EN|RU|UK
 Политика Украины
  2085  4

 Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність


Автор: Наталія Роп

Скасування депутатської недоторканності було однією із передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського. Зробити це зобов’язалась також і партія "Слуга народу" перед парламентськими виборами. У такий спосіб тоді президент і тепер чинна монобільшість відповідали на запит українського суспільства, яке очікувало одним із перших кроків нової влади скасування депутатського імунітету.

Парламенту вдалося це зробити на рівні Конституції на початку вересня, однак згадка про недоторканність зберігалась ще у трьох законах. Яким чином усунули норми про депутатську недоторканність парламентарі із законів і чи не захистили вони себе ще більше - у матеріалі Цензор.НЕТ.

Початок ліквідації депутатського імунітету

Депутатська недоторканність була закріплена у статті 80 Конституції України. Цю норму парламент прибрав 3 вересня, проголосувавши за відповідний законопроєкт у другому читанні. Тоді прийшов до Верховної Ради, щоб закликати депутатів проголосувати за документ, навіть президент.

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 01

"Українські депутати винайшли вічний двигун політичного життя. Працює дуже просто. Спочатку кандидати в депутати обіцяють зняти недоторканність, потім провалюють голосування, потім народ забуває. На наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти. Цьому ґаджету час відправитися на звалище історії. Я звертаюся до всіх депутатів. Просто зробіть те, що ви обіцяли", - сказав тоді Володимир Зеленський.

Однак змінами до Конституції депутатську недоторканність повністю не скасували. Адже норми про неї продовжували діяти в законі "Про Регламент", "Про статус народного депутата", а також у Кримінально-процесуальному кодексі. Відтак народні обранці від "Слуги народу" розробили законопроєкт №2237, який вносить відповідні зміни до цих трьох законів.

Та проголосувати за нього вдалося не з першого разу. На заваді розгляду документу у другому читанні 17 грудня стало блокування трибуни парламенту "Батьківщиною" через реформу ринку землі і сутички під будівлею Верховної Ради. Емоції щодо землі вщухли вже 18 грудня - саме тоді і вдалося ухвалити законопроєкт.

"За" проголосував 291 народний депутат.

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 02

"Утрималися" - фракції "Європейська солідарність" і "Батьківщина". "Проти" проголосувала фракція "Голос". Остання найбільш критично висловлювалась щодо законопроєкту. У "Голосі" вважають, що документ не допомагає зняти недоторканність, а ще більше її "зацементовує".

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 03

"Цим законом створили мільйони правових колізій і забетонували депутатську недоторканність, а тепер будуть розказувати, що вони її зняли", - каже нардеп від "Голосу" Олександра Устінова.

Що пропонує законопроєкт

З Регламенту Верховної Ради виключаються норми про порядок внесення і розгляду парламентом подання про надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт.

Зміни до Кримінально-процесуального кодексу встановлюють, що народні депутати матимуть особливий порядок притягнення до відповідальності. Найбільше влади щодо цього питання сконцентрує у своїх руках генеральний прокурор:

  1. Генпрокурор реєструє кримінальне провадження щодо народного депутата (вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань). Лише він має на це право.
  2. Генпрокурор також підписує підозру та погоджує клопотання про дозвіл на затримання, арешт, обшук, порушення таємниці листування чи телефонних розмов, а також здійснення негласних слідчих дій щодо народного депутата (прослуховування чи стеження).
  3. Розглядатиме такі клопотання (окрім проведення негласних слідчих дій) слідчий суддя в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (НАБУ чи ДБР). Зокрема, провадження щодо корупційних злочинів розглядатиме Вищий антикорупційний суд.
  4. Такі клопотання (окрім проведення негласних слідчих дій) розглядаються з обов’язковою участю народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата про розгляд клопотання. Розгляд можливий без народного депутата, якщо він не прийшов без поважної причини чи не повідомив про причину своєї відсутності.
  5. Народного депутата можна затримати без дозволу слідчого судді, лише якщо "його застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людей".
  6. Досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, можуть здійснювати лише слідчі Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань. Наприклад, якщо йдеться про корупцію - цю справу розслідуватимуть слідчі НАБУ. У інших випадках розслідуванням займатиметься ДБР.

Устінова вказує на "правову колізію", яку створили цим законопроєктом.

"Тепер правоохоронні органи взагалі не можуть відкривати справи проти депутатів. Вони мають іти до однієї людини в цій країні, генерального прокурора, і просити його про дозвіл. Якщо вони раптом розслідують справу і виходять на народного депутата, а потім ідуть до генерального прокурора, то всі докази, які були зібрані до моменту, коли вони вийшли на народного депутата - не можуть бути використані в суді", - каже нардепка.

Вона пояснює, що такі докази зможе оскаржити будь-який адвокат у суді, бо вони не були зібрані згідно із законом (попередньо непогоджені з генпрокурором).

Устінова вважає, що це, фактично, блокує роботу правоохоронних органів: "Ми не матимемо більше ані відео-, ані фотодоказів того, як депутати беруть хабарі або домовляються про якісь протиправні дії".

Крім того, будуть складнощі із арештом майна народного депутата.

"Так зараз виписана ця правка, яку підтримала вся зала. Якщо депутат не приходить до суду, арештувати його майно не можна. Ви собі уявляєте депутата, якому кажуть прийти до суду, бо хочуть арештувати його майно, і який туди прийде?! Ні! Він або вночі перепише все своє майно, або полетить за кордон і скаже, що в нього серце прихопило, в нього поважна причина, нічого арештовувати не можна", - каже Устінова.

Голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Слуги народу" Денис Монастирський не бачить у цьому проблеми, бо все рівно "витік інформації відбувається раніше за рішення суду".

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 04

"Визначили, що народний депутат має бути присутній під час розгляду даного питання. Якщо він не з’являється без поважних причин, суддя може розглянути сам таке питання, що не є перешкодою для вчинення слідчої дії… Якщо ми говоримо, що буде порушена певна таємність арешту майна, або обшуку, то вже давно питання обшуків народних депутатів не є для них таємницею. Є величезна кількість інструментів, як щодо участі у самому суді, де про цю інформацію вони дізнаються значно раніше, ніж будь-які слідчі дії проводяться", - сказав Монастирський.

На уточнююче запитання журналістів про те, чи не вважає він, що за час суду щодо арешту майна, якщо його перенесуть через "поважні" причини, нардеп може вивести кошти, Монастирський відповів:

"Голова ідея цього законопроєкту полягає в тому, що відсутні штучні перешкоди в розслідування злочинів, які будуть вчиняти народні депутати. Це найголовніше… Ми вважаємо, що концепція і законопроєкт, який сьогодні був проголосований, дозволяє притягати народних депутатів до кримінальної відповідальності без штучної перепони - Верховної Ради, як це було до цього 28 років незалежності".

На зауваження про те, що генпрокурор може бути заангажованим і не відкривати провадження щодо народного депутата, Монастирський відповідає так:

"Наголошую, що у разі якщо генеральний прокурор якимось чином чи з якоїсь причини не вносить такі відомості - особа, яка звертається з таким зверненням, заявою, може оскаржити це питання в суді. І в суді 100% практика таких проваджень".

Монастирський зізнається, що позиція комітету первинна полягала в тому, щоб реєструвати провадження в ЄРДР мають всі: і слідчі ДБР, і детективи НАБУ.

"Але зала підтримала саме таку концепцію", - додає він.

У "Голосі" пропозицію оскаржувати рішення генпрокурора вважають маніпуляцією.

"Це можна зробити, якщо є заявник. Якщо я написала заяву проти народного депутата і мені відмовляють у внесенні її в ЄРДР - то я можу піти через суд їх змусити. А якщо немає заявника? Якщо це правоохоронний орган, який в ході розслідувань виходить на народного депутата, а йому відмовляють? Ви собі уявляєте, що правоохоронні органи будуть оскаржувати це у суді? Я ні", - каже Устінова.

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 05

Правка Мамки

Законопроєкт також вносить зміни до закону "Про статус народного депутата". Тут найбільш неоднозначна поправка, яку ухвалив парламент, внесена депутатом від ОПЗЖ Григорієм Мамкою.

Він запропонував викласти частину 1 статті 27 закону, у такому формулюванні:

"Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Народна депутатка від "Батьківщини" Альона Шкрум вважає її незрозумілою.

"Як вона буде виконуватися - не зрозуміло. Ми вимагали чітких фраз і чіткої позиції від "Слуги народу" - ми її не отримали. Тобто я вас запевняю, що 90% "Слуг народу" не знали про цю правку і її не читали, я її прочитала, для мене немає юридичної визначеності. Начебто все правильно, але що таке здійснення депутатської діяльності - це 5 років, чи це голосування в Раді під час сесій", - каже Шкрум.

Зацементувати VS cкасувати: що ухвалили депутати про свою недоторканність 06

У "Голосі" більш різко висловлюються щодо цієї норми і вважають, що саме вона допоможе "зацементувати недоторканність".

"Це не стосується лише висловлювань. Тому що так сформульована правка, що там написано а також "при виконанні депутатських повноважень". Це будуть використовувати в суді всі адвокати і казатимуть, що "наш депутат був при виконанні своїх депутатських повноважень, тому не має нести юридичну відповідальність", - каже Устінова.

Вона пояснює, що юридична відповідальність - це і кримінальна, і адміністративна.

"Тобто тепер депутат може робити будь-що при виконанні своїх повноважень. А що це таке? Ми складаємо присягу і отримуємо депутатські повноваження, і вони припиняються в останній день роботи Верховної Ради. Тобто навіть якщо ти щось зробив вдома, ти все одно, за законом, при виконанні депутатських повноважень, тому можеш робити що завгодно і не лише в стінах парламенту", - додає нардепка.

У "Слузі народу" кажуть, що таку поправку ухвалили, щоб народний депутат не ніс відповідальності за висловлювання, наприклад, на мітингу.

"Це була погоджена позиція між фракціями. Власне, саме тому, комітет її підтримав", - пояснює Монастирський.

Він зауважує, що "жоден злочин, який вчинить народний депутат України, не може вважатись його депутатською діяльністю".

"Тому тлумачити цю правку, що вона начебто надає індульгенцію для народних депутатів - абсолютно неможливо", - каже нардеп.

На запитання журналістів про те, що під час депутатської діяльності нардеп може вчинити злочин, Монастирський відповів: "Тоді це буде зловживанням".

На уточнення щодо того, чи впевнений він, що таке розширення норми адвокати нардепів не зможуть використати у суді, Монастирський зауважив: "Я переконаний, що злочини, які будуть вчиняти народні депутати, якщо таке буде ганебне явище, вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності".

"Акцентую, що були намагання в залі залишити все так як є. Це була фраза, з якою ми зустрічалися найчастіше. Якщо би залишилось все так як є, а саме: і в КПК, і в законі "Про статус народного депутата", - оце би і було найбільшою проблемою, яка б виникла з першого січня", - вважає Монастирський.

Про те, що депутати не дуже позитивно ставились до скасування недоторканності, кажуть і у "Голосі". Коментуючи питання того, чому їхні зауваження щодо колізій не врахували, Устінова заявила:

"Сказали, що голосів на це нема і ніхто не хоче знімати із себе депутатську недоторканність".

Якщо президент підпише закон до Нового року, то він набере чинності разом із змінами до Конституції - 1 січня 2020 року. Та навіть коли почне свою дію, точно не реалізує обіцяне перед виборами зробити всіх "рівними перед законом". Це, вважають у "Слузі народу", понесло б за собою небезпеки.

"У депутата ризик того, що його притягнуть до додаткової відповідальності за свою позицію в декілька разів вище, ніж до простого громадянина. Тому що до депутата велика увага, на нього всі бажають здійснити якийсь тиск, і тому його якось треба захищати. Зокрема, ми цей захист дійсно залишили, коли він здійснює свою роботу депутата. Якщо він робить щось протизаконне - треба його просто карати по закону, як будь-якого громадянина України", - пояснює голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, чому не вдалося реалізувати "рівність".

"Просто зробіть те, що ви обіцяли", - говорив 3 вересня Зеленський до народних депутатів. Однак, виявилось, обіцянки не так просто дотримувати, коли кожен депутат думає про свої інтереси.

 Наталія Роп, Цензор.НЕТ

Источник: https://censor.net.ua/r3166229
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх