох країнах, зокрема східноєвропейських. Наприклад, Польща, Литва, Латвія свого часу успішно запроваджували саме такі інструменти.

Разом із європейськими партнерами ми розробили концепцію створення установи, яка забезпечить людям, насамперед, технічну підтримку. Їм потрібно пояснити, як рухатися далі, які енергоефективні заходи найкраще впроваджувати.

Ще одна важлива складова Фонду – фінансовий інструмент. Ідеться про часткову компенсацію витрат. Чим потужніші заходи із зменшення споживання, тим значнішою буде підтримка від Фонду. Причому це будуть, як державні кошти, так і іноземні. У нас раніше, на жаль, не було можливості залучати кошти міжнародних партнерів. Тому що вони не розуміли, яким чином можна їх ефективно використати через інструменти державного бюджету. Через це вони запропонували модель Фонду ЕЕ. За рік ми відпрацювали із партнерами спільну позицію.

Взагалі створення Фонду вирішує кілька завдань. Перше, це прозорість усіх процесів та механізмів. Друге, незалежність від держави тих, хто хоче скористатися цими послугами. Третє, робота банків з клієнтами, та усі інші етапи відбуваються без точки дотику чиновника до клієнтів.

Сьогодні питання енергонезалежності України полягає, у першу чергу, в зменшенні витрат не тільки у промисловості, а й у житловому секторі. Адже ми наразі витрачаємо втричі більше, аніж східноєвропейські країни...

- Чому так?

- Упродовж 25 років незалежності, а до того, ще й у радянський період, підхід до енергоспоживання був простим: маємо багато дешевого газу, тож навіщо витрачатися на будівельні матеріали чи утеплення? Дешевий газ є в політичній пастці! Але наразі ситуація змінилася – тепер маємо ринкові ціни. Країни Євросоюзу вже давно визначилися, що енергоефективність стимулює розвиток економіки та зменшує споживання енергоресурсів. Вона безпосередньо впливає на довкілля, на ефективність використання природніх ресурсів, які є досить коштовними. Важливо, що Україна є підписантом Паризької конвенції. Тому є обмеження викидів. Це те питання, яке енергоефективність також повинна вирішувати.

Фонд – основний інструмент того, щоб допомогти українським родинам зменшити витрати. Варто один раз витратитися на модернізацію та реновацію. І це стане відчутним покращенням якості життя. А до того ж, матиме мультиплікативний вплив на економіку. Приміром, Польща у 2007-2008 роках, коли світ стикнувся із фінансовою кризою, залучила інвестиції за рахунок зменшення енергоспоживання. Вона підтримала малий і середній бізнес, який займався цим питанням, і це створило нові робочі місця, нові бюджетні відрахування, і загалом – економічний розвиток країни. Сьогодні й Україна, через 25 років незалежності "дозріла" до цього.

Але нам потрібно проголосувати у другому читанні пакет законів, що вирішує питання комерційного обліку, енергоефективності будівель та взаємовідносин між споживачем і надавачем послуг. Наступного тижня будемо вносити їх до сесійної зали. Важливе завдання – створення інституту відповідального власника. Уже прийнятий закон №417 " Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ". Але маємо ще запровадити послугу управління. Тоді будуть функціонувати не лише ОСББ, але й власники будівлі зможуть об’єднатися для впровадження енергоефективних заходів.

- Підтримку в парламенті маєте?

- Минулого четверга, 8 червня, отримали результат кропіткої роботи з депутатами - закон про створення Фонду. З огляду на те, що відбувалося раніше, він консолідував народних депутатів – 278 голосів "за". Це практично всі, хто на той час був у сесійній залі (лише троє утрималися). Це дає нам упевненість у тому, що ми, як держава, визначаємо пріоритетом енергонезалежність через впровадження енергоефективності. Концепція така: найдешевша енергія – та, яку ми не витрачаємо і не споживаємо. Це – наша "дорожня карта" на найближчі 10 років у промисловості і в житловому секторі.

- Скільки коштів на Фонд ми отримаємо від міжнародних партнерів?

- Ми зараз говоримо про прямий фінансовий внесок 100 млн євро від Євросоюзу. Ще 20 млн євро можуть надійти від уряду Німеччини. Для нас дуже важлива не тільки фінансова складова, а й залучення інноваційних технічних можливостей. Приміром, у Німеччині споживають щороку 50 кВт на один квадратний метр житла. В Україні – від 185 до 230. Цифри неспівмірні. Так відбувається не тому, що німці мало споживають...

- Чому ж?! Вони економлять?

- Так, з одного боку, вони заощаджують і платять лише за спожиту енергію. Але з іншого – вони мають інноваційні технології. Ми прагнемо залучити кращі технічні рішення. Маємо домовленість із партнерами – ЄС та Міжнародною фінансовою корпорацією ( IFC ), яка допомагатиме нам у відкритті офісів, що будуть фінансуватися за рахунок Євросоюзу. Вони будуть працювати із енергоаудиторами та сервісними компаніями безоплатно.

З точки зору фінансового ресурсу, Україна, як держава, має визначитися. У бюджеті вже закладено 800 млн на "теплі кредити" і 52 млрд гривень на субсидії. Маємо зробити висновок, аби надалі витрачатися на субсидії (за нашими оцінками, якщо не інвестувати в енергоефективність, то сума коштів, які держава буде спрямовувати на субсидії, зросте до 75 мільярдів) або вкладати гроші у енергоефективність. У рамках "години запитань до уряду" у парламенті я запропонував, аби заощаджені кошти із субсидій спрямовати як реінвестиції в енергоефективність. Це допоможе державі у майбутньому стати енергонезалежними.

- Субсидії, справді, не є панацеєю...

- Я взагалі вважаю, що субсидія – тимчасовий захід. Він має допомагати тільки тим, хто дійсно цього потребує. У подальшому потрібно здійснювати верифікацію споживачів. Вже ведемо спільну роботу у цьому напрямку із Мінфіном та Мінсоцполітики.

Люди, які сплачують повну суму, розраховуються і за себе, і за тих, хто потребує допомоги. Тому потрібно говорити про монетизацію субсидій. Як тільки відбудеться хоча б перший крок до цього, і кошти будуть надходити на підприємства, ми приберемо їхню залежність від "Нафтогазу", який має 30 млрд гривень прибутку. Це дасть можливість здійснити реінвестиції з отриманих залишків субсидій. Люди зможуть ними погашати залучені кредити на енергомодернізацію. Адже матимуть внаслідок її суттєву економію. І зможуть за її рахунок сплачувати витрати за власну енергоефективність.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Ми здатні відновити Донбас. Питання тільки в коштах 02

- Не боїтеся отримати спротив під час проведення монетизації?

- Ці кошти і так витрачаються державою. Але наразі цей процес не залежить від власника. Йдеться про віртуальні гроші, які приходять на рахунок, а людина не розуміє, хто за неї заплатив, і чому так відбувається. Після впровадження закону "Про комерційний облік" вона знатиме, що споживає певну кількість енергії і може заощадити за рахунок зменшення споживання або впровадження енергоефективних заходів. Споживач матиме додаткові можливості. Я ще не бачив людей, які не підтримують такі заходи. Тому, сподіваюся, ця ідея матиме сприйняття у суспільстві.

Наразі все що відбувається, не залежить від людини. Вона просто пише заяву-декларацію, отримує рахунок, дивиться, що держава гасить за неї якісь борги. А від людини практично нічого не залежить! Тож потрібно впроваджувати монетизацію. Ті, хто потребують допомоги, отримають ще й іншу якість проживання. Коли людина відчуває, що тарифи високі, а в помешканні все одно холодно, вона не готова платити ні малу, ні велику ціну. Тому ми домагаємося справедливого обліку та якісних послуг. А далі говоримо, як зменшити вартість. Ще із часів СРСР людей позбавили прав і відповідальності. Їм сказали: "Ви біжіть, а за все інше потурбується держава". І ми досі спостерігаємо це інерційне мислення. Згідно з опитуваннями, які проводило посольство Канади разом із нашими агентствами, 60 відсотків українців вважають, що створення робочих місць – обов’язок держави. І що вона має турбуватися про людину, а не формувати умови, що дозволять громадянам приймати власні рішення.

З іншого боку, ми розуміємо, що основні соціальні сервіси (освіта, охорона здоров’я, тощо) – це дійсно відповідальність держави. Тут потрібні реформи і рух уперед. Але, де людина здатна досягати мети самостійно, їй потрібно надавати відповідні повноваження та відповідальність. Саме це демонструє реформа децентралізації. Там, де громада бере на себе відповідальність, отримує додатковий ресурс, одразу зростають місцеві бюджети, починається нормальний облік землі та активів громади. Якщо раніше орган місцевого самоврядування був зацікавлений лише у наданні земельної ділянки, наприклад, під АЗС, натомість нині ОТГ дивляться: чи торгують там нафтопродуктами, скільки дають акцизного податку. Часом краще безплатно надати ділянку, але щомісячно мати суттєві кошти до бюджету.

"НА ДОНБАСІ ВСЕ ОДНО ВІДБУВАЄТЬСЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ"

- У нас є проблемний регіон – Донбас. А там як проводиться децентралізація?

- Це промисловий регіон, тому зараз важко підрахувати усі втрати. Насамперед людського ресурсу. Втрачено значну кількість фахівців. Інфраструктуру можна достатньо швидко відтворити. А натомість на відновлення людського потенціалу потрібні десятки років.

Нещодавно я відвідав Маріуполь та Широкине під час візиту Комісара ЄС Йоганнеса Гана на Схід України. Він вперше був на передовій. На власні очі побачив: Україна робить усе, аби забезпечити мир та спокій на цій території. Він переконався, що частина Донбасу, яка уникла бойових дій, розвивається. Коли ми летіли гелікоптером із Дніпра до Маріуполя, побачили засіяні землі. В самому місті поспілкувалися із людьми. Вони налаштовані патріотично, але усі чекають одного: миру і спокою.

Ми здатні відновити цей регіон. Питання тільки в коштах. І децентралізація сприятиме цим процесам. Вже створено об’єднані територіальні громади у Луганській та Донецькій областях. Там відбувається зростання місцевих бюджетів. Кошти, які раніше спрямовувалися на тимчасово окуповані території, зараз залишаються тут на розбудову інфраструктури.

Тільки по Донецькій області ми маємо понад 2,5 млрд гривень, які будуть залучені у розвиток. Маріуполь отримає 800 мільйонів на різні проекти. Це і залучення коштів від міжнародних партнерів. На Донбасі реалізується Надзвичайна кредитна програма від Європейського інвестиційного банку. У першу чергу, це соціальне житло – для вимушено переселених осіб.

Перший транш був 15 мільйонів євро. Для наступного наразі опрацьовуємо об’єкти. Близько 20 із 200 – це буде соціальне житло для вимушено переселених осіб. Це – ще орієнтовно 60 млн євро від європейських структур.

Окрім того, із Фонду регіонального розвитку спрямовуємо на соціальну інфраструктуру тільки цього року 238,5 мільйонів гривень у Луганській області і близько 279,1 мільйонів – у Донецькій. Відбудова поступово відбувається. Але, звісно, відчуваємо постійну загрозу не тільки для військових, але і для мирних мешканців, які там проживають - в Авдіївці, Мар'їнці та Сартані. Остання для нас – вкрай важлива, бо то – залізничний вузол виходу із Маріуполя.

- Через це й обстрілюють.

- Ми розуміємо цю тактику. Із головою ДСНС Миколою Чечоткіним відзначили цю тенденцію. Тільки-но настають вихідні – одразу відбуваються напади терористів на мирне населення.

Але на Донбасі все одно відбувається реформа децентралізації. Єдине – тут ми знаходимося у надзвичайному стані. Однак люди, які є заручниками на окупованих територіях, все одно побачать позитивні зміни, що відбуваються в Україні.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Ми здатні відновити Донбас. Питання тільки в коштах 03
Фото: прес-служба Г.Зубка

- Проблеми із будівництвом є не лише на Донбасі. Там ситуація зрозуміла – війна. Але, наприклад, у Києві виникають свої "битви" через незаконні забудови, як то було нещодавно біля Качиного Озера на розі вулиць Григоренка та Здолбунівської чи на Святошині. Зрозуміло, що це відповідальність місцевої влади. Але ви, як профільний міністр, якось впливаєте на цей процес?

- Я би хотів, щоб ми відійшли від радянської норми, що міністерство – і розпорядник коштів, і носій повноважень, і об’єкт формування державної політики. Мусимо перейти до того, що міністерство – це орган, який формує політику. Воно визначає рамки, в яких усі інші повинні працювати.

Водночас на місцевому рівні мають виконувати ті чи інші програми. Питання децентралізації змінює систему управління в державі. За радянських часів вона була централізованою. У Києві приймали рішення, які доводили до місцевих органів. 25 останніх років в Україні нічого не змінювалося. Були навіть часи, коли бюджетну централізацію підсилили, і практично всі кошти надходили із столиці за рішеннями того чи іншого міністерства. Зараз ми змінюємо систему на європейську: де виникає проблема, там вона і має бути вирішена. Для цього на місцях є і повноваження і ресурси.

Якщо говорити про напрямок будівництва, то ще два роки тому прийнято рішення передати повноваження будівельного контролю на місця. Київ, 19 обласних центрів і 51 населений пункт взяли на себе відповідні повноваження і перестали прикриватися тим, що все вирішено у центрі. Кошти бюджетів розвитку міст становлять від 400 мільйонів гривень мінімум до 6 мільярдів (і це те, що не стосується Києва, бо тут бюджет більший).

Місцева влада має готувати генеральний план територій і показати громаді, де планується дитячий садок, лікарня чи комерційна забудова, і погодити його із місцевими депутатами, і потім впроваджувати. А те, що стосується незаконного будівництва, то, приміром, у Києві є відповідні повноваження архітектурно-будівельного контролю, аби припиняти беззаконня. Місцевій владі потрібно отримувати не тільки фінансовий ресурс, але і брати відповідальність перед мешканцями. Питання незаконних забудов мають вирішуватися на рівні місцевих депутатів та міського голови. Де б не відбувалися події – у Києві, Харкові, чи Вінниці. Просто потрібно місцевій владі почати відповідально працювати.

- Але якщо, припустимо, місцева влада "закриває очі" на незаконну забудову, а там відбувається протистояння, тоді ви будете втручатися?

- Згадаємо питання судової реформи. Суб’єктом права в Україні є людина. Вона має можливість звернутися до місцевої влади, Нацполіції чи суду. Питання повинно бути вирішено в контексті цих органів. Якщо міністерство тільки й робитиме, що буде вирішувати конфлікти на місцевому рівні, одного Зубка чи когось іншого не вистачить на усе. Тому ми й рухаємося шляхом децентралізації.

- Судова реформа не завершена. Немає гарантії, що у разі звернення суд прийме справедливе рішення.

- На це потрібен час. Рух уперед є. Ми мусимо рухатися до цивілізаційних норм. Коли відбувалася Революція Гідності, усі критикували практику "телефонного права" зокрема щодо ухвалення судових рішень. Сьогодні маємо перейти до європейських відносин, коли кожен громадянин у суді може відстояти своє право. Йдеться і про забудовника (бо є й провокаційні ситуації), і про місцевих мешканців, права яких порушено.

Наявність таких конфліктів означає, що існує потреба врегулювати взаємовідносини у цій сфері. Раніше чимало рішень місцевої влади приймалося не публічно. Натомість ми вимагаємо публічності та підзвітності. На це потрібен час...

- Скільки? Рік? Десять?

- Реформа децентралізації триває вже три роки. Але всі відчули, що місцеві громади отримали власні кошти. Навіть у Києві ми це побачили на стані доріг, дитячих садків, інфраструктурних об’єктів. Потрібно дивитися, якими темпами ми проходимо цю реформу. Наприклад, Швеція на це витратила 20 років. Польша – понад 12. Я вважаю, що ми за три роки зробили величезний крок вперед. Маємо рухатися далі.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Ми здатні відновити Донбас. Питання тільки в коштах 04

"ВИБУХ НА ВІЙСЬКОВИХ СКЛАДАХ У БАЛАКЛІЇ – ЦЕ ОДНОЗНАЧНО ДИВЕРСІЯ"

- Ви очолювали комісію, яка займалась розслідуванням причин вибухів на шахті у Львівській області. Тоді ви говорили, що причини – у порушеннях в системах провітрювання і безпеки. Як нам у майбутньому уникати таких ситуацій?

- Стан вугільної галузі є плачевним. Була запропонована концепція реорганізації, але більшість шахт є збитковими. Вони тягнуть за собою ті, які є прибутковими, оскільки всі фінансово об’єднані. Це впливає на їхнє фінансове становище і, найголовніше, на забезпечення умов і безпеки праці. Шахта "Степова" показала весь спектр зловживань, неефективності та порушень, які можуть виникати – від відсутності засобів особистої безпеки, до неправильних розрахунків у провітрюванні шахт, вадах в інструктажі, відсутності дозвільних документів. Потрібно перевіряти усі інші шахти України. Наша Урядова комісія надала висновки. Акти підписані та спрямовані до Генпрокуратури та Нацполіції.

- Тобто по всіх шахтах України пройдуть перевірки?

- Не тільки. Люди, які не виконали службові обов’язки, понесуть відповідальність. Адже під час вибуху на згаданій шахті був відсутній дозвіл на роботи, які становлять загрози життю.

З’ясовано, що існує певна проблема із кількістю лабораторій, які можуть перевіряти системи. Є питання фінансової незахищенності. Бо об’єднання шахт фактично в одну групу не дає можливості спрямовувати кошти на підсилення систем безпеки.

Я відпрацював цю комісію, насамперед, як менеджер. Ми продивилися усі аспекти, залучили кращих фахівців. Серед них, приміром, Герой України Борис Грядущий, якому 84 роки. Ми спробували під час розслідування трагедії показати усе коло проблем. Зараз інша комісія за нашими висновками перевірятиме інші шахти. Маємо визначитися: те, що є прибутковим – потрібно розвивати, а збиткове – приватизувати або реструктуризувати, аби не втрачати кошти. Крім того, люди, які там працюють, повинні бути захищенними – не чекати по 4-5 місяців зарплати. Можливо, і за рахунок роботи цієї комісії ми побачимо зміни у вугільній галузі.

- Також ви від уряду курирували питання ліквідації наслідків вибуху на військових складах у Балаклії. Що там побачили?

- Якщо подивитися на Лозову, Новобогданівку, Сватове і Балаклію, то це – ланцюг подій, які мають на меті знищення обороноздатності України.

- Тобто це диверсія?

- На мою думку, однозначно. Це – основна база, яка знаходиться неподалік лінії зіткнення, і має велику кількість боєприпасів. Окремо висновки зроблять СБУ, МВС, Генпрокуратура. Але я бачив, як розвиваються події. Мені тоді зателефонували о 4:10 ранку. Перший хлопок у Балаклії відбувся о 02:58 ночі, а о 03:05 почалися розриви снарядів. О 4.15 почали евакуювати людей. Тільки за рахунок таких швидких дій нам вдалося уникнути численних жертв. Ми практично все бачили на власні очі – у той же день разом із прем’єром були на місці події. Все дуже швидко відбулося. Однак це – не перша спроба. У 2014-му підпалювали поля навколо бази. Наступного року – спроба скидання з безпілотника фосфорного підпалювача.

Розмінування тривало два місяці. Зараз тривають роботи безпосередньо на території бази. Міноборони окремо повідомить, яка її подальша доля. Тому що дуже багато людей, які живуть в Балаклії, там працювали. Відновлення соціальної інфраструктури вдалося провести фактично за перші два тижні. Це – дитячі садочки, школи, лікарні.

Уряд виділив із Резервного фонду держбюджету спочатку 100 мільйонів гривень. Потім додатково – ще 45 мільйонів. Органи місцевого самоврядування також давали кошти – і з Харківського обласного бюджету, і з Балаклійського районного та міського бюджетів. У ремонтно-відбудовних роботах задіяна 21 будівельна компанія. На сьогодні відкрите питання купівлі житла, яке було повністю зруйновано. 27 квартир не підлягають відновленню. Харківська ОДА опрацьовує придбання житла для цих постраждалих людей.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Ми здатні відновити Донбас. Питання тільки в коштах 05

"Я МОЖУ ПІТИ У ВІДСТАВКУ ЗА УМОВИ НЕМОЖЛИВОСТІ НАДАЛІ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕФОРМИ"

- Наприкінці травня міністр агрополітики Тарас Кутовий написав заяву про звільнення. Слідом за ним так вчинив міністр інформполітики Юрій Стець. З’явилися розмови про можливі відставки міністра енергетики Ігоря Насалика та керівника Мінфіну Олександра Данилюка. Що відбувається? Чи можливе переформатування уряду?

- Питання: "Що відбувається?" потрібно адресувати тим, хто пішов у відставку. Я знаю тільки за Юрія Стеця, бо він – мій товариш. У двох урядах у нас, навіть, кабінети були поруч. Юрію вдалось заснувати нову державну політику. Але є питання зі станом здоров’я. По решті питань краще спілкуватися безпосередньо із міністрами.

Думаю, у кожного члена уряду є "маршрутна карта" завдань, які він має виконати. У кожного – своя проектна робота. Для себе бачу дві мейнстрімові реформи – децентралізації, енергоефективності, а також важливий напрямок спрощення ведення бізнесу в будівельній галузі та запровадження європейських стандартів. Я – практик-будівельник. У мене все вкладається не в процес, а в проект, який має свій початок і бачення результату. Приміром, щодо децентралізації цей результат уже з’явився. Я його називаю "Символами Змін": кожен новий дитсадочок, школа, дорога – це матеріалізація реформи. Далі – геометрична прогресія.

- Ви говорите, що у вас є "маршрутна карта". Дедлайн її виконання для себе поставили?

- Для мене важливим є завершити об’єднання громад. Скільки воно буде відбуватися? Вже минуло три роки. Можливо, йтиме ще два. Ми намагатимемося прискорити процес. Інше завдання – запровадити усі сервіси. Секторальна децентралізація у поточному році є ключовою.

Щодо енергоефективності потрібно, мабуть, ще два-три роки, аби запустити роботу Фонду і забезпечити перші відчутні результати.

Впевнений, більшість громадян прагнуть прискорення реформ. Яким чином це зробити? Я скажу: усім більше брати на себе відповідальності.

- За яких умов ви можете піти у відставку?

- За умови неможливості надалі здійснювати реформи. Розглядаю реформи як проектний менеджмент. Тут є і моя відповідальність, як менеджера реформи. Маю шукати шляхи вирішення питання. Якщо воно у нестачі голосів у парламенті, значить, треба вишукувати однодумців, створювати геометричну прогресію. Якщо бракує ресурсів, маємо залучати партнерів – відкривати дорогу бізнесу через дерегуляцію, підсилювати повноваженнями місцеві громади, або міжнародних донорів, зокрема з ЄС. Наступний проект можна брати паралельно, але й потрібно завершувати попередні. Це – моя менеджерська ефективність. Якщо не зможу її забезпечити, ваше питання стане актуальним.



Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"
Фото: Наталія Шаромова, "Цензор.НЕТ"
VEhrdlVXdzVSMFF3VEVoUmRYUkRLMlpPUTJNd1REZFNaMlJETmpCTVJGRjFPVWRQTUV4dlp6QktOMUYxT1VkTk1FeFFVWE5ET0hZd1NuSlJjMDVEZURCTWVsRjFUa001
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх