EN|RU|UK
 Общество, Политика Украины
  6554  4

 Суди щодо вбивств на Майдані: "казні" на сцені, зброя у швидких, Пашинський, Парубій і Кожара


Автор: Валерія Бурлакова

У листопаді та на початку грудня Святошинський суд продовжував заслуховувати свідків сторони захисту – ексберкутівців, які переповідали почуті від колег чутки про Майдан. Численні запрошені до суду колишні правоохоронці здебільшого навіть не є очевидцями подій 20 лютого, вкотре підкреслило обвинувачення.

Також у Святошинському суді відбулися допити Сергія Пашинського, Андрія Парубія та Леоніда Кожари. Крім того, стало відомим ім’я одного з таємних свідків обвинувачення: проти "Беркуту" у цьому процесі раніше свідчив полковник СБУ Дмитро Каплунов, який 1 грудня загинув під час виконання службових обов’язків.

"ХОТІЛИ "КАЗНІТЬ" НА СЦЕНІ". 5 ЛИСТОПАДА. ДОПИТ ЗАСТУПНИКА КОМАНДИРА ВЗВОДУ, ЛЕЙТЕНАНТА МІЛІЦІЇ РУСЛАНА МАРЧУКА

Суди щодо вбивств на Майдані: казні на сцені, зброя у швидких, Пашинський, Парубій і Кожара 01

Перше цього місяця засідання у справі щодо вбивств на Євромайдані 20 лютого 2014 року розпочинається у Святошинському суді Києва 5 листопада. Суд дякує стороні обвинувачення за те, що прокурори під час тестів та оцінювання, яке вони зараз проходять, не шукають "штучних приводів" пропускати засідання, і одразу вирішує продовжити допити свідків захисту. Людей, яких викликають адвокати ексберкутівців, заслуховують у суді вже третій місяць поспіль.

За трибуну проходить Руслан Марчук – між іншим, обвинувачений у іншій справі Майдану. Він розповідає, що 18 лютого була запланована "мирна хода, все мало бути спокійно". Марчук цього дня прибув до ВР близько 6 ранку, і відтоді був у резерві. Лише ближче до 18 години вечора він у складі свого підрозділу за командою командира полку "Беркут" висунувся до готелю "Україна".

"Біля Верховної Ради було все більш-менш спокійно, а коли ми йшли до готелю "Україна", все було попалено, були попалені автівки", - каже ексміліціонер, пригадуючи також розбиту бруківку, спалені магазини. Учасників акцій протесту по дорозі до готелю Марчук, за його словами, не бачив.

Міліціонери зупинилися на парковці "України", пізніше – спустилися на Хрещатик. Марчук пригадує, що там був водомет, що з барикад у правоохоронців "кидалися палками", також летіли пляшки з запалювальною сумішшю і салюти. Особливих позначок на шоломах інших міліціонерів – позначок, які дозволяли відрізняти підрозділи і про які неодноразово розповідали інші свідки, командир взводу не бачив. Близько 23:00-23:30 він зазнав тілесне ушкодження: "У нас постійно то хтось горів, то хтось падав від удару. Мені влучив у голову камінь. У шолом. Мене крутануло, я почав підійматися, і мені ще один камінь попадає у голову – я одразу непритомнію. Думаю, лопнув шолом, і другий камінь мене оглушив".

Марчук отямився, коли його вже тягнули за барикади – на бік мітингувальників. Потім, каже він, його били. Також, пригадує Марчук, він чув, що його нібито "хотіли "казніть" на сцені" - але чомусь замість цього швидка відвезла його до Жовтневої лікарні, де йому надали медичну допомогу.

Також Руслан Марчук вирішує поділитися інформацією про те, що на Майдан нібито завозили зброю машинами швидкої допомоги. Знає він це "з розмови своїх колег", але "не бачив конкретно".

7 ЛИСТОПАДА. НЕВДАЛИЙ ДОПИТ ПАШИНСЬКОГО

На 7 листопада запланований допит Сергія Пашинського. Але ДБР інформує Святошинський суд, що доставити свідка на засідання не зможе, тому що "життю та здоров’ю Пашинського загрожує небезпека". Натомість представники бюро надають дозвіл на допит Пашинського у режимі відеоконференції з ІТТ. У час, коли відеоконференція вже має розпочатися, з ІТТ повідомляють, що її проведення наразі неможливе через технічні причини. Допитати Пашинського суд вирішує в інший день, попередньо запланувавши це на 21 листопада.

Інших свідків у залі суду немає, тому присутні близько години приділяють перегляду відео з 20 лютого, а потім розходяться.

"НАПЕВНО, ЛЮДЯМ НАБРИДЛО ВСЕ". 12 ЛИСТОПАДА. ДОПИТ ОЛЕКСАНДРА ДОБРОВОЛЬСЬКОГО З ПОЛТАВСЬКОГО "БЕРКУТУ"

"Будь ласка, проходьте за трибуночку", - запрошує ексберкутівця Добровольського суддя, одночасно зауважуючи, що цей свідок не був включений у попередній список захисту. Це ще один поранений на Майдані міліціонер.

18 лютого Добровольський був поруч із Адміністрацією Президента. Потім, після обіду, його рота передислокувалася ближче до Інститутської. Коли "вже було темно", міліціонери отримали команду спуститися "трошки нижче". Спочатку беркутівці стояли за спинами бійців ВВ, пізніше замінили "якийсь підрозділ" та вийшли на першу лінію. Зміни тоді тривали приблизно по дві години.

19 лютого свідок не пам’ятає "активних дій зі сторони мітингуючих". Його підрозділ і далі чергував по дві години.

"20 числа десь в районі 6 ранку була команда переміститися у бік вулиці Хрещатик", - розповідає Добровольський. Його підрозділ тоді висунувся до "Сбербанку". Години за півтори після цього, за оцінкою Добровольського, "зі сторони мітингуючих почалися активні дії в сторону міліціонерів: кидалися "коктейлі Молотова", кидалося каміння, палили шини, у нашу сторону дим…" Також Добровольський чув "на звук", що "лунали постріли у бік працівників міліції". О 8 ранку рота отримала команду відходити з Хрещатика на вулицю Грушевського. На яку саме відстань вони відійшли міліціонер сказати не може. Вже там приблизно о 8:15 свідок отримав наскрізне вогнепальне поранення у плече, після чого його повезли у поліклінику МВС. Лікарі поставили дренаж, перев’язали бійця та відпустили.

Хто у нього стріляв, міліціонер не бачив. Відповідаючи на запитання, чи перебував він у момент поранення у перших лавах "Беркуту", або ж перед ним були ще правоохоронці, він зауважує: "Кілька чоловік було".

Осіб з автоматами – ані з боку протестувальників, ані з боку правоохоронців - Добровольський не бачив. Зате бачив БТР.

- Чи бачили ви такий факт тарана БТРом барикади на вулиці Хрещатик?

- БТР я пам’ятаю, я пам’ятаю, що він їздив… але щоб він там щось розбивав…

Про спецроту "Беркуту" Добровольський знає лише "що вона існувала". "Ми просто знали, що вони є", - підкреслює свідок.

-… Чому таке активне протистояння (було, - Ред.) з боку активістів? Чому відбувалися сутички активного характеру, для себе ви зробили висновки? – продовжує прокурор. - Чому люди так протестували?

-Напевно, їм набридло все, - Добровольський здивовано підіймає брови. Потім - розводить руками.

Зненацька він пригадує, що інколи протестувальники розмовляли з ним, пропонували йому чай – але було це ще до 18 лютого.

Наприкінці засідання представники захисту та обвинувачення сперечаються щодо можливості запрошення нових свідків захисту – тепер із запорізького "Беркуту". "Сторона захисту додає додаткових свідків. Ці особи ніякого стосунку до 20 лютого не мають. І відповідним чином додавати свідків, які не можуть повідомити про 20 число, – це, напевно, вже зловживання своїм правом. На початку, коли ми зазначали своїх свідків – ми зазначали саме очевидців подій 20 лютого, які перебували поруч із пораненими і загиблими. І частково ви відмовили нам у допиті цих осіб, які були на Інститутській 20 лютого 2014 року, які бачили обставини щодо застосування вогнепальної зброї…" - наголошують представники прокуратури.

У запрошенні свідків додатково до вже запланованих суд, зрештою, відмовляє. "Учасники цих подій – це тисячі… Десятки, сотні тисяч людей", - каже суддя, додаючи, що запросити на засідання всіх неможливо.

"ГРАНАТ НЕ БАЧИВ". 14 ЛИСТОПАДА. ДОПИТ ВАСИЛЯ ВОВКА, СЕРЖАНТА З 1 ОПЕРАТИВНОЇ РОТИ КИЇВСЬКОГО "БЕРКУТУ"

Суди щодо вбивств на Майдані: казні на сцені, зброя у швидких, Пашинський, Парубій і Кожара 02

Свою розповідь Василь Вовк традиційно розпочинає з ранку 18 лютого. Того дня він стояв у резерві в районі Верховної Ради, потім за командою його підрозділ висунувся "ближче до Інститутської, до готелю "Україна". Пізніше вони замінили бійців, які стояли нижче, після чого Вовк дістав наскрізне вогнепальне поранення у плече. Він доповів про це командирові та самостійно пішов до швидкої, де йому надали першу медичну допомогу. Тоді Вовк прийняв рішення не їхати до лікарні: "Не таке серйозне поранення, як я тоді думав". Замість цього він залишився на Майдані щоб, за його словами, допомогти іншим постраждалим бійцям. Скільки таких було, Вовк точно сказати не може – "десь десять".

БТР на Інститутській Василь Вовк не помічав. Інформацію про поранених активістів до нього не доводили. Зброї у працівників міліції він не бачив. Так само він не бачив мітингуючих зі зброєю "на самих барикадах", а далі – йому "не було видно" (Вовк зауважує, що про наявність зброї у мітингуючих його попереджали командири).

-Гранати були у працівників міліції?

-Ні.

-Факти їх застосування?

-Не бачив.

Він, щоправда, бачив, як світлошумові гранати вибухали – відбувалося це, як здавалося ексберкутівцю, "і за нами, і збоку нас, і над нами". Але шкоди ті вибухи йому не завдавали – зокрема, не погіршували його слух.

-А за барикадами, перед барикадами (чи вибухали гранати, - Ред.)?

-Не пам’ятаю. Не бачив.

19 ЛИСТОПАДА

Суддя розповідає про подальші плани суду: закінчити допити свідків сторони захисту (відведений на них час закінчується, однак, можливо їх доведеться продовжити на місяць), потім – перейти до дебатів. Після цього прийде і час оголошення вироку.

Вирішивши робочі питання, присутні переходять до вивчення відео з Революції Гідності. Допитів цього дня немає.

"ВИ НЕ РОЗУМІЄТЕ ПРИРОДУ МАЙДАНУ". 21 ЛИСТОПАДА. ДОПИТИ СЕРГІЯ ПАШИНСЬКОГО ТА АНДРІЯ ПАРУБІЯ

21 листопада – у день, на який було перенесено допит Сергія Пашинського – у Святошинському районному суді як ніколи багато журналістів. Цього разу технічних причин відкласти трансляцію з ІТТ не знайшли, і у ефірі швидко з’являються Сергій Пашинський та його адвокат.

Суди щодо вбивств на Майдані: казні на сцені, зброя у швидких, Пашинський, Парубій і Кожара 03

Пашинський розповідає, що "Свобода", "Батьківщина" та "Удар" на Майдані фінансували хіба що "функціонування сцени", оплачуючи її оренду, купівлю дизельного палива для генератора і так далі. "Говорити, що хтось фінансував Майдан – вибачте мене, це російські провокації. Сотні тисяч людей були на Майдані і бачили, як це відбувається. Люди з усієї України привозили продукти, дрова купували…", - відповідає Пашинський на запитання адвокатів ексберкутівців.

Також свідок розповідає, що особисто він з керівництвом МВС під час Майдану, зокрема 20 лютого,  "взагалі не контактував". Натомість після 21 лютого хтось дав його мобільний телефон силовикам, після чого йому почали дзвонити працівники "Беркуту": "… їм сказали, що я виведу їх на місце постійної дислокації. І дійсно, щоб не допустити насильства, щоб не допустити кровопролиття, я зі своїми колегами організував це. І, підкреслюю, ми за півдоби, попри все, вивели підрозділи "Беркута".

Адвокати обвинувачених ставлять Пашинському питання на кшталт того, чому політичні сили не виконували рішення судів щодо заборони масових акцій у центрі столиці у листопаді-лютому 2013-2014 років, на що Пашинський відповідає, що справедливого суду за часів Януковича не було. Незабаром лунає запитання про те, хто був "старшим на Майдані" станом на ранок 20 лютого. "На Майдані ніколи не було старших, відповідальних, "смотрящіх", - відрізає Пашинський.

Також захист ексберкутівців цікавиться помповою рушницею свідка – і той розповідає, що возив її у багажнику, жодного разу під час подій на Майдані не діставав, і не може сказати якого калібру була рушниця. Набої ж до неї були "скоріше за все гумові".

Адвокат обвинувачених:…З якою метою у майданівців 18 (лютого. - Ред.) ввечері з’явилася вогнепальна зброя? Про це ви повідомляли під час досудового розслідування.

Пашинський: Процитуйте мені, будь ласка, питання прокурора і мою відповідь.

Адвокат: Я вам зацитую, коли в мене буде право перехресного допиту. До цього питання ми повернемося. Наступне питання до вас – скажіть, будь ласка, як ви можете пояснити той факт, що після подій Майдану, після 21 лютого 2014 року, абсолютна більшість так званих лідерів Майдану зайняли ключові посади у країні? Як ви можете це пояснити?

Суддя: Суд знімає це питання, оскільки воно не стосується даного провадження.

Адвокат: …що вам відомо про факти завезення вогнепальної зброї швидкими медичними допомогами на Майдан? Що вам про це відомо?

Пашинський: Мені про це нічого не відомо, більше того – я глибоко переконаний, що це брехня і провокація ФСБ.

(…)

Адвокат: Наскільки ви добре контролювали Майдан станом на 20 лютого?

Пашинський: Майдан ніхто не контролював. Ви не розумієте природу Майдану.

Адвокат: (…) Чи брали участь у подіях 18-20 лютого з боку учасників акцій протесту формування, які не підпорядковувалися Штабу Майдану та іншим керівним структурам, і чи були серед тих, що не підпорядковувалися, 23 сотня Правого сектору чи інших якихось формувань?

Пашинський: (…) Штабу взагалі ніхто не підпорядковувався. Штаб виконував адміністративно-розпорядчі функції.

Адвокат: Були такі формування, що Парубію не підкорялися, не входили в його сферу підпорядкування?

Пашинський: Та які формування? Були тисячі людей, які не вважали, що вони комусь підпорядковуються.

Після перерви у суді розпочинається допит Андрія Парубія. Згадуючи про Мирний наступ, він розповідає про помаранчеві будівельні каски, які "захищали тільки від першого удару", про те, що деякі учасники протестів "можливо" мали при собі палиці. Пляшок із запальною сумішшю Парубій, за його словами, не бачив.

"Після того, як правоохоронні органи відійшли від Майдану, я дав по Самообороні загальний наказ відновити периметр, повернутися на наші першочергові позиції", - каже Парубій, уточнюючи, що повернутися планувалося у тому числі і на позиції до готелю "Україна". Тоді ж, пригадує він, чинний підрозділ СБУ зголосився допомогти виявити, чи є снайпери у готелі "Україна". Цей момент Парубій називає "непростим", оскільки люди ще негативно сприймали правоохоронців, однак він особисто вважав, що піти на цей крок необхідно: оскільки у кімнатах готелю ще могли бути докази того, що з них велася стрільба по Майдану. "Тоді я фактично особисто вийшов за периметр Майдану. Ми зустрілися з тим підрозділом, який приїхав на броньованому автомобілі СБУ. Я їх особисто провів до входу у готель "Україна", і я їм дав у допомогу двох активістів, щоб вони могли пройтися по усіх поверхах. У результаті перевірки вони сказали, що снайперів у готелі немає…"

Також Парубій припускає, що якби Янукович не втік, на Майдан виїхали би танки – у тому числі і російські: "…звичайно, ми розглядали варіант, коли у Києві танками давитимуть протест –піднімати протести у регіонах. І ми розглядали, що російський спецназ, і навіть російська техніка може знаходитися у Києві і може безпосередньо давити майданівців. Так, ми розглядали, що якщо нас подавлять у Києві – ми нікуди не поїдемо. Ми будемо у регіонах піднімати протест. Ми не збиралися здаватися у будь-якому випадку, навіть якби тоді вони пішли танками. Навіть якби вони вбивали тисячі людей – ми би боролись".

Суди щодо вбивств на Майдані: казні на сцені, зброя у швидких, Пашинський, Парубій і Кожара 04

"ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИКИ, ПРЯМО В ОБЛИЧЧЯ ПОСМІХАЮЧИСЬ, КАЖУТЬ: "НІ". 3 ГРУДНЯ. ДОПИТИ ЕКСМІНІСТРА ЛЕОНІДА КОЖАРИ ТА ВОДІЯ ВОДОМЕТУ ОЛЕКСАНДРА ПОЛІНО

3 грудня як свідок захисту з’являється у Святошинському суді колишній регіонал Леонід Кожара, який до 23 лютого 2014 року займав посаду Міністра закордонних справ України.

Кожара розповідає про інтереси Америки в Україні, іноземний тиск на владу і про те, що "аргументи уряду України не сприймалися". "Ми майже щодня інформували іноземні посольства", - підкреслює він. Далі Леонід Кожара розписує, про що саме інформувалися закордонні дипломати: що "демонстрація у центрі Києва втратила мирний характер, на Майдан поступає зброя, відбуваються парамілітарні навчання, Майдан стає організований за військовим принципом, поділений на підрозділи". Іноземні представники, незважаючи на позицію МВС, "говорили про те, що відбувається мирний протест громадян".

"… Я наводжу свої аргументи, а іноземні представники, прямо в обличчя посміхаючись, кажуть: "Ні. Відбувається мирна акція", - додає ексміністр. Також він висловлює думку, що Україна не була готова до підписання угоди про асоціацію.

Очевидцем подій, зокрема, 18 лютого Кожара не був – мав зустрічі з іноземними делегаціями, і лише дещо бачив "з вікна машини", коли їхав центром столиці.

"Ви знаєте, наростала агресія у інформаційному просторі. Наші аргументи не були почуті абсолютно. І у мене складається враження, що їх ніхто не хотів чути. Якась система запустилася вже. Вона почала працювати. Набагато більша і потужніша, ніж уряд України", - резюмує експосадовець наприкінці допиту.

Після перерви у залі суду з’являється ще один свідок. Це Олександр Поліно, водій спеціального автомобілю "Торнадо" на базі КРАЗ – простіше кажучи, водомета. 18 лютого він перебував на Грушевського, де автомобіль нібито чергував як пожежний. Пізніше Поліно отримав наказ висунутися на вулицю Інститутську. "Там все горіло, машини горіли", - пригадує водій. На Інститутській він зупинився біля готелю, і там "виконував несення служби стосовно охорони громадського порядку". В екіпажі машини було троє – він, оператор і командир автомобіля.

У ніч з 18 на 19 лютого машина спустилася ближче до перехрестя із Хрещатиком. "Після чого ми там цілу ніч стояли як преграда для військовослужбовців, які ховалися за машиною. Нас цілу ніч обстрілювали, палили", - каже ексміліціонер. За його словами, кабіна з боку водія була у "пробоїнах" від вогнепальної зброї, але автомобіль був броньований.

19 лютого автомобіль, за словами водія, цілий день стояв біля готелю, і все було відносно спокійно. А 20 лютого КРАЗ знову висунувся ближче до Хрещатика – але ненадовго. "Почався відступ військ… або правоохоронних органів… Це було 20-го годині, напевно, о 8 ранку. Я побачив як з лівого боку від мене, якщо дивитися вниз на Хрещатик, відходив "Беркут". Потім побачив, що почали виносити поранених. Деяких я навіть бачив, що тягли за бронежилет. І після цього ми заднім ходом почали виїжджати з вулиці. Виїхали до метро Хрещатик, там розвернулися і поїхали до Міністерства внутрішніх справ".

Водомет застосовувався проти людей, свідчить Поліно, зокрема і під час відступу 20 лютого: "… бо вони були всі агресивно налаштовані".

10 грудня

10 грудня мав би відбутися допит Валентина Наливайченка, однак, за словами судді, це стало неможливим у зв’язку з його станом здоров’я.

Також суддя повідомив, що один з раніше допитаних таємних свідків з боку обвинувачення, ім’я якого раніше не називалося, тепер може бути названий: це Герой України (посмертно) Каплунов Дмитро. 1 грудня під час бойового зіткнення полковник ЦСО СБУ зазнав поранень, несумісних з життям. Тіло передали родині лише за тиждень.

У зв’язку з тим, що допитів свідків цього дня немає, суд вирішує перейти до дослідження матеріалів справи – тобто, до перегляду відео.

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ

Источник: https://censor.net.ua/r3164784
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх