EN|RU|UK
 Политика Украины
  11092  150

 ОЛЕГ ТЯГНИБОК: "МИ ЗМОЖЕМО ПОВЕРНУТИ СОБІ НАШІ ВТРАЧЕНІ ЗЕМЛІ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ РОСІЯ РОЗСИПЛЕТЬСЯ НА 30 ЧИ 40 РІЗНИХ ДЕРЖАВ"

Як рухаються справи щодо подій 31 серпня минулого року? Як "Свобода" планує по них захищатися? Які тести має пройти новий генпрокурор Юрій Луценко? Як "свободівці" готуються до можливих дострокових парламентських виборів? Що відбувається у процесі об’єднання "правих"? Що для України означає рішення Польщі про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків? На ці та інші запитання в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" відповів лідер "Свободи" Олег Тягнибок.

За два тижні минає рік, як під стінами Верховної Ради мітинг закінчився трагедією. Тоді у стінах Верховної Ради ухвалювали в першому читанні зміни до Конституції в частині децентралізації влади. "Каменем спотикання" став пункт про особливий статус Донбасу. Проти нього, зокрема, виступала партія "Свобода", яка брала участь у акції протесту. Зрештою дійство переросло у протистояння з правоохоронцями. В результаті загинули четверо нацгвардійців. МВС одразу звинуватило в заворушеннях "свободівців". І почалося: арешти, допити, судові засідання, дорозслідуванння. Нині Генпрокуратура передала до суду дві справи. "Цензор.НЕТ" запитав у керівника "Свободи" Олега Тягнибока, що ж думають про це в партії.

тягнибок

"ДЛЯ НАС ЛАКМУСОВИМ ПАПІРЦЕМ ДІЯЛЬНОСТІ ЛУЦЕНКА НА ПОСАДІ БУДЕ СПРАВА 31 СЕРПНЯ"

- Зараз Генпрокуратура активно взялася за справу Майдану. Слідчі викликають до себе Порошенка, Парубія, Турчинова, Кличка, Яценюка, Москаля. Вам повістка приходила?

- Зараз не приходила. Але півроку тому (зимою-весною) мене декілька разів викликали на допит до Генеральної прокуратури по різних справах. В тому числі як свідка по справі Майдану (очевидно, по ній нині й хочуть допитати вищеперерахованих політиків), а також нападу "Беркуту" на народних депутатів у Кріпосному провулку, в якій слідчий мене визнав не як свідка, а як потерпілого. Ставилися питання, в основному, загального характеру. Стосувалися моєї участі в Революції гідності, різних переговорах у Верховній Раді та з Президентом Януковичем. Дякувати Богу, у нас зараз є інтернет, прес-релізи - було дуже багато інформації. Я запропонував слідчому все підняти та детально вивчити. Тільки завдяки тому, що все фіксувалося та документувалося, тепер можна скласти загальну картину. Звісно, ми активно йдемо на співпрацю зі слідством в цьому питанні. Вже надавали й готові в подальшому збирати та віддавати відео- та аудіоматеріали, потрібні для слідства свідчення. Ми максимально зацікавлені в тому, щоб ця справа була розслідувана. В Небесній сотні - 19 "свободівців".

Мене просили, щоб ми через партійне середовище дізнатися (оскільки "свободівці" тоді були постійно у вирі подій) можливо, в когось збереглися гільзи від зброї, з якої "беркутівці" та російські спецпідрозділи розстрілювали Майдан. Того "добра" було дуже багато. Хлопці з передової протистояння з "Беркутом" жменями приносили ці гільзи. Вони викидалися, губилися. Частина людей брали їх собі на сувеніри. Тому ми по партії дали клич. Через "Цензор" теж звертаємося до читачів - можливо, в когось ці гільзи залишилися. Ми б просили їх передати слідчим Генпрокуратури (напряму чи через нас) для того, щоб допомогти слідству. Або, якщо є, інші докази. Сподіваюся, слідчий на мене не образиться.

Звісно, я б хотів розказати вам деталі тих допитів. Але не хочу уподібнюватися до деяких наших, навіть не скажу горе-політиків, а людей з юридичною освітою, адвокатів, які заради політичної сенсації починають поширювати різну інформацію та викривати таємницю слідства, хоч насправді самі "чули дзвін, та не знають, де він".

- Прийде час - розкажете.

- Час гарантовано прийде. І буде публічний суд над несправедливістю та тими, хто знищував українську націю, лобіюючи інтереси Кремля. Тоді, думаю, все стане на свої місця. Мені хочеться вірити, що ця справа буде доведена до логічного завершення.

Те, що викликають найвищих високопосадовців, це є правильно...

- Вони були безпосередніми учасниками подій.

- Тим більше, бачите, як історія повертається: хтось залишився високопосадовцем, хтось - ні. Але ті люди, які можуть щось розповісти, повинні йти на співпрацю зі слідством. Хотілося б вірити, що воно буде неупередженим. Адже багато хто з тих, хто разом стояли на Майдані, зараз по різні сторони політичних барикад.

- Це ви про "Свободу" та тих, хто зараз при владі?

- (посміхається. - О.М.) В тому числі.

- Те, що справа Майдану почала рухатися, є заслугою нового генпрокурора?

- Як кажуть, курчат по осені рахують. Останнім часом кожен із новопризначених генеральних прокурорів стартував піарно-потужно. Оцінка справжніх мотивів діяльності незаангажованості, політичної незалежності керівника ГПУ буде дана після доведення справ до логічного завершення. Якщо ми вже відштовхуємося від приказки, то до осені досить близько.

Не хотілося б, наприклад, щоб посадка Єфремова ставала таким "джентльменським набором" для кожного новопризначеного генпрокурора. Як-то: "посади Єфремова - відпусти".

Для нас лакмусовим папірцем діяльності Юрія Луценка на посаді генпрокурора буде справа 31 серпня. Бо, наприклад, Єфремов набагато менше сидів у в'язниці, ніж той же захисник Конституції Юрій Сиротюк (тепер керівник фракції "Свободи" в Київраді), який був там 60 днів, з яких 45 - в одиночній камері, годинами просиджував у "стакані", де ні сісти, ні встати не можна. При цьому маючи хворобу нирок. До речі, мені цікаво, а в яких умовах сидить Єфремов? Якби у таких, як Сиротюк, тоді, можливо, віра суспільства повернеться.

Думаю, Луценко для себе чітко розуміє, що його теперішня діяльність - це "пахучі красиві квіточки". Як людина, досвідчена в політиці, яка сама була в ув'язнені та потерпала від режиму, розуміє, що "вінець" його діяльності на цій посаді - чи будуть ті справи завершені, чи зможе він увійти у історію, як генеральний прокурор, який доведе довгоочікувані реформи в ГПУ, чи просто використає посаду через політичну мотивацію.

- Ви згадали про Єфремова. Після революції гідності прокуратуру очолював ставленик "Свободи" Олег Махніцький. Чому тоді колишній "регіонал" не був за ґратами?

- Махніцький був ставлеником не так "Свободи", як Майдану. Згадайте, тоді уряд та керівні органи в державі формувалися не лише за політичним принципом. На посади висувалися кандидатури активних людей Майдану. Наприклад, міністр культури - Ніщук, міністр охорони здоров'я - Мусій. Махніцький, Петренко та Карпунцов - це були троє людей, які займалися справами Майдану, відповідали за його юридичне забезпечення та супровід усіх документів, які ми тоді, як опозиція до Януковича, виносили у Верховній Раді. Надавали допомогу у справах активістів Революції. До речі, першими в'язнями тоді були "свободівці". Так от і Махніцький ними займався. Тому, зрозуміло, що коли треба було вирішувати, кого на ГПУ - не виникало ніяких питань. Це перше.

Друге. Махніцький вже понад два з половиною роки не є "свободівцем". Бо в день, коли його призначили уповноваженим з контролю за діяльністю Генеральної прокуратури (це потім за кілька днів він став виконуючим обов'язки генерального прокурора), він поклав заяву на стіл. Це було публічно. Тим самим ми хотіли показати суспільству, що вважаємо правильним, коли приходить нова влада, щоб не було ніякого партійного впливу. Людина стає незалежною. Так само було, коли обрали Сича віце-прем'єром, Мохника - міністром екології, Швайку - міністром агрополітики. Так от Махніцький стільки часу не є членом партії. Але заради справедливості варто сказати, що за тих три місяці, що він був на посаді генпрокурора, зробив максимум з того, що міг (виходячи з тих законів, які були, та оточення, в яке потрапив). Бо хочу нагадати, що він не одноосібно очолив прокуратуру - УДАР та "Батьківщина" одразу запропонували заступниками своїх представників (до речі, досвідчених людей, які тривалий час працювали в системі Генпрокуратури). Якщо ви піднімете інформацію про її діяльність у березні-квітні 2014 року, то були тільки позитивні відгуки. Можу нагадати справу Ставицького та інших поплічників режиму - чи не кожного дня проводилися прес-конференції, де декларувалися успіхи, які були в ГПУ. Що стосується притягнення до відповідальності, є статистика, що Махніцький впродовж часу своєї роботи вніс до парламенту подання щодо зняття депутатскої недоторканності з Ігоря Калєтніка, Володимира Олійника, Олега Царьова, та інших депутатів від Партії регіонів....

- Які тоді успішно потікали.

- Але ж тоді Верховна Рада відмовилася працювати. Махніцький свою функцію виконав, а парламент не захотів виносити на голосування. Однак, коли це навіть траплялося, то не було необхідної кількості голосів. Єдине, що депутати дали дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності Царьова, коли вже всім було відомо, що він знаходиться за межами України - в Криму чи Росії. Чому зараз забули й не притягають до політичної відповідальності усіх тих депутатів, які тоді не голосували?! А "Свобода" іміджево-політично постраждала через те, що почалася атака на Махніцького, відповідно - на партію. Робилася пряма прив'язка. Тоді все сприймалося емоційно. Пройшло два з половиною роки - давайте розберемося, хто більше винен: Махніцький, який робив подання, чи депутати, які у потрібний час пішли з сесійної зали попити кави або взагалі не прийшли на роботу (в тому числі й ті, хто належав до патріотичного сектору). Як тодішній керівник фракції, даю вам гарантію, що "Свобода", коли були подання на "регіоналів", голосувала одностайно й стовідсотково "за". Чому тоді політичну відповідальність за ті події понесла наша партія, не отримавши необхідну кількість голосів для проходження до парламенту, а не ті політичні сили, які провалили ухвалення рішення?! Думаю, виборець розбереться у всіх тих справах.

Іще одне. Хочу нагадати, що 10 березня 2014 року Генеральна прокуратура заарештувала Михайла Добкіна. Але тодішнє керівництво держави підняло крик, що цього робити не можна, бо це спровокує неправильні рухи в Харківській області. Тому його не тільки терміново за рішенням суду випустили, а й негайно зареєстрували кандидатом в президенти, щоб він мав недоторканість. Більше того, пам'ятаю, які були скандали 13 березня, коли Махніцький підготував подання та направив його в СБУ для арешту Кернеса. Тоді в приватних розмовах нас звинувачували, що ми тими арештами ледь не Кремлю підіграємо. Мовляв, це ж може призвести до тих самих подій в Харківській області, як на Донбасі. Тому ми можемо робити висновки: якщо не дали заарештувати Добкіна та Кернеса, очевидно, тому тоді не дозволили так вчинити і з Єфремовим, боячись за Луганську область (хоча там так і сталося). Ми зараз підходимо до того, хто несе політичну відповідальність за те, що ми "профукали" свої території, за те, що не реагували(часом і силово), коли було потрібно, на порушення закону та провокації, починаючи із "зелених чоловічків" в Криму, антидержавних мітингів на Донбасі. Але тоді була зайнята позиція: давайте не чіпати, бо буде гірше...

тягнибок
- Андрій Парубій згодом пояснював це тим, що тоді правоохоронні органи, зокрема СБУ, були здебільшого непідконтрольні. Мовляв, через неможливість проведення спецоперацій виникла така ситуація.

- Гаразд, якщо виходити з цієї логіки, то чому політичні звинувачення йдуть на адресу "Свободи", а не УДАРу, чиїм ставлеником був Наливайченко? Це риторичне питання. Якщо вони були непідконтрольні, то з чого ви взяли, що Генпрокуратура такою була? Чи якийсь інший підрозділ. Ці заяви суперечать іншим, наприклад, Авакова. Пригадуєте, як він тоді героїчно розказував, як вони з Наливайченком їздили до Криму за Януковичем. Виходить, тоді правоохоронні органи були підконтрольні, а пізніше стали неконтрольовані? Добре, чого ж не чистили?! Заради справедливості, слід сказати, що тоді ситуація, дійсно, була критична та катастрофічна. Але як з' ясувалося, керівники держави, від яких залежало ухвалення найголовніших рішень, не завжди це робили рішуче та правильно. Оце причини, чому, в тому числі, Єфремов тоді не був затриманий. Хоча він є лише частиною того злочинного синдикату, який повинен бути покараний за вбивства на Майдані, знищення української державності в той період та підігрування Кремлеві. Якщо його зараз звинувачуюють в організації голосування 16 січня, очевидно, потрібно притягувати до відповідальності всіх, хто тоді підіймав руки...

- Деякі з них досі народні депутати.

- Ось. Але більшість з них вже не є в парламенті та не мають депутатської недоторканості. Тому непотрібно скликати Верховну Раду, як для судді Чауса, з банок якого сміється вся Україна. Але депутати не можуть негайно зібратися. Бо, бачите, вони відпочивають. Та парламент мав би засідати наступного дня, щоб проголосувати за зняття недоторканості з судді! А у нас і надалі та сама казочка у всіх ЗМІ: Шановний злочинець, ми вас попереджаємо, що через місяць ви будете заарештовані. Через два дні нове повідомлення: Якщо ви не почули чи неправильно прочитали, то вам ще лишився тиждень часу. Це ж взагалі смішно: Чауса попереджають, що Верховна Рада 5 вересня буде розглядати його питання. Це такий же абсурд, як те, що йому підписали відпустку. А тепер всі дивуються, що він пропав. Це якийсь вже дивний стиль - заява-попередження для злочинців. Тому побачимо, що вони робитимуть. Це ще один тест для Луценка. Перший - справа 31 серпня, другий - депутати, які голосували за закони 16 січня, навіть ті, які зараз знаходяться у провладній коаліції. Може, проблема в тому, що нині більшість в парламенті - це партія Президента, екс-прем'єра та колишня Партія регіонів (не лише Опозиційний блок, а й ті, хто ховаються у "Відродженні" та "Волі народу"), без якої не вистачає голосів для голосування?! Ще один тест - чи буде поновлена справа Гордієнка - екс-керівника Держфінінспекції, який публічно в парламенті озвучив зловживання уряду Яценюка. Коли з цим питанням розбиралися, на першому етапі робочу групу очолював наш депутат-"свободівець" Олег Осуховський. Він із задоволенням чекає виклику в Генпрокуратуру, щоб поділитися отриманими фактами.

"ЗА ОСТАННІЙ РІК МИ ВИКЛЮЧИЛИ З ПАРТІЇ БЛИЗЬКО 1200 ЧЛЕНІВ. З РІЗНИХ ПРИЧИН"

- Щодо згаданої вами справи про події 31 серпня. ГПУ вже затвердила обвинувальний акт. Які тут є рухи?

- Згідно з повідомленнями, Генпрокуратура передає до суду дві справи по 31 серпня. Одна стосується організації масових заворушень, по якій проходять 15 "свободівців", в том числі колишні народні депутати Юрій Сиротюк, Ігор Сабій, Едуард Леонов, Ігор Швайка. Друга безпосередньо стосується вибуху.

Ми, як політична сила, звісно, готуємося до цього судового процесу - як юридично, так і до акцій протесту. Бо я більш ніж переконаний, що той же Луценко знає, що ця справа проти "Свободи" була "шита білими нитками". Це було замовлення наших політичних опонентів з "Народного фронту". Ви пам'ятаєте заяву міністра внутрішніх справ Авакова, який тоді звинуватив "Свободу" (за що отримав від мене програний суд), порушивши всі норми права щодо презумпції невинуватості до вироку суду, а також щодо колективної кримінальної відповідальності, якої у нас за законом немає (лише індивідуальна, що записано в Конституції). Це як раз і говорить про політичну заангажованість. Ще раз підкреслю, що це для нас буде тестом для ГПУ - чи будуть прокурори вести себе неупереджено, чи далі буде продовжуватися політичне переслідування. Мене цікавить, чи сядуть на лаву підсудних деякі заступники міністра внутрішніх справ, які тоді безпосередньо керували діями правоохоронців, даючи їм накази кидати димові шашки в натовп. Є ж відео. Якщо чесно й справедливо розбиратися, то має так бути. Журналісти дуже часто правильно запитують у випадку притягнення до відповідальності виконавців, а хто ж замовник. Так от в даному випадку, треба розібратися, хто був замовником цієї провокації.

- Хто?

- Політичні сили та їхні лідери, які стояли за 261 голосом у Верховній Раді України. Вони спровокували ці протистояння. Згадайте, за що голосували...

- Зміни до Конституції...

- Незаконні зміни до Конституції про особливий статус Донбасу. Причому із величезними порушеннями процедури. До речі, що цікаво. Пройшов рік, і більшість з тих політиків, які голосували, говорять, що не можна його надавати. Чому ж тоді підтримували?! Чи не їх, часом, треба притягати до відповідальності, як замовників та основних провокаторів того дійства?!

Ясно, що тут не може бути ніяких питань до нацгвардійців. Коли ми після повалення режиму Януковича голосували за закон про Національну гвардію, нікому в голову не приходило, що вона буде залучатися до подібних речей - охорони політичного режиму. Тому тут є питання до керівників МВС.

Знаєте, вже не раз було, коли наші політичні опоненти хотіли знищити "Свободу", але "обламували зуби". І ті, хто зараз їх на нас "гострить", так само "обламають". За 25 років своєї діяльності ми багато таких "героїв" бачили. Думаю, ви не раз чули, як кажуть, що "Свобода" - політичний труп. Про себе особисто теж це чув неодноразово. Причому всі 25 років (посміхається. - О.М.).

- Рік тому всі ці події, про які ми зараз з вами згадували, розвивалися напередодні виборів. Зараз знову заговорили про дострокові вибори. "Свобода" до них готується?

тягнибок

- Звичайно. Ми - позапарламентська політична сила, яка має лише мажоритарне представництво у Верховній Раді. Як ідеологічна партія, ми до виборів починаємо підготовку на другий день по завершенні попередніх. Ми не є тимчасовим політичним проектом. Нам 25 років. За цей час брали участь в усіх виборах - президентських, парламентських, місцевих, строкових, дострокових, проміжних. Ми самодостатні, маємо свою програму та ідеологію, у якої є свої виборці та великий досвід - причому не тільки вуличний протестний, а й перебування у владі. За той час зуміли зробити серйозні висновки. Зараз серйозно працюємо над підготовкою кадрового потенціалу партії для владної роботи - депутатської чи виконавчої.

- Як? Залучаєте нових людей чи працюєте з тими, хто вже є?

- Робота з тими, хто є, залучення нових, а також відсіювання "баласту". Наприклад, за останній рік з партії були виключені близько 1200 членів. З різних причин. Вони у нас обумовлені в статуті.

Але "Свобода" веде й мобілізаційну кампанію, яка була оголошена на минулому засіданні Політради партії. Перед 25-річчям через створення низьки структур, зокрема партійної школи, ми працюватимемо над вдосконаленням наших партійців. Хочемо, щоб не було такого, як у лютому 2014 року після втечі Януковича, коли дуже багато хто з наших партійців отримали серйозні посади, але через брак досвіду не знали, що і як робити. Це було випробування. Зараз ситуація інша.

- Ви в нашій розмові декілька разів згадуєте про те, що партії - 25 років. Виходить, вона є ровесницею незалежної України. Для вас це що означає?

- Для мене особисто незалежність - це велика перемога. Бо насправді повноцінна українська держава не існувала стільки з часів Київської Русі. Ми є не просто сучасники, а учасники процесу її відновлення та боротьби за незалежність. Ми вистояли чверть століття, незважаючи ні на що. А це означає, що повернення в старе комуністичне московське ярмо просто неможливе.

25 років змушує трохи інакше подивитися не лише на саму дату, а й формулювання поняття незалежності. Якщо ти святкуєш таке свято, значить, раніше ти був залежним. Від кого? Від Москви. "Свобода" постійно попереджала, що Росія нападе. Подивіться наші заяви за 2008-2009 роки. Перечитайте мою статтю "Стратегічне плазування". Все, що відбулося, ми передбачали. Я особисто сказав фразу, з якої тоді сміялися: Якщо ми не змінимо автономний статус Криму на обласний, це зробить Путін. Так і сталося. До голосу розуму не дослуховувалися тільки тому, що це говорила "Свобода". Хоч зараз послухайте, шановні! Наше стратегічне завдання на наступний період має бути падіння Російської імперії. До речі, якщо бути абсолютно чесним та об'єктивним, тільки так ми зможемо повернути собі наші втрачені землі - лише коли Росія розсиплеться на 30 чи 40 різних держав. Нам треба навіть не сприяти цьому, а просто не заважати. Але наші політики діють навпаки - допомагають Москві кріпнути.

Ці 25 років - це суть життя. Бо багато поколінь українців боролися за цю незалежність. У моїй родині, наприклад, таких було багато. Мій прадід Льонгин Цегельський був міністром закордонних справ Західно-Української Народної Республіки. А потім - заступником міністра закордонних справ Української Республіки. Він теж боровся за таку незалежну Україну. Зачитував Акт Злуки між ЗУНР і УНР. Другий мій прадід Ігнатій Цегельський був кинутий в мордовські табори, бо він, будучи священником, освячував українські підрозділи. Мій дід Артемій Цегельський вісім років провів у таборах та московській в'язниці через те, що, він - священником, не хотів переходити на московське православ' я та тримав українську лінію. Я багато пам' ятаю з того, чого він мене вчив. Як особистість та людина в національному аспекті я формувався на його розповідях. На моїх очах були обшуки КДБ. Для мене приклади моїх родичів - мотивація, чому я пішов у активну політику. Тому коли стояло питання боротьби за незалежність, я взагалі не задумувався, починаючи з армії та інституту, коли ще був Радянський Союз. Ми щасливі, що живемо в такі часи. Моя старша донька - ровесниця незалежної України. Якраз на 25-му році незалежності вона подарувала мені першу онучку. В тому є певний символізм. У мене мотивація, як у мільйонів українських батьків - я хочу, щоб наші діти та внуки більше не боролися за свою незалежність, а щасливо жили у своїй Богом даній країні та самостійно тут творили своє майбутнє.

тягнибок
"ПОЛЯКИ МАЛИ УХВАЛИТИ РІШЕННЯ ПРОТИ НІМЦІВ, А НЕ УКРАЇНЦІВ. АЛЕ ТІ СИЛЬНІ. А МИ - СЛАБКІ"

- Не можу вас не спитати про об'єднання "правих". Коли ми з вами зустрічалися минулого разу, ви розказували, що говорили з Дмитром Ярошем і домовилися про те, що буде створена робоча група, яка буде напрацьовувати подальшу "дорожню карту" об'єднання націоналістичного руху в Україні. Є напрацювання? Що взагалі в цьому напрямку відбувається?

- "Свобода" завжди була прихильником об'єднання правих сил. Вважаємо, що такі речі є просто неминучі. Особливо тепер, коли ми сотні разів для себе переконалися, що якщо і можна з кимось мати справу, то хіба з ідеологічно близькими для себе політичними силами. Бо творити реальне політичне майбутнє і брати спільну відповідальність за країну можна тільки з ними. Хоча я не виключаю тимчасових ситуативних союзів з неідеологічно близькими, коли політикум ділиться на владу та національну опозицію...

- Але поки в тому ж парламенті ваші депутати таких союзів не мають.

- Так. Наприклад, наші п'ять депутатів не голосували за судову реформу, яку зараз так вихваляють. Насправді це провал та узурпація судової гілки влади в руках Президента. Більше того, це позбавлення фінансово неспроможних українців (а їх зараз переважна більшість) на захист в судах. Раніше ти міг сам захищатися або, наприклад, взяти сусіда. Тепер можеш мати лише ліцензованого адвоката. Як би вони не називали ту Вищу раду юстиції, вона все одно захищає своїх. А у нашому проекті Конституції написано, що судова реформа має проходити через виборність суддів місцевих судів та, наголошую, права громади відкликати їх. Це єдиний механізм унезалежнити судову гілку влади. А ті вибрані вже між собою вибирають суддів касаційних судів та голову Верховного Суду. Тобто позбавляються будь-якого впливу Президента та парламенту. Коли суддя буде розуміти, що зняти його з посади може тільки народ, працюватиме відповідно до закону, а не телефонного права.

- Давайте повернемося до питання об'єднання націоналістичних сил.

- Ми вважаємо, що їхня роздрібленість є злом, яке грає на руку ворогам нації. Це по-перше.

По-друге, "Свобода" все робить для того, щоб така координація була...

- Зараз вона є?

- Наприклад, після попередньої нашої з вами зустрічі ми на з'їзді ухвалили рішення про запрошення у списки на місцевих виборах представників інших політичних сил, зокрема "Правого сектору" (бо сама ж партія не балотувалася). Деякі з тих людей стали депутатами і нині працюють у фракціях "Свободи". "Правий сектор", на жаль, зараз переживає не найкращі часи. Ми не вважаємо за коректне туди втручатися. Рано чи пізно вони визначаться. А ми готові до максимально тіснішої співпраці. Але за цей рік часу, оскільки перспективи виборів не було, ми більше займалися захистом політв'язнів (причому не тільки наших, а й інших націоналістичних сил та добровольчих рухів), тому були в судах, на пікетах. В цьому контексті активно координували наші дії.

Крім того, триває війна. "Свободівці" пліч-о-пліч воюють з іншими націоналістами. Ви ж розумієте, що воєнне братство набагато міцніше, аніж інші.

- Нещодавно сталася ще одна важлива подія в контексті націоналістичного руху - польський Сейм, де в більшості націоналісти, офіційно визнав Волинську трагедію геноцидом. Якщо в Україні до влади прийдуть справжні націоналісти, чи не погіршаться у нас стосунки? Поляки ж - наші партнери та друзі.

- Насправді цей крок зі сторони поляків - "ніж у спину" українців, який був зроблений лише на догоду Кремлеві. Після цього злощасного рішення Сейму, Державна Дума Росії оголосила, що хоче ухвалити аналогічне. Це про те, що українці, які на той час не мали своєї держави, здійснили геноцид проти польської нації, що цікаво - на своїй території. Покажіть мені хоч один такий історичний приклад. Ви розумієте саму абсурдність формулювання?! Ми не очікували цього від поляків.

Ви каже, якщо прийдуть націоналісти. От Олексій Петрович (Тягнибок показує на Олексія Кайду, який сидить за сусіднім столиком, чекає на завершення інтерв'ю. Поруч з ним - мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Вони транзитом через Київ повертаються з зони АТО, де з волонтерською місією відвідали Коломийську 10 гірсько-штурмову бригаду та батальйон спецпризначення "Івано-Франківськ" .- О.М.) очолював Тернопільську обласну раду. "Свобода" мала свого голову Львівської облради - Олега Панькевича, Івано-Франківської - Сича, Хмельницької - Гончара. У нас була найтісніша співпраця з громадами та дипломатичним корпусом Польщі.

(Олег Ярославович кличе за наш стіл Марцінківа. - О.М.) Скажи, що ви в місті зробили для поляків?

- Ми надали їм Центр польської культури на 49 років, - відказує Руслан.

- От це зробили страшні паскудні націоналісти, фашисти й чорти з рогами, а не ліберали, які раніше там керували, - підвищує голос Тягнибок. - Кошулинський, який був віце-спікером парламенту, очолював українсько-польську парламентську співпрацю. Полякам найбільш комфортно було з нами працювати. Знаєте, чому? Тому що ми тоді (як і тепер) пояснювали полякам: Ви - сусіди, називаєте себе нашими адвокатами в Європі, ми розуміємо та шануємо ваші патріотичні почуття, і поважаємо ваше право мати тих героїв, яких вважаєте за потрібне. Якщо так, то ми б дуже хотіли, щоб ви так само адекватно поважали наше право на патріотизм, а не вказувати нам. Якщо між нами є історичні непорозуміння (а вони по-любому мусять бути, бо ми межуємо), то це справа істориків. Вони мали б проговорювати ці питання, проводити круглі столи, шукати не політичне, а історичне трактування, яке б базувалося на взаємопоступках. А не так, що поляки кажуть: Ми зробили рішучий крок і заявили, що українці вчинили геноцид, а ви не смійте такого робити. Так от мені дуже прикро через це... Я розумію, що ці погіршення стосуються не всієї польської нації, а певних політиканів, які зараз є при владі. Вони не оцінили загрози, що цю дію проти України буде використовувати в своїх цілях Москва. Ви подивіться, які щасливі тоді були російські ЗМІ - вони робили п'ятихвилинні репортажі про те, як поляки визнали, якими страшними є українці. Це ж все спрацювало на пропагандистську машину Кремля.

В даному випадку поляки проявили себе таким адвокатом України в Європі, як Медведчук був у Стуса: типу захисник, а от який результат. Польща просто скористалася слабкістю української влади та тим, що ми знаходимося в стані війни - в глобальному сенсі, нам не до них.

Звичайно, "Свобода" вважає Польщу нашим стратегічним партнером. Бо коли ми говоримо про геополітичні зміни в світі, то Балто-Чорноморський союз без неї неможливий. Ми до цього крокуємо, а тут поляки роблять нам такий "удар у  спину". Це несправедливо та неправильно. На жаль, на цьому ситуація не закінчиться. Українсько-польські стосунки будуть загострюватися. Це відбувається через лояльність та недалекоглядність нашої влади у зовнішній політиці. Україна повністю провалила цей вектор. Як можуть представники української влади ставати на коліна перед польським меморіалом у Варшаві? Але якщо вже встали, то вклоніться й пам' ятнику українцям, які загинули від рук Армії Крайової?! Наша дипломатія є нікчемною і ні на що нездатною. Зверніть увагу на сьогоднішню заяву Росії про можливий розрив дипломатичних стосунків з Україною. Якщо вона так вчинить першою, це буде навіть не ляпас українській дипломатії, а дуже сильний удар між ноги. Бо "Свобода" ще 19 березня 2014 року пропонувала це зробити - ми зареєстрували відповідний проект постанови, автором якого був Панькевич. Наші тодішні партнери навіть не хотіли ставити це питання на голосування.

Знаєте, поляки чомусь не мали претензій до німецької окупаційної влади. Насправді, згідно з міжнародним правом, якщо щось подібне відбувається, хто несе відповідальність? Влада, яка окупувала території. Тобто поляки мали ухвалювати рішення проти німців, а не українців. Але ті сильні, а ми - слабкі. Тому нам треба бути сильними. Бо коли у тебе при владі рішучі політики, які захищають національні інтереси, і ні на кого не обертаються, хвилюючись, що за кордоном закриють рахунки та офшори, тільки в такому разі у нас буде порядок. І тоді нас будуть поважати.



Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"
VEhrdlVXOTBSMUF3VEZCUmRtUkROREJNU0ZGMmRFTTJaazVEWXpCTU4xSm5aRU0yTUV4RVVYVTVSMDh3VEc5bk1FbzNVWFU1UjAwd1RGQlJjME00ZGc9PQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 2 из 2
<<<1 2
Страница 2 из 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вверх