EN|RU|UK
 Киевские новости
  2297  3

 Дмитро Гурін: "Дата київських виборів не обговорюється"


Автор: Тетяна Ніколаєнко

Ще місяць тому багато хто чекав на грудень виборів у Києві. Соціологи міряли рейтинги кандидатів, а сірі кардинали міст намагалися домовитись із гравцями.

Але несподівано процес став на стоп. Так само, як і зміни в законодавство щодо розподілу влади в Києві. На початку жовтня Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт Олександра Ткаченка, але далі цього справа не пішла. В законопроєкт запропонували понад 1000 правок.

Як бачить законопроєкт і як він має змінити Київ Цензор.НЕТ розповів один з його авторів - Дмитро Гурін.

А також про те, чи змінить цей законопроєкт долю Протасового Яру і чи зупинить вирубку лісосмуг під забудову, який стосунок до депутата має забудовник Андрій Вавриш і чи лобіюють "слуги народу" інтереси забудовників.

- Ви не уявляєте, як рівні тротуари підвищують зацікавленість у законопроєкті. Приходиш до будь-якого міністра і питаєш: "Хочете рівні тротуари?" Всі включаються.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 01

- Цікаво, але що в законі нам гарантує рівні тротуари?

- Тротуари - результат. Законами змінюють принципи.

Для нас в законопроєкті є три ключові слова. В пострадянському травмованому суспільстві вони звучать абстрактно, а мають звучати конкретно.

Перше слово – "місто". Якщо ви знаєте, у нас в законодавстві використовують термін "населений пункт". Терміна "Місто" немає.

Друге слово – "влада". Зараз для мешканців влада — це "хто". Але "влада" – це power, сила, наша можливість щось робити. Наша влада над містом — це "як"

Третє слово – "свобода". Місто, як простір самореалізації для нас.

І так само свобода самого міста — ми повертаємо місту всі права самоврядування, які є у інших міст України. Досі конституційні права Києва на особливості самоврядування та виконавчої влади використовувались для того, щоб узурпувати владу і бюджет міста.

- Ви кажете про узурпацію влади. Я прочитала ваш законопроєкт, ним права КМДА передаються київському магістрату…

- Так, всі виконавчі повноваження.

- Тоді єдина перепона у тому, чи буде мер і голова КМДА двома різними людьми, чи однією.

- Сьогодні голова Київської міської державної адміністрації [КМДА], якого призначає Президент, має виконавчі повноваження, умовно підписує документи про реконструкцію чи ремонт. Ми їх забираємо і передаємо місту.

Голова КМДА залишається координувати національні програми і має повноваження адміністративного нагляду. Голова КМДА – президентська гілка, окрема, з окремими повноваженнями. Чому ми повинні мати конфлікт? У голови КМДА свої національні повноваження, у міста свої міські.

- Знаєте, спочатку казали, що мер через цей закон буде безправним, але у вас виходить, що виконавчі повноваження ви залишаєте меру. Так навіщо глава КМДА, поясніть це для тих, хто не читав законопроєкт.

- Ми маємо позицію голови держадміністрації в Конституції. Повноваження наглядові і координаційні. Позиція зникне разом з великою реформою адмініністративно-територіального устрою у всій країні.

-Я почав говорити про три головні слова. Місто, влада, свобода. Чому я про це говорю?

Ми приймаємо як основоположні для міста документи – дві резолюції Генасамблеї ООН і Європейську хартію місцевого самоврядування. Одна з резолюцій – Порядок денний сталого розвитку ООН до 2030 року, 30 вересня вона була визначена Указом президента як основоположний документ для принципів розвитку країни, орієнтир для нормотворчості. Для країни це крок в цивілізацію, який майже ніхто не помітив. Друга резолюція — Нова програма ООН розвитку міст - Habitat III, принципи за якими розвиваються міста світу.

У проєкті закону про столицю вписано, що ці документи є джерелом принципів. Вони не про дороги чи тротуари, а про те, що місто — це люди, це простір для прояву наших свобод і самореалізації. Тому для мене ключові питання – це влада в місті і свобода в місті. І наше рішення— віддати максимум влади людям. Місто має стати простором прямої демократії.

- Це все дуже красиво звучить, але є ваші СМС, які потрапили в ЗМІ, де ви кажете що законопроєкт – це LOL і пекло.

- Перепрошую, "суцільний LOL" – було не про законопроєкт. Це про те, що ми з Ганною Бондар проголосували навіщось, я не знаю, що з нами сталось, скажімо, помилились, за скорочену процедуру розгляду законопроєкту. І наші голоси стали вирішальними. І тут ми взялись за голову, бо ми хочемо, щоб про міста говорили в тому числі з трибуни Верховної Ради. Так що не плутайте, будь ласка, "40 сторінок сатанізму" з "суцільним LOL", зовсім різні речі.

- Але там є ще слова про 40 сторінок пекла.

- Коли я брав участь у просуванні медичної реформи, був момент, коли ми говорили про катастрофічні витрати домогосподарств, про фінансову стабільність, про ВВП, про надмірні втрати людського капіталу, а нам у відповідь казали, що ми сатаністи. Тобто ми з радикальною реформою, а нам, що ми сатаністи. З цього виник внутрішній жарт.

Можна радіти жартам, але краще читати текст законопроєкту і ті зміни, які він несе.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 02

- Для читачів, які знову ж не читали, скажіть, які радикальні речі там прописані? Крім повернення з небуття райрад.

- Повернення райрад – не радикальна річ, а повернення здорового глузду в місто.

Зміни більш системні, ми змінюємо умови середовища міста, принципи всіх процесів.

Ми переходимо на принцип прозорості. Запроваджуємо загальноміську електронну канцелярію, в якій кожен документ міста, району, рад, виконавчих органів, комунальних підприємств, суб’єктів публічного права які пов’язані з публічними грошима - будь-який документ з першої хвилини, коли його ухвалено, реєструється в канцелярії в машиночитному вигляді - як текст, а не як скан.

Наступне – приймаємо принципи партисипації, залучення мешканців до ухвалення рішень. У всьому світі це цілий набір інструментів та форматів прямої демократії: публічні обговорення, сіті-холи, громадські панелі.

Жодне рішення в місті не може ухвалюватись без урахування думок тих, кого воно стосується.

- От цей механізм зможе якось вирішити проблему, скажімо, забудови Протасового Яру?

- Стосовно Протасового Яру. Давайте я розкажу, як у нас, а потім, як у місті здорової людини. Є інвестор, якому сподобався якийсь шматок землі. Він приходить у раду, його обілечують депутати – скільки там треба, більшість від кворуму 61 голос – і він отримує дозвіл. Одного дня ви бачите перед своїми вікнами паркан, на якому написано, що тут буде висотка на 20 поверхів, а рішення про це прийняли два роки тому. Ключові слова в ції історії "шматок землі".

Що роблять мешканці? Валять паркани, бо їм це рішення спустили згори.

Як влаштовано в місті здорової людини? Спочатку опитують мешканців, проводять цикл публічних консультацій. Всім цим займається офіс розвитку району. Вас запитають, на яке будівництво ви погодитесь, бо нові сусіди – це добре, це більше податків, більше робочих місць, інфраструктури, послуг. Але якщо це 40 поверхів, і не справляються дитячий садок і школа, навряд чи ви погодитесь.

- Або просто не справляється каналізація, в яку врізають нові і нові багатоповерхівки.

- Так, абсолютно правильно. Тому сперше запитують у людей, що вони готові прийняти. І вони вам скажуть: "Ок. Якщо 6 поверхів, то ми згодні. А якщо 10, то будемо валити паркани". Інвестор бачить обмеження і ризики проєктів, війна просто не потрібна.

А знакові об’єкти, як Протасів Яр, мають проходити загальноміські громадські слухання.

Наступний принцип — перехід міста на системні рішення.

Зараз інвестор, якщо він хоче побудувати об’єкт на землі, яка по Генплану передбачена під змішану соціально-житлову забудову, а у нього в документах на руках призначення "промисловість", він має змінити цільове призначення земельної ділянки і корумпувати депутатів Київради. Тобто, за те, щоб відповідати вимогам Генплану інвестор має платити хабарі.

Ми пропонуємо, щоб якщо місто визначило, що це територія під житлову забудову, то інвестору вже нічого не треба міняти і корумпувати депутатів. Він отримує зміни в документах через адміністративну процедуру.

Ми хочемо перегорнути цю сторінку корупції в Київраді.

Також ми вводимо в закон KPI, показники ефективності. KPI – чисельні показники. І якщо хтось із політиків каже, що брудне повітря стане чистішим, то давайте ви скажете на скільки відсотків – на 20%, 30 чи на менше. І потім аудит у кінці року це порахує на основі даних з датчиків. Якщо ми говоримо про дитячий садок, на скільки саме місто забезпечує доступність до них по місту — мешканці хочуть на відстані 500-800 метрів. Цього зараз ніхто не рахує, даних ніде немає, ми хочемо запровадити вимірювальні показники для реальної оцінки ефективності політиків.

Ще ми робимо на основі містобудівного кадастру базу міських даних, big data. Не лише інформація про земельні ділянки і будівлі як сьогодні.

Пару тижнів тому був на одній панельній дискусії зі співзасновником ЛУН.ua Андрієм Мімою – вони вже зараз збирають дані про черги в дитячі садки, озеленення, чистоту повітря, зони підвищеної температури в місті влітку. І от такими даними будуть користуватися всі містяни і саме місто.

Бо зараз є ця горезвісна розв’язка на Шулявці, яка будується, тільки щоб украсти на ній гроші – до мільярду бюджет доходить — але вона не буде ефективною. В місті здорової людини ми маємо порахувати, наскільки конкретна розв’язка поліпшить ситуацію в місті, а скільки там люди стоятимуть в заторах. І вже на цих даних ухвалювати рішення.

Ще ми маємо стати містом-сервісом для людей.

У кожному районі ми хочемо зробити тотальне єдине вікно, де людина може отримати будь-яку послугу, з якою стикається в міському житті.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 03

- Це те що ви красиво назвали ратушею, яка тепер буде в кожному районі столиці, яка надаватиме послуги, які і так є в приміщеннях ЦНАП.

- Ні, це не так. В ЦНАПах є зараз лише окремі процедури, а ми говоримо про всі. Там зараз немає комунальних послуг і ви йдете шукаєте "Київенерго", а в цьому місці буде його представництво, там же райрада, її виконком. Тобто місце, де вирішують ваші проблеми замість місця, де ви подаєте документи.

І там же офіс розвитку району, де системно проводяться обговорення: які проїзди першими ремонтувати, який двір ремонтувати, який конкурс на це проведемо. Місце, де люди можуть проявити своє право на місто, право впливати на рішення.

Ще один момент, про який я хочу згадати – ми впроваджуємо інтегровану систему стратегічної і містобудівної документації

Стратегія сталого розвитку міста на 25 років і Генеральний план, який її фіксує. Ми маємо вирішити, куди йде місто. І на основі прийнятої стратегії витрачати бюджет розвитку міста.

Місту потрібен новий Генплан, ми у кризі містобудівної документації, і тут ми не обійдемося просто розмовами, потрібна хірургія. Новий Генплан має бути написаний з містянами.

- Зараз ви говорите про місто своєї мрії, і яким ви хочете бачити Київ. Але є конкретний текст законопроєкту, і в ньому є також конкретні пункти, які стосуються перерозподілу влади. Наприклад, кількість депутатів Київради зменшується до 84, хоча це місто-мільйонник і мало б лишитись 120.

- Я б почав говорити не з Київради, а з районних рад, які ми повертаємо. В законі закріплено кількість 10 районів, думаю, ми це приберемо до другого читання, бо це прерогатива міста - встановлювати кількість районів.

Що таке район – я тут живу, я можу його обійти і розумію, де тут що. Я обираю представників у районну раду і вони займаються життям мого району – дитячі садочки, тротуари, проїзди, озеленення. Я знаю, де живе мій депутат, і якщо щось не так, я можу до нього прийти і спитати: "Рідний, а що відбувається?"

Всі районні депутати збираються кілька разів на рік, це не оплачувана робота. Вони формують бюджет району і виконком районної ради його реалізовує. Голова виконкому обирається на конкурсі, бо, як і в бізнесі, нам потрібен ефективний менеджер.

Київрада не зможе залізти в бюджет району, дати щось через трансферти так, але взяти – ні. Тобто, райони в межах своїх повноважень незалежні.

Тепер з рівня мого чи вашого життєвого простору підіймемося на рівень вище – на рівень міста. Ми повернули всі повноваження місту. Тепер, як це має управлятися? Звісно, є мер, якого ми проклинаємо, коли стоїмо в заторах. Але як управляти містом, яке як 2\3 Ірландії? Що нам треба від Київради? Нам треба, щоб вони ухвалювали рішення стратегічні. Не рішення локальної дії щодо окремих земельних ділянок, які певні депутати продають оптом і вроздріб, а системні єдині для всіх правила.

- Хто ухвалюватиме рішення про виділення землі?

- Київрада, але за поданням району, якщо це його територія. Я вважаю, має бути два підписи. Потрібно зруйнувати систему, щоб хтось під вашими вікнами будував багатоповерхівку.. Але всі повноваження районів будуть закріплюватись на рівні рішень міської ради, це вимога Конституції.

Тепер про те, як формується Київрада. Місто розділяється на 10 округів, по кожному з яких іде команда з 8 людей від кожної партії. І от ви вибираєте партію "Слуга народу" або "Голос" - можете почитати про їхніх кандидатів і вирішити, що ваш кандидат №3. Ви можете обрати як партію, так і конкретного кандидата від цієї партії, який отримує ваш голос.

- Я так розумію, що це буде інша система виборів, ніж у  2015 році.

- Це буде інша система. За старою системою було 120 округів, від партіїї по кожному балотувалась одна людина, при цьому деякі з округів не отримали своїх представників, якась хвора система. Буде інша. В ній жоден голос не втрачається. За кого б ви не проголосували, навіть якщо ваш кандидат не пройшов, голос піде іншому більш популярному кандидату від партії і ви отримаєте представника.

Ще одна важлива річ, яку ми пропонуємо для Київради, бути депутатом – це тепер оплачувана діяльність. Чому? Бо зараз в наших 120 депутатів є така "громадська" діяльність – розподіляти 57 мільярдів міського бюджету. І ця громадська діяльність дорого нам коштує.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 04

- У законопроєкті є такий пункт, що третина депутатів має право вимагати скликання позачергового засідання. А у випадку невиконання вимоги протягом 10 днів самостійно скликати і провести позачергове пленарне засідання. Це що за "могуча кучка", яка може ухвалювати рішення?

- Що мають на увазі: що якщо засідання не збирають, третина депутатів його можуть ініціювати, але воно буде повноважним лише тоді, коли там буде кворум, це норма Закону про місцеве самоврядування. І без кворума вони не можуть нічого прийняти. Це лише право зібратись.

- Дослівно сказано "скликати і провести засідання"…

- Так скликати, а не проголосувати рішення. Я думаю, що ми більш ретельно випишемо цей пункт. Ми вже отримали такі поради більш чітко виписати, щоб не було різночитань.

- Це слушне прохання, з огляду на ті історії зі звільненням голів ОДА, коли 2 закони по-різному виписували повноваження.

- Так у нас є такі колізії в законах. І тому нас просять вказати такі суто політичні речі, що глава КМДА і мер не можуть бути однією особою. В мера і так по законопроєкту несумісний ні з чим представницький мандат, але нас просять: "пропишіть прямо". Також нас просять — напишіть прямо, що це засідання без кворуму не дійсне. Ок, допишемо. В законах бувають політичні норми.

- Якщо КМДА передасть свої функції київському магістрату як виконавчому органу мерії, то що робитиме голова КМДА? Які в нього функції?

- Функція адміністративного нагляду, він може оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування в суді. Також координація роботи з фондами, міністерствами, національні програми. При цьому його повноваження невеликі, трошки більші, ніж у вас. Ви теж можете піти до суду і оскаржити рішення.

- А якщо в голови КМДА повноваження трошки більші ніж у мене, то навіщо на нього витрачати бюджетні гроші?

- Я не впевнений, що так треба ставити питання, бо головне питання уваги.

- Просто в альтернативному до вашого законопроєкті там були значно більші повноваження, і було зрозуміло, чому дві людини.

- Тут головне питання, як мають будуватись стосунки держави і міста. Наша відповідь – партнерство. Більше того, ця посада навіть з такими м’якими повноваженнями викликала обурення у київської громади. Чому за нами хтось буде наглядати?

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 05

- Тому що в жодному іншому місті такого немає…

- Але ж цю модель планується поширити на всю країну. Ми обрали скандинавську модель розподілу податків, коли більшість грошей йде униз. І нам деякі європейські спеціалісти кажуть: "Якщо у вас така податкова модель, то чому ви чекаєте сепаратизму? У централізованих з точки зору податків державах більше ризиків сепаратизму. А якщо у вас всі гроші внизу, то навіщо їм цей сепаратизм? Втратити гроші?" У їхніх слова є логіка. І вони кажуть: "подумайте ще тричі, перш ніж на всю Україну це поширювати. Може, у вас префектом буде кожен громадянин? Може, це буде більш правильна позиція. Так як у Фінляндії, Швеції".

Тому зараз триває обговорення. Було презентовано концепцію змін до конституції адміністративно-територіальної реформи. Ми дивимось на реакцію.

- Я так розумію, що на завершення децентралізації це буде префект…

- Так, законом голова КМДА отримає повноваження префекта. Доволі м’які повноваження. Він може наглядати лише за актами нормативного характеру. Це не призначення на посаду, не рішення індивідуальної дії. А от приймає Київська рада процедуру, і вона незаконна, префект може її оскаржити.

- У мене виникає питання, яку освіту повинна мати ця людина, якщо вже в неї функція нагляду по суті за законністю. Це має бути такий жорсткий юрист?

- Юрист.

- В законі будете прописувати, що повинен мати юридичну освіту.

- Слушна ідея.

- Що стосується магістрату, в порівняльній таблиці є такі норми, що він буде займатися управлінням комунальним майном, підприємствами, але також і управлінням майном юридичних і фізичних осіб у встановленому порядку. Це як, яким порядком?

-Встановленим законом порядком. Наприклад, держава щось передала під управління міста — місто управляє.

Нас питають, чому ви робите не для всієї країни, а тільки для Києва. Це розумне зауваження, але краще зробити спочатку там, де ви бачите ситуацію, де можете щось поправити.

- Але в нас 5 років іде децентралізація і дійсно логічно було б виписати загальні правила на всіх, і туди ж вписати Київ, щоб не казати про політичну боротьбу.

- Проблема в тому, що у нас у великих містах не відбулось децентралізації. Так, Київ отримав значно більше податків, але вони всі в одному місці – на Хрещатику 36. І там їх ділять, освоюють, а потім самі себе контролюють. Децентралізація – це, коли гроші внизу, де вони вирішують проблеми, які виникають.

- Тому я і кажу, що якби ви подали спершу загальний закон про завершення децентралізації, а тоді б міняли в Києві, то до вас було б менше претензій, що ви просто підсиджуєте Кличка.

- До чого тут взагалі Кличко?

Хто такий Кличко? Київський міський голова? Прекрасно! Ми не говоримо про прізвища, ми говоримо про Закон.

Ми робимо систему, міського голову оберуть люди.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 06

- З новацій закону ще треба згадати те, що ви запроваджуєте реєстр дерев.

- Так, у кожного дерева буде свій кадастровий номер. І місто встановлює відшкодування за кожне знищене дерево. Не слідкуєте за деревами на своїй території — платіть!

- Але якщо під ліс біля метро Лісова одного дня щось підлили, щоб почати забудову, то хто винен?

- Балансоутримувач, і також це питання до правоохоронних органів, що там сталося.

За останні 5 років місто втратило близько 200 тисяч дерев, нам потрібні сотні тисяч нових.

- У місті, яке 20 років забудовувалось, важко поновити існуючий баланс дерев. Де ви їх будете саджати, на дахах?

- Чому? На вулицях. Посадити всюди, де можемо. Мій останній проєкт з МОЗ — правила утримання територій населених місць. Ми там зафіксували, що на кожні дві полоси дорожнього руху має бути одна полоса озеленення, на якій дерева мають рости кожні 11 метрів. Це цілком можливо реалізувати.

Ми маємо припинити цю вакханалію, коли будуються будинки на місці лісу, тоді як у нас є сотні гектарів колишніх промислових територій. Roshen вивіз свою фабрику з центру міста, жахлива логістика. У нас не буде промисловості на цих територіях, Київ іде до економіки знань, інтелектуального виробництва.

- Ви вписуєте в закон врегулювання забудови історичних міст, проведення конкурсу, але от зараз будується ця висотка за колишнім кінотеатром "Дружба", яка псує всю панораму по Хмельницького, що з цим будете робити?

- Це жах. Що може зробити з цим місто? Вилучити для суспільних потреб і знести 10 поверхів.

- Тобто виплат не буде?

- Викупну ціну встановлює рада або суд. Будуть гроші у міста — викупимо. У нас по Кловському, 5 така сама ситуація — втручається в панораму Лаври, світова спадщина ЮНЕСКО.

Дмитро Гурін: Дата київських виборів не обговорюється 07

- І тут логічно постає питання столичного головного архітектора.

- Так, і в законі ми забороняємо цій людині видавати будь-які дозвільні документи.

Тільки розробляти єдині системи і містобудівні документи на конкурсах — все в кадастр.

- Якщо я говорю з вами, то я не можу не спитати про забудовника Вавриша, людиною якого вас називають.

- Спитайте, ми знайомі. Ми з ним не працювали разом, але він зараз будується на території, для якої ми з архітекторами Buro-o розробляли концепцію розвитку, потім вже інші люди розробляли на її основі детальний план територій. Київрада його затвердила. Порошенко теж тепер зобов’язаний забудову "Ленінської кузні" за нашою концепцією — це приємно.

- У нинішньому скликанні чимало представників забудовників і аграріїв, що логічно з частки цих галузей у ВВП, але був острах, що вони лобіюватимуть свої інтереси…

-Знайдіть, що ми пролобіювали для забудовників.

- Так можна розцінити податок на пайовий внесок..

- Пайовий внесок — податок на інвестиції. Найгірший з можливих податків. Його потрібно було скасувати.

- Але як щодо тих громад, які мали з того значні надходження в бюджет?

- Забудовник не повинен будувати садочки, і не має будувати школи. Він їх завжди побудує погано, бо вони йому непотрібні. Садочки в усьому світі будує місто, бо вони потрібні містянам.

А коли нам кажуть, що наш законопроєкт про Київ в якійсь зі статей на користь забудовників, то почитайте їхню реакцію – вони так не вважають. Якщо ви бачите в тексті законопроєкту лобіювання чиїхось інтересів, поясніть і запропонуйте правки. Ми готуємо законопроєкт до другого читання, врахуємо редакційно.

- Ваші опоненти ще кілька тижнів тому вас звинувачували, що цей законопроєкт ухвалюватиметься дуже швидко, щоб провести вибори в Києві 8 грудня.

- А ви бачите в цьому законопроєкті щось про дату виборів? І я не бачу.

- Але ви член комітету з місцевого самоврядування, в рамках комітету дата київських виборів обговорюється?

- Не обговорюється.

Тетяна Ніколаєнко, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталія Шаромова, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/r3157949
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх