EN|RU|UK
  190  1

 „ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ” ГЕНПРОКУРОВІВСЬКОГО ЗВІТУ!

Скільки потрібно часу генпрокурору, щоб вийти до журналістів та відзвітувати? Тепер це вже не загадка. З моменту призначення головним керуючим генеральної прокуратури Олександра Медведька і до сьогодні минуло вже 10 місяців. Це навіть чимось схоже на переношену дитину, яка чекала свого виходу в люди... І в день її народження журналістам повідомили про різноманітні „пелюшки” – кримінальні справи, які були відкриті, розслідувалися та врешті решт або закривались, або і досі чекають на свій „хеппі енд”.

Цей своєрідний „день народження” розпочався не феєрверками. Генпрокурор разом із журналістами вшанував пам’ять вбитих і загиблих в авіа- та автокатастрофах хвилиною мовчання, яка тривала близько 15 секунд.

Олександр Медведько зізнався, що ця довгоочікувана зустріч мала відбутися ще у понеділок, але про те, чому все перенесли на пятницю – не сказав.

Разом із тим, встиг назвати заяву Юрія Луценка „про вбивство нардепа В’ячеслава Чорновола” – непрофесійною.

А далі повалилися на голови ЗМІ „цифрові пелюшки” за звітний період:

по-перше про те, що на 17%, порівняно із минулим роком зменшилась кількість кримінальних злочинів. Але криміногенна ситуація і досі залишає бажати кращого;

по-друге, про кількість навмисних вбивств окремо по регіонах і те, скільки з них не розкрили; автошляхи стали жорстокішими, адже кількість загиблих „під колесами” та „на колесах” стала більшою на 35% аніж торік;

по-третє, оголосив про багаточисельні перевірки держорганів і служб, які мають відношення до безпеки на авто- та аерошляхах, про перевірки з виконання бюджетних програм у кількох міністерствах, „сканування” програм щодо усиновлення дітей іноземцями...

Коли „цифровий звіт„ став історією, мова пішла про головні „пелюшки” сьогодення.

 

„Діоксинова вечеря”

Олександр Медведько  повідомив журналістам, що 2004 року, тодішнього кандидата в президента Віктора Ющенка, отруїли не простим діоксином, а досить високого ступеня синтезу, який можуть виготовити тільки висококваліфіковані фахівці в ультрасучасних лабораторіях. Такого роду діоксин виготовляють в обмеженій кількості на підприємствах США, Великобританії, Росії.

Зараз придбано російський та американський діоксин, аби за допомогою експертизи визначити, якого виробництва та «отрутна родзинка», яка потрапила в організм президента під час трапези із тодішнім головою Служби безпеки України Ігорем Смєшком та одним із його заступників Володимиром Сацюком...

" Залишилося тільки довести, хто отруїв. Генпрокуратура займається цим спільно з СБУ", - сказав генпрокурор. За його словами, встановлено, що отруєння відбулося "швидше за все 5 вересня 2004 року". З урахуванням того, що просування, модернізація державних справ схожа на галоп черепахи, то не розкрита до сьогодні справа з отруєнням Президента – звичайні квіточки.

„Журналісти і Пукач”

Взагалі керівник служби зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач став тією людиною, якій Медведько приділив чимало часу під час „дебютного звіту”.

Зокрема говорив і про те, де та коли зафіксували сліди „невловимого”. Голова генпрокуратури повідомив, що після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, Пукач намагався виїхати до Індії. Його закордонний паспорт у результаті слідчих дій «виплив» у квартирі керівника одного з добродійних фондів.

"Встановлено, що вже в 2003 році один з колишніх керівників МВС Пукач, усвідомлюючи невідворотність залучення до кримінальної відповідальності за фактом умисного вбивства Гонгадзе, через своїх знайомих працівників міліції намагався вирішити питання оформлення візи для можливого виїзду з України до Індії", - сказав він.

Окрім того генпрокурор повідомив, що його співробітники виявили ряд закордонних паспортів та паспорт громадянина України на прізвище Пукач та інших осіб.

Утім, ім’я журналіста Георгія Гонгадзе не одне у ряді «подвигів»  керівника служби зовнішнього спостереження МВС.

Напад на журналіста Подольского не залишився не поміченим і в ході розслідування справи Гонгадзе була відкрита ще одна кримінальна «пелюшка». Слідство встановило, що за Подольським ще у травні-червні 2000 року слідкували. Хто б ви думали організував і брав безпосередню участь у спостереженні? Все той самий Пукач.

Наразі справа Гонгадзе складається зі 110 томів. Проведено 80 експертиз, з яких 30 фоноскопічних  і більше половини з них не завершено, а також допитано більше півтори тисячі осіб.

Але це все одно суті справи не змінює: виконавці на лаві підсудних, а організатори та замовники десь мандрують… можливо у пошуках нової журналістської жертви…

„Справа Чорновола”

Того ж дня генпрокурор зупинився і на справі народного депутата Вячеслава Чорновола, спростувавши версію про причетність до його загибелі  керівників Росії.

Один зі свідків по цій справі, дав «дещо фантастичні» свідчення про можливу причетність до справи окремих керівників Росії, які не підтверджуються.

За словами Олександра Медведька, міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, коли говорив про факти, що є у нього, про те, що ДТП, в якому загинув В.Чорновіл, було вбивством, посилався на свідчення саме цієї особи. "Я подзвонив Юрію Віталійовичу, просив надати матеріали. Він сказав, що йдеться про протокол допиту одного зі свідків, який є в матеріалах справи.

Генпрокурор повідомив, що ця інформація не підтверджується свідченнями інших свідків. Крім того, „свідок” Луценка сам притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, був осуджений за шахрайство, навіть знаходився в міжнародному розшуку.

При цьому генеральний прокурор зазначив, що подібні до Луценкових заяви не варто робити до закінчення слідства.

Увечері 7 вересня очільник української міліції Юрій Луценко у прямому ефірі телеканалу «1+1» все ж відстояв свою точку зору. 

Вячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі в березні 1999 року. За офіційною версією МВС, він загинув в результаті випадкового ДТП під Києвом: автомобіль В.Чорновіла врізався в "КАМАЗ" з причепом, який розгортався на дорозі.

Соратники В.Чорновіла вважають його загибель політичним вбивством.

Президент України Віктор Ющенко в серпні 2006 року ініціював проведення додаткового розслідування обставин загибелі видатного державного і громадського діяча В.Чорновіла.

„Самогубство Кравченка”

Окрім чималої кількості судово-медичних експертиз, які вже були проведені, генпрокуратура вирішила провести ще ряд, серед  якого і посмертну психіатричну експертизу екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченко.

Олександр Медведько повідомив, що також були узяті на додаткову експертизу проби крові Ю.Кравченко. Як результат – було виявлено хімічну речовину "фенобарбітал", який входить до складу ліків, які приймають при порушеннях серцево-судинної системи.

В той же час проведені експертизи щодо наявності крові на тілі Ю.Кравченко і на місці його загибелі. За висновками експертів, сказав генпрокурор, ці краплі крові з'явилися там відразу після загибелі екс-міністра в результаті пострілів з пістолета.

Були допитані співробітники слідчих органів, які знаходилися на місці події, свідки, лікарі. А 11 серпня Генпрокуратура допитала як свідка міністра внутрішніх справ України Юрія Луценко, який в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня" біля півроку тому сказав, що йому нібито щось відомо про загибель Ю.Кравченко. Але як виявилося, на допиті Юрій Луценко повідомив, що нічого нового не знає.

Ю.Кравченко був знайдений мертвим вранці 4 березня 2005 року на дачі під Києвом. 4 березня він був викликаний на допит в Генпрокуратуру в рамках розслідування справи Георгія Гонгадзе.

«Автомати» проти телекамер”

Життя цікава річ: доки зброю у руки не візьмеш – вона не вистрелить. Така ж ситуація із стосунками журналістів та нардепів.

... 12 липня 2006 року група людей з Партії регіонів, серед яких був депутат Олег Калашников, перешкодила роботі телевізійної групи СТБ під стінами Верховної Ради України. Вони силою відібрали касету у знімальної групи СТБ, журналісти були побиті. 14 липня прокуратура Печерського району міста Києва порушила кримінальну справу за фактом перешкоджання законній професійної діяльності журналітів.

Генеральний прокурор України Олександр Медведько не виключає, що в результаті цього інциденту  народний депутат від Партії регіонів Олег Калашников може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Звісно, якщо для цього будуть підстави.

За словами генпрокурора, в рамках розслідування, вже проведені певні слідчі дії: допитані члени знімальної групи СТБ, а також призначена експертиза відеокамери журналістів. Крім того, слідчі Генпрокуратури направили в МВС запит щодо оцінки правомірності дій або бездіяльності співробітників міліції, які були присутні під час нападу на медійників.

„Авіагоре”

Після вбивств, автокатастроф та самогубств керманич Генпрокуратури заговорив про справи небесні. А саме про падіння у жовтні 2004 року над Чорним морем літака Тель-Авів – Новосибірськ, про трагедію на Скнилівському аеродромі та про літак ТУ-154, який впав неподалік від Донецька 22 серпня.

Що до останньої, Олександр Медведько заявив, за попередніми висновками, причиною авіакатастрофи стали погодні умови і неправильні дії екіпажу літака.

За його словами, екіпаж не врахував, що висота грозового фронту була не менше 15 км, що не характерно для середніх широт. Медведько розповів, що знаходячись на максимально допустимій для такого типу літака висоті, лайнер потрапив в зону високої турбулентності, яка виникла в результаті зіткнення двох повітряних фронтів. Внаслідок цього й відбувся швидкий викид літака на висоту більше 12 тисяч метрів з одночасною відмовою двох двигунів.

«Після цього літак втратив керованість і увійшов, в так званий, плоский штопор, що призвело до його неконтрольованого падіння, яке тривало 4 хвилин».

Генпрокурор також згадав і  про те, наскільки швидко були зроблені всі необхідні первинні дії по розслідуванню катастрофи: у найкоротші строки був якісно проведений огляд місця події, вилучені всі необхідні предмети і документи для дослідження. Лишився свого телефону і той, хто встиг записати падіння літака на свій мобільний. А документація з диспетчерської служби харківського аеропорту, в результаті чого були висунуті версії про падіня літака. Здавалось, що от-от і прозвучить фраза: «А взагалі, ми – молодці!»…

... Як повідомлялося, літак Ту-154 "Пулковських авіаліній", що виконував рейс Анапа - Санкт-Петербург, розбився в 45 км на північ від Донецька. Загинули що все знаходилися на його борту 160 пасажирів і 10 членів екіпажу.

„Щорічний Новобогданівський „салют”

Так вже склалося, що весняно-літній період для мешканців селища Новобогданівка, нічого хорошого в останні роки не приносив. „Урожай” снарядів, який є у цій місцині, починаючи з 2004 року почав само ліквідовуватися. На той час на військових складах, які знаходяться за  2 км від селища, зберігалося майже 92 тонни боєприпасів.

... 6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, в результаті надзвичайної події 5 людей загинуло і 4 постраждали, 81 особа була госпіталізована. Повністю пожежу вдалося згасити лише до 19 травня 2004 року.

Відгриміло в  2004-му , а тільки зараз почався судовий розгляд по цій справі. Адже після направленні справи до суду, 5 осіб, які були притягнені до відповідальності, тривалий час знайомились з матеріалами справи.

Після „вибухового салюту” 2005, на складах та обабіч них, новобогданівці ще мали неабиякий спадок боєприпасів - понад 60 тис. одиниць реактивних снарядів.

... 23 липня 2005 року надзвичайна ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками: пожежу з подальшою детонацією артснарядів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за 3,5 години: за даними Запорізького теруправління МНС, вибухи снарядів, що почалися о 17.20, припинилися лише о 20.54. В результаті надзвичайної події 69-річна мешканка Новобогданівки одержала осколкові поранення і була госпіталізована до центральної лікарні Мелітопольського району. Ще одна мешканка Новобогданівки, що знаходилася на момент початку вибухів у місцевій лікарні, померла під час транспортування до іншої лікувальної установи. Зазнали порань понад четверо саперів.

Але, на відміну від попереднього року, справа про „новобогданівську пасивну війну” була закрита того ж року.

Ймовірно літа-2006 жителі Новобогданівки чекали  з острахом.

... 19 серпня 2006 о 14.15 знову стався серйозний вибух. Горіло близько трьох гектарів території складу. Евакуйовано 1,5 тис. місцевих жителів, 4 тис. осіб поміщено в укриття.

Генеральний прокурор Олександр Медведько повідомив, що в результаті цьогорічного вибуху постраждало 11 людей. Окрім того у бюджетній кишені зявилася нова дірка – було завдано до 600. тисяч грн. збитків.

Були проведені вибухотехнічна, пожежотехнічна експертизи і допитані усі, хто мав стосунок до цієї події. Справа і досі не доведена до свого логічного завершення.

Тож, кінець кінцем виходить, що зараз дві „вибухові пелюшки” знаходяться у розгорнутому вигляді.

На тому розглядання та усілякі розповіді про голосні „пелюшки” закінчились. Як то кажуть: „Окончен праздник, погасли свечи...”

Источник: (Юлія Керманич для "Цензор.НЕТ")
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх