EN|RU|UK
  76593  17

 ЧОГО ЧИ КОГО НЕ ВИСТАЧАЄ ЖІНКАМ , ЩОБ ВОНИ НАРОДЖУВАЛИ ДІТЕЙ. ЧОЛОВІЧИЙ ПОГЛЯД

Вся політична риторика останніх років принизила і відставила десь на другий план дуже важливі проблеми українського суспільства. А тим часом є проблеми, вкрай важливі для України, і політики з різних політичних таборів можуть перепочити у своїх змаганнях, об”єднавши зусилля для їх спільного вирішення. До одних з таких проблем відноситься глибока демографічна криза. І думка жіночої частини українського суспільства тут має вирішальну та найважливішу роль. Не вдаючись в подробиці прийняття рішення в родині про народження дитини чи відкладення такого рішення на майбутнє, не можливо не погодитись, що велика роль в цьому належить саме жінкам.

Наше українське суспільство має риси  європейськості, поваги до прав жінок та гендерного ріноправ”я, але разом з тим до нас заходять і негативні явища , які народились на Заході і активно впроваджуються в наші українські реалії, методом сліпого копіювання. Гадаю, не варто копіювати все без огляду та вносити ті ж самі помилкові установки з усім европейським гомосексуалізмом та фемінізмом в культуру та свідомість українських громадян. Коли з екранів телевізора в голівудському фільмі вустами Брюса Уіліса , наприклад, озвучується теза, про  дзвінки йому на телефон тупих домогосподарок, ми повинні запитати себе  - а чого саме домогосподарка, а не продавщиця в кіоску чи ще хтось. Чи варто підхоплювати такі догми західного способу життя? Чому у нас вважається престижною бездітна бізнес-леді, і не вважається поважною і шанованою жінка – мати трьох дітей, яка присвятила своє життя дітям і виховала прекрасних дітей? Відповідь очевидна. Різниця в соціальному статусі таких жінок в Україні. Европейські цінності захлиснули нашу країну не тільки в плані демократизації суспільства, свободи слова, прав людини тощо, а і в плані зневаги до великої титанічної праці жінок-матерів. Так, це важка, іноді героїчна праця. Вона не йде ні в яке порівняння з іншою, вона забирає весь час без обмежень трудового законодавства на робочий день, вихідні та щорічні відпустки. Всі державні мужі, педагоги  та будь-які суспільні діячі твердять : „Батьки, приділяйте увагу вихованню дітей в сім”ї, не покладайтеся на державу та школу і т.д”  Ця діяльність важлива для держави і важливіша , інколи за ту роботу, яку виконують високооплачувані менеджери. То чому ж ця праця гідно не оплачується? Якщо ми будемо сподіватись, що жінки все одно від цього нікуди не дінуться, бо у них  є потреба в дітях і материнський інстинкт візьме своє, то ми глибоко помиляємось. Бо в такому випадку ми отримаємо лише по одній дитині в сім”ї, а для нормальної демографічної ситуації потрібно 2-3 дитини.  Сучасний світ розвивається і те, що раніше вважалось не важкою справою, тепер вважається занадто важкою працею. Зараз важко махати кувалдою , важко ходити пішки по 5 кілометрів на роботу і з роботи, працювати днями в полі і т.д. Виробничі потужності світу змінились , а процес народження та догляду  за дітьми не зміниш.

 

 

 І це не питання  моєї турботи про державні інтереси за рахунок експлуатації жінок. Ні в якому разі. Особисто я хочу просто, щоб через неправильну державну політику та понівечену суспільну думку не страждала моя дружина та інші українські жінки, які хотять мати троє і більше дітей. Деякі можуть заявити, що народжуваність – це особиста справа кожного і не варто тут  втручатися та стимулювати когось. Таким людям треба заріктися, що через років 10-15, коли нас черговий уряд здивує підвищенням пенсійного віку, наприклад,  до 70 років,  вони ніколи не звинуватять жодного державного урядника у демографічній кризі, а звинувачуватимуть тільки себе, бо це була їх особиста справа, і держава ні в чому не винна. Народжуваність потрібна як кожній людині так і суспільству в цілому.  Людям діти дають відповідальність в житті, впевненість у своїй старості,  жінки хоч на цей період кидають палити та відмовляються від щонедільного вживання алгоколю. Хіба це тільки для держави потрібна народжуваність? Ні, це в першу чергу потрібно для сімейного щастя як жінок так і чоловіків. Різниця тільки в тому, що сім”я зможе і з однією дитиною нормально прожити, а суспільство з однією дитиною в сім”ях просто занепаде.  Взяти, наприклад , циганок. Вони не зважають ні на державні інтереси , ні на допомогу на дітей. Вони завжди народжували і будуть народжувати дітей по максімуму. І знаєте чому? Тому що серед них немає бізнес-леді, у них немає іншого вибору самореалізації жінок,  окрім народити і виховувати багато дітей. І чим більше у неї дітей, тим більш шанованою вона стає. Та що там цигани! Навіть наші українські дівчата, які виходять заміж за, наприклад, турок, народжують багато дітей, не зважаючи на матеріальний стан своєї сім”ї. Тому що у східних народів зовсім інше ставлення до жінок-матерів. Народження ними дітей визнається вищою цінністю.  У наших  українських жінок навпаки немає іншого вибору в самореалізації,  окрім як  домогтися успіхів у професійному плані. Тільки так вона стає поважною і самодостатньою. Якщо жінка заробляє багато грошей, то вона відчуває себе королевою в суспільстві, а якщо вона – багатодітна домогосподарка, то відчуває себе другим сортом. Не треба , звичайно, обмежувати професійні можливості українських жінок, але  треба запезпечити їм вибір стати багатодітною матір”ю. Жінкам необхідно надати рівнозначний вибір своєї самореалізації в суспільстві, ліквідувати ту несправедливість, яка існує зараз.

 

 

Слід просто уявити, від чого відмовляється дівчина, народжуючи дитину. На довгий час вона, ризикуючи здоров”ям,  віддає перевагу цій важкій справі виношування, народження та виховання дітей, безсонним ночам та іншим, пов”язаним з дітьми, турботам  і відмовляється від  восьмигодинного робочого дня, п'ятиденного тижня й щорічних відпусток, фінансової незалежності, суботніх та  недільних  тусовок із друзями, убраннів  і смачностей.   Якщо ж, звичайно, нашому суспільству цікава ця тема, то ми повинні зважити на все це і вжити заходів. Якщо нас ситуація влаштовує, то можна просто похитати головою , поговорити і забути, пославшись на відсутність грошей і на необхідність підтримки вугільної галузі чи ще чогось там.  

 

 

Обговоривши на декількох політичних форумах цю проблему, порадившись з нашими прекрасними, розумними і сучасними жінками, за моїми спостереженнями і за здоровою логікою перемагають  декілька  цікавих та реальних ідей, які можна запровадити на загальнодержавному рівні:

 

 

 

 

 

 

- Перше і найзатратніше для державного бюджету :  Жінка-мати повинна отримувати заробітну плату від держави на рівні  середньодержавної місячної заробітної плати. Ця плата повинна йти окремо від допомоги по народженню дитини і виплачуватись незалежно від того, чи одружена  жінка, чи самітня , чи отримує вона аліменти , чи ні, чи працювала  вона до виходу в декрет , чи не працювала. Необхідно лише приймати до уваги ті випадки, коли жінка до народження дитини отримувала більше, ніж середньодержвна зар. плата, бо тут відіграє роль регіон України і  вищий рівень оплати праці в великих містах. Доцільно перенести цю різницю на плечі місцевих бюджетів.  Але материнство повинно бути визнано роботою, за яку платиться встановлена зар. плата. До 3-х років жінка не повинна хвилюватись за джерело своїх доходів. Це відразу переверне уявлення про жінок-домогосподарок. Мати після народження двох дітей і перебування в декретній відпусці протягом 4-5 років не повинна чути  від свекрові, чоловіка чи просто подруги банального питання: коли вже підеш на роботу.  Знаю на власному досвіді, що такі думки виникають у моєї дружини з приводу її тривалого перебування поза професійною діяльністю. Це відчуття невпевненості у собі, докори самій собі  і т.д. Так само себе відчувають сотні тисяч інших жінок України.

 

 

 

 

- Друга ( і на мою думку найважливіша) ідея – це  популяризація материнства за допомогою позитивної суспільної думки та піар-компаній.  Саме мати повинна вважатися поважною жінкою, а не бездітна бізнес –леді . Феміністки скажуть, що це несправедливо, але саме зараз є несправедливість. Подивіться на тих, хто у нас ходить по подіумах? Сухостойні вішалки, сушені вобли, які гримлять кістьми , видаючи їх за звук своїх підборів. Де образ рум”яної веселої жіночки в оточені півдюжини пупсів? Його забули  і викинули з суспільної думки. Скоро наші доньки будуть гратись не в дочки-матері, в модельні агентсва (до речі, вони вже граються).  Як  реалізувати цей захід? Дуже просто. Застосувати захід № 1.  Він потрібний , насамперед, не для матеріального забезпечення матерів, а для підвищення соціального статусу жінки-матері. Сам тому не повинно бути допомоги по народженню дитини (хай вона залишається , звичайно, але ці гроші не для жінки , а для дитини), повинна бути заробітна плата жінці.  Плюс до того піар-компанії, соціальна реклама, мода для вагітних і т.д. Треба щоб наші моделі собі подушки підкладали на живіт,  якщо вони занадто худі. Народжувати дітей і бути вагітною повинно стати модним.

 

 

 

 

-Третє: виключно якісне в порівнянні з іншими галузями медицини обслуговування вагітних жінок в спеціалізованих медичних установах. Там рядом не повинно бути жодного пацієнта, не пов”язаного з проблемами вагітності. Не повинно бути стареньких бабусь, які вимагають звільняти їм місця зі словами „ми молоді були – в полі народжували, нічого постоїш, молода ще,  здорова” і т.д.. Медицина повинна бути без будь-яких „добровільних „ внесків. Вся інша медицина може залишитись в такому ж жалюгідному стані, якщо грошей не вистачає, але на акушерство та гінекологію потрібно гроші знайти.

 

 

 

 

- Четверте: вирішення  житлової проблеми молодих сімей. Тут вже нічого і казати, і так все всім зрозуміло. Ця проблема стосується і жінок і чоловіків. Обговорювали по 100 разів. На жаль цю ідею реалізувати швидко немає можливості, бо  у України начебто  немає  грошей. У нас політики не дуже поважають молодь і дітей, бо перші на вибори не дисципліновано ходять, а у других взагалі немає права голосу. Та ї самі українські політики вже не молоді люди, їх ці питання якось не дуже турбують.

 

 

 

 

 

- П”яте: введення податку на бездітність. Він не повинен бути великим, але він повинен існувати. Кожного місяця людині держава постійно повинна нагадувати: ти не виконуєш соціальну функцію – держава має право не виконувати соціальну функцію відносно тебе. Як би там не сперечались наші мами і папи, що народження дітей – це справіа тільки їх особистого життя і держава тут ні до чого, але це – СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ кожної людини. Тут і питання забезпеченності пенсійного фонду і нші. Гадаю, що не можна державі відсторонюватися від процесів демографії, держава має велику долю вини у демографічній кризі і ій треба щось робити в цьому напрямку. Важливо, щоб людина відчувала пріорітети держави і суспільства. Якщо у нього/неї не вистачає своїх вихованих установок, щоб визначити правильні пріорітети, то сусірльство повинно підказати, що робити в житті.  Ніхто нікого ганьбиди не буде, бо це і не потрібно. Людина сама себе відчувати буде некомфортно, щоміся сплачуючи цей ганебний податок., який не має бути великим. Тут він буде виконувати більше пропагандистську функцію, ніж фіскальну. Від податку , звичайно, звільнятимуться ті люди, які мають проблеми зі здоров”ям або інші поважні причини, перелік яких буде встановлений законодавством.  Початок сплати податку – 25 років, наприклад. Якщо після народження дитини протягом 5 років не народжується друга дитина – знову починають сплачувати податок. Після 2 дітей звільняються від сплати податку назавжди.  Гроші від цього податку всі до останньої копійки повинні використовуватись на цільові державні програми підтримки дитинства. На інші цілі використання заборонити.

 

 

 

 

- Шосте: обмеження абортів. Забороняти ніхто не буде, але плату за їх проведення треба брати суттєво. Яку саме – предмет дискусій. Я  би брав 1000 доларів. Тоді дівчата та їх молоді люди задумуватимуться, що треба користуватись контрацептивами , а не сподіватись на російське „авось”. Ну і звичайно, якщо є поважні причини, то аборт має бути безкоштовним (сюди належать протипоказання лікарів до народження дитини, існування в сім”ї вже двох або більше дітей, малий вік вагітної жінки – до 19 років та можливо деякі інші). За нелегальні аборти або за допомогу в нелегальному аборті має бути встановлена кримінальна відповідальність лікарів. До речі, введення цього заходу може допомогти в деякій мірі вирішити питання фінансування акушерства та гінекології.

 

 

 

 

- Сьоме:  підвищення відповідальності чоловіків. Якщо саме чоловік винен у тому, що він кинув жінку з дітьми, то йому – штамп в паспорті на все життя і всіх його работодавців примушувати платити додатковий 15% податок з заробітної плати на материнство та дитинство.  Це буде іти в бюджет, окремо від аліментів. Така дискримінація призведе до того, що йому важко буде працевлаштуватись. Тому чоловіки перш 100 разів подумаюь, ніж кидати жінку з дітиною.  Можуть використовуватись і методі соціальної пропаганди та піар-компаній.

 

 

 

 

- Восьме: долучення нації до релігії. Є у нас  люди, які дійсно вірять в бога. І їх може стати на порядок більше.  Віра в бога дуже допомагає людям відчути, що матеріальне –  це не головне. Родинні радощі та домашній затишок – це пріорітет людського життя,  і  можливі навіть у шалаші. Діти в цій системі грають важливу роль. До того ж,  справжні віруючи ніколи не зроблять аборт. Дав бог дитину – дасть і на дитину.  У них немає комплексів, що їх діти будуть мучитись, якщо у них  не буде достатньо іграшок чи красивого одягу, як це буде у сусідських дітей. Вони і в секондхенді не соромляться одягататися. З цих дітей часом потім виростають дуже гарні, розумні  люди.  Повірте, знаю багато поважних та добрих длюдей, які виросли в бідних родинах.. Процент порядних  серед таких , мабуть, більше , ніж серед тих, хто виріс в багатих родинах, де стосунки замішані з самого дитинства на грошах.

 

 

Доктор Джон Уоллес из университета Джона Хопкинса пише:
.- "Якщо кожному пообіцяти державну пенсію, то діти перестають бути страховкою проти старісті.
.-  Якщо жінка заробляє більш ніж достатньо, щоб відчувати себе  економічно незалежною, то вона не стане за будь-що шукати собі супруга. 
. – А якщо можно займатись сексом просто так, без мети зачаття дитини, - сьогодні це вірно як для католицької Італії , так і для світської Британії, - навіщо виходити заміж та одружуватись?”

 

 

Християнство на жаль втрачає свою регуляторну функцію сімейних стосунків та контролю за мораллю в суспільстві. Повереннення йому такої ролі допоможе частково вирішити проблему народжуваності та піднесення сімейних цінностей, здорового спосібу життя на вищий рівень.

 

 

 

 

- Дев”яте. Потрібно в цій статті звернути трохи уваги і на роль чоловіків в даній проблемі. Більшість проблем, пов”язаних з небажанням мати багато дітей , спільні у чоловіків та жінок. Але є і суттєві відмінності. Мені важко об”єктивно освітлювати саме це питання, бо я – чоловік, який любить дітей і не має проблем з бажанням їх мати. Але , судячи з думок наших жінок, досить часто серед українських чоловіків панують різні страхи багатодітності, які в основному мають в собі  егоїстичне підгрунтя. Виправити егоїста – важке завдання, а от виховати альтруїста з дитинства    більш проста справа. Психологам добре відомо, що найчастіше егоїсти виростають в родинах, де мало дітей. Тому виходить замкнуте коло. Найважливішої проблемою в цьому плані є ледачість українськиїх чоловіків. Жінок це теж стосується, але не такою мірою. Що тут можна порадити? На думку спадає тільки те, що ледачість лікується постановкою перед фактом, що від цієї роботи людина нікуди не дінеться. Просто мусиш це робити і все. Тому чоловіків повинні схиляти до багатодітності їх жінки. Іншого виходу немає. Доречно було б запитати жінок, що робити з нашими чоловіками. Тому краще надам  саме їм право висвітлити цю тематику.

 

 

 

 

            В підсумку хочу подякувати форумчанам і форумчанкам сайтів Цензор.нет та ФУП , які допомогли в написанні цієї статті своїми думками та критикою, не перетворили , як це часто буває, цю тему на лайку між україномовними та російськомовними, помаранчовими і не помаранчовими. Це свідчить тільки про те, що тема ця цікава усім, і зволікати з її вирішенням вже далі просто небезпечно.

 

 

Источник: Сергій Мазуров, спеціально для Цензор.нет
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх