EN|RU|UK
 Политика Украины
  4983  17

 НАРДЕП З БПП ВАЛЕРІЙ КАРПУНЦОВ: "КОЖНА ПАРТІЯ, ЯКА ЙДЕ В ВР, ОБІЦЯЄ ЗНЯТИ НЕДОТОРКАНІСТЬ. КРАЩЕ Б ТРУСИ ПОЗНІМАЛИ. МОЖЛИВО, БІЛЬШЕ ТОЛКУ БУЛО Б"

"Цензор.НЕТ" розпитав народного депутата із "Блоку Петра Порошенка" Валерія Карпунцова про обшуки, які влаштувала прокуратура у мера Бучі Анатолія Федорука, про те, чим парламентар допомагає генпрокурору Юрію Луценку, як йому працювалося із Віталієм Яремою та Віктором Шокіним, що зі справою Владислава Каськіва, з яким він товаришував, а також про перспективи повернення в партію "УДАР" Віталія Кличка.

Друга частина літа в суспільно-політичному житті країни вважається "мертвою". Але цього року сумувати не доводиться: НАБУ та прокуратура не дають. От минулого тижня ГПУ взялася за мерів, яких підозрюють у корупційних діяннях. Про нардепа Олександра Онищенка, з якого колеги зняли недоторканність, не забувають - хоч він і перебуває за кордоном. А от чому колишньому "регіоналу" вдалося втекти, можна лише здогадуватися. Народний депутат із фракції БПП Валерій Карпунцов, який (як він говорить) відряджений до парламенту з Генпрокуратури, причиною називає вимоги законодавства. Це одне з питань, які ми з ним обговорили під час зустрічі.

карпунцов

"ПРИ ШОКІНІ Я ЗАЙМАВСЯ НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ"

- У четвер вранці на своїй сторінці в Фейсбуці ти написав про те, що у мера Бучі Анатолія Федорука Генпрокуратура проводить обшук, а його колега з Ірпеня Володимир Карплюк втік. Виходить, він знав, що й до нього збираються? Звідки?

- На обшуки та затримання потрібні ухвали суду. Зрозуміло, що суддя, як правило, справу вносить в реєстр. Накладається гриф таємності, і фабули немає. А буває так, що помічник вніс, відкрив та ще й написав, про кого йдеться. В даному випадку ми маємо справу з небідними людьми. У тих фірмах, які пов'язані з будівництвом, тільки статутні фонди по 40-50 мільйонів. Думаю, купить когось із технічних працівників суду для таких не є великою проблемою.

- Мав своїх людей?

- Так. Це може бути на рівні і правоохоронних органів, і судової системи. Стався витік інформації.

А чому не втік його кум Федорук? Може, візи не було. Для мене це теж загадка.

- Останнім часом Генпрокуратура досить активно почала працювати - обшуки, затримання. Ясно, новий керівник. Але ж основний кістяк не зовсім змінився...

- Знаєш, під час роботи Яреми та Шокіна зміни тільки починались, стільки заміни не було, як зараз. Пішли конкурси, скорочення. Перетасували в центральному апараті та на місцях. Найгіршим був результат, коли набрали найкращих із тих, що були. Але ж вони кращі. І це вперше. Однак в цілому в структуру потрапило багато людей не з прокурорської системи. Це класно. Бо коли я закінчив юрфак з червоним дипломом (без жодної четвірки), у мене магістерська робота була на тему: "Роль прокуратури у забезпеченні конститаційних прав громадян України". Я хотів працювати в прокуратурі, але не міг туди потрапити, бо була каста.

- Але зараз ти працюєш у прокуратурі.

- Так, я відряджений працівник прокуратури.

- Це не сумісництво?

- Ні. У Кодексі законів про працю записано, що особа, обрана на виборну посаду, відряджається до місця постійної роботи із трудовою книжкою за умови залишення на службі. Є закон про статус народного депутата, а також про прокуратуру, де говориться, що працівники правоохоронних органів у разі бажання можуть відряджатися.

карпунцов

- Зарплату де отримуєш?

- У Верховній Раді. У прокуратурі в мене більш трудові гарантії. З людиною, яка зараз на моїй посаді, укладений строковий договорів. Коли я повернуся, вона буде змушена цю посаду звільнити.

- Помічника генпрокурора?

- Ні. Після ухвалення нового закону про прокуратуру немає такої категорії, як старший помічник Генпрокурора з особливих доручень. На жаль, тому що Генпрокурор повинен мати помічників та радників. Вони йому необхідні -фахівці із незамиленим оком. Я перейшов до парламенту з посади заступника директора департамента забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури. У мене в порядкуванні не було ніяких структурних підрозділів. Тобто функціонал той же, що і помічника, а назва посади - інша.

- Але ти допомагаєш Луценкові?

- Як народний депутат і керівник міжфракційного депутатського об'єднання "Справедливість, закон, честь та гідність".

- В чому проявляється ця допомога?

- Із останніх моїх дій - я із колегами подав законопроект по Генінспекції. Про про цю структуру багато чого розказано, але ніде нормально не прописано. Сподіваюся, на наступній сесії він буде прийнятий. Це, до речі, і вимога наших партнерів за кордоном - необхідність функціонування такого органу. Юрій Віталійович залучає американських та європейських колишніх працівників структур, функції яких подібні до функцій прокуратури України, щоб вони ділилися досвідом.

- Ти був помічником і в Шокіна...

- Мене на роботу запросив Ярема. Він - людина непублічна, але фахова і достойна. Мені з ним було приємно працювати, бо він тримає слово. Я не мав з ним проблем у комунікації - міг зайти, коли була потреба. Але Ярема став жертвою боротьби олігархічних груп...

- Яких?

- Він прямо вказував на дніпропетровський клан. Розказував, як за ним вели спостереження: поставили камеру у мами на городі - знімали, хто ходить. Монтували фото доньки в ніби-то оголеному вигляді, слідкували за сином. Це ж маразм. Йому хотілося підтримки в такій ситуації. Але, знаєш, в Україні популізм - наше все. Навіть колеги боялися стати на захист. От чому він пішов? Якщо пам'ятаєш, у нього тоді вирівнялася публічна ситуація - прозвітував у парламенті, народні депутати відкликали голоси про відставку. Але він мені сказав: "Я не відчуваю тієї підтримки, яку мені обіцяли, коли я йшов на посаду".

- З Банкової?

- Звідусіль - з демократичного табору, народних депутатів, Адміністрації Президента, виконавчої влади в особі правоохоронних органів. Не було єдиної команди. Тебе починають бити, а всі в сторону відходять, щоб не зачепило. Розумієш?!

При Шокіні, чесно скажу, я працювати не збирався. Хотів піти, бо я не є людиною з його команди. Але він попросив залишитися...

- Чому?

- Якщо виникне складна публічна ситуація, щоб мене можна було залучити. Тобто там, де потрібна фахова публічна допомога. Журналісти знають мою життєву позицію - я не буду говорити неправду. Наприклад, я отримав інформацією про "чорну бухгалтерію" в справі Корбана. Інша справа, що з нею зараз, і що із слідчими, які її вели. На них вилили безліч бруду, знущалися з них. А людина (Корбан. - О.М.) визнала свою провину, отримала строк, благополучно мігрувала в іншу країну та чекає кращих часів. А про слідчих хтось подумав?! Я не хочу заглиблюватися. Може, Юрій Віталійович оцінить тих професійних прокурорів.

Так от за часів Шокіна я займався науковою діяльністю - почав писати докторську дисертацію. Мав можливість більше приділити уваги науковому обгрунтуванню компетенції прокуратури.

- Я погоджуюся, що Ярема та Шокін були непублічними генпрокурорами. Чого не скажеш про Луценка. Чи це  не зіграє з ним та Генпрокуратурою злий жарт?

- Думаю, не зіграє. Ми вранці переписувалися. Я йому пишу: "Вже навіть скептики увірували у вашу ефективність". Він мені відповідає: "Залишилися лише такі, які попереджають підозрюваних".

- Сам Юрій Віталійович говорив про те, що у прокуратури мало часу - восени вже треба буде звітувати.

- Так-так. Він говорить, що попрацює півтора року. Певне, хоче за цей час отримати ефективний результат, щоб мали відповідний рівень довіри та запит суспільства на те, щоб залишився на посаді.

- Ще була цікава ситуація із справою Олександра Онищенка. Зволікали й дочекалися, що він втік. Як говорили скептики: "Ще б білет йому купили". Чому так вийшло?

- Справа в тому, що законодавство дає можливість виникати таким ситуаціям. У нас багато спекуляцій з приводу недоторканонсті. Кожна політична сила, що йде до парламенту, обіцяє прийти та зняти її. Краще б труси познімали, можливо, більше толку було б (усміхається. - О.М.). На питанні недоторканності взагалі не можна спекулювати. Вона мусить бути, однак службова - виключно в рамках виконання своїх повноважень парламентського контролю та законодавчої діяльності. Це у депутата. У судді - в рамках здійснення правосуддя, а не в тому, що п'яний вийшов, постріляв у сусіда, але чіпати його не можна. Бо це ж маячня.

Так от, повертаючись до Онищенка. В Конституції сказано, що всім, хто законно знаходиться на території України, гарантується право її залишити. А для того, щоб довести, що це перебування незаконне, потрібне рішення суду. Для цього треба притягнути до кримінальної відповідальності. В даному випадку перед цим - зняти недоторканність. Поки це коло пробіжиш, можна 20 разів вилетіти, повернутися й знову втекти.

карпунцов

"МИ БУЛИ ДРУЗЯМИ З КАСЬКІВИМ, ПОКИ ВІН НЕ ПЕРЕЙШОВ ДО ЯНУКОВИЧА"

- У червні Генпрокуратура повідомила, що проводиться 13 обшуків у працівників Держінвестпроекту в ході розслідування справи Владислава Каськіва. Ти працював у нього першим заступником…

- Я ніколи в нього не працював першим заступником і юридично не був у підпорядкуванні.

- В біографії пишуть: з вересня по грудень 2010-го.

- Брехня. Ще в інтернеті пишуть, що я не вилазив з витверезників, а у нас їх років 20 як немає, чи на Лазурному березі у Франції відпочиваю з повіями в той час, коли я був на Херсонщині із родиною. Але то таке.

Я, дійсно, працював у інституції, яка займалася інвестиціями - з 2009 року. Вона, справді, була пов'язана з Каськівим. Він тоді був радником Тимошенко (прем'єра. - О.М.) з інвестиційних питань. Я взагалі його знаю з 2007 року. Тоді очолював юридичний департамент "Нашої України-Народної Самооборони", а він був лідером "Пори", яка також входила до блоку. Пам'ятаєш, тоді була спецоперація Партії регіонів, коли партію звідти викинули? Влаштували партійне рейдерство. Я тоді виграв всі суди, і змусив ЦВК повернути "Пору" в блок. Тоді-от я і познайомився з Владіком. Він - був досить адекватний та розумний чоловік...

- Говорили, що ви - друзі.

- Були до моменту, як він перейшов до Януковича.

- А потім, як кажуть, "побили горщики"?

- Ні. Я просто написав заяву на Януковича про те, що звільняюся з посади у зв'язку із несумісністю із моєю політичною діяльністю.

- І що було із заявою?

- Три місяці з нею нічого не відбувалося. Я подав до суду. Тоді звільнили.

Так от до того, у 2009-му, у мене із Владіком була чітка домовленість, що я допомагаю створювати цей центральний орган виконавчої влади: налагоджую конституційний механізм, підбираю кадри та відпрацьовую нормативку. Мені це було цікаво. Бо є такий професор Володимир Козявкін, який у клініці в Трускавці лікує хворих ДЦП. Він - Герой України, відомий у світі лікар. На Арабатській стрілці будується величезний реабілітаційний центр. Так от у мене була домовленість, що це - національний проект (на той час цей термін ще не зіпсували). Чому саме в цій місцевості? Там унікальні природні властивості. З одного боку Сиваш, з іншого - море. Ти дихаєш, а в тебе піднімається гемоглобін. Грязь у десять разів активніша, ніж в Саках. Є унікальне джерело, яке лікує шкірні захворювання, поранення, переломи, нормалізує тиск. (Показує на телефоні фотографії, як близько сотні людей купаються у цій водоймі. - О.М.) - сьома ранку, дивись, скільки народу.

Я в парламенті подав три законопроекти про розвиток реабілітації за методом професора Володимира Козявкіна. Зараз "пробиваю стіни". Ми ж усі рівняємося на Європу. Там для будь-якого інвестиційного проекту - податкові канікули, безвідсоткові кредити, окрема податкова ставка. У нас нічого такого немає. Тиждень тому я їду на Херсонщину, а мені телефонує професор і каже, що банк арештував його рахунки. А до нього віце-президент Катару привіз свою паралізовану тітку, яка вісім місяців була у Англії безрезультатно, а Козявкін її за три тижні на ноги поставив. Взагалі за 15 років оздоровив 70 тисяч людей із 56 країн світу. Уже побудовано 75 відсотків першої черги за ті кошти, які професор заробляв та сюди інвестував. Це 30 мільйонів. Плюс, взяв кредит 6,5 млн. А банк зараз влаштовує терор, бо він повинен заплатити 40 тисяч доларів відсотків, а вони захотіли ще "тіло" кредита. Я розмовляв з керівником, він каже: "Це ж бізнес". Я відповідаю: "Так, але соціально орієнтований". Трускавецька клініка була клінікою, яка в Україні платила найбільше податків. Працює "в білу"....

- Так в чому проблема із цим проектом?

- Владік пообіцяв, що вийде на суму 50 мільйонів. Але тоді в нього був конфлікт з віце-прем'єром Турчиновим, потім змінилася влада, я написав заяву, а вони створювали нову структуру з інвестиційних питань. Він мені сказав: "Ми домовлялися, що ти доведеш справу до кінця - переведи людей". Тому мені довелося бути головою комісії з питань реорганізації. Тобто інституції вже не було. Каськів очолив новостворене агентство з інвестицій. А я був в держагенстві з управління національними проектами, яка була вже пустою структурою - взагалі нічого не мала. Лише займався переводом працівників, щоб не втратити правонаступництво, документи і так далі.

Дружба наша остаточно закінчилася, коли я дізнався, що почали красти гроші. Ідеї були нормальні. Як то LNG- термінал. Так само як цей реабілітаційний центр. В даному випадку підтвердилося, бо добрими намірами вимощена дорога до пекла. Але скільки ниточці не витись, а кінець буде...

- Який? Каськів собі спокійно живе в Австрії.

- Він поки в Австрії. Але є інші - ті, хто дозволяв красти. Вони зараз під слідством.

- Тобто справа рухається?

- Звичайно.

А з Владіком я не спілкуюся. Маю контакти тільки з людьми, які там чесно працювали. Тих, кого я набирав, не вчиняли жодної протиправної дії. Кого він там без мене запрошував - не знаю. Я особисто ніколи не брав участі у жодних схемах чи розкраданнях. Бо якби так було, то при Януковичі б посидів у в'язниці. Хоча "подушку" мостили.

- Розкажи, як.

- Писали ж, що вкрав двісті з чимось мільйонів. А Верховною Радою був виділений бюджет у три з половиною мільйони структурі, де я мав право підпису. Це на зарплати та утримання. Все. Більшими грошима я не міг розпоряджатися. Але чотири рази пробували щось мені "пришити". До речі, мені дзвонив Каськів зі словами: "Мене викликав Портнов і сказав віддати всі документи за час твоєї роботи в агентстві (це ж архів). Так мені давати чи ні?" Я йому відказав, щоб робив, що хоче. Мені все одно. Я нічого не крав, тому мені боятися нічого. Він віддав документи. Щось рилися, але знайшли лише те, що я премію давав. Сміх і гріх. Це друга спроба, щось мені "інкримінувати".

Перша була теж цікавою. Коли забирали мандат у Власенка (у березні 2013 року. - О.М.), наступним я мав бути. Бо коли йшов у депутати, зупинив свою адвокатську діяльність - передав документи в ЦВК, але Ізовітова, яка досі очолює Національну асоціацію адвокатів (вона була і є агентом впливу тієї старої команди) внесла в реєстр, що я - діючий адвокат. На підставі цього ліпили подання про позбавлення депутатського мандату за сумісництво. Викликали тодішнього керівника регламентного комітету Володимира Володимировича Макеєнка. Але він відмовився так вчиняти. Тоді ця ідея обломилася.

Третій епізод - спроба покарати за невиконання рішення суду, коли ми зайшли в Київську міську раду. Я, Петренко, Махніцький зробили там приймальні. Але нам заборонили приймати громадян рішенням суду. Ми ж "послухалися". Тоді навіть журналістів прислали, щоб мене там знімати.

Останній раз щось "пришити" завадила їхня втеча. Вони ж тоді порушили кримінальне провадження по тероризму - мовляв, я постачав на Майдан феєрверки. Заарештували мого помічника. Мені передавали люди, які спілкувалися з тими, хто був при владі: "Валера, все - хана. Готуйся на днях". Але не встигли.

"НА ЯКОМУСЬ ЕТАПІ НАШІ ВІДНОСИНИ З КЛИЧКОМ, НА ЖАЛЬ, БУЛИ НЕЩИРІ"

карпунцов

- Ще одним фактом твоєї біографії є робота в "УДАРі". Від Кличка пішов не тільки ти...

- Я - один з останніх.

- Чому так склалася ситуація? Свого часу була непогана партія, подавала надії.

- У мене із Віталієм була важка розмова 28 червня на День Конституції в сесійній залі. Він тоді запізнився на засідання, бо його не пускали. Крім того, ще й не оголосили на засіданні, як зазвичай представляють Президента, голову уряду та київського міського голову.

карпунцов

- Чому?

- Хай стане наодинці і сам собі поставить це питання. Та подивиться, хто навколо нього. Можливо, отримає відповідь.

- Так от була з ним розмова...

- Да. Я ж коли зараз зайшов у парламент, не вступив до групи "УДАР". У нього були претензії. Каже мені: "Знаешь, депутатами же не просто так становятся". Я відповідаю: "А давай ми повернемося у 2008 рік, коли я практикую, отримую прекрасні гроші, маю офіс на Володимирській та прекрасний колектив, а ти через посередництво Дмитра Андрієвського запрошуєш мене в команду. Я ж до тебе не просився. А з приводу того, що просто так депутатами не стають, я пам'ятаю вислів однієї "геніальної" людини, яка зібрала членів партії та сказала: "Я вас всіх на смітнику знайшов". Пам'ятаєш, як таку заяву зробив Віктор Андрійович Ющенко? Так от не повторюй цих помилок. Бо ти - великий, чемпіон, я тебе поважаю. Але "УДАР" - це продукт усіх. Там були люди, на яких дивилося суспільство. Вони проявили свою принципову позицію в Київраді та парламенті". Багато хто повірив в "УДАР". Але партія не розвивалася штучно, бо дехто хотів мати контрольовану раду партії, з'їзд та кандидатів в депутати...

Знаєш, мені здається, що у нас з Віталієм, на жаль, на якомусь етапі були нещирі відносини.

- Назад дороги немає?

- Не знаю. До нашого спілкування 28 червня я саме так і думав. Але наша розмова залишилася відкритою - не там треба говорити й не так.


Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

VEhrdlVXNU9ReXN3V1VoUmRYUkRkekJNZGxKcWRFTTJTVTVEWlRCTWRsSnFUa042TUV4Q09EQktjbEZ6VGtkQk1Fd3ZVbWM1UXprd1dXSlJkblJEZVV4NU9EMD0=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх