EN|RU|UK
 Общество, Происшествия
  17159  16
Материалы по теме:

 "Я написав Герману: "Глиста витравив". Не відповідає. Він просто в говніще п'яний вдома спав!". Інтерв'ю з "кілером" Аркадія Бабченка

І.Ромалійська

Саме Олексію Цимбалюку, за версією слідства, київський бізнесмен та торговець зброєю Борис Герман замовив убити російського журналіста Аркадія Бабченка. Колишій монах та "правосєк" пішов до СБУ.

29 травня ввечері світ дізнався: у столиці України вбито відомого російського журналіста Аркадія Бабченка, кілер застрелив його, коли той заходив в орендовану квартиру.

А вже 30 травня голова СБУ Василь Грицак, Генпрокурор Юрій Луценко та власне сам Аркадій сповістили,  що це все було інсценування, затримали організатора - столичного бізнесмена Бориса Германа.

Версія слідства така: В'ячеслав Пивоварник - українець, який переїхав до Санкт-Петербурга, замовив у свого колишнього бізнес-партнера Бориса Германа теракт, внаслідок якого мав загинути Аркадій Бабченко. Герман своєю   чергою найняв кілера - Олексія Цимбалюка. Олексій Цимбалюк убивати журналіста не став, а прийшов до СБУ. Спецслужба почала операцію стосовно інсценування "вбивства".

Версія заарештованого Бориса Германа спочатку була така: Пивоварник вербував його, і він хотів розкрити кремлівськи задуми - тому погодився, але пішов з цією інформацією до старого знайомого "Дмитра" (ніяких інших даних про нього немає), адже впевнений, що він працює в контррозвідці. "Дмитро" говорить, що все під контролем СБУ і просить далі приймати замовлення від Пивоварника. Герман наймає кілера для вбивства Бабченка - Олексія Цимбалюка, і начебто впевнений, що той - людина віруюча, вбивати не стане (принаймні, запевняв у цьому журналістів).

Цю свою версію Герман розповідав журналістам одразу після затримання на судах з обрання йому міри запобіжного заходу. Її активно підтримували і його адвокати. Але цього тижня Цензор.НЕТ з'ясував - Герман визнав свою вину, пішов на угоду зі слідством. Тепер його адвокати від коментарів відмовляються.

А от "кілер" Олексій Цимбалюк на інтерв'ю погодився. Поставив єдину умову: щоб зустріч відбулась у тихому та малолюдному місці. Прийшов без охорони.

Кілька разів переривав розмову, просив зупинити запис на диктофоні. Тоді розповідав те, що не хоче, щоб потрапило в публікацію. Тому іноді може залишатися наче недосказаність. Але в цілому цей текст дає змогу зрозуміти мислення людини, яка вісім років провела в монастирі, була на фронті, постить фотографії зі свастикою, якій замовили вбивство російського журналіста.

"ЧЕРЕЗ НЬОГО МОЖНА БУЛО ДІСТАТИ ВСЕ". ЗНАЙОМСТВО З ЗАМОВНИКОМ

 Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 01

-Давайте почнемо з того, звідки ви знаєте Бориса Германа, якого тепер звинувачують в організації теракту?

-З Германом ми давно знайомі. З грудня 2014-го. Ми спілкувалися постійно. Про деякі речі я в інтерв'ю говорити не буду.

-Охарактеризуйте, будь ласка, Германа. Багато кажуть, що в нього є легальне виробництво зброї, а є нелегальне…

-Про легальне виробництво я взагалі нічого не знаю.

-Ну, він є співвласником заводу "Шмайсер".

-Ти бачила десь у продажу пістолети "Шмайсер"? Я - ні. У нас легально виробляти він може тільки травматичну зброю. А травматична зброя - мало кого цікавить.

-І ви з ним якими справами займались?

- Слухай. Через нього можна було дістати все. От все, що тобі потрібно.

-Зброю ви маєте на увазі?

-Ну, давай будемо говорити, що тюнінг. Любе дістати можна було. І при цьому він ідеально розбирається в зброї, він в цьому професор. І це при всій його странності, людина живе повністю в своєму світі. Папа в нього дуже серйозний. А сам Герман - авантюрист.

-Але зручний, бо через нього можна багато чого дістати?

-Так. Є ж моменти, коли щось потрібно дуже терміново. В нього таке завжди можна було знайти. Це ніколи не було як волонтерськоїа допомога, все завжди за гроші. Але завжди це були адекватні гроші. І плюс - поговорить завжди було інтєрєсно с чєловєком.

-Чого?

-Він дуже колоритний. Єврейський мальчик, який торгує зброєю. Він воював в Афгані, був поранений важко. На зброї помішаний. Я певною мірою теж, тому з цього приводу завжди було цікаво поспілкуватися.

-А як ви познайомилися?

-Нас познайомили спільні знайомі, мені дещо потрібно було купити, щоб передати пацанам на фронт. Потім вже підтримували спілкування постійно. В нього постійно були розмови про те, що треба "всєх убіть" - президента, Авакова та інших. Я не ставився серйозно до таких розмов. Тому що вони ведуться, ти сама прекрасно знаєш, серед багатьох людей. Але десь із лютого 2018-го він почав мені розповідати про якісь розстрільні списки. Що буде багато роботи, мовляв, ви тільки б справились. І цікавився, чи люди є, чи готові работать. Я завжди на всякі такі пропозиції кажу "так". Тому що треба ж знати, що люди планують. І на одній зустрічі він каже: "Є один журналіст. Він всєх за#бав. Надо убрать. Будєт тєбє інтєрєсно?" Я говорю, що при правильному фінансуванні всьо буде цікаво.

-Так легко погодились?

-Це в жодному випадку не говорить про те, що я якийсь кілер. Просто таких людей завжди треба тримати в полі зору. Я реально бачив, що він авантюрист і може піти на співпрацю з ким завгодно. Ну, і він - фанат бабла. Я мало таких людей бачив. Відповідно, і бабки може взяти, від кого завгодно. Він сказав, що є списки та "много дєнєг..."

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 02

-Тоді вперше про списки прозвучало?

-Так. І коли вже конкретно про журналіста розмова пішла, він мені прислав фотографію Бабченка, форми з російського паспортного стола.

-А на кого він посилався як на замовника?

-Ні на кого, сказав просто, що є люди, які готові це все фінансувати. Що є сила, яка готова фінансувати, що "надо что-то мєнять в странє". Політичні вбивства ж не починаються для того, щоб на тому все й закінчити? Розхитується ситуація. В списках, що були в СБУ, присутні люди з різних середовищ. В тому числі багато опозиційних і до нинішньої влади журналістів. Відповідно, воно розхитує всі верстви суспільства. Тут же ж головне навіть не персоналії, головне - резонансність.

-А що було в першій інформації про Бабченка, яку він вислав?

-Фото з паспортного столу, коротка біографія. Навіть не коротка біографія, а форма один. Спочатку в WhatsApp (месенджер, - ред.). Потім ми домовилися, що зустрінемося біля мого будинку. Я зразу розмову записав на телефон.

-А як?

-Включив диктофон, телефон поклав у кишеню. Він сказав тоді подумати над цифрою, за яку би я хотів це все відпрацювати. І відразу сказав, що це лише для знайомства, що далі буде більше замовлень. Ну а я потім одразу все відправив на Володимирську (на вулиці Володимирській у Києві знаходиться головний офіс СБУ, - ред.)

"БІЛЬШЕ ЗА ВСЕ Я ПЕРЕЖИВАВ, ЩО БУДЕ ВИТІК, І ЩО Я РЕАЛЬНО СТАНУ "ДВОХСОТИМ". СПІВПРАЦЯ З СБУ

-Ви знали, до кого йдете?

-Звісно. Ім'я не буду називати. Але це людина, з якою я познайомився в "мобілках" - мобільних групах, які працювали в зоні АТО по боротьбі з контрабандою. Формувалися з працівників СБУ, Прикордонної служби і ДФС. Ну і ми були як представники громадськості, волонтери.

-І ви пішли до людини, яку знали ще з роботи в мобільних цих групах?

-Так. І я точно знав, що ця людина мене не кине. Бо більше за все я переживав, що буде витік, і що я реально стану "двохсотим" ("вантаж 200" на військовому жаргоні означає "вбитий", "загиблий", - ред.).

-Що далі було?

-Це ж напередодні Паски все відбувалося. І я вже їхав до мами, в машині отримав дзвінок: "Повертайся терміново в Київ, ти потрібен. Вже в курсі голова Служби, в курсі Президент". Я повернувся. Завели справу, зустрілися зі слідчим, підписав бумагу про нерозголошення і так далі. А для Борі (Бориса Германа, - ред.) я ж офіційно у мами. І я йому в переписці озвучую суму.

-Яку?

-30 тисяч доларів. Хоча я слідчому пропонував 50.

-А чому?

-Ну, бо дуже резонансна справа. Я пропонував 50, але переживали, щоб не назвати завелику ціну, і спинилися на 30.

-До речі, до цього замовлення ви взагалі знали, хто такий Бабченко?

-Нє. Мені не цікаві російські журналісти. Не хочу сказати жодного поганого слова про Аркадія, але я реально не довіряю росіянам, навіть тим, що виїхали.

-Зрозуміла. Давайте повернемось до суми.

-Боря ж зразу, коли я озвучив йому 30, сказав, що він прикурить собі 10 (сміється). Сказав: "Я собі ще 10 накину". Як стало мені відомо зараз з інсайдерських джерел, Пивоварник (В’ячеслав Пивоварник, - за даними слідства, саме він замовляв теракт Борису Герману, - ред.) получив 100 тисяч доларів. Взяв їх наперед.

-І ви попросили гроші вперед у Германа?

-Так. Половина - вперед, а половина – по виконанні. Він дуже безалабєрний в плані безпеки. От він по телефону може тріщать про що завгодно, знаючи, що мусора його постійно слухають. Я хоч і розумів, що співпрацюю зі слідством і мені особисто шифруватися не треба, але все одно я так не можу! (Сміється). Якісь елементарні там заходи конспірації мають бути! Не можна зустрічатись на одному й тому ж самому місці багато разів підряд. Додому не можна їздити.

-А де ви зустрічалися з ним зазвичай?

-В основному на парковці торгового центра Ocean Plaza. Там зручно. Там стовби з номерами, він підходив до якогось і мені маякував, де саме чекає. По півгодини йшло "обсуждєніє мєста встрєчі" (сміється). Він спокійно міг приїхати до мене додому...

-Ну, він же не дурний, чому так вів себе?

-Він настільки вірив в свою безкарність. От якщо ти трохи прослідкуєш за його особистістю, в нього ж постійно - обшук, обшук, обшук, обшук, обшук. В нього в дома вилучили стільки зброї! І шо? Сидить? Нє. На волі. Він просто заносив гроші. Я так понімаю, що в мусорів реально був план - раз на рік сходити до Борі, бо можна взяти дєнєг. Останній обшук в нього був, вже коли почалася наша спецоперація.

-А з приводу чого обшук?

-Я не в курсі. Просто знаю, що був. Я пишу йому по нашій справі, а він мені пише "Я в прокуратуре. Утром обыск был". Я питаю, чи мені турбуватися. А він пише: "Нє-нє-нє, нє волнуйся". Ну а за пару днів він пише: "Гроші є, можем работать". І після передав мені аванс.

-П’ятнадцять тисяч?

-Чотирнадцять. Бо тисяча пішла на ствол - він мені мав пістолет з глушником підігнати. Але він не зміг знайти ствол, бо як раз всіх його постачальників близьких позакривали в СІЗО, і в нього реально не було, до кого звернутися. І ми домовилися, що я сам собі куплю. Він мені передав цю тисячу десь через пару днів буквально.

-Як відбувалася передача грошей?

-Ми зустрілися біля ТЦ "Магелан". Я сів до нього в машину. Проїхали по вулиці Заболотного до заправки WOG. Зупинилися. Він мені передав гроші, я їх перерахував. Цей запис потім показували на прес-конференції. Гроші – в дохід держави.

Оприлюднений СБУ фрагмент розмови Германа та Цимбалюка під час передачі грошей

-А що в нього за машина?

-Escalate. Cadillac Escalade.

-А скільки він давав вам часу на виконання?

-Я сам собі взяв місяць часу. Тому що, треба ж було встановити місце проживання… Я не спеціаліст, але розумію, що у виконанні немає ніякої складності: людина без охорони, живе у звичайному будинку.

-Тоді і самого Аркадія попередили?

-Його попередили тільки після того, як отримали аванс. Бо до цього немає сенсу попереджувати, все може закінчитись, не почавшись. А вже коли отримані гроші, тоді зрозуміло, що все серйозно. Можливі й дублери.

-Ваші?

-Мене міг хтось дублювати. Дублюють часто групу, яка взялася працювати, іншою групою. Вони перевіряють, стежать, що робить перша група. Ну, це якщо є серйозна мережа. Тут мережі, слава Богу, не було такої. Взагалі ця операція заперечує міф про всемогутність ФСБ. Немає там ніхєра всемогутності, слава Богу. Так, у них багато можливостей. Але як в нас, так і в Європі, вони користуються послугами криміналу, різних аферистів, які готові за бабло іти на все.

-Добре. Хто такий Дмитро Пономаренко, він же Дітріх?

-Я не знаю. А хто це?

-Герман казав на суді, що коли отримав замовлення з Росії, він пішов до знайомого контррозвідника Дмитра з позивним Дітріх. Йдеться про людину на ім'я Дмитро Пономаренко.

-Даже не чув ніколи про таку людину.

-Добре. А хто такий Олександр Корнієвський?

-Тоже не знаю. Це хто взагалі?

-Це людина, яка служила в "Айдарі" з позивним...

-Кулібін?

-Так.

-Я про нього чув, але я його не знаю. Це людина з оточення Борі.

-Він зараз також заарештований, і має відношення якесь до цієї справи. І, я так розумію, він з оточення і Борі, і цього Дмитра.

-Ну, Кулібін наче ж не в цій справі затриманий.

-Не в цій. А ви кажете, що ви не знаєте, хто це!

-Ну, в Фейсбуку про нього писали просто. Я прочитав, тому і знаю.

-Є ще один затриманий у цій справі - громадянин Стельмашенко. За версією слідства, він відправляв у Ростов якусь групу на тренування. Що ви про це знаєте?

-Ну звідки ж я можу знати про цю людину? Думаю, що він мав працювати по інших мішенях. Мені Боря сказав, що близько   60 об'єктів має бути.

-Ну добре. Про згаданих персонажів ви кажете, що нічого не знаєте. Скажіть, а яка роль В’ячеслав Пивоварника, який начебто і замовив це все Герману?

-Він у Росії. Там отримуєж гроші. Фінансування через нього йшло. Людина-прокладочка. От зараз всьо виходить до Пивоварника, а далі куда упирається? Нікуда. Для того і потрібна така людина, кукла.

-А в справі взагалі є докази того, що Пивоварник не самостійно працював, а під ФСБ?

-А скажи, будь ласка, під ким? Якийсь філантроп-мізантроп з Росії дає сотню тисяч доларів на то, щоб грохнути Бабченка? Та й не одного Бабченка, є цілий список!

-В самого Пивоварника немає дєнєг взагалі. Чувак в Україні винен дуже багато бабла.

"КУПИВ ЗРАНКУ КРОВ, ПОТІМ ЗВАРИВ СУПЧИК". ІНСЦЕНУВАННЯ

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 03

-Розкажіть, як відбувається саме це інсценування.

-Оскільки це все тягнулося майже два місяці, скажу - це настільки нудно! По-перше, ти не можеш займатися більше нічим. Тому що от ти сидиш, як дебіл, бл#дь, біля тєлєфона, і ждеш, коли тобі маякнуть про зустріч чи ще про щось. Ти під контролем перебуваєш. Я навіть просив маму, щоб вона собі Whatsapp встановила, щоб говорити. Бо поговорив ти з мамою, а тобі наступного дня говорять: "Блін, чувак, ти так маму любиш!" (Сміється). Постійно техніки, постійно те, це... Це давить психологічно. Я – віруюча людина. Для мене певною мірою було дуже важко піти на співпрацю з СБУ, тому що мені людина довіряла. Я її десь ніби зрадив.

-Германа?!

-Да. І для мене це було важко. Мені людина хоче помогти дєнєг заробити... (Сміється). А зважаючи на кількість мішенєй – це ж більше ніж мільйон... (Сміється). А я беру його і, блін... Мені дружина Германа писала у Фейсбуку: "Как ти мог поступіть так з нашим Борєчкой"... (Сміється)

-Дата "вбивства" двічі переносилася. Чому?

-Перша призначена дата збіглася з фіналом футбольним (Фінал Ліги чемпіонів УЄФА був 26 травня у Києві, - ред.). Цю дату я обрав. Але, з огляду на заходи по охороні в місті, керівництво вирішило перенести. Це ж реально можна було на випадкових копів десь попасти, і все б поламалося. В другий раз – координація відомств не спрацювала. Десь хтось щось провтикав. "Вбивство" перенесли на 29 травня.

-А Герман давив, щоб скоріше ви виконали замовлення?

-Постійно був тиск: "давай-давай бистрєє, нам уже не вірять". І тоді ж Аркадій спершу начебто підвернув ногу. Потім начебто Аркадій поїхав із сім'єю на природу (сміється). Це все були ті переноси дати. Тоді його сховали, по суті, щоб він не виходив лишній раз. Щоб, якщо є дублери, не дай Бог, не відпрацювали.

-А вас охороняли?

-Якби мене охороняли і за мною слідкували дублери, ти ж понімаєш, що нічого би не получилося? Я, коли все починалося, прекрасно знав, на що йду. Більший ризик, напевно, був би, якби була охорона.

-Як познайомилися з Аркадієм?

-Заїхали до нього. Зайшов у квартиру, був він, була дружина. Говорю: "Я ваш убивця". Посиділи, посміялися. Дружина його дуже переживала: "Теперь и вас захотят убить!" А мене і так багато людей хочуть убити – і шо? (Сміється).

-А як сам день "убивства" ви провели?

-Поїхав з ранку на ринок, купив кров.

-Ви?!

-Розумієш, у справі було дуже мало людей. Відповідно, багато речей треба було робити самим, допомагати друг другу. Опер цей з СБУ був, як загнана лошадь. Треба було допомагати. Кров купити? Так для мене це не проблема, а для нього втрата часу. Я під'їхав на базар на Тєрємках, домовився з людьми, які торгують м'ясом і печуть кров'янку дуже смачну. Замовив 3 літри крові. Купив зранку кров, потім зварив супчик. Не з крові, з курочки. Хорошенький бульончик получився. Заїхав опер той, ми поїли разом супчика. Віддав йому кров, він поїхав займатись гримуванням і т.д., і т.п.

-А ви?

-Я під'їхав десь біля сьомої години вечора. Походив туди-сюди... Я завжди переживаю, що у нас є багато свідомих громадян, які звертають увагу на всіх. Як оказалося, не зря - фоторобот же ж просто ідеальний зробили (сміється).

 Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 04

Фоторобот, який в день інсценування оприлюднила поліція

-Мені здається, що зовсім на вас не схожий.

-Абсолютно не схожий. Опис словесний – правдивий. А по фотороботу – нє.

-А хто з поліції знав про операцію?

-Був в курсі Князєв (Сергій Князєв - голова Нацполіції України, - ред.). Хоча навіть він не знав, кого саме будуть убивати. Знали тільки в районі. Відібрали спеціально "патрульку" (екіпаж патрульної поліції, - ред.) – екіпаж надійних людей, які тоже дали підписку про нерозголошення. Відібрали швидку – надійних людей, які дали підписку також. Але ніхто не був в курсі персоналії.

-А навіщо ви приходили на місце "вбивства" та заходили у квартиру, де воно сталося?

-Якщо би дублери слідкували за місцем, вони мали мене побачити. Ну і далі легенда така: я зайшов за ним у під'їзд, і коли він відчиняв двері квартири - вбив. Це було набагато зручніше для гримерів - його ж треба було у квартирі загримувати. Але, якщо б усе відбувалося по-справжньому, набагато зручніше було б працювати в під'їзді, а не в тамбурі чи квартирі.

-Після того, як інсценування відбулося, ви зателефонували Герману?

-Я написав Герману: "Глиста витравив". Тому, що він його в переписках часто "Глистом" називав.

-А чого глистом, до речі?

-Почитай Мілонова (Віталій Мілонов - депутат Держдуми РФ, - ред.). Він постійно називав Бабченка глістом.

-В якому месенджері ви писали Герману?

-В Сигналі. Написав, довго не було відповіді. Я, чесно кажучи, почав чуть нєрвнічать. А в нього, оказується, був якийсь ювілей на роботі, і він просто в говніще п'яний удома спав.

-Він знав, що в цей день ви маєте виконати замовлення?

-Ні. Чекав від мене відповіді. Я казав, що буду старатися відпрацювати саме в цей день. Але як получиться.

-Германа затримали наступного дня після інсценування. В СБУ говорили, що хотіли пізніше це зробити, але з'ясували, що він купив квитки і хотів кудись летіти. Тобто свій відліт він міг не планувати під убивство?

-Він від'їзд не планував під убивство. Він був упевнений, що "всьо буде харашо". От пригадай відео його затримання - коли його принімали, він спокойний був, на розслабоні…

Відео затримання Бориса Германа, яке оприлюднила СБУ

-Так. І це дуже дивно.

-Він був упевнений, що то мальчіки опять за його дєнєжками прийшли.

-А коли він відповів вам на повідомлення про витравлення глиста?

-Вночі відписався. Я пишу тіпа, чувак, давай бабки! Він – з ранку уже. А вранці пише, що пока дєнєг нєт. Я говорю: "Ти що, ох#єв, блін? Що значить "нєту"?" Він: "Я щас всьо рєшу, але мнє надо улєтать, може, мій друг передасть". І тут вже пробивається, що він збирається в Італію. І реально ніхто не став ризикувати - його прийняли. Причому тоді, коли він ішов за дєньгами. І він реально хотів розрахуватися. Там вже з переписки з Пивоварником стає зрозуміло, що він свою машину продасть, але зі мною розрахується.

-Він ішов за грошима, щоб з вами розрахуватися?

-Я так розумію.

-Чого ж не почекали, поки він отримає ці гроші?!

-В таких моментах краще не ризикувати. Чувак би улетів – і всьо.

-Та можна було, наприклад, скасувати рейс.

-А ти думаєш, це так просто? Ми теж перебільшуємо можливості наших спецслужб. Це ж треба ухвала суду, все інше. Там стільки нюансів, що просто капєц.

-Що це за список потенційних жертв Германа? Чому спочатку силовики казали про 30 прізвищ, потім про 47-48?

-Мені список ніякий не передавався. Я бачив імена перших трьох жертв - Бабченко, Богданов (Ілля Богданов, колишній російський офіцер ФСБ, який перейшов на бік України, - ред.) і якийсь одеський активіст, прізвище якого я ніяк не можу запам'ятати.

-А Герман вам просто казав, що є список, але не показував його?

-Він мені сказав, що десь до 60 об'єктів буде.

-До речі, в інтерв'ю Євгенію Кісельову Бабченко казав, що першою жертвою мав бути насправді не він, а його друг, заступник гендиректора телеканалу АТР Айдер Муджабаєв.

-Абсолютно про це нічого не знаю. Кому потрібен Муждабаєв?

"В МОНАСТИРІ, ДЕ ЖИВУТЬ ОДНІ П#ДАРАСИ, ДУЖЕ ВАЖКО". МОНАХ? КІЛЕР? ВОЛОНТЕР?

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 05

-Хто ви? Як ви себе ідентифікуєте? Вас по-різному називають: військовий, волонтер, монах...

-Не військовий, не волонтер... Монах - це назавжди. Перед Богом буду відповідати саме як монах. Незалежно від того, як я проживу своє життя: в монастирі, не в монастирі. А так я - звичайна людина.

-Десь працюєте?

-В мене з цим проблема на сьогоднішній день. Тому що тим, чим я займався, я займатися не можу.

-А чим займалися?

-Останнім часом гнав самогоночку.

-Не працюєте, тобто.

-Зараз не працюю.

-А розкажіть, як ви стали монахом.

-Монах - це людина, яка віддає своє життя Богу. Це жертва Богу. І зазвичай це люди, які приходять за покаянням. Так і я прийшов свого часу. Більше тут розказати і немає що.

-Ви були священиком?

-Ієродиякон. Диякон - це перший ступінь священства.

-А коли прийшли у церкву?

-В монастирі я з 2004 року, з 2006 року - в постригу і в духовному сані. В 2012 році я з монастиря пішов за власним бажанням. Через це я в забороні священнослужіння.

-А чому пішли в монашество? Мені здається, що має статися щось у житті, аби прийняти таке рішення.

-Звичайно. Це має бути внутрішня необхідність покаяння.

-Не хочете розказувати, за що каятися пішли?

-Ні. Це особисте.

-А в якому монастирі ви були?

-Свято-Іверський чоловічий монастир, Одеса. Московський патріархат. Зі всіма витікаючими.

-А пішли звідти чому?

-Важко. В монастирі люди живуть одним духом. Там, де є святі подвижники, кожен монах хоче підтягнутися під них. А в монастирі, де живуть одні п#дараси, вибач мене, але це відверто, дуже важко...

-А в Свято-Іверському так було?

-Звичайно. Це біда не тільки одного виключно взятого монастиря. Це проблема російської православної церкви сучасної. До 80% монахів і як мінімум 90% єпископату - це содоміти, гомосексуалісти. Жити в такому середовищі дуже-дуже важко. З якими ти думками не прийшов би, як ти не хотів би просто молитися Богу, це неможливо.

-Так що там відбувалося?

-Дуже важкі відносини всередині самого колективу получаються. Є когорта ізбраних. Це люди, які живуть веселим своїм життям. І вони вважають, що ми всі повинні працювати на те, щоб в них було все харашо.

-Працювати фізично? Чи до вас домагалися?

-Та хай Бог боронить! Що ви! Мене домагатися - це ж собі дороже. Була одна в мене пропозиція так, то людина дуже довго жаліла (сміється). Та я і не в їх вкусі. Вони люблять молодєньких, красивих (сміється).

-Коли у 2012 пішли з монастиря, що робили?

-Жив у миру. З жінкою. Але реально мені важко було. Бо якщо навіть ти пішов з монастиря, ти ж не перестав бути віруючою людиною. І монашество - це ж вже зовсім інше світосприйняття, розумієш? Світ сприймати дуже тяжко таким, який він є. Починаючи з тих самих заробітків. Куди не плюнь - скрізь на#балово, вибач мене. Це дуже важко. Проживши так у миру, в 2013 році я вирішив повернутися в монастир. Але я вже не хотів у міський монастир. Тим більше, в монастир Одеської єпархії - тому що це, напевно, найсодомітніша з содомітських єпархій.

-Нею керує митрополит Агафангел.

-Так. Там україноненависництво страшне. А я ж, не -зважаючи на те, що це був монастир Московської патріархії, завжди себе ідентифікував як українця. І моя молодість, і все життя зв'язано було з певними націоналістичними рухами. І для мене віра в Бога, патріотизм і націоналізм - завжди тісно пов'язані. Я народився у Хмельницькій області, місто Старокостянтинів. У нас було багато російськомовних, зважаючи на те, що були військові частини, але я завжди спілкувався українською. Це моя рідна мова. У мені цей ген націоналізму сидить, мабуть, з дитинства і робить свою справу. І тоже це одна з причин того, що мені було дуже важко в монастирі. Тому що якраз почалася та вся істерія з приводу "Україна, Росія, Білорусь - святая Русь", чисто ефесбешна агітка. І священики реально накручували людей. Слава Богу, є дійсно адекватні та мислячі священики. Вони є і в Московській патріархії. Їх небагато, їм не дають нормально жить, їх архієреї завжди стараються задвинути десь на задній план, а наверху оця вся непонятна публіка.

-У 2013-му вирішили повертатися до монастиря, що далі?

-Поїхав до Закарпаття, в тамошніх монастирях дуже добре - дуже мало братії. Село Дубове. Осінь-зима - я більшу частину часу був у монастирі, а з початком Великого Посту я шукав життя більше відлюдного - проводив багато часу в горах сам. Була хатинка, де я жив. Але ж інтернет є, нічо з тим не зробиш. І те, що робиться в країні, осторонь не проходить. І вже в серпні 2014-го я вирішив, що треба йти на війну. По-перше, пастир має бути там, де його потребує паства. На початку війни і капеланів особо не було. А це було дуже потрібно. Ну і я завжди умів надавати першу допомогу. І вирішив, що медик - це найкраще, що може бути. І без зброї - це для мене було дуже важливим моментом.

-І куди пішли?

-В ДУК ПС (Добровольчий Український Корпус "Правий сектор", - ред.). "Госпітальєри" (медичний підрозділ ДУК ПС, - ред.).

-А скільки ви були на фронті?

-З вересня по листопад.

-А потім чим займалися?

-А потім ми опустім (усміхається). В мене була перерва в 2015 році з зими до осені, я лікувався. У мене проблеми зі спиною, вже ніг практично не відчував. Потім вже там трошки інші пішли задачі.

-Я читала ваш вислів про те, що вбивство ворога не суперечить церковним канонам.

-Це не гріх. Вбивство - це гріх. Вбивство - це якщо я підійду до тебе ззаді й переріжу тобі горло, тому що мені захотілось твій бумажник. Оце вбивство. А боронити свою землю - то не гріх, то чеснота. Після того, як Вавилонську вежу розвалили, Господь дав кожному роду свою мову і свою землю. І боронити це від інших - це наше зобов'язання.

-А повернулися до мирного життя коли?

-Мій останній виїзд на фронт - це вересень минулого року. І те, що я побачив зараз, взагалі не надихає. Тому що ввечері  ти на позиції, а вдень ховаєшся, щоб не попастися десь під ВСП-шників. Абсолютно неприкольно. Те, що там наші хлопці, добровольці, воюють - я їх прекрасно розумію. І будуть вони там до кінця, їх ніхто звідти не витравить. Добровольці потрібні. Вони мотивують сусідів. Завжди так було, так є і так буде. І взяти, допустим, "Промку" (Авдіївська промислова зона, - територія в межах міста Авдіївка, - ред.). Промку взяли тільки 58-ма (58 ОМБр ЗСУ, - ред.) і, хто? Правосєкі. А по 58-ій ми працювали в мобільних групах по боротьбі з контрабандою.

-Мобільні групи, які виловлювали контрабандистів у зоні АТО?

-Да. 58-ма - це такий був очєнь даже контрабасний підрозділ. Вони реально не хотіли воювати. Але коли побули з нашими на "Промці", помінялися. Люди зрозуміли, що війна - це тоже кайф.

-А ви чому зараз ходите без охорони?

-Ну… Я знаю точно, що мене охороняють. Мабуть (сміється). Ну яка охорона, для чого?

-Можна припустити, що вам захочуть помститися.

- Впевнений, що спроби будуть. Але… Розумієш, на все життя охорону до тебе ж не приставлять. Зважаючи на резонансні справи, саме зараз якісь дії чинити щодо мене трошки нелогічно. А от за рік, за півтора...

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 06

-І що ви будете робити за рік-півтора?

-Жити.

-Ви якось легковажно до цього ставитесь.

Я, по-перше, не живу досі на одному місці, постійно міняю місця свого перебування. Ця циганщина – це зараз найкращий варіант. І ти розумієш, якщо дійсно хтось захоче мене прибрати, він це зробить. Незважаючи на те, буде ходити за мною охоронець чи ні. По-перше. По-друге, цілодобова охорона – це життя?

-Емігрувати не думали?

- Я впевнений, що на сьогоднішній день мені найбезпечніше в Україні. Хто би там що не говорив, а СБУ працює. І працює дуже вдало.

-Серйозно?

-Серйозно. Це мої висновки з того, що я бачу. Просто є речі, про які не можна говорити.

-У вас є якісь політичні амбіції?

-Скажу так: у мене вже була пропозиція від однієї партії. Я не буду нічого озвучувать, окрім того, що ця пропозиція була послана нах#й (сміється). Прямим текстом. По-монашеськи.

-А взагалі, які у вас політичні вподобання, орієнтація?

-Знаєш, я не вірю в те, що в нашій країні може змінити ситуацію хтось один. Для того, щоб дійсно змінилася ситуація на краще, має народитися громадянське суспільство. От в це я вірю. Це моє переконання, і це моя орієнтація. І я готовий робити все для того, щоб це суспільство народжувалось. Щоб люди розуміли, що ми – власники цієї країни, а не чиновник у костюмі. А чиновник у костюмі, якщо він не виконує своїх обов'язків перед нами, може получити просто елементарну навіть п#здюліну. І це часто дуже гарно діє.

-А де межа між цим? Між контролем з боку суспільства громадянського і самосудом?

-Самосуди може спровокувати тільки одне - бездіяльність влади. Після Майдану, дійсно, влада втратила монополію на насильство. Вона втратила право на монополію.

-Олексій, у вашому профілі в Фейсбуці можна побачити світлини зі свастикою…

-Це не свастика! В мене є вишиванка зі сваргою. Сварга і свастика – це зовсім різні речі. Сварга – це древній трипільський наш символ.

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 07
Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 08

Я написав Герману: Глиста витравив. Не відповідає. Він просто в говніще пяний вдома спав!. Інтервю з кілером Аркадія Бабченка 09
Фотографії з соціальних мереж Олексія Цимбалюка

-А з вашого посту фото, де Гітлер щось там дівчинці вручає, можна зробити висновок, що ви симпатизуєте йому.

-(Сильно сміється). Ой... Ти ж сама прекрасно знаєш, що почалося з 2014 року. Коли нас обзивали фашистами, каратєлями, ким тільки нас не обзивали, да? Я готовий назватися, блін, хоть китайським комуністом, якщо реально від того буде пригорати вата.

-Тобто, ви хочете сказати, що фото з Гітлером - це іронія?

-Це іронія, це тролінг вати.

-Ви відчуваєте себе зараз у безпеці?

-Не знаю. В мене паранойя завжди була, я ніколи не почував себе в безпеці (сміється). До речі, зараз пишу книжку про те, як я "вбивав" Бабченка. Думаю, що вона скоро вийде. Я її надиктував. А художня обробка та оформлення буде Володимира Федоровича Шовкошитного, видавництво "Український пріоритет".

Ірина Ромалійська, спеціально для Цензор.НЕТ

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://censor.net.ua/r3082584
TUV4SVVYTk9RM2d3V1daUmRHUkRPVEJNY2xGMmFVRjBTVTVIUWpCTUwxRjBaRWRITUV3M1VYWTVRekV3V1VSUmMwNUhSekJNYWxKcWVUaDJNRXRpVW1rNVF6Z3dURWhSYzA1RE56QlpOMUYxYVVSUmEwNUROekJNV0ZGMWRFZENNRXhZVVhWWWVsRnJaRU4zTUV4SVVtZzVRekV3VEROUmRYUkRLMGxPUTFFd1dVUlJkWFJEZHpCTVZGRjFUa00xWms1RFp6Qk1OMUYyVGtOM01FeDJVWFZPUXpVd1dVaFJkWFJEZHpCWk9HY3dTbXBTWjA1RE5EQk1NMUZ6UXpoMg==
 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх