EN|RU|UK
 Общество
  6117  9

 "Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло". Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни


Автор: Валерія Бурлакова

Канадсько-український проєкт "Друг героя", що об’єднав небайдужих кінологів та їхніх собак, вже четвертий рік допомагає бійцям знову звикнути до мирного життя, лікуючи їхні невидимі рани.

Три головних напрямки роботи "друзів" - це сеанси каністерапії; безоплатні уроки для військових та їхніх улюблених псів, нерідко привезених із зони бойових дій; а також тривала й складна підготовка сервіс-догів – службових собак для ветеранів з ПТСР.

Ми відвідали сеанс каністерапії та дізналися, які породи найчастіше лікують людей, скільки собак працюють у проєкті та яким чином їх відбирають, які вправи виконуються під час сеансів.

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 01

"БОЖЕ, ЩО Ж РОБИТИ? У НАС НАВІТЬ РЕАНІМАЦІЇ НЕМАЄ"

Проєкт "Друг героя" працює в Україні з 2015 року. Від самого початку роботи однією з основних його локацій було відділення медико-психологічної реабілітації для учасників АТО(ООС) на базі київської клініки професійних захворювань Інституту медицини праці.

"Традиційно ми займалися здоров’ям тих, хто працює у шкідливих умовах: шахтарів, металургів, зварювальників, - розповідає заслужений лікар України Тетяна Харченко. Клініку вона очолює вже понад 30 років. – Але на початку 2014 року мене запросив до себе колишній директор нашого інституту, академік Юрій Кундєєв. І каже: "Тетяно Дмитрівно, війна – це також шкідливі фактори. Ми маємо подумати, що зможемо зробити для фронту". І вже у жовтні 2014 року на базі нашої клініки був організований спеціальний центр, який згодом перетворився на реабілітаційне відділення. Ми одразу були націлені на комплексний підхід до хворих. З військовими працювали всі наші кадри – і терапевти, і невропатологи, і алергологи, і окулісти… А паралельно бійцями займалася група фахівців, здатних забезпечити психологічну реабілітацію".

На початку роботи, згадує Тетяна Харченко, основним джерелом хворих для клініки був центральний військовий шпиталь - тому що потрібно було диференціювати психіатричні хвороби від психічних розладів. Пацієнтів з психологічними проблемами часто забирали саме сюди, на Саксаганського, 75.

На сьогоднішній день лікування у клініці пройшли вже понад 1500 осіб. Це і родичі загиблих, і люди, що повернулися з полону… Але насамперед, звісно, військові. "Нашим найпершим пацієнтом був Володимир Корніяшек. Волонтери привезли його до нас на інвалідному візку. Таке враження було, що переді мною хворий із важкою формою ДЦП: судоми, заїкання… Я тоді подумала: "Боже, що ж робити? У нас навіть реанімації немає", - згадує Харченко. – Володя виходив з Іловайська, переніс три контузії. І вже був у трьох госпіталях. Ми стали четвертим, і від нас він пішов своїми ногами. Сьогодні Володя і працює, і допомогає фронту як волонтер. Ми зустрічаємося, обіймаємося, пісні співаємо. Як близькі люди…"

Фінансування у клініки, звісно, скромне. "Як у звичайного лікувального закладу, - знизує плечима медик. – Наприклад, на харчування одного пацієнта держава виділяє 16 гривень на день".

Але чим можуть і досі підтримують небайдужі люди. А також… собаки. "Група "Друг героя" надає нам величезну допомогу. Це дійсно дуже ефективно", - підкреслює Тетяна Харченко. Додає, що її твердження щодо результативності методу засновані на наукових дослідженнях, які постійно проводяться на базі клініки.

Сеанси каністерапії – лікування та реабілітації за допомогою спеціально відібраних і навчених собак під наглядом кваліфікованих фахівців – проходять тут щотижня. Зазвичай по вівторках.

"МОЗОК ВИМИКАЄТЬСЯ ПОВНІСТЮ. ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ, АДЖЕ ЧАСТО ВОНИ НЕ МОЖУТЬ РОЗСЛАБИТИСЯ"

"Клініка дає нам доступ до хлопців саме з тими захворюваннями, на допомогу яким розрахована наша програма. Тому це наша головна база для роботи серед медичних закладів, і тут ми працюємо дуже ефективно. Бачимо зацікавленість, бачимо результат, - каже Ольга Смірнова, координатор проєкту "Друг героя". – Тут нам виділили приміщення для сеансів (хоча якщо погода хороша – ми займаємося просто на свіжому повітрі), і каністерапія стає важливою частиною комплексного підходу до лікування".

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 02

Ольга Смірнова, кінолог, координатор проєкту "Друг героя"

Проводяться у клініці як групові, так і індивідуальні заняття. "Коли з однією людиною працюємо, а коли з 15 бійцями одночасно", - розповідає Ольга. Але зауважує, що у будь-якому випадку на сеансі присутній не тільки кінолог із собакою, а і психолог. Інакше не можна.

Собаки для такої роботи відбираються дуже ретельно. Якщо господар думає, що його улюбленець може допомагати людям та звертається до координаторів проєкту, йому призначається тестування. Тільки в разі успішного складання іспиту можливо долучитися до ініціативи. "Якщо все добре - ми урочисто вручаємо собаці жовту бандану "Друг героя". Коли бандана на шиї – пес працює, він на сеансі каністерапії, - пояснює Ольга. – Отже, ви можете долучитися до сеансу та отримати допомогу - якщо вона вам, звичайно, потрібна".

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 03

Зараз у проєкті близько 20 команд, кожна з яких складається з кінолога та його власної собаки. Найбільший відсоток псів, які підходять для такої роботи – традиційно серед лабрадорів, золотистих ретриверів та Кінг Чарльз спанієлів. "Але серед представників інших порід також зустрічаються собаки, які можуть чудово впоратися, - запевняє кінолог. – Є у нас, наприклад, французький бульдог. Є метиси. Працює з ветеранами і мій цвергшнауцер. А ще у нашому проєкті був німецький боксер… На жаль, цієї собаки не стало". Найголовніше – щоб барбос був дружелюбним, і не ставився агресивно не тільки до людей, а і до інших тварин – адже працювати інколи доводиться у групі з іншими собаками. Або ж поруч може, наприклад, пробігти кіт – але це нікого не має відволікати від процесу.

Учасники проєкту постійно навчаються, запрошують фахівців з інших країн. Крім того, залучені до роботи собаки регулярно проходять переатестацію. Це, пояснюють кінологи, потрібно для того, щоб оцінити ресурс собаки, перевірити, чи готовий він працювати далі. Адже, якою б підготовленою тварина не була, – вона може втомитися. Тому дуже важливо регулювати роботу, уникати перенавантажень.

Більшість вправ, що виконується на сеансах із ветеранами, спрямована на розслаблення.

"Наприклад, є така класична вправа на дихання "два на чотири". Треба дихати животом. На рахунок "два" ти робиш вдих, потім – затримуєш дихання. На "чотири" - видих, і на "два" - знову затримуєш дихання, - демонструє Наталія, психолог за освітою, і одночасно - власниця Ріккі, який якраз приїхав до клініки працювати. До проєкту Наташа та Ріккі долучилися рівно три роки тому. – До цієї вправи я залучаю собаку. Людина у руках тримає сухий корм, перебирає його пальцями. Це дрібна моторика. І одночасно собака бере з твоїх рук корм. Ти маєш і дихання контролювати, і руки, і собака тут, з тобою… Немає шансів залишитися з якимись думками! Мозок вимикається повністю, нервова система розслаблюється. Це дуже важливо для ветеранів. Адже часто вони не можуть "відключитися" та послухати спів пташок…"

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 04

 Наташа, Ріккі та один з пацієнтів клініки

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 05

Крім того, присутність собаки просто створює відчуття комфорту і безпеки, сприяє виділенню ендорфіну – гормону щастя.

"СОБАКА ВІДСЛІДКОВУЄ СТАН СВОГО ГОСПОДАРЯ. МОЖЕ ПОКАЗАТИ РІДНИМ, ЩО ЩОСЬ НЕ ТАК"

Ще одна місія проєкту – безоплатні для ветеранів уроки, під час яких професійні кінологи допомагають бійцям знайти спільну мову з їхніми власними собаками, яких вони заводять або привозять з зони бойових дій. "Ми допомагаємо їм з базовими навичками", - каже Ольга Смірнова.

Якщо ветерану наснилося жахіття – пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 06

Набагато складніше все із тренуванням сервіс-догів – службових собак, що постійно супроводжують тих ветеранів, які потребують цього. "Спочатку відбирається собака. Це не обов’язково має бути цуценя – може бути і півторарічний пес. Інколи навіть краще, коли тварина трохи старша, адже тоді ми можемо одразу побачити всі її якості, - описує процес Ольга. – Відібраний собака тривалий час живе із кінологом, який навчає його усім важливим для сервіс-дога навичкам. Водночас, у нас на сайті ветерани, які хочуть мати такого собаку, заповнюють анкети. Там є цілий ряд вимог до власника, але найважливіша з них – це діагноз. Саме за ним можна визначити, наскільки людині насправді потрібен такий компаньйон. Тільки, на жаль, поки що ми тимчасово не приймаємо нові анкети – у нас вже є певна кількість заявок, і ресурсами проєкту ми поки що більше забезпечити не зможемо. Адже підготовка собаки у цьому випадку займає близько двох років, це дуже кропітка та кошторисна робота".

На другому етапі собака знайомиться з ветераном. Між ним та собакою має виникнути контакт. Якщо його немає – немає сенсу з’єднувати цих двох у пару, переконана кінолог. Але якщо боєць та собака підходять одне одному – вони продовжують підготовку вже разом, вчаться діяти як єдине ціле. Після закінчення тривалого навчання, яке може зайняти і рік, ветеран та його собака мають скласти спільний іспит. Це величезна робота, і хлопці, які на це погоджуються, зазвичай лише потім усвідомлюють, наскільки це непросто. Було у історії проєкту таке, що хлопець вже під час участі у програмі відмовився від подальшої роботи.

Зараз "Друг героя" готує сервіс-догів, які працюють насамперед із психологічними вадами. Такі собаки, розповідає Ольга Смірнова, відчувають зміну психологічного стану свого господаря. Якщо у нього, наприклад, трапляється флешбек – пес може повернути його до реальності. Якщо наснилося жахіття – собака може бути навчений сам вмикати світло. Якщо у людини також є фізичні вади – наприклад, відсутня рука – собака може вміти допомагати саме цій людині у побуті.

"Коли ветеран вдома – він знаходиться у комфортній для себе обстановці, але коли виходить на вулицю – може почуватися інакше. Багато хлопців важко переносить скупчення людей, багатьом важко повертатися до інших людей спиною, і через це вони, наприклад, не можуть підійти до банкомата. Собаки ж навчаються створювати комфортний простір, і, якщо хлопець стоїть біля банкомату – його собака сяде позаду нього. Крім того, собака весь час дивиться за своїм господарем, відслідковує його стан. Може навіть показати його рідним, що щось не так", - каже Ольга.

Собака має бути з ветераном весь час. Але в Україні зайти з собакою можна не всюди – і це величезна проблема. "Наприклад, з великим собакою можуть не пустити у супермаркет… Але ми над цим працюємо – зокрема, нещодавно мали зустріч з Іриною Фріз. Сподіваємося, що з часом все буде налагоджено. Тим більше, що наші собаки мають особливі жилети – на них написано, що це службовий собака, що його не потрібно торкатися та відволікати, бо він повинен з ветераном бути, а не з кимось ще. Наших собак легко впізнати!.. Було б непогано, якби якась мережа маркетів могла б з власної ініціативи дозволити їм заходити", - пропонує координатор проєкту. Тим більше, що сервіс-догів у нас поки що зовсім небагато. У Києві їх лише чотири. Два таких собаки вже з ветеранами, а ще два– у тренінгу.

Тим часом за кордоном, зауважує Ольга, сервіс-доги навіть передбачені медичною страховкою – наприклад, у США, якщо у людини діагностують ПТСР, їй може бути наданий такий собака.

Валерія Бурлакова, "Цензор. НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор. НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/r3131025
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх