EN|RU|UK
 Общество
  7283  16
Материалы по теме:

 "Ми отримали автомати та снайперську гвинтівку", - у суді стосовно вбивств на Майдані тривають допити свідків-ексберкутівців


Автор: Валерія Бурлакова

Колишні колеги обвинувачених розповідають про жовті пов’язки та білі кубики, нібито хаотичний відступ правоохоронців з Майдану, "евакуацію" беркутівців з аеропорту "Жуляни" та непомічені автомати на підлозі автобуса.

Читайте також: "Не пам’ятаю. Не розумію питання. Ми просто стояли": Допити ексберкутівців - свідків захисту у справі про вбивства на Євромайдані

"ПОЗИВНИЙ МОЛОТОВ". ЗАСІДАННЯ 5 ВЕРЕСНЯ. ПРОДОВЖЕННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХИСТУ ТА ДОПИТ СЕРГІЯ ЖУРБІЯ, КОМАНДИРА 3 ВЗВОДУ 2 РОТИ

Найважливіша подія засідання 5 вересня – це, без сумніву, рішення Святошинського суду продовжити ексберкутівцям запобіжні заходи ще на два місяці. Для чотирьох із них – це тримання під вартою, а для одного – домашній арешт. Однак починається засідання не з цього, а з допиту чергового свідка захисту – Сергія Журбія, бійця 3 взводу 2 роти київського "Беркута".

"Я у резерві був", - тягне Журбій у відповідь на прохання розповісти хронологію подій з листопада 2013 року до лютого 2014. Однак з’ясовується, що водночас він все одно перебував безпосередньо у центрі міста. Так, на момент 18 лютого, пригадує Журбій, він вже "з тиждень" був у Маріїнському парку. Жив з колегами в автобусі. У резерві він та його колеги залишалися до 18 лютого, після чого вони перейшли на Інститутську. Перед цим командир роти Логвиненко проводив інструктаж і нібито говорив бійцям, що "у нього є інформація, що буде зброя у мітингуючих", пригадує Журбій. "Беркут" мав бронежилети, щити, шоломи та кийки. Іншої зброї, за словами Журбія, у правоохоронців 18 лютого не було.

З того дня Журбій пригадує активістів, які "бігли кудись до Верховної Ради", але на їхньому шляху стояли ВВшники та, позаду них, "Беркут". Тоді активісти "почали палити машини, каміння в нас полетіло… Постріли, вибухи…" Також Журбій стверджує, що не тільки чув постріли, а і бачив у окремих протестувальників зброю: "схожі на мисливські рушниці і пістолет".

-Як довго ви там стояли? – уточнюють у Журбія.

-Поки не зазнав поранення, - відповідає командир взводу.

Сталося це, уточнює він, на перехресті Шовковичної та Інститутської. Вже після надання йому медичної допомоги Журбій сам спустився до свого підрозділу, який "просто стояв" у районі пішохідного мосту біля Майдану. Ексберкутівець пам’ятає, що мітингуючих тоді з гучномовців закликали розходитися по домівках, бо "буде антитерористична операція". Там, біля містка, підрозділ Журбія і він особисто перебували до 20 лютого. Свідком поранень інших беркутівців він не був – лише "чув про це".

Ми отримали автомати та снайперську гвинтівку, - у суді стосовно вбивств на Майдані тривають допити свідків-ексберкутівців 01

На ранок 20 лютого, каже командир взводу, вже не мало жодного значення, хто керував яким підрозділом: "уже там такий хаос був, що всі самі по собі тікали в автобуси". Тому що "почалися постріли". Їх Журбій, за його словами, чув, чув також, як "кулі свистіли". Відбувалося це біля Жовтневого палацу. Також того ранку Журбій побачив, що нагору, до Жовтневого, "біжать мітингуючі".

Сівши до автобусів, ексберкутівці поїхали "у полк". По дорозі затримувалися для того, щоб "підібрати своїх хлопців, які пішки бігли". Приїхавши на місце, вони отримали зброю ("я особисто – пістолет"), після цього поїхали до ГУ МВС на Володимирську. Там стояли у резерві.

Слово бере представник прокуратури. Він повертається до подій 18 лютого і цікавиться, чи був у цей день наказ про наступ на Майдан. "Ні", - каже Журбій. І додає: був наказ лише "про відтиснення" протестувальників до Майдану.

-Від кого?

-Від керівників з Головного управління.

-Ви прізвище можете назвати?

-Прізвище не можу. Я чув по радіостанції.

-Ви якось ідентифікували за голосом, за позивним?

-Позивний Молотов, - каже ексберкутівець.

Чи був відповідний наказ полковника Сергія Кусюка – Журбій "не пам’ятає". Беркутівців із помповими рушницями він не бачив. А про перспективу проведення на Майдані "антитерористичної операції" 18 лютого командир взводу чув лише з гучномовця, і ніяк інакше йому інформацію не доводили. Спецроту "Беркуту" Журбій 18-20 лютого не бачив, людей у чорній формі із жовтими пов’язками – також. Він також ще раз наголошує, що відступом "Беркуту" від Жовтневого "ніхто не керував, був хаос".

-Як ви можете пояснити, що у той час, коли ви відступали, вже біля Жовтневого знаходилися люди у чорній формі з жовтими пов’язками, з автоматами Калашникова? В цей проміжок часу ці люди були там. Вони розтягнуті по алеї. Чи дійсно ви їх там не бачили? – вкотре запитує прокурор.

Журбій наполягає на тому, що не бачив нічого. Наприкінці допиту він дивиться відео, але нікого на них не впізнає.

Ми отримали автомати та снайперську гвинтівку, - у суді стосовно вбивств на Майдані тривають допити свідків-ексберкутівців 02

"НА ШОЛОМИ КЛЕЇЛИ КУБИКИ МАЛЕНЬКІ". ЗАСІДАННЯ 26 ВЕРЕСНЯ, ДОПИТИ КОСТЯНТИНА ДЕГТЯРА ТА ЮРІЯ СТРУЖКА З "БЕРКУТА" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У перші ж хвилини засідання розпочинається допит Костянтина Дегтяра. Він одразу каже, що до сьогоднішнього дня не зустрічав жодного з обвинувачених. Під час Революції Гідності служив у "Беркуті" Дніпропетровської області. Був на той момент прапорщиком (тепер – старший прапорщик) та, з його слів, у підрозділі відповідав за зв’язок… Хоч і займав посаду начальника складу озброєння.

17 лютого, розповідає Дегтяр російською мовою, його разом із колегами відпустили з Києва "додому на відпочинок". Але ввечері 18 лютого бійців вже сповістили про необхідність прибути на базу, щоб терміново повернутися до столиці. Близько 21:00 того ж дня беркутівці завантажилися у автобус. У дорозі автобус "трохи зламався", тому прибули бійці на Інститутську 19 лютого близько 13:00. Після цього вони екіпірувалися та спустилися нижче, до Майдану Незалежності. "Палаючий Майдан, остови згорілих наметів… Валялися ящики з консервами, таке. Перед стелою була барикада, яка була вся у диму, у вогні, звідти чути було крики", - згадує той день свідок. Він розповідає, що на місці його підрозділ одразу збудував для себе імпровізовану барикаду з мішків з піском.

Згодом, близько 12 ночі, Дегтяра та інших змінили, і вони пішли до автобусів відпочивати. А близько 5 ранку - знову спустилися на площу. Сам Дегтяр у цей час залишився в автобусі, оскільки при ньому була радіостанції та "інша власність, їжа, яку ми з собою привезли". Коли у бійців на площі почали розряджатися рації, Дегтяр із напарником взяли додаткові рації та пішли туди. Як і напередодні, підрозділ розміщувався біля стели та безпосередньо під стелою. Коли Дегтяр спустився, його попередили про те, що з будівлі консерваторії по беркутівцях нібито ведуть вогонь. Дегтяр із напарником передали своїм рації, забрали у них вже розряджені та збиралися йти назад у автобус – аж раптом Дегтяр дістав вогнепальне поранення лівого плеча. Він встиг сказати напарнику "Юро, стріляють", але за мить і тому також поцілили у руку. Далі бійці попрямували на Інститутську до швидкої, яка відвезла їх до лікарні.

Одразу після прибуття до лікарні поранені "попросилися вийти покурити" - і побачили, що на них біжить натовп близько 60 осіб у масках. У Дегтяра була при собі травматична зброя, яку йому нібито "видали, оскільки він переміщався з раціями". За його словами, він підняв травмат догори, щоб показати, що він озброєний – і люди зупинилися. Дегтяр припускає, що вони не зрозуміли, що це травматичний пістолет. Після цього Дегтяр сказав медсестрі "вантажитися та (їхати) назад до своїх", і обох бійців відвезли до поліклініки МВС. Пізніше з Києва до рідного міста Сергія Дегтяра відправили поїздом.

Інших бійців підрозділу відправляли додому зі столиці літаком 21 лютого, розповідає прапорщик. Вилітали вони з аеропорту "Жуляни". За словами Дегтяра, домовилося про літак керівництво області "якимось чином".

"При прибутті у "Жуляни" нашу колону, як мені розповідали наші співробітники, зупинила група осіб", - пригадує Дегтяр. За словами його колег, зупинили їх "люди з коктейлями Молотова, а на задньому плані було видно людей з автоматами Калашникова – як 5.45, так і 7.62". Бійцям "Беркуту" одразу запропонували повикидати з автобуса свої посвідчення та бронежилети – і тоді можна буде проїхати. Це вони, за словами Дегтяра, і зробили.

При цьому особовий склад, який прямував до аеропорту "Жуляни", був озброєний – але зброя лежала на підлозі автобусів і тому її ніхто не бачив. "Наші були озброєні автоматами Калашникова. Це було приблизно з 20 числа, коли наші з Грушевського переїхали на базу "Беркута" київського. Вони знаходилися там, отримали автомати, приблизно до 130 одиниць, декілька пістолетів Макарова та снайперську гвинтівку. Я просто знаю, тому що я все це потім відправляв назад…" - каже Дегтяр. За його словами, ця зброя згодом була передана підрозділу "Дніпро-1".

Стосовно 20 лютого Сергій Дегтяр розповідає, що його підрозділ з Майдану у той день "евакуювався" разом з іншими бійцями вранці. Але водночас свідок нагадує, що у цей момент був у госпіталі – і тому розповісти не може нічого.

З якої саме зброї він був поранений, сказати Дегтяр також не може, оскільки "куля залишилася десь на Майдані". Вона пройшла навиліт.

Ми отримали автомати та снайперську гвинтівку, - у суді стосовно вбивств на Майдані тривають допити свідків-ексберкутівців 03

Прокурор запитує Дегтяра чому, на його думку, 19 січня (початок протистояння на вулиці Грушевського, - Ред.) , яке також згадувалося під час допиту, адже прапорщик у цей день був присутній у центрі столиці, на Майдані відбулася різка зміна настроїв.

-Мабуть, перекупалися… - відповідає ексберкутівець.

-А? – не розуміє прокурор.

-Мабуть, перекупалися, - повторює свідок. - Холодно. Мороз. Хрещення.

-Це ваша думка така? – перепитує прокурор.

-Давайте цю риторику звідси приберемо. Ми перебуваємо у суді, - перериває діалог суддя.

На запитання щодо того, чи бачив Дегтяр за весь час на протестах озброєних активістів, він відповідає, що "до 19 числа точно не бачив". А після 19 лютого збільшилася відстань, "все було у диму, палало", тому він не може нічого стверджувати. Однак Дегтяр чув виступ зі сцени, під час якого протестуючим було обіцяно, що "завтра вам буде чим боротися проти міліції".

Після перерви приходить черга наступного свідка – Юрія Стружка, напарника Сергія Дегтяра. Він розповідає те саме, що і Дегтяр, а потім згадує, як відчув "удар у ліктьовий сустав" - це момент, коли дістав поранення.

"Куля – не українського виробництва, однозначно. Я її ось так тримав у руці, - висловлює ексберкутівець свою думку. – Я її витягнув із себе разом із натільною сорочкою. Це оміднена куля десь 2-2.5 см з рифленою "спідницею". Україна такі не виробляє. Калібру десь 5.6, десь так".

Зі слів інших бійців дніпровського "Беркуту", з якими він зідзвонювався, Юрій Стружко розповідає, що 20 лютого його підрозділ змінився з посту близько 8 години ранку. Як він дізнався згодом, змінив бійців з Дніпропетровщини тоді кримський "Беркут" – "здається, симферопольський".

-Якісь були знаки розрізнення – наліпки чи стрічки – саме у вашого підрозділу? – запитують свідка.

-На шоломи клеїли маленькі кубики білі з білого лейкопластиру. На потилицю, - відповідає він.

-А з якою метою це робилося?

-Щоб хоч якось серед усіх відрізняти своїх.

-Це було характерно саме для Дніпра?

-Так, це можна сказати наша фішка. Три кубика – офіцер, два кубики – молодший командний склад, один кубик – рядовий.

-А чи бачили ви або комунікували з представниками підрозділу, які мали зелені кубики чи зелені стрічки на одязі?

-Ви маєте на увазі людей у чорній формі з пов’язками кольоровими? До 19 січня я бачив їх біля Кабміну, біля ВР, але якось не спілкувався з ними, і хто вони такі – навіть не скажу, - каже Стружко.

-Але ви у подальшому з’ясували для себе з якого вони підрозділу?

-Ні.

-А чи бачили ви людей з жовтими пов’язками?

-З жовтими кубиками – бачив, з жовтими пов’язками – ні.

-А де це було?

-Ще раз повторюю – це було до 19 січня…

-З якого вони підрозділу?

-Гадки не маю, - відрізає Стружко. - Знаків розрізнення у них не було.

Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/r3150832
 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх