EN|RU|UK
 Политика Украины
  10055  45
Материалы по теме:

 АНДРІЙ САДОВИЙ: "МЕНЕ НАРАЗІ ЖОДНІ ПОСАДИ В УРЯДІ НЕ ЦІКАВЛЯТЬ"

Про місцеві вибори, партію "Самопоміч", скандал навколо виключення з фракції депутатів, власні амбіції та стосунки із Президентом Петром Порошенком в інтерв’ю Цензор.НЕТ розказує голова партії "Самопоміч", мер Львова Андрій Садовий. Нині він втретє балотується на цю посаду.

"Садовий не любить ходити на телеефіри, де є опоненти", - говорить нещодавно в приватній бесіді один із народних депутатів. - Йому комфортно в студії, де присутні лише журналісти. Зверни увагу, що навіть на "Шустері" з'являвся тільки по скайпу. Хоча туди ходили всі. Навіть Кличко. Отакий має стиль спілкування".

Зустріч Цензор.НЕТ Андрій Садовий призначає у Львівській міській раді. Має годину часу в робочому графіку. Здається напруженим. На питання відповідає стримано, коротко і без емоцій. Трохи підвищує голос, коли починаємо обговорювати зміни до Конституції, проголосовані парламентом у першому читанні 31 серпня. Усміхається лише тоді, коли говоримо про Львів та родину.


садовый

"БІЛЬШІСТЬ У МІСЬКІЙ РАДІ НАЛЕЖАЛА "СВОБОДІ". ДАЙ БОГ, БУДУТЬ НОВІ ДЕПУТАТИ"

- Андрію Івановичу, Ваші опоненти нарікають на те, що Ви більше піклуєтеся про туризм, аніж про місто та його мешканців. Мовляв, через це львів'янам доводиться іти працювати офіціантами та прибиральниками, бо більше немає куди. Що насправді відбувається?

- Задача міського голови - організовувати все таким чином, щоб був баланс у розвитку людини як особистості. Робота тут є значним критерієм. Для мене важливо, щоб за наступні п'ять років ми у Львові додатково створили 30 тисяч робочих місць у виробництві. Ми підписали угоду з відомою голландською компанією "CTP", яка є четвертою в Європі за об'ємами промислової нерухомості. Йдеться про ділянку в 25 гектарів під створення індустріального парку. Там буде 30 нових надсучасних виробництв. Другий великий наш партнер - компанія "Фуджікура", яка відкрила свій офіс у Львові. Зараз набирає людей. За два роки тут має бути три тисячі робочих місць.

Плюс, ми повністю відновлюємо славу Львова як міста, що робить найкращі автобуси, тролейбуси, трамваї та електробуси. Ви, напевне, бачили наш новий низькопідлоговий трамвай. Цього року ми закупляємо ще сім. Ще шість автобусів. Це нашого львівського виробництва. Надалі хочемо придбати додатково ще 600.

Якщо говорити про туризм, у світі в цій галузі обертається 10 відсотків ВВП. В Україні - 0,1.

- А конкретно у Львові?

- Десь два-три відсотки. Маючи архітектуру, яка дивує і надихає мільйони людей у світі, не використовувати це як індустрію було б злочинно. В цій галузі ми створили орієнтовно 20 тисяч робочих місць. Тут багато молодих людей, які не виїхали на заробітки за кордон, а лишилися. Ми з нуля все вибудували. Так само, як і IT -галузі, де задіяні близько 15 тисяч працівників. У них середня зарплата - близько 40 тисяч гривень. Звичайно, всі індустрії важливі - легка промисловість, машинобудування й книгодрукування. Просто така увага до туризму, бо він всіх вразив. Цього року ми будемо мати орієнтовно два мільйони гостей. Правда, це не така кількість, як у Кракові, де вісім мільйонів. Там велику частину становить іноземний туризм. У нас основна частка - внутрішній. Ті люди, які приїжджають до Львова з Центральної України чи зі Сходу, закохуються в нього. Як співається в одній пісні: "Львів - це місто, яке навіть рабів здатне зробити народом". Цей дух волі тут домінує. Опонентам Львова дуже б не хотілося, щоб люди сюди їздили. Їм би краще, щоб тут була сірість. Колись Гавел у Празі пив каву з одним із польських дисидентів. Після довгих дискусій вони дійшли думки, що комунізм не може перемогти в Празі, бо вона занадто красива. Так само зі Львовом. Я хочу, щоб якомога більше людей приїжджали сюди, "запліднювалися" ідеологією свободи й робили вільні міста в себе. Так, це багато кому не подобається. Але до вподоби львів'янам та українцям.

- А кому саме не подобається? Центральній владі?

- Я не знаю. Не звертаю на це уваги. Я виконую свою роботу там, де можу. Не витрачаю час на людей, які займаються щодо мене критиканством. Правда, до аргументованої критики я позитивно ставлюся. Але коли під час виборчої кампанії багато розмов - то таке. Це все мине 25 жовтня.

- Коли Ви говорите "ми відновлюємо", "ми хочемо", кого маєте на увазі?

- Тих людей, з ким працюю. Частина з них - у міській раді, інші - в парламенті у фракції "Самопоміч". Це ті, хто сповідують однакові цінності - служити.

- До речі, у парламентських кулуарах говорять, що Ви знову йдете у мери, тому що маєте амбіції на президентські вибори. Це так?

- Для мене важливо мати можливість бути корисним.

садовый

- Можна бути корисним і на посаді президента.

- У нас є діючий президент. Дай Боже йому здоров'я, довгих років життя та праці, ще однієї каденції. Моя перша амбіція - бути успішним там, де я працюю сьогодні. Друга - побудувати сильну потужну та ідеологічну партію "Самопоміч". Я цим збираюся займатися наступних п'ять-десять років - скільки буде можливо. Говорю про це прямо та відкрито.

- Також є багато розмов навколо можливих дострокових парламентських виборів.

- Я не думаю, що в цьому році можуть бути дострокові парламентські вибори. Враховуючи управлінський хаос, який ми маємо на сьогоднішній день, це було б дуже шкідливо для країни. Дай Бог, щоб коаліція працювала. Але якщо вона буде рухатися в нинішньому напрямку, це дорога в нікуди. Для мене яскравим прикладом їхніх подвійних стандартів є та частина закону про вибори, де йдеться про гендерну рівність. Там записано, що 30 відсотків у списку мають бути жінки. "Самопоміч" ідеально виконала цю норму. У нас навіть в деяких містах була проблема знайти 30 відсотків чоловіків. Але коли Центральна виборча комісія говорить, що стаття закону є не обов'язковою до виконання, а суд підтверджує, то це свідчить про те, що щось не так. Одна з великих партій тотально порушує цю норму по всіх регіонах держави. А раніше її очільники "били себе п'яткою в груди "на парламентській трибуні й казали, що це так гарно.

- Ви про кого говорите?

- Ввести цю норму запропонували колеги з "Блоку Петра Порошенка". І вони ж це порушують. Некрасиво.

- Але парламентські вибори можуть бути навесні наступного року.

- Коли під час минулої виборчої кампанії до Верховної Ради мене запитували, який термін даєте цьому парламенту, відповідав: орієнтовно два роки. Буде більше чи менше - залежить виключно від президента України. Сьогодні він має надзвичайно великий вплив на парламент. Якщо захоче, щоб вибори були наступного року, так і буде.

- А президентські дострокові вибори можливі?

- Не думаю, що це було б корисно для країни. Для мене важливо, щоб Україна планомірно розвивалася, а ми переходили від слів, до дій.

- Ви згадали закон про вибори. Коли його проголосували, казали, що Банкова підклала Вам із Кличком "свиню" у вигляді двох турів.

- Ні. Коли було перше засідання по коаліційній угоді, наша позиція була принциповою: два тури. Вона була, є й буде такою. Це абсурд, коли в місті перемагає мер із підтримкою в десять відсотків голосів.

- Так все й працювало.

- Це було неправильно. В тому, що введена норма про два тури, є велика наша заслуга. Ми принципово наполягали на цій позиції.

- Ви двох турів не боїтеся?

- Вибори - це довіра. Якщо вона є, можна працювати. Якщо немає - це роблять інші.

- Певно, так кажете, бо деякі соціологічні опитування дають Вам перемогу в першому турі.

- Питання не в перемозі, а в тому, щоб мати можливість для нормальної праці. Для мене важкими були ці п'ять років. Тому що більшість у міській раді належала партії "Свобода", з якою в мене були критично погані стосунки. Це відходить у минуле. Дай Бог, будуть нові депутати. Переконаний, що рада буде кардинально іншою. Прийде велика кількість адекватних та самодостатніх людей, які будуть у першу чергу думати про інтереси не своєї політичної сили, а громадян, які їх обрали. Якщо подивитися й проаналізувати списки кандидатів від "Самопомочі", з них десь п'ять-десять відсотків є членами партії. Решта - позапартійні. Це люди, яких ми просимо та переконуємо.

- Як переконуєте?

- Словом. Запрошуємо на наші семінари та тренінги. Дивимося на людей в дії та праці. Розкажу одну історію. Під час німецької окупації за наказом митрополита Андрея Шептицького в багатьох греко-католицьких церквах та монастирях переховували від смерті євреїв. У нас біля Львова є Унівський монастир, де укривали таких, що увійшли в світову історію. Та от туди якось приїжджав міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд. Настоятель спитав його: "Навіщо Ви пішли в політику? Були успішним юристом, міжнародником". На що той відповів: "Будучи хорошим фахівцем в своїй галузі, я міг допомогти двом-десятьом людям. А обіймаючи високу політичну посаду - тисячам і мільйонам". Тому коли ми бачимо людей, які хочуть і можуть бути корисними, запрошуємо бути з нами. Це певне випробування. Але якщо ми не збудуємо сильну політичну структуру, для держави немає шансів. Я не знаю жодної країни в світі, яка була б успішною без таких політичних сил.

- Є такі, хто відмовляють вам?

- Є. Бо вони зайняті своєю важливою працею. Я їх розумію. Депутатство потребує часу. Якщо людина налагодила своє життя - має матеріальні статки та справу, яка розвивається, і може виділити в день годин п'ять свого часу, все окей. Але якщо не може і чесно про це говорить, я тисну їй руку. Скажу чесно, у мене був випадок на минулих виборах, коли я пропонував одному чоловікові йти до місцевої ради. Не буду називати його прізвище. Це молодий громадській лідер. Він сказав: "Андрію Івановичу, я відмовляюся, бо матеріально є не самодостатнім, тому мене можуть купити". Я йому подякував за відвертість.

- Ви дві каденції на посаді мера. Чи були моменти, коли Вам хотілося піти?

- Було таке. Це імпульси та емоції. Потім до тебе повертається здоровий розум, аналізуєш ситуацію, сціплюєш зуби та йдеш далі. Таке буває, коли немає розуміння, підтримки. Але завжди поруч знаходяться близькі люди, які підставляють своє плече. Це сім'я та дру і, з якими працюєш. Різне було й буде. Але я звик доводити до кінця ту справу, яку я починаю.

- Яка зараз кінцева мета?

- Збудувати місто, в якому хочеться жити. Щоб це реалізувати, треба побудувати й таку країну. Я це роблю, розбудовуючи партію "Самопоміч", шукаючи людей по всіх областях. Я за те, щоб Україна була успішною. Я хочу дивитися своїм дітям в очі з відчуттям виконаного обов'язку.

садовый

- Цього разу сім'я та друзі не відмовляли від участі у виборах?

- Сім'я на це вже не звертає уваги. Вони розуміють та дуже підтримують. Якби не це, працювати в такому ритмі, як я, було б неможливо.

- То як відпочивати від такого ритму?

- Походити по лісу, сходити в хорошу парілку - попаритися. Це знімає навантаження.

- Кого вважаєте головним конкурентом на цих виборах?

- Хамство, черствість, підлість, зневагу, байдужість.

- Це не люди.

- Якщо людина знайшла в собі сміливість віднести заяву, зареєструватися кандидатом в мери, я до неї ставлюся з повагою. Якщо у тих людей буде потреба у допомозі, з радістю допоможу.

- Спитаю інакше, з іншими кандидатами на посаду мера Ви спілкуєтеся? Які маєте стосунки?

- Час від часу. З Русланом Кошулинським бачився на Хресній Ході, яка була на Сихові. З Оксаною Юринець летіли в одному літаку. Дмитра Добродомова бачив на одному з концертів - привітно поспілкувалися.

- Вибори обговорювали?

- Ніхто з них це питання не піднімав. Якщо мене не питають, я зайвий раз не нав'язуюся.

- Якими вони взагалі будуть? Бо вже їх називають найбруднішими.

- Хвилювань багато. Я сподіваюся на активну роботу міжнародних спостерігачів та журналістів, які будуть унеможливлювати фальсифікації. А там, де вони будуть, треба буде жорстко реагувати всім разом - правоохоронним органам, громадянському суспільству. Бо привласнення голосів - це крадіжка майбутнього.

"НА ЗАХОДІ ЗАКРИЛИ ОЧІ НА ПОРУШЕННЯ ХАРТІЇ ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ. БО В НИХ ВЖЕ ВІД УКРАЇНИ БОЛИТЬ ГОЛОВА"

- Вашу партію "Самопоміч" до Верховної Ради вела Ганна Гопко. Ви особисто її рекомендували першим номером списку. Вона - одна з тих п'яти депутатів "Самопомочі", які проголосували за зміни до Конституції всупереч рішенню фракції. Чому сталася така ситуація?

- Я до Ганни дуже позитивно ставлюся - вчора, сьогодні, думаю, й завтра так буде. Але ми маємо ідеологічні розбіжності. Насправді влада - це велике випробування. Ганна вирішила піти таким шляхом. Фракція прийняла дуже непросте для себе рішення. Я про нього був поінформований. Якби я почав тиснути на фракцію, можливо, на щось би вплинув. Але вважав, що це неправильно. Бо груповий розум має дуже велику силу. Засідання фракції тривало близько десяти годин. Я дуже боляче це пережив.

- Ви були весь цей час на зв'язку з депутатами?

- Ні. Я не втручався. Коли ти не знаходишся безпосередньо в процесі, не бачиш емоцій, це було б некоректно.

- Гопко заявила, що Ви не наважились їй навіть зателефонувати.

- Я здивований тим, що вона за весь цей час жодного разу мені не зателефонувала. Якщо у неї були якісь сумніви, могла це зробити. Бо я їй пропонував очолити список. Певне, не вважала за потрібне. Я не хотів їй телефонувати, бо це могло б сприйнятися як певний тиск. А я в таких речах дуже обережний.

В політику йдуть дорослі люди. Вони мають відчувати вагу рішень, які вони приймають. Думаю, колеги, які були виключені з фракції, розуміють всі ці процеси. Вони непрості. Бо українська політика - це щось особливе. У нас тут завжди дуже багато говорять про корупцію. Але чомусь забувають, що вона починається з політичної, коли продають місця в списках, посади, рішення. На жаль, за 25 років незалежності у нас не було жодної справи та покарання за політичну корупцію. Поки ми не будемо з цим боротися, ніколи це явище по країні не поборемо.

- Ви були на допиті щодо можливого підкупу цих п'ятьох депутатів. Як рухається процес?

- Про хід справи мене не інформують. Допитали лише раз. Більше не запрошували. Якщо це зроблять, приїду на допит.

Я чекаю на розслідування цієї кримінальної справи. Хотів би, щоб воно було неупередженим та мало логічне завершення. Бо таких ще в Україні не мали.

- Не боїтеся, що фракція посиплеться?

- Ні. Фракція стає більш сильнішою, кристалізується.

- Змінами до Конституції, через які "Самопомочі" довелося виключити депутатів, пропонують провести процес децентралізації. Наприклад, вводять посаду префекта...

- Там ідеться про централізацію влади. На сьогоднішній день місцеву раду можна розпустити виключно рішенням парламенту - колегіального органу. А хочуть, щоб був префект, який буде ініціювати Указ Президента про відсторонення мера чи розпуск ради на невизначений термін. Наприклад, викликає він міського голову й говорить прийняти те чи інше рішення. Якщо не погоджується, той готує указ. Можна знайти для цього тисячу причин. Це буде тотальний вплив на місцеве самоврядування, що завдасть йому великої шкоди та ставить під загрозу існування держави. Успішні країни в світі будуються на місцевому самоврядуванні. Це те, що треба Україні.

- Навіщо пропонують такі зміни? Це "замилювання очей" чи демонстрація Заходу, що ми виконуємо свої зобов'язання?

- Для Заходу важливе вирішення конфлікту на Донбасі. Але то є війна та окупація. Наскільки я розумію, Росія поки не збирається звідти виводити свої війська. Для того, щоб якимось чином це питання врегулювати, вони закрили очі на пряме порушення Хартії про місцеве самоврядування. Бо в них вже від України болить голова. Якщо так роблять, то головний біль буде ще сильнішим. Якби ці зміни вступили в силу, це був би крах України як держави. Не можна нищити місцеве самоврядування.

- Але влада все одно налаштована на ухвалення змін до Конституції. Як діятиме "Самопоміч"?

- Вона свою позицію задекларувала. Буде діяти послідовно.

садовый

- Фракцію вже називають опозицією в коаліції.

- Називати можуть по-різному. Ми будемо робити те, що потрібно. Наша задача у Верховній Раді - відродження парламентаризму.

- Як одна невелика фракція може це зробити?

- "Дорогу осилит идущий". Треба чесно йти вперед, комунікувати з людьми. Кожну добру справу, яку починає людина, завершує Бог. Вона занадто слабка. Ми й самі деколи не розуміємо ті процеси, які відбуваються. Але головне - робити свою роботу добре.

- Одним із таких процесів, про які Ви говорите, можуть стати бунти по всій країні, про які зараз попереджають політологи. Як будете "гасити цю пожежу"? Чи у Львові таке неможливо?

- Львів є важливим містом України. Якщо Київ її серце, то Львів - душа. Я б сьогодні думав, що ми маємо робити, щоб не було біди. А не про те, як "гасити пожежу". Зараз ще є можливість її уникнути. Для цього потрібно, щоб коаліція була відповідальною, навчилася думати та працювати разом, щоб президент виконував свої повноваження, які прописані у Конституції. Кожен має займатися своєю роботою. Треба дружити з власною совістю та бути послідовними. Тоді буде порядок.

"ПРЕЗИДЕНТ ПО-РІЗНОМУ СПРИЙМАЄ, ЩО Я КАЖУ. АЛЕ НАШІ РОЗМОВИ ЗАВЖДИ КОРЕКТНІ"

- Перед виборами в Чернігові Ви писали: "Меседж до пана Президента: якщо ваш додатковий штик в парламенті з'явиться завдяки таким методам - це буде страшна ганьба. Це питання особистої репутації Глави держави". То, виходить, Порошенко зганьбився?

- Він взяв Березенка, який там переміг, своїм радником. Аналізувати діяльність президента некоректно. Це можуть робити існуючі президенти, які були в цій "шкірі". Таким аналізом можна займатися за десять років після завершення президентського терміну. Подивіться на оцінки діяльності Кучми - коли він був на посаді й зараз.

- Його запросили до групи, яка веде перемовини щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

- А чому це зробили? Бо він має мудрість та досвід, що завжди потрібно президентові.

- Але Кучму звинувачують у тому, що саме завдяки йому в Україні з'явилися олігархи.

- Його будуть звинувачувати завжди. Така доля президента. Але оцінювати президента - невдячна справа. Діючому я бажаю успіхів та завжди допомагатиму, чим зможу.

- Схоже, що Ваше ставлення до Порошенка стало м'якшим, аніж було раніше.

- Я завжди до нього достатньо добре ставився. А те, що я йому говорю прямо в очі, він може сприймати або ні. Але я завжди казатиму, що думаю.

- Як він це сприймає?

- По-різному. Але наші розмови завжди коректні.

- Депутати від БПП кажуть, що Вас на Банковій попередили: якщо не припините критику, можете відчути на собі всі плюси життя опозиціонера. Це правда?

- Можливо, хотіли, але ще не попереджали. Жодних таких розмов зі мною ніхто не проводив.

- Минулого року Вам пропонували посаду віце-прем'єра. Чому відмовилися?

- Я не міг покинути Львів, бо вся повнота влади тоді б перейшла до "Свободи". За рік вони б зробили не багато доброго. Це було б дуже боляче для львів'ян та для мене особисто.

- Зараз такі пропозиції звучать?

- Мене наразі жодні посади в уряді не цікавлять.


Ольга Москалюк, Цензор.НЕТ

Читайте також інтерв
'ю з передвиборчого циклу з Анатолієм Гриценком та Олегом Тягнибоком.
TUVwNlVYUmtSMEl3V1V4UmRtUkhUREJNVldjd1RFeFNhVGxEZURCTU4xSm5Ua2RNU1VSSmQwMVVWWFpNT1VOb01FeEVVWFJPUXlzd1RFeFNhVGxETldaT1EyTXdURGRTWjJSRE5qQk1SRkYxT1VkUE1FeHZaekJLTjFGMU9VZE5NRXhRVVhORE9IWT0=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх