EN|RU|UK
 Политика Украины
  18377  25

 ЯК ЗРОБИТИ З ХАРЧУВАННЯ АРМІЇ "ФАСТ-ФУД НА ХРЕЩАТИКУ"

Скільки коштує солдатська їжа, як колишні компанії Юри Єнакієвського зберігають контроль над її постачанням, чому "завис" переданий армії мільйон банок тушонки Держрезерву і завдяки чому солдати на передовій тижнями їдять одну тушонку? Народні депутати пояснили Цензор.НЕТ ці та багато інших речей і анонсували докорінну реформу постачання Збройних Сил.

Зокрема, підготовкою реформи займаються член комітету ВР із нацбезпеки й оборони Тетяна Чорновол та секретар цього ж комітету Іван Вінник. Їхня розмова з кореспондентом Цензор.НЕТ вийшла довгою, але цікавою.

чорновол

- У нас армія не годує військовослужбовців, - розпочинає Тетяна Чорновол. - Годують приватні фірми. Армія ж лише закуповує послуги цих фірм. Така система була впроваджена 2007 року, за уряду Януковича, в якому міністром оборони був Анатолій Гриценко. І вже тоді це робилося під певних осіб.

Наприклад, одна з перших фірм, що почала годувати солдатів, називалась "Органіка-плюс". Її засновником, із маленькою часткою, була дружина Михайла Єжеля, котрий у 2010 став міністром оборони. А понад 90 % компанії належали "Міжрегіональному інвестиційному союзу", структурі з "павутиння" Юрія Іванющенка (мультимільйонер, на той час вважався "гаманцем" Януковича. - Ред.). Тобто все це фактично створювалось під продовольчий бізнес Іванющенка, в якому тоді працювали і той же Єжель, і майбутній міністр агрополітики Микола Присяжнюк.

винник

- За останні майже 10 років була створена штучна монополія на надання послуг харчування армії, - підтверджує Іван Вінник. - Це робилося з метою встановити "бар'єр" для входу на цей ринок, на якому обертаються великі гроші. І зараз ці компанії готові докласти максимум зусиль для збереження своїх позицій, бо, по-перше, харчування дорожчає, а до того ж, ідеться про збільшення чисельності армії.

- Але ж на цьому ринку не одна фірма, чи не так?

Т. Ч.: Формально однієї-єдиної фірми на цьому ринку не було ніколи, і одні зникали, а інші приходили. Але насправді вони часто просто міняли назви, і якщо подивитися склад засновників та директорів, то видно, що з місця на місце "перестрибували" одні й ті самі люди. І вони були пов'язані з бізнес-інтересами Іванющенка. Там ішлося не лише про харчування армії, але й про постачання пального для Міноборони, наприклад.

У сфері харчування основний пул постачальників лишався фактично незмінним із 2007 року. І навіть після нинішньої Революції гідності мало що змінилось. Зараз армію майже повністю годують чотири фірми, три з яких походять із того ж пулу.

Це - "Геус-груп" (фактично, колишня "Адмет-груп"), "Артек-союз" і "Укрпродакорд". Четверта фірма, "Авіка", теж не з нових, вона раніше заходила на цей ринок, але пул конкурентів їх постійно витискав.

армия схема питание

Постачальники не змінюються, тому що під них збудована вся система. Наприклад, вони орендували свого часу обладнання та їдальні Міноборони, і зараз розірвати ці угоди обійшлось би надто дорого. Частково вони також встановили своє обладнання. Тому якби прийшов інший постачальник, йому довелось би встановлювати свою техніку - холодильники тощо - а це зробило б його пропозицію неконкурентною в ціні. Не кажучи вже про те, як годувати солдатів, поки встановлять нове обладнання? Завдяки всім цим чинникам монополісти й зберігають своє становище.

Щоправда, останнім часом ситуація стає дещо відмінною, залежно від регіону і від конкретної фірми, яка там працює.

- Відмінною в чому?

Т. Ч.: У співвідношенні ціни та якості. Наприклад, у Житомирській області "Укрпродакорд" дав найнижчу ціну: одна добова видача у них коштує 39 гривень без ПДВ. І в них при цьому - найвища якість серед великих постачальників. Разом із тим, "Геус-груп" виставляє 45 гривень, і це за найнижчої якості. А вони ж тримають Центрально-Західний регіон і контролюють майже 50 % ринку… Справа в тому, що "Укрпродакорду" складав конкуренцію "Воєнторг". А "Геус-груп" конкурентів не мали.

питание доумент

Є й приклади успішного переконання монополістів. У квітні була прийнята так звана додаткова, або розширена, норма харчування військовослужбовців. Вона запрацювала з червня. Там на день кожному військовому додається харчів на сім гривень: джем, трішки курятини, риби, сиру… Але договори підписувалися ще без цієї норми.

Тому ми провели нові переговори. І "Укрпродакорд" та "Авіка" погодились додати до своєї ціни на забезпечення цих норм не по 7 чи більше, а всього по 5 гривень. Це відбулось завдяки таким людям, як Олег Свірко з тендерного комітету Міноборони, як волонтер Діана Петреня, яка дуже багато робить для покращення ситуації з продпостачанням військових, я теж підключалася.

- І як конкретно можна переконати постачальника в такому випадку?

Т. Ч.: Ми запрошували представників компаній на переговори, де показували їм результати наших досліджень по цінах на продукти, а також дані по їхніх розцінках на послуги та по якості цих послуг у частинах, які ми перед цим відвідували.

Тут є проблема з тим, що ціна, за яку постачальники купують продукцію - це їхня комерційна таємниця. І ми не знаємо, скільки вони витрачають на закупівлю, скажімо, консервів, скільки - на бензин і так далі… Але ми можемо провести порівняльний аналіз і висунути це як аргумент.

У результаті пішли назустріч нам "Укрпродакорд" і "Авіка". Перші взагалі погодились одразу. Щодо "Геус-груп" і "Артек-союзу", то їм було жорстко сказано, що у них і так найвищі ціни за найгіршої якості. В підсумку вони теж дещо поступилися. Хоча нам так і не вдалося переконати "Геус-груп" щодо завищених ними цін на послуги кухарів. Адже в частинах, що не знаходяться на передовій, готуванням їжі займаються не військові, а власне співробітники компаній-постачальників. І це теж оплачує армія.

НАЦГВАРДІЮ ЗМУШУЮТЬ ПОРУШУВАТИ ЗАКОН

- Ви кажете про "переговори". Я так розумію, на тендер питання додаткових норм не виносилось?

Т. Ч.: Насправді були зірвані всі тендери, в тому числі на основні постачання. Ті умови також визначалися просто в ході переговорів.

- Можна на цьому спинитись докладніше?

Т. Ч.: Я включилсь у процес якраз після квітня, коли зірвались попередні тендери, тому про ті події мені складно говорити. Але я можу сказати, чому можуть зірватися наступні тендери, які мають відбутися в серпні. Річ у тім, що ми вже просто не входимо в тендерну процедуру.

Процедури мають починатися за два місяці до власне тендеру. А ми досі не можемо їх розпочати, бо не закладені необхідні Міноборони кошти. Проблема пов'язана з нормами харчування на одного військовослужбовця на добу. Ціна цієї норми не переглядалася з 2008 року, і вона зараз трохи більша за 17 гривень.

Щоб змінити оцінку, міністр оборони має підготувати нову норму й подати на затвердження Мінекономіки та Міністерству фінансів. Це було зроблено ще минулого року. Мінекономіки поставило печатку й візу заступника міністра, а от Мінфін не затвердив. Тож оцінка норми лишилася на рівні 2008 року. Хоча всім зрозуміло, що вартість продуктів відтоді помітно зросла.

- Але кілька хвилин тому йшлося про розцінки на рівні 39 - 45 гривень на військовослужбовця, а не 17.

Т. Ч.: Міноборони закуповує не продукти, а послуги, і йшлося саме про вартість цих послуг. Тобто, як згадно вище, це ще й транспортні перевезення, і приготування їжі.

Міноборони може затверджувати угоди на ці послуги незалежно від норми, про яку ми говоримо. І Міноборони тут відносно пощастило. Бо, наприклад, Нацгвардія чи прикордонники з фірмами так не працюють. Вони закуповують саме продукти харчування. І виходить, що їх змушують порушувати закон! Бо видавати бійцям менше за норму раціону вони не мають права - але ж і виконати цю норму на 17 гривень неможливо.

Утім, хоч Міноборони й має "обхідний шлях", але закладена ціна добової норми, ось ці самі 17 гривень, означає, що військовим може не вистачити коштів на харчування пізніше. Адже кошти закладені на рік. І от Міноборони бігає за Мінфіном і повторює: зрозумійте, з серпня у нас може просто не бути коштів на харчування!

Тим паче, цифра для нової норми пропонувалась адекватна - 30 гривень. Я сама обходила магазини, щоб подивитися ціни на продукти, які входять у раціон - і в середньому, на мою думку, пропозиція у 30 грн на добу була цілком обгрунтованою.

Зрозуміло, коли Мінфін побачить, що грошей і справді нема, вони знайдуть ці гроші. Але тим часом буде зірвано тендер. І фірмам Іванющенка це вигідно, бо вони знову залишаться монополістами. Ось як воно все зав ' язано.

- Складається не зовсім зрозуміла ситуація. З одного боку, ви закликаєте якомога більше компаній брати участь у тендерах, аби нарешті демонополізувати постачання продовольства армії. А з іншого - тендерів, власне, немає…

Т. Ч.: Річ у тім, що від самої по собі зміни влади, й навіть від революції, країна не зміниться. Потрібно працювати на кожному напрямку. І ми саме це й робимо, і маємо вже певні результати.

Адже всесильства Іванющенка вже немає. І навіть в умовах переговорів, які відбуваються замість тендерів, нам вдається добиватися певної конкуренції і тим покращувати пропозиції постачальників. Як це було, наприклад, у випадку з "Укрпродакордом", що я згадала вище. І тому дуже важливо, щоб інші компанії виходили на цей ринок, долучались до переговорів із Міноборони й забезпечували конкуренцію.

На жаль, потенційні нові постачальники не виходять на ринок не просто з економічних міркувань. Вони часто просто бояться це робити. Тому що в структур Іванющенка такий особливий стиль спілкування… Є, скажімо, одесит Аркадій Генкін, власник фірми "Геус-груп", який на переговорах фактично погрожував посадовцям Міноборони, зокрема, вже згаданому Свірку. Можна собі уявити, як ці люди спілкуються з конкурентами!

До речі, цей Генкін був бізнес-партнером скандального лідера партії "Родіна" Ігоря Маркова, відомого українофоба з тісними зв'язками в кримінальних колах. От такі особи в нас утримують монополію на постачання продовольства армії.

- Коли ви говорите про завищені ціни, то є принаймні офіційні цифри й дані ринку. А хто і як перевіряв якість харчування?

І.В.: Якщо уважно поглянути на типовий договір, котрий займає сторінок 50, на яких перелічуються всілякі держстандарти, то стає ясно, що всі ці переліки мають одну мету: приховати той факт, що послуга харчування ніяк не пов'язана з якістю та складом власне харчування. І з цього договору неможливо зрозуміти, з якою ефективністю використовується кожна гривня, переказана на харчування військових.

Т. Ч.: Один з аргументів постачальників на переговорах - що на них, мовляв, не скаржаться. Тут є два моменти. По-перше, на жаль, навіть зараз корупції вистачає в усіх сферах життя. В тому числі в армії, і в тому числі - на рівні командирів частин. Де командир "свій" - туди можна постачати гіршу, скажімо так, продукцію, ніж у частину з принциповими командирами. А платитиме держава за все однаково.

А по-друге, якщо подається скарга, то вона подається на конкретні продукти. Якщо банка консервів чи навіть їхня партія неякісні, але ніхто не постраждав, то постачальник хіба що може бути примушений компенсувати вартість цієї банки чи партії. Це й усе. І це ще після довгих перевірок.

Тому на переговорах відбувалося, наприклад, так: сидить той же Генкін з "Геус-груп", а ми дзвонимо командирам частин і розпитуємо, як їх харчують. І він усе це чує. І це було не на його користь.

- Складається враження, що ця компанія вам чимось особливо не подобається.

Т. Ч.: А це так і є, хоча тут річ не в уподобаннях. Просто є ціла низка нюансів, які широкій громадськості, на жаль, невідомі.

Наприклад, якщо взяти чинні нині угоди за базовими нормами, то найдорожче постачання надає "Авіка". З ПДВ у них там виходить 50 грн. на бійця на добу. У "Геуса" - 45 грн. 54 коп. Щоправда, є ще такий нюанс: в армії в цілому діє одна базова норма харчування, а в зоні АТО - інша, трошки більша. І "Авіка" в зоні АТО бере за це додатково 13,5 грн, а "Геус-груп" - 15,6 грн...

документ питание

Але головне в іншому: якщо поїхати в зону АТО, то можна помітити різницю в якості послуг між регіоном, де працює "Геус", і регіоном, де працює "Авіка".

Що в них подобається бійцям? Певна свобода вибору. Існує норма харчування на військовослужбовця, яка передбачає можливість заміни продуктів. Наприклад, солдату належить на добу стільки-то тушонки, яку можна замінити на стільки-то яєць або стільки-то риби. Тому з "Авіки" одного дня привозять сардини, іншого - тушонку, на третій день привезли яєць і сала. Також вони намагаються все це комбінувати. А от була я в 93-й бригаді під Пісками - точка складна, а постачає їх "Геус" - то "Геус" усе постійно замінював тушонкою.

Це дозволяло їм зекономити. Ти десь в одному місці купуєш велику партію тушонки - і економиш, по-перше, за рахунок оптової ціни, а по-друге, на логістиці, бо дешевше везти велику партію продукції з однієї точки, ніж кілька менших - з різних точок. Але як воюватиме солдат, котрий тижнями їсть одну і ту саму тушонку?

В інших місцях вони все замінювали на тушонку й згущенку. То солдати казали: у нас уже навіть місцеві діти цю згущенку більше не беруть - не можуть її бачити вже… Чому не можна тієї ж сардини привезти? Солдати по три місяці риби не бачили.

Водночас скажу, що внаслідок, гадаю, і наших зусиль якість харчування потроху зростає, у тому числі в зоні АТО. Уже й той же "Геус" намагається якось урізноманітнювати. А той же "Укрпродакорд" від самого початку старався давати військовим вибір, і при цьому мав найнижчу ціну. Та ж додаткова норма для АТО, за яку "Геус" бере понад 15 грн., у них коштує (дивиться в папери, - Ред.) 6 грн. 40 коп. лише.

Тому що в наш час навіть людина, яка зацікавлена, можливо, в корупційних мотивах, не може сказати "ні", коли їй висувають аргументи про державні інтереси. Але для цього треба в усе влазити.

РОТАЦІЯ В ЗОНІ АТО ВМИКАЄ КОРУПЦІЙНІ ВАЖЕЛІ

- Проте постійно в усе "влазити" неможливо. Що ви пропонуєте міняти системно?

Т. Ч.: Багато всього. Ось вам приклад. Військових у Львівській області годує "Геус-груп". Певна військова частина з області відбуває в АТО, на Луганщину, де бійців, у принципі, годує "Авіка". Логічно б і їх прикріпити до "Авіки" - там уже налагоджена логістика, постачання, все інше. Але всі права постачати їм продовольство має "Геус-груп"! І в підсумку ту ж 26 бригаду спершу закріпили за "Авікою", а потім мусили повертати "Геус-груп".

Формально це правильно - але де здоровий глузд?

- За яким принципом взагалі розподілено країну між цими постачальниками? Хто визначає, що ось у цій області військових годує фірма А, а в сусідній - фірма Б?

Т. Ч.: Ось типовий договір, у ньому написано: "Укрпродакорд" отримує на харчування військові частини, дислоковані в Чернігівській області. Їхня пропозиція виграла відповідний лот. Це загальне правило. І це важлива проблема, яку ми зараз підіймаємо таким чином: має бути більше лотів. Бо новій фірмі, яка лише заходить на ринок, вигідно починати з невеликої кількості військовослужбовців. І чим більше буде таких фірм - тим кращими будуть умови для Міноборони. Особливо важливо це в зоні АТО.

Знов-таки: ось у нас із Чернігова поїхала 13 бригада в зону АТО. Їх можна лишити за "Укрпродакордом", а можна передати "Геусу" чи "Авіці". При цьому військових у нас 141 тисяча, з них у зоні АТО - 50 тисяч. Це - третина ринку, але ж частини міняються: одних виводять, інші приходять. Військові ж постійно на ротації. Відтак починаються суперечки, вмикаються корупційні важелі, якісь лобі…

документ питание

- Так і що ж із цим робити?

Т. Ч.: Дуже важливо вже на тендері в серпні, а якщо він не відбудеться, то на переговорній процедурі, розбити зону АТО на чотири лоти. У нас же є там чотири оперативних сектори, вони мають свої штаби, а ті мають свої тилові служби - оце й було б хорошою структурою для перебудови роботи з постачання.

Це було б дуже зручно і з точки зору логістики. Сектор "А" пов'язаний, як відомо, із Харковом, сектор " B " - із Запоріжжям, сектор " C " - з Дніпропетровськом… Нехай би за кожним сектором АТО був власний постачальник. І кожне з'єднання, яке приходить у цей сектор, автоматично переводилось би на відповідного постачальника.

Насправді це було б вигідно і самим постачальникам, це здешевило б їм транспортування. Але я боюся, що буде опір, бо тому ж "Геусу" вигідна саме нинішня ситуація. Недарма у нас такі великі проблеми зараз із Західною Україною, де все "схоплено" цією компанією, й інші просто бояться туди заходити. Тим паче, новим фірмам, як я вже сказала, вигідно починати з невеликих масштабів, а це максимально ускладнено.

Щоправда, є одна компанія, на яку я покладаю певні надії. Але я не хотіла б зараз її називати. В кожному разі, нас навіть не так цікавить, чи є та чи інша фірма дотичною до Іванющенка чи Маркова - нас цікавить отримати кращу якість за меншу ціну. Але цього не добитися без конкуренції.

- Ви вже згадували про певний контраст між армією та Нацгвардією в питанні постачання харчування. Все-таки, в Нацнвардії ситуація краща чи гірша? В цілому.

Т. Ч.: В Нацгвардії ситуація краща, і ось чому. Вони лише закуповують продукти, а не готують і не закуповують послуг - і тут є певні проблеми, ми згадали їх вище. Але натомість вони можуть залучати волонтерів! І це не просто якісь окремі люди. Є досить великі заводи, які відвантажують продукцію Нацгвардії безкоштовно, чи по мінімальній оплаті. Міноборони не може такі речі брати на баланс, бо в них аутсорсинг. А у Нацгвардії таких проблем нема.

Мало того! У нас навіть Держрезерв не може допомогти армії. Ось зараз уряд своїм рішенням нав'язав Міноборони величезний мільйон банок тушонки Держрезерву. І що робити з цією тушонкою?

- А в чому проблема?! Віддати солдатам!

Т. Ч.: Проблема в тому, що коли Міноборони завезе цю тушонку на фронт, то на цьому зекономлять фірми, яким уже заплачено за постачання. Адже ти не можеш привезти більше того, про що йдеться в угодах, вже підписаних. Якщо в нормах є банка тушонки на день - то більше банки ти не поставиш.

І якщо тобі безкоштовно дістався мільйон банок тушонки, і ти завіз їх на фронт - значить, пропали твої гроші, вже заплачені за мільйон банок від компаній-постачальників! А грошей-бо не вистачає й так...

- І як же діяти?

Т. Ч.: Ну, МО заклало цю тушонку "на чорний день". Але це смішно: тут не вистачає грошей навіть на серпень - зате в нас є тушонка "на чорний день", котру неясно як оформити. Тому треба було цю тушонку передати Нацгвардії. Чи прикордонникам, яких харчують напряму.

І.В.: Нам треба створити систему, подібну до тієї, що працює в ресторанах швидкого харчування. Є певна кількість калорій, вітамінів тощо, яку має отримати людина за добу. Але якщо ви йдете у фаст-фуд, то в один день ви візьмете м'ясну страву, в інший - рибну, колись і вегетаріанську. Таку систему треба забезпечити й для армії.

ВХІД НА РИНОК МАЄ БУТИ НА РІВНІ ОКРЕМОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

- Я правильно розумію, що чергування страв треба прописати в нормативних актах?

І.В.: Не треба нічого прописувати. Ніхто ж нічого не прописує фаст-фудам на Хрещатику. Потрібен просто вільний ринок, потрібна конкуренція.

- Хвилинку, на Хрещатику я вибираю страву сам. Але ж не можуть сержант Петренко і боєць Петрук, що служать в одній і тій же частині, вирішувати, що перший сьогодні замовить обід у компанії А, а другий - у компанії Б?

І.В.: Ні, йдеться не про такий детальний рівень. Наша мета - пустити на ринок якомога більше компаній. І ми хочемо на базі нашого комітету створити робочу групу, яка розробить законодавче забезпечення для цього. Ми закликаємо доєднатись до цієї справи усіх бажаючих комерсантів, хто готовий возити готові обіди і в тилу, і в зоні АТО. Ми хотіли б почути їхні пропозиції по цінах, послугах, і їхнє стратегічне бачення - які перешкоди їм заважають це робити. Ми просили б Цензор.НЕТ опублікувати наші телефони, за якими для цього можна звертатися (див. телефони у кінці матеріалу. - Ред.)

- Все-таки, якою має бути "подрібненість" надання послуг?

І.В.: Хотілось би, щоб будь-яка компанія могла взяти на себе окрему військову частину. У нас понад півтори тисячі військових частин. В країні з ринковою економікою та вільним ринком буде півтори тисячі контрагентів на постачання, що забезпечить високу якість послуги та ефективне використання бюджетних коштів.

- Але хто повинен обирати постачальника? Командування частини?

Т.Ч.: Ні, мають бути тендери й лоти на рівні Міноборони. Але з дуже багатьма учасниками. А сержанти й бійці зможуть давати оцінку якості харчування.

І.В.: Також дуже важливо, щоб контракти укладались на коротший термін, і щоб їх можна було розірвати.

Т.Ч.: Ми згадували про держстандарти, прописані також і в договорах. Тут є своя величезна проблема. Наприклад, в додаткові норми, про які ми теж говорили, внесли курятину. Вона дешевша і має дієтичні переваги перед свининою. Тим часом безпосередньо в зону АТО можливо постачати лише тушонку. Ми подумали: давайте постачати тушонку з курятини. Але, виявляється, у нас тільки два підприємства в країні мають держстандарт на тушонку з курятини! І вона така неякісна, що ми ні за що не будем її закуповувати.

Або ПДВ. У нас усі бюджетні установи, від шкіл до в'язниць, купують харчування без ПДВ. А Міноборони платить цей податок! Ні, звісно, ПДВ має йти в бюджет - але ми знаємо, як це працює, і що насправді в бюджет потрапляє далеко не все. Крім того, тим самим ставиться блок для співпраці постачальників із дрібним і середнім сільгоспвиробником, який працює на нульовій ставці ПДВ. Бо податковий кредит тут виходить у 20 %, а вони закуповують дешевше на 15%, скажімо. І вже їм невигідно працювати із невеликим виробником. Це зроблено спеціально, щоб зберігати монополію великих комбінатів.

Розв'язання цих проблем вимагає законодавчих кроків, тому ми цим і займаємося.

- І до яких кроків ви вдастеся ближчим часом?

І.В.: Тактична задача в нас сьогодні полягає в тому, щоб зберегти гроші бюджету під час найближчих тендерних процедур. Цим серйозно займається Тетяна, заодно глибоко занурюючись у деталі, що нам потім дуже допоможе.

Зокрема, гадаю, Верховна Рада має можливості вплинути на повернення майна Міноборони, яким зараз користуються постачальники. Про це йшлось на початку розмови. Я думаю, якщо досудові чи судові шляхи розв'язання цього питання не спрацюють, парламент зможе сказати своє слово у вигляді законів чи постанов.

Також ми будемо наполягати на тому, щоб не було тендерів на всю країну. Вхід на ринок має бути забезпечений на рівні окремої військової частини. І ми, в тому числі через дане інтерв'ю, хотіли б поінформувати про це потенційних постачальників.

Понад те: в перспективі ми хочемо розповсюдити цей підхід і на інші сфери постачання армії. Скажімо, у нас є затверджена типова тканина для камуфляжу. Це стандарт на державному рівні, гаразд: але чому для частини, яка стоїть десь у невеликому місті, не може шити форму місцева фабрика чи навіть майстерня, що виграла тендер? Нехай тканину вони отримують на давальницькій основі. Заразом і люди матимуть роботу.

Проте наразі ми беремося до питання харчування, бо без уніформи, чи в поганій уніформі, солдат воювати все-таки може - але не без харчів. Це, без перебільшення, питання національної безпеки. І ми хочемо дати чіткий сигнал, що бар'єри на цьому шляху будуть зняті.


Потенційних постачальників продуктів до армії просять звертатися з пропозиціями за телефонами:


(044) 255 34 13 (Богдан Гарбуз, помічник народного депутата І. Вінника)

(044) 255 34 05 (Андрій Нечипуренко, помічник народного депутата Т. Чорновол).


Олександр Михельсон, Цензор.НЕТ

VEhrdlVYSjBSMEV3VEVGbk1FcFlVWFprUTNjd1RISlJkVTVETVRCTVRGSm5aRU0yTUV4cVVYVlllbEZyVGtNM01FeFlVWFYwUjBJd1RFUlJkbVJETURCWlFXY3dTbnBSZFU1SFJqQk1XRkYxT1VkTk1GbElVWFowUXpsTWVTOVJjMDVIUVRCTWVsRjFUa2RR
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх