EN|RU|UK
 Политика Украины
  2792  67

 Суди у жовтні щодо вбивств на Майдані: неявка Захарченка, розстріли як "перевищення меж самооборони" та пом’якшення запобіжного заходу


Автор: Валерія Бурлакова

Ексберкутівці не знали, що з лікарень забирали активістів, ексміністр МВС Захарченко гадки не мав, що його запрошували до Ростовського суду, а колишній заступник начальника ГУ МВС столиці Кравченко про план "Бумеранг" дізнався тільки завдяки ЗМІ. У Святошинському суді тривають допити свідків захисту колишніх правоохоронців.

"ПАЛИЛИ ШИНИ, БО БУЛО НУДНО". ЗАСІДАННЯ 1 ЖОВТНЯ. ДОПИТ ЮРІЯ ВЕПРИКОВА З ДНІПРОВСЬКОГО "БЕРКУТУ" ТА НЕЯВКА ЕКСГОЛОВИ МВС ВІТАЛІЯ ЗАХАРЧЕНКА

У перші ж хвилини засідання 1 жовтня суддя нагадує про головне: на цей день запланований допит свідка Захарченка шляхом відео-конференції. Забезпечити її проведення "порядком міжнародної правової допомоги" має Ростовський обласний суд РФ. Однак запланована відео-конференція на 14:30, часу до неї ще вдосталь, і тому учасники судового процесу готуються заслухати іншого свідка. Як і на попередніх засіданнях, це ексберкутівець – адже наразі у суді тривають допити свідків захисту.

"Веприков Юрій Іванович", - чеканить чоловік у шкіряному піджаку. Впевнено каже, що служив у "Беркуті", однак у подробицях починає губитися вже за мить: "Поліцейський… Ой, міліціонер… Старший сержант. Чи прапорщик, не пам’ятаю вже…". Пояснення просте: після Майдану Веприков продовжив службу у МВС і, як можна дізнатися з його декларацій, зараз також працює у полку поліції особливого призначення. Говорить Веприков російською, тому у нього цікавляться чи не потребує він перекладача. Від перекладача правоохоронець відмовляється, після чого адвокат обвинувачених починає говорити з ним російською у залі суду. Відповідає свідок, звичайно, тією ж мовою.

Веприков розповідає, що його підрозділ прибув у Київ з Дніпра 19 лютого. Вранці 20 лютого він перебував біля стели на Майдані Незалежності, коли відчув сильний удар у спину. Колеги понесли його до швидкої яка, своєю чергою, відвезла постраждалого до госпіталю МВС, де його доправили до відділення хірургії. "Лікарі почали казати: що ви там робите? Ви там не захищаєте, а людей б’єте… Таке щось пішло… Почали без наркозу пробувати діставати картеч у мене", - пригадує чоловік.

Веприков підтверджує, що разом із дніпровським "Беркутом" на Майдані були міліціонери з інших регіонів України, "тому що ми когось міняли", однак з яких саме регіонів були колеги, він, за його словами, не знає. Зокрема свідок "не володіє інформацією" про присутність у центрі столиці кримського "Беркуту".

Згадуючи Революцію Гідності, Юрій Веприков також зауважує: не бачив, щоб із боку міліціонерів у активістів летіли "коктейлі Молотова. Не помічав він і зброї у інших міліціонерів, як і світлошумових гранат. Крім того, свідок стверджує, що ніякого "додаткового фінансування", крім заробітної плати, "Беркут" під час подій на Майдані не отримував.

Він пригадує, що протестувальники "палили покришки" та чує зустрічне запитання прокурора:

-А вам відомо, навіщо мітингувальники робили це?

-Не знаю. Нудно їм було, може, - відповідає поліцейський. - Грілися ними. І щоб ми дихали…Щоб здоров’я псувати.

Суди у жовтні щодо вбивств на Майдані: неявка Захарченка, розстріли як перевищення меж самооборони та пом’якшення запобіжного заходу 01

Коли майже півторагодинний, але не надто інформативний допит Веприкова закінчується, суд оголошує перерву до часу "зустрічі" із Захарченком. Однак той до Ростовського суду не приходить. Про це Києву повідомляє російський суддя, який також пояснює колегам, що "просто перенести допит" на інший день неможливо. Для повторної спроби допиту ексголови МВС всі правові процедури доведеться проходити заново. А за таких умов, переконаний росіянин, допит може відбутися не раніше грудня.

"ТАМ ВСІ СВОЇ БУЛИ". ЗАСІДАННЯ 3 ЖОВТНЯ. ДОПИТ АНДРІЯ ШАРЛАЯ З 2 ОПЕРАТИВНОЇ РОТИ КИЇВСЬКОГО "БЕРКУТУ"

На початку засідання у залі суду говорять про те, що Захарченко у соцмережах пояснив свою неявку на попереднє засідання. Його допис із Facebook зачитує прокурор. Ексголова МВС пише, що належним чином до Ростовського суду його ніхто не викликав, і зроблено це було для того, щоб дискредитувати його у очах його колишніх підлеглих.

Суд переходить до допиту чергового свідка захисту, якого суддя просить пройти "за трибуночку". Це Андрій Шарлай, під час Революції Гідності - "молодший сержант чи сержант" з 2 оперативної роти столичного "Беркуту".

"У ніч з 18 на 19 я зазнав травму правої руки, мені влучив камінь спочатку у голову, розбив забрало… ну, скло… І потім попало мені у руку. Рука розпухла, я вже не міг нею рухати. І ще були салюти. Теж попадали. Мені попало у праву ногу, штани пропалило і попало у ногу. Ну, там нічого такого немає, шраму не залишилося, - пригадує Шарлай. - Я постійно щитом прикривався, тому що без забрала трохи неприємно було ходити. У ніч з 18 на 19 у нас у роті вбили Васю Булітку (старший сержант міліції Василь Булітка загинув на вулиці Інститутській,- Ред.) Одні казали, що це від влучання салюту було, інші казали, що від кулі. (…) Наскільки мені відомо тепер - від кулі".

-Чи було вам відомо про те, що станом на 18 число є вже вбиті… загиблі… цивільні особи? - запитує прокурор. (18 лютого під час протистояння з правоохоронцями загинуло щонайменше 23 цивільні особи. - Ред.)

-… Забув прізвище… Не українець… - тягне Шарлай.

-Нігоян? Жизневський?

Суди у жовтні щодо вбивств на Майдані: неявка Захарченка, розстріли як перевищення меж самооборони та пом’якшення запобіжного заходу 02

 Вірменин Сергій Нігоян помер від трьох вогнепальних поранень 22 січня 2014 року під час штурму вулиці Грушевського.

Суди у жовтні щодо вбивств на Майдані: неявка Захарченка, розстріли як перевищення меж самооборони та пом’якшення запобіжного заходу 03

Білорус Михайло Жизневський загинув від наскрізного поранення у серце у той самий день

-Так, так, так. За нього чув, - відповідає ексберкутівець. Далі він розповідає про правоохоронця, якого вбили біля гуртожитку та про те, що іншим працівникам міліції також "завдавали тілесні ушкодження. І резюмує: "Таке я чув. А інше не пам’ятаю".

-Чи було вам відомо на той час, що з лікарень працівники міліції забирали активістів?

-Ні. У мене була інша інформація, що приходили активісти до лікарень, які хотіли незрозуміло яким образом…

-Це вже, певно, після подій 18 лютого було… - перебиває прокурор.

-Так, це вже після подій.

-Зрозуміло.

Шарлай знав, що на Майдані "є (Беркут) з різних областей". Однак на питання про те, як він відрізняв своїх від інших, експравоохоронець відповідає просто: "Там всі свої були". На відміну від багатьох попередніх свідків, у відповідь на запитання про "якісь наліпки на шоломах чи формі, які дозволили б відрізнити свій підрозділ", Шарлай розповідає, що нічого подібного не було. А як працівники правоохоронних органів використовували помпові рушниці він "на відео бачив, а так, в принципі, не бачив".

"З НАШОГО БОКУ НІЯКИХ ПОГРОЗ НЕ БУЛО". ЗАСІДАННЯ 8 ЖОВТНЯ. ДОПИТ ЯРОСЛАВА КЛИНДУХА, МОЛОДШОГО СЕРЖАНТА З 3 ОПЕРАТИВНОЇ РОТИ КИЇВСЬКОГО "БЕРКУТУ"

До 18 лютого ексберкутівець, з допиту якого розпочинається черговий етап допиту свідків захисту, був у відпустці, але потім його викликали за тривогою. Ситуацію на Інститутській станом на вечір 18 лютого він називає "накальонною": "уже були побудовані барикади, готове каміння та палиці, люди готові були наступати".

Якими у цей час були дії міліції? "Дії міліції, вони… Дії в плані міліції… Ми нічого не робили. Стояли (…) З нашого боку не було ніяких погроз, ніяких дій у бік протестуючих не було", - розповідає Клиндух. Протестувальники ж у цей час, стверджує він, вже "налаштовувалися на агресію". Він не знає, у який саме час це відбувалося, але зауважує, що все було темно. Пізніше "Беркут" почав просуватися до стели і тоді, пригадує Клиндух, його разом із колегами "вже закидували камінням" та "коктейлями Молотова". Чи була у наступаючих правоохоронців конкретна команда – куди просуватися, до якого рубежу? Ні, запевняє свідок. І водночас визнає, що поки правоохоронці стояли – каміння в них не летіло. Загострилося протистояння, лише коли вони почали просуватися вперед.

19 лютого під ранок салют залетів Клиндуху під бронежилет та вибухнув усередині, його оглушило, після чого його забрали з Майдану.

Ярослав Клиндух запевняє присутніх, що ніколи не бачив використання, зокрема, світлошумових гранат з боку правоохоронних органів, так само не бачив він і правоохоронців зі зброєю; не бачив використання водометів; не знав нічого про штурм барикади за допомогою БТР. На запитання про те, чи знає він, що відбувалося під час його присутності на Майдані у Будинку профспілок, свідок уточнює: "Горів, так?"

"МИ НЕ ПІДХОДИЛИ". ЗАСІДАННЯ 10 ЖОВТНЯ. ДОПИТИ СЕРЖАНТІВ ВІТАЛІЯ ФУРМАНА ТА ОЛЕКСАНДРА МУСІЙЧУКА З 1 ОПЕРАТИВНОЇ РОТИ КИЇВСЬКОГО "БЕРКУТУ"

10 жовтня – черговий день допитів свідків. Перший з них, сержант Віталій Фурман розповідає, що був поранений на Інститутській у ніч з 19 на 20 лютого, поранення було осколковим, від "вибухової речовини з болтами, гайками". "Схожа на шумову гранату, але обв’язана різними предметами металевими", - уточнює колишній правоохоронець. Він переконаний, що шкоду йому заподіяли протестувальники. Але, згадуючи ті події, не може впевнено відповісти, наприклад, на запитання, чи були поруч у цей момент працівники ЗМІ, які могли б зафільмувати це: зізнається, що нічого не було видно.

-…Бо підпалили шини.

-А для чого?

-Для оборони від співробітників поліції (міліції. - Ред.), - пояснює Фурман. - Щоб вони не могли наблизитися.

-А були випадки наближення до активістів?

-Ну, спуститися до пішохідного – це вже було наближення до них.

-А ще ближче? До палаючих барикад були факти наближення міліціонерів?

-Ну, підходили впритул. А далі як, якщо шини горять? (…) До трьох метрів, ближче просто не підійдеш.

-А цей факт наближення – це було ваше вільне вираження якесь, чи це була команда керівництва?

-Ні, нам треба просто було міняти людей, які там, і дати можливість поранених звідти винести.

-А навіщо взагалі наближуватися, ви можете сказати?

-Щоб забрати поранених.

-Ні, навіщо взагалі працівникам міліції – всім – наближуватися до барикад?

-Тому що в такій ситуації треба працювати групою.

Після перерви у залі суду з’являється ще один свідок, Олександр Мусійчук. У центрі Києва він був задіяний лише 18 лютого, а потім потрапив у госпіталь, тому що йому "влучило щось у голову". Мусійчук припускає, що це було каміння. Чи був пошкоджений при цьому його шолом, він не знає.

Несподівано Мусійчук каже, що Революція Гідності "до того, що з ним сталося", загалом відповідала його особистим уявленням про "громадський порядок". "Мітингували люди. Масові заходи", - знизує плечима він. Не подобалося йому лише те, що на площі горіли шини: "Не розумію цього".

"ВСІ ВТЕКЛИ". ЗАСІДАННЯ 17 ЖОВТНЯ. ДОПИТ ПОЛКОВНИКА МІЛІЦІЇ ОЛЕКСАНДРА КРАВЧЕНКА, ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА ГУ МВС У М. КИЄВІ, НАЧАЛЬНИКА КРИМІНАЛЬНОЇ МІЛІЦІЇ

Кравченко каже, що особисто у центральній частині міста 18, 19 або 20 лютого він не був – знаходився на своєму робочому місці та виконував службові обов’язки. Розповідає, що про план "Бумеранг" дізнався лише із засобів масової інформації, і що цей план не був міліцейським. "До мене особисто його не доводили і до моїх підрозділів, ми там участі не брали", - стверджує свідок. Не було йому відомо і про те, що на Майдані буде використовуватися спецпідрозділ "Альфа".

Кравченко не може сказати, які саме підрозділи та з яких саме регіонів перебували на Майдані під час подій, а також "точно сказати не може" хто взагалі здійснював управління силовиками у центрі Києва, бо це "не його напрямок". "Думаю, що хтось із МВС", - припускає полковник.

-Чи було вам відомо про озброєння спецроти "Беркут" та висунення її до Верховної Ради? (18 лютого. - Ред.)

-Не відомо.

-Чи було вам відомо – це знову ж таки 18-19 число - що ця рота базується біля Жовтневого палацу? Саме з вогнепальною зброєю?

-Не відомо.

Не знає Кравченко і до якого підрозділу могли належати люди у чорній формі з жовтими пов’язками – тому що "у такій формі були працівники різних підрозділів".

21 лютого, коли "вже ніби заспокоїлася ситуація в місті", Кравченко поїхав на декілька годин додому. Саме тоді, розповідає полковник, черговий подзвонив йому та повідомив, що він залишився головним, "усі втекли".

Цікаво, що стосовно самого Кравченка також є два обвинувальних акти, які він, втім, вважає "абсолютно надуманими та абсолютно сфабрикованими".

"ОЧЕВИДНІСТЬ І РЕАЛЬНІСТЬ НЕБЕЗПЕКИ". ЗАСІДАННЯ 22 ЖОВТНЯ. ПРОДОВЖЕННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ

Засідання 22 жовтня розпочинається із перегляду ще одного відео розстрілів 20 лютого, однак у суді побачене зовсім не обговорюють, і одразу переходять до інших питань. Перше з них – це питання відшкодування незначних витрат на дорогу одному з потерпілих, який брав участь у засіданнях. Вартість квитків та проживання у чужому місті тернополянину вирішують відшкодувати, хоча для того, щоб ухвалити це рішення, суд навіть іде до нарадчої кімнати.

Друге питання порушує прокурор: він подає клопотання про продовження запобіжного заходу для обвинувачених, тому що 60 діб з минулого продовження спливають вже за тиждень. На сьогоднішній день у СІЗО перебувають колишній заступник командира київського "Беркуту" Олег Янишевський та колишні бійці спецроти полку Павло Аброськін, Сергій Зинченко та Олександр Маринченко. Ще один ексберкутівець, Сергій Тамтура, віднедавна під цілодобовим домашнім арештом.

Прокурор нагадує про наявні докази провини обвинувачених – це у тому числі і дані операторів мобільного зв’язку про їхнє перебування вранці 20 лютого в районі Інститутської. Підкреслює, що йдеться про особливо тяжкі злочини, і що обвинувачені вже вчиняли дії, спрямовані на приховування доказів – зокрема, сприяли зникненню автоматів, якими були озброєні 18-20 лютого. Потім сторона обвинувачення пригадує всіх ексберкутівців, які вже втекли до Російської Федерації та отримали там громадянство. І з огляду на це все – просить продовжити запобіжні заходи для усіх обвинувачених.

Цілком природно, що захист ексберкутівців проти. "Клопотання не обгрунтоване, є шаблонним", - наголошує захисник Янишевського, Стефан Решко. У своїй промові він доходить до того, що якби йому довелося давати правову оцінку діям людей у чорній формі з жовтими пов’язками (хоча, звичайно, він не визнає, що серед них був його підзахисний) – з огляду на ситуацію він розглядав би це як перевищення службових повноважень, перевищення меж необхідної самооборони, а "у деяких випадках" і взагалі не побачив би складу злочину. І зробити це дозволила б "очевидність і реальність небезпеки від розлюченого багатотисячного натовпу, що переслідував відступаючих правоохоронців".

Інші захисники також нагадують, що з 5-30 ранку з боку консерваторії стріляли по правоохоронцях, вважаючи це "конкретною провокацією". Звучать у залі суду і тези, що на Майдані "не було мирних демонстрацій або ходи, як це передбачено Конституцією України, а відповідно не було і перешкоджання", що люди у чорному "захищали від збройного нападу працівників міліції та ВВ", що обвинувачені правоохоронці "віддали своє життя служінню Батьківщині". Нагадують вчергове і про те, що ексберкутівці Мариненко та Янишевський в складі свого "рідного" полку були у зоні АТО.

Дають слово і самим обвинуваченим. Простим "підтримую позицію захисту" не обмежується жоден. Хтось з ексберкутівців бажає прокурорам "успіхів у переатестації", хтось – обурюється тим, що захисник потерпілих Євгенія Закревська "виправдовує застосування фізичної сили та зброї з боку протестувальників".

Після тривалої перерви суд оголошує рішення – продовжити до 22 грудня тримати під вартою тих обвинувачених, які зараз перебувають у СІЗО. Це Олег Янішевський, Олександр Маринченко , Сергій Зінченко та Павло Аброськін.

А Сергію Тамтурі, який з липня цього року був під цілодобовим домашнім арештом, покарання пом’якшити – замінити його на нічний домашній арешт. Тепер вдома він зобов’язаний перебувати лише з 22:00 до 6:00.

P.S. Керівника київського управління СБУ часів Майдану Щеголєва, обвинувачуваного у керуванні операцією в ніч з 18 на 19 лютого, відпустили під особисте зобов'язання.

 Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"

Фото: hromadske

Источник: https://censor.net.ua/r3155938
 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх