EN|RU|UK
 Общество, Политика Украины
  2911  28

 "Таке враження, що українські посадовці покинули усіх нас і ми залишилися одні", - Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який оголосив голодування


Автор: Євгенія Слівко

Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент (Кущ) у вівторок (10.12) оголосив безстрокове голодування біля будинку Кабінету Міністрів України через затягування вирішення питання передання будівлі кафедрального храму святих Володимира і Ольги Кримської єпархії в Сімферополі у власність Православної церкви України (ПЦУ).

Наразі майно є орендованим - його важко захищати юридично, насамперед на міжнародному рівні. Й росіяни користуються цим. Роками проекти рішень і його обґрунтування безперспективно "гуляють" із кабінету в кабінет.

Предстоятель УПЦ (ПЦУ) митрополит Київський і всієї України Епіфаній зазначив, що Климент "роками просить просту річ - щоб держава Україна передала будівлю кафедрального храму святих Володимира і Ольги у Сімферополі у власність Кримської єпархії ПЦУ".

Таке враження, що українські посадовці покинули усіх нас і ми залишилися одні, - Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який оголосив голодування 01

"УРЯД ПОВИНЕН ДОКЛАСТИ ЗУСИЛЬ, І ГРОМАДА ПОВИННА ВІДЧУВАТИ ПІДТРИМКУ ТАКОЇ ДЕРЖАВИ, ЯК УКРАЇНА"

-Владико, чому саме голодування?

-Я борюся за це питання включно з 2014 року. Таке враження, що українські посадовці покинули усіх нас і ми залишилися одні. З нами був Бог, і тому ми не пропали. Моя позиція залишається незмінною – я буду продовжувати голодування до тих пір, поки не буде урядового документу, який би регламентував питання ПЦУ в Криму.

-Як поставилися до вашого рішення у Церкві? Не намагалися відмовити?

-Я повідомив керівництво Церкви про свої наміри. Всі прекрасно розуміють, у якому я стані – Блаженніший Митрополит Епіфаній використав весь ресурс, щоб підтримати мене: була нарада Синоду стосовно цього питання, і Епіфаній звертався до Президента і до уряду України.

Усі обіцяли йому, що це питання буде вирішеним, але це завжди залишалося на кабінетному рівні – щойно люди виходили з кабінету, то забували про усі ті обіцянки, які вони давали Митрополиту.

Церква усе, що могла, зробила, тому залишаються тільки непопулярні методи у цій боротьбі.

-Уявімо, що українська влада вкотре проявить свою бездіяльність, які наслідки вона потягне?

-У такому разі, український уряд усьому світові покаже, що він зрадив Крим і зрадив українську Церкву разом з тими громадянами, які там лишилися.

Не буває тимчасово нашої, або тимчасово не нашої території!

Якщо ми захищаємо інтереси держави, то вона – наша, якщо держава бездіяльна, то територія – не наша.

-Як влада реагує на ваші вимоги?

-Українська влада говорить, що немає рішення цієї проблеми і водночас створює Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. У мене виникає питання, а чим займається це міністерство, якщо не захистом своїх громадян на захоплених територіях ? Якщо Крим – Україна, то Уряд повинен докласти зусиль і громада повинна відчувати підтримку такої держави, як Україна. В іншому разі відверто заявіть, що півострів нам не належить і ми будемо знати, що нам треба шукати інші шляхи для вирішення нашого виживання.

Натомість, нам кажуть, що краще цю тему взагалі не чіпати, щоб нічого не сталося. Це офіційна позиція української влади.

КРИМ- РОСІЯ?

-Ви спокійно могли б служити в українському Києві, а не у зросійщеному Криму. Чому ви залишаєтеся там?

-Я корінний кримчанин у шостому коліні, я українець і з Криму не поїду. Це моя батьківщина. Велика частина громади в Криму збереглася і ніхто не збирається переїздити, інакше не було б української Церкви у Сімферополі.

Ми не можемо порахувати, скільки вірян налічує наша парафія. До Церкви приходить завжди багато людей, тому сотні це чи мільйон - порахувати складно. До Церкви люди ідуть.

Таке враження, що українські посадовці покинули усіх нас і ми залишилися одні, - Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який оголосив голодування 02

-Чи змінилася кількість вірян у вашій парафії після 2014 року?

-Кількість людей до конфлікту і після не зменшилася, а навіть трохи збільшилася.

Якщо до 2014 року людина могла якийсь раз прийти, а іншого - ні, то зараз родини йдуть до нас, бо є розуміння, що Церква може бути закрита. Люди прагнуть ходити до української Церкви.

У нас немає українського радіо, українського телебачення, української школи, але зберігається Церква… Саме у Церкву українські кримчани приходять, щоб зберегти свою національну ідентичність і культуру.

-Скільки осередків налічує ПЦУ в Криму?

-Церковних осередків у Криму у нас зараз дев’ять, там постійно проходять богослужіння і розташовані вони у різних місцях АР: в центральній частині Криму, на півночі і на півдні, тому лише завдяки Церкві, українці мають можливість ходити до своєї Церкви.

-Поговорімо не лише про вірян, а й про кримське населення. Вони мають доступ до українських ЗМІ чи освіти, наприклад?

-На превеликий жаль, "Кримська Світлиця" (газета) з великими труднощами видається і фактично зникла, її дозволив знищити колишній міністр Культури – Нищук. Я взагалі вважаю його державним злодієм: усі подальші дії пов’язані з розкраданням українських цінностей і спадщини напряму пов’язані з його бездіяльністю. Те, що не вдалося зробити Росії у 2014 році, - завершувала українська влада: нічого не зроблено для онлайн освіти, адже діти хочуть  складати іспити в українських вишах і отримувати дипломи чи сертифікати українського зразка. Багато питань залишаються не вирішними саме через те, що  минуло шість років і за цей час не підготовлено жодного документа, який би регламентував, як втілити в життя захист культури українського народу на півострові.

-Як українцям за описаних вами умов вдається жити в Криму?

-Вся підтримка культури робиться лише за підтримки громади і громадських організацій і завдяки зусиллям тих небайдужих людей, які виїхали, але продовжують допомагати нам бути на своїй землі.

Зараз мене можуть звинувачувати, що я говорю проти урядовців щось не те, але ми провели три круглих столи і робочі зустрічі з участю директорів музеїв, чиї філіали на території Криму. Також на зустрічах були присутні науковці, які мають контролювати збереження археологічних розкопок на території Криму. І після цих розмов ми не маємо реєстру і оцінки ікон, які знаходяться в українських Церквах. Ми не маємо жодних результатів.

РОСІЙСЬКА ВЛАДА, ЗАЙШОВШИ В КРИМ, ЗРОБИЛА ОПЕРАЦІЮ "СКІФ"

-А як московська церква ставиться до вашої присутності у Криму, адже в Україні вони називають себе українцями?

-Не виляйте. Ми говоримо виключно про українську церкву , не треба нам московського. З московської церкви біжать, бо там Церква перетворюється на політкружок. Але на відміну від українців, росіяни подбали про свою культурну спадщину на території Криму.

-РФ дбає про культурну спадщину, дійсно?!

-Перше, що зробила російська влада, зайшовши в Крим – операцію "Скіф". Ця операція виконувалася МВС.

МВСівці зобов’язали надати усю інформацію про ікони та предмети, які мають історичне значення і знаходяться на території їхніх Церков для внесення цих даних у реєстри. Ці реєстри вони сформували відразу у 2014 році. Україна цього не зробила по цей день.

-А наші пам’ятки хоча б охороняються і як?

-Ми наймаємо зараз охоронну фірму. Це місцева фірма, але у договорі є умова про те, що до її відповідальності  належить збереження українських культурних пам’яток, якщо буде зафіксовано факт крадіжки або умисного знищення предметів, то саме ця фірма  нестиме відповідальність за ці дії.

-На охорону, як і на елементарні комунальні послуги потрібні кошти. Де ви їх знаходите зараз?

-Ми живемо на пожертвування. За шість років я отримав з материкової України допомогу один єдиний раз і той… від громадської організації. У судових процесах наші інтереси захищають адвокати за рахунок пожертв і внесків вірян Церкви.

Таке враження, що українські посадовці покинули усіх нас і ми залишилися одні, - Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який оголосив голодування 03

-Ви вірите, що ситуація може повернутися на вашу користь?

-Я вкотре приїхав у Київ задля вирішення нашого наболілого питання, але для того, щоб привернути увагу до проблеми, доводиться вдаватися до голодування і поодиноких акцій, тому питання складне, але надія має залишатися завжди у серці. Почуваюся я стомлено і виснажено, проте, шляху назад немає. Мій вибір - це Україна і наша Церква.

Євгенія Слівко, для Цензор.НЕТ

Источник: https://censor.net.ua/r3165976
 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх