EN|RU|UK
 Общество
  9184  280

 Один слюсар на сім вакансій: що не так із профосвітою в Україні


Автор: Ганна Первак

На одного кваліфікованого слюсаря знайдеться сім вакансій, на зварника – десять. Про це свідчить співвідношення за місяць кількості вакансій до резюме сайту з пошуку роботи Rabota.ua. А за даними іншого порталу з пошуку роботи Headhunter Україна, робочі професії були в п’ятірці найзатребуваніших у 2018 році.

Якщо на одну вакансію юриста припадає 6,8 резюме, то на робітничі вакансії цей показник становить 0,8.

Проблему нестачі кваліфікованих робітників відзначає й уряд: у 2016 році Кабмін затвердив перелік професій загальнодержавного значення із 25 позицій. А рік тому, у лютому 2018-го, його доповнили ще шістьма. Понад 90% цього списку це професії, яких навчають у системі професійно-технічної освіти (ПТО). Країні перш за все потрібні зварники, верстатники, слюсарі, монтажники, фрезерувальники, мотористи й машиністи. Таких спеціалістів готують за кошти державного бюджету.

Один слюсар на сім вакансій: що не так із профосвітою в Україні 01

Тим часом станом на грудень 2018 року офіційно було зареєстровано понад 340 тисяч безробітних. Серед регіонів, що мають найбільші показники безробіття, – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Полтавська і Вінницька області. Державна служба зайнятості констатує, що на українському ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс між попитом і пропозицією: 75% випускників шкіл здобувають вищу освіту, 25% – професійно-технічну. Як наслідок, серед безробітних майже 44% мають вищу освіту, а в деяких великих містах ця цифра доходить до 90%.

Для більшості професій з "дефіцитного переліку" не потрібно вчитися 5–6 років в університеті, їх навчають в училищах, коледжах, ліцеях і центрах професійно-технічної освіти за 1–3 роки. За 27 років незалежності кількість таких навчальних закладів зменшилася на 40% – з колишніх 1251 до 756. А кількість підготовлених робітників зменшилася більш ніж наполовину: якщо у 1991 році було 338 тисяч випускників закладів профтехосвіти, то у 2016 році їх лише 152 тисячі. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич визнає, що в Україні до профосвіти завжди ставились як до непрестижної. Хоча, за її словами, після ПТУ можна заробляти значно більше, ніж із дипломом про вищу освіту. Наприклад, зварникам, які мають професійно-технічну освіту, в Київській області пропонують 30 тисяч гривень зарплати.

Ринок потребує таких кадрів. За даними Світового банку, понад 40% вакансій, оприлюднених у 2015 році Державною службою зайнятості, потребували кадрів із середньою професійною освітою, і лише 27% вакансій – з вищою освітою.

У чому проблема?

Цей тренд підтверджують і у Федерації металургів: у них близько 70% – це робітники з професійно-технічною освітою і 30% – з вищою.

"Раніше ми казали: не продукуйте стільки дипломів вищої освіти. Випускники потім у нас на підприємствах за наші ж гроші перенавчаються на робітничі професії і йдуть працювати робочими. Але з точки зору зарплати, росту на підприємстві у них значно більше шансів, ніж якби вони далі сиділи зі своїми дипломами умовно юристів та економістів", – розповідає Олена Колеснікова, представник Федерації роботодавців України, Федерація металургів. Хоча, за її словами, уряд вже розуміє цю ситуацію на ринку праці.

У Федерації металургів України вказують на основні проблеми української системи професійно-технічної освіти: застаріле обладнання, неактуальний перелік професій, за якими готують кадри, і відсутність програм з підвищення кваліфікації і перекваліфікації для старшого покоління.

Наприклад, на заводі "Запоріжсталь" працюють робітники близько 200 професій, а система профтехосвіти може підготувати кадри лише за 30 з цих 200. Виходить, бізнес змушений отримувати ліцензію у МОН і навчати тим професіям, яких немає у системі профосвіти.

Викладачі вирішують усе

Крім того, викладачів для ПТУ не вистачає: у 2015 році 13% посад залишались вакантними. Наприклад, у 2018 році у Києві на спеціальність "Професійна освіта", де готують потенційних викладачів для ПТУ, на денну форму навчання зарахували лише 46 абітурієнтів, це при 87 бюджетних місцях.

Проблемою нестачі педагогів для закладів професійно-технічної освіти у 2016 –2018 роках частково опікувався проект "Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання", який отримав грант понад 600 тис. євро від Erasmus+ – програми Європейського Союзу з освіти, професійної підготовки, молоді і спорту.

У ньому брали участь шість університетів – три з України та три європейських з Іспанії, Австрії та Німеччини. З українських учасників це Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Львівський національний університет імені Івана Франка, а також експерти Інституту професійно-технічної освіти НАПН України та Інституту професійних кваліфікацій, який представляє Конфедерацію роботодавців України.

У межах проекту намагалися, серед іншого, вирішити проблему нестачі викладачів економічних дисциплін. У кожному з усіх 756 (станом на 2017 рік) професійно-технічних навчальних закладів учням викладають такі дисципліни, але викладачів дуже бракує.

Приміром, у КНЕУ зіткнулися зі зменшенням вступників на спеціальність "Професійна освіта (Економіка)" – її випускники можуть стати викладачами економічних дисциплін у ПТУ. Тому у межах проекту у КНЕУ розробили нову освітню програму "Економічна та бізнес-освіта" для цієї спеціальності. Для неї немає держзамовлення, тож усі студенти навчаються тільки за контрактом. В результаті у 2018 році 245 студентів виявили бажання навчатися на ній, а на перший курс набрали 32 вступники, тоді як у 2016 році набрали лише 10.

Доцент кафедри педагогіки та психології КНЕУ Оксана Саркісова зазначає, що особливість цієї програми полягає в бінарності підготовки. Це означає, що після чотирьох років навчання студенти можуть одночасно стати фахівцями з економіки та викладачами економіки і бізнес-тренерами.

Як уже реформують профосвіту

На початку року МОН анонсувало старт масштабної реформи професійної освіти. В її ядрі – дуальна освіта, яку вже давно ефективно використовують в європейських країнах, зокрема у Німеччині. Такий формат дозволяє учням знайомитися з теорією в закладі профосвіти, а практику опановувати на реальному виробництві.

МОН розробило типовий договір про отримання профосвіти за дуальною формою навчання. Це тристоронній документ між закладом, учнем і роботодавцем. За його умовами, наприклад, роботодавець зможе домовитися з учнем про роботу після навчання.

Три пілотні училища з Києва, Львова та Запоріжжя перейшли на цей формат з 2015 року. А зараз до них долучилися вже близько третини ПТУ – 250 закладів.

МОН визнає, що обладнання закладів професійної освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Проте ситуація з технічною базою поступово змінюється. З 2016 року коштом держбюджету і бізнесу на базі закладів професійно-технічної освіти створюють навчально-практичні центри. На сьогодні їх вже 185. Там учні навчаються на сучасній техніці й із сучасними матеріалами. Йдеться про професії токаря, фрезерувальника, зварника, маляра, електромонтажника, тракториста-машиніста, швачки.

Цього року за рахунок бюджету планують створити ще 45 навчально-практичних центрів. На це передбачено 50 мільйонів гривень.

Один слюсар на сім вакансій: що не так із профосвітою в Україні 02

Як ЄС допомагає реформі

Реформу також підтримує Європейський Союз: у грудні 2018 року уряд підписав з Європейською Комісією угоду про фінансування семирічного проекту "EU4Skills: кращі навички для сучасної України". Він стартує у травні 2019 року.

ЄС та його держави-члени Німеччина, Фінляндія та Польща нададуть 58 мільйонів євро на підтримку реформи професійної освіти в Україні. Кошти підуть на розробку професійних і освітніх стандартів з урахуванням потреб ринку праці та Європейської рамки кваліфікацій, нових навчальних програм, перепідготовку викладачів та управлінського персоналу, розвиток багатоканального механізму фінансування профосвіти, на забезпечення доступу людей з обмеженими можливостями до закладів ПТО. Також фінансову та консультативну підтримку надаватимуть на розробку інноваційних підходів до профорієнтації, створення системи інформації про ринок праці, проведення фестивалів професій. Крім того, ці гроші інвестуватимуть у модернізацію вже існуючих та створення нових багатофункціональних центрів професійної досконалості з необхідним навчальним обладнанням.

А місяць тому, у лютому 2019 року, в Комітеті Європарламенту з питань культури та освіти підтримали наступну програму Erasmus+ на 2021–2027 роки, в якій Україна – країна-партнер. Її бюджет планують збільшити утричі, а разом із тим більше інвестувати в якісну профтехосвіту, зокрема через створення центрів професійної майстерності.

 Ганна Первак

Источник: https://censor.net.ua/r3118923
 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 3 из 3
<<<1 2 3
Страница 3 из 3
<<<1 2 3
 
 
 
 
 
 вверх