EN|RU|UK
  124  2

 ЗАТЯГУВАННЯ IЗ ДАТОЮ ДОСТРОКОВИХ ВИБОРІВ - ЦЕ ПОГЛИБЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ

ЗАТЯГУВАННЯ IЗ ДАТОЮ ДОСТРОКОВИХ ВИБОРІВ - ЦЕ ПОГЛИБЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ (Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ)

Вже ні для кого не таємниця, що дострокові парламентські вибори мають відбутись як неминучий факт. Отже, як зробити так, щоб вони пройшли як найбезболісніше, за найбільш сприятливих умов?

То ж сказавши «А», логічно сказати і «Б». Оскільки лідер коаліції і за сумісництвом Прем‘єр-міністр Янукович заявив про готовність долучитись до вирішення конфлікту політичних еліт шляхом дострокових виборів, не потрібно штучно затягувати цей процес, проводячи нескінченні засідання так званої робочої групи. Немає потреби творити «білий та пухнастий» вигляд, використовуючи за чималі державні кошти (в подвійному, між іншим, розмірі) головну трибуну законодавчого органу для своєї істеричної передвиборчої агітації, не звозити ні в чому не винних людей (їхня вина хіба що в тому, що, на жаль ці люди поки що не відчули в собі гордість вільної людини) задля витоптування газонів в Маріїнському парку, а чесно сказати народу: так, ви нас обрали, але ми не справились із високою довірою, не виправдали ваших сподівань, ми готові виправити ситуацію, тим більше, що поки що, на сьогоднішній день, вартість перевиборів не «зашкалює» в фінансовому плані.

Переконайтесь самі: скільки в нас виборців? Десь близько 38 мільйонів. А скільки коштів треба на дострокові вибори? Близько 37 мільйонів. Проводимо найпростіші арифметичні підрахунки… Люди добрі, так це ж на одного виборця по гривні перепадає! Невже це так багато, коли йдеться про спокій і нормальний розвиток держави?!...

Тепер про те, коли ж ці самі вибори мають відбутись, аби безлад, в який потрапила Україна, нарешті скінчився? Скажу відверто, вивчаючи досвід інших країн щодо подолання політичних конфліктів, не побачимо жодного іншого демократичного варіанту, ніж вибори з волевиявленням народу. Тому логічно погодитись із Президентом і провести, нарешті, вибори тоді, коли це визначено його Указом.

А Конституційний суд, спитаєте ви?.. Що ж, для мене як для юриста, цей Високий Судовий орган був завжди мірилом найвищої довіри і неупередженості, однак, коли цей високоповажний орган з незрозумілих причин, більше дев’яти місяців не спромігся вирішити жодного питання, серед яких такі важливі, як імперативний мандат, депутатська недоторканність (можливо, якби Конституційний Суд не грався в страуса і розглянув вказані питання, то й сьогоднішньої політичної кризи не було б). Коли судді-доповідачу було пред‘явлено підозру про корумпованість, а вона, в свою чергу, навіть не спромоглась самовідводом зберегти реноме цього органу, бо, навіть більше: ви колись бачили, щоб судді, хоча б місцевого, міського або районного суду так рвались на роботу, що лізли б через паркан? Кожен поважаючий себе суддя, який не переслідує меркантильних інтересів, а бажає якнайчесніше розглянути довірену йому справу, в праві заявити: я не можу працювати в таких умовах. Аби справу було всебічно розглянуто, будь-ласка, забезпечте мені необхідні умови. Сумний висновок напрошується з усього перерахованого: щодо Конституційного Суду доведеться почекати… На сьогодні – це не той орган, який здатний в інтересах усієї України примирити політичні еліти і відновити серед них мир.

В другому Указі Президента, який він видав, йдучи на певний політичний компроміс задля суспільного комфорту, визначено дату виборів – 24 червня. Як на мене, було б найкраще для усієї країни, аби вибори відбулись саме цього дня. Чому? Тому, щоб не мучити очікуванням народ щоб забезпечити сприятливий інвестиційний клімат в Україні – на сьогодні інвестори завмерли в тривожному очікуванні, від чого наша економіка недоотримує відповідні надходження. Нарешті, нам потрібно подумати про вчасний вступ до СОТу, встигнути сформувати відповідні Радівські органи та коаліцію, склад Кабінету Міністрів України, щоб не зірвати нормальний бюджетний процес на наступний рік!

Звичайно, можна ще погратись на терпінні, нервах і хребті українців, обіцяючи їм несподіване збагачення у вигляді збільшення зарплат та пенсій. Але ж будемо відвертими: по-перше, якщо гроші в бюджеті на незаплановане збільшення соціальних виплат знайшлися, то чому їх не було протягом року? Чому пан Азаров категорично відмовився шукати в бюджеті гроші на «кефір»? А чи знайшлися ці гроші насправді? Мені твердо здається, що ні – їх крадуть у нас з вами, з наших гаманців, а потім нагло брешуть про якісь соціальні збільшення. Не вірите? Зайдіть в перший-ліпший магазин і купіть щось попоїсти, а потім загляніть на автозаправку і поцікавтесь: а скільки на сьогоднішній день коштує паливо? Наші сімейні бюджети катастрофічно тануть – ціни неймовірно, але ду-у-же тихесенько, без реклами виросли… Ось звідки теперішній уряд візьме кошти на ніби-то збільшення зарплат і пенсій!!!

Більше того, навіть за радянських часів не було серед пенсіонерів такої зрівнялівки, до якої додумався наш коаліційний уряд. Навіщо, питається, треба було брати на себе відповідальність, і самовіддано працювати лікарем, вчителем, керівником цеху, поєднувати 2-3 роботи, якщо за теперішніми пенсійними реаліями стає зрозумілим, що ваша пенсія оцінена так само, як і робота некваліфікованого працівника. Не хочеться продовжувати, аби ще більше не засмучувати читача…

То ж, 24 червня, яке не за горами, могло б якнайшвидше вирівняти ситуацію. Якщо компромісу по даті проведення виборів робочою групою не буде знайдено, так і буде.

Шановні мої однокраїнці! Дуже вас прошу! Згадаймо чудове достойне гасло усіх вільних людей: «Ми – не раби, раби – не ми». Теперішній виборчий процес дуже короткий, не варто його ігнорувати, сьогодні насправді, як ніколи, від кожного з вас залежить доля України.

Ще одне питання, яке, можливо, не дає вам спокою: що буде, якщо у виборах не братимуть участь комуністи, соціалісти, регіонали? Слава Богу, участь у виборчому процесі – це право, а не обов’язок, до нього нікого не примушують. Якщо ці політичні сили, розуміючи всю програшність ситуації для себе, не заявляться на перегонах, у вас буде можливість обирати симпатиків серед тих політичних партій, яких вже на сьогодні нараховується більше сорока, згідно із даними Центрвиборчкому. Однак, мені не хочеться, щоб бодай один голос вашого волевиявлення пропав або був невірно врахований: реалії такі, що серед політичних партій є лідери і є аутсайдери – це ті політичні сили, які беруть участь у виборах, аби фінансово збагатитись, але які не мають жодного шансу потрапити в парламент – в цій справі див не буває. Варто гарно подумати і віддати голос за лідерів виборчих перегонів, тоді ваш голос буде врахований згідно вашого волевиявлення.

З Богом, за вільну Україну, бо ви і вона того достойні.

Источник: Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх