EN|RU|UK
 Общество
  16699  29

 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов

І.Прозапас

У статті наведений приклад побудови та інтеграції системи ISTAR у мережоцентричну модель управління підрозділами в сучасному військовому конфлікті. Цей досвід є актуальним у контексті невідворотності зміни підходів до управління військами і необхідності підвищення бойової ефективності підрозділів України у протистоянні військовій агресії.

Постановка проблеми. Перехід від застарілих концепцій управління військами до більш сучасних та ефективних в Україні припав на час відбиття військової агресії сусідньої держави, і тому, з одного боку, завдання прискорення такого переходу стоїть на найвищому державному рівні, а з іншого боку є життєвим інтересом кожного учасника антитерористичної операції (АТО) на тактичному рівні.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 01

Управління процесами у військовій сфері не має бути менш прогресивним ніж в економіці. При цьому в прогресивному світі, включно з Україною, перехід від планової (централізованої) моделі економіки до ринкової (вільної) остаточно відбувся через доведену ефективність останньої. В умовах планової економіки управління всіма процесами здійснювалось виключно з єдиного центру, що призводило до значних заторів у кожній ланці управління і, врешті-решт, до втрати можливості своєчасно реагувати на внутрішні збої та вплив зовнішніх факторів, а, як наслідок, до неадекватності стану системи реальності. На противагу, ринкова економіка існує на принципах взаємодії кожного учасника ринку, коли коригування процесів системи відбувається на основі саморегуляції, що дозволяє тримати систему адекватною ситуації в кожний взятий відрізок часу без втрати контролю на будь-якій ділянці системи. Кожний учасник ринку є сенсором, стан якого враховується на фондових ринках і регулює систему в міру свого масштабу в мережі, яку А.Сміт назвав "невидима рука ринку".

В 90-х роках XX ст. у провідних країнах світу почався перехід від централізованого управління військами до мережоцентричного (нецентралізованого), що передбачає об’єднання в реальному часі в єдину мережу всіх учасників бойового простору: джерела інформації, органи управління і засоби ураження.

У перші роки незалежності український військовий сектор проґавив комунікаційну революцію, яка сталась у світі, але зараз управління військами має всі можливості підвищити бойову ефективність за рахунок досягнення інфокомунікаційної переваги. Користуючись новітніми розробками телекомунікаційних та інструментальних засобів, БПЛА,  процедур збору, аналізу і розповсюдження розвідданих, протягом  більш ніж 1000 днів антитерористичної операції тисячі тактичних підрозділів на лінії зіткнення здобувають досвід в унікальній асиметричній війні 4-го покоління.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 02

Спираючись на  підтримку провідних країн світу, Україна має можливість на державному рівні впровадити цілі концепції та розробити оновлені доктрини у військовій сфері, враховуючи як досвід власних підрозділів, здобутий за час АТО, так  і доробки армій країн НАТО, які на даний момент є незаперечними лідерами в ефективності застосування військ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Однією з концепцій мережоцентричних операцій є ISTAR (Intelligence, surveillance, target acquisition, and reconnaissance), яка в доповіді комітету з оборони Палати громад Великої Британії 2010 р. названа "серцем ефективності операцій, що максимізує сили й концентрує можливості ураження інших існуючих засобів", і там же "ISTAR буде центром домінування на полі бою і в передбачуваному майбутньому" [1, 2].

За два роки до початку військової агресії на Україну система ISTAR була детально розібрана в серії статей українських авторів [3-5], де було наголошено на критичній необхідності її імплементації в управління військами України [6,7].

Мережоцентрична концепція та ії складові постійно оновлюються, їх розбори наводяться в об’єднаних доктринах НАТО [8-14], а також у публікаціях країн, які стали членами НАТО не так давно [15-20].

Метою статті є  показ на існуючих прикладах реальності підвищення бойової ефективності підрозділів за допомогою систем, що зменшують довжину ланок "бойовий простір - командир" і "командир - бойовий простір", наголошення на необхідності узагальнення позитивного бойового досвіду, набутого підрозділами в бойових діях на тактичному і оперативному рівнях в організації горизонтальних зв’язків, уніфікації процедур і оновлення підходів до управління військами України.

Виклад основного матеріалу. Розвиток засобів телекомунікації в кінці ХХ ст. призвів до настання інформаційної ери у веденні бойових дій. "Протягом історії ведення бойових дій пристосовувалось до характеристик свого часу і технологій свого часу. Сьогодні ми бачимо тенденції переходу від індустріальної ери ведення бойових дій з її акцентами на накопиченні маси до інформаційної ери з виділенням необхідності поєднання всіх сил в одну мережу і поширення ситуаційної обізнаності. В контексті цього переходу Мережоцентрична війна (МЦВ), або Network-centric warfare (NCW), є однією з ключових концепцій у розумінні характеру операцій в майбутньому" [14]. Поєднуючи всі бойові одиниці в одну мережу концепція МЦВ фокусується на збільшенні ефективності бойової міці існуючих елементів за рахунок завоювання інформаційної переваги і концентрації необхідної кількості сил у потрібному місці на визначений час.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 03

Концепція МЦВ реалізується в системі ISTAR,  яка представляє собою сферу застосування розвідки, де інтегруються процеси розвідки, спостереження та визначення цілей для покращення ситуаційної обізнаності командирів, їх спроможності правильно та своєчасно розуміти зміст, сенс, значення, обставини та умови будь-якої зміни оперативної (бойової) обстановки, приймати обґрунтовані (доцільні) рішення. Система ISTAR  включає  взаємопроникаючі організаційну і технічну системи та є добре організованим, чітко скоординованим, об’єднаним застосуванням сил і засобів розвідки згідно з установленими протоколами і процедурами [7]. Структурно в системі ISTAR об’єднані чотири первинні модулі: розвідка, моніторинг, цілевиявлення, мобільні групи військової розвідки (рис. 1).

 

 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 04

Рис. 1. Модульна структура системи ISTAR

Таке структурування засобів розвідки сприяє безперервному функціонуванню циклу розвідки: "Управління збором даних" – "Збір" – "Обробка" – "Аналіз" – "Поширення" [11] і призначене для виробництва ситуаційної обізнаності з зібраних даних і наявної інформації шляхом обробки, аналізу і поширення. Співвідношення між даними, інформацією та ситуаційною обізнаністю показано на рис. 2. Ситуаційна обізнаність відрізняється від інформації тим, що дозволяє розуміти і передбачати майбутні ситуації. Саме вона необхідна в процесі прийняття рішення для виконання місії за наявних обставин METT-TC

(Mission - Місія, Enemy - Противник, Terrain -Місцевість, Troops - Власні сили, Time - час, Civil Considerations - Цивільний аспект) [10].

 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 05

Рис. 2. Співвідношення між даними, інформацією та ситуаційною обізнаністю

 

У структурі ISTAR модулі "моніторинг", "цілевиявлення" та "військова розвідка" (STAR) виконують процеси циклу розвідки зі збору та обробки, а модуль "розвідка" (I) – з аналізу, поширення та управління.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 06

 Кроки системи ISTAR [21] повністю відповідають класичному циклу розвідки, але містять у собі процеси безперервної взаємоінтеграції модулів системи за рахунок циркуляції інформації горизонтально на кожному кроці (рис. 3).

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 07

Рис. 3. Кроки ISTAR

 

Сама система в цілому інтегрується в цикл прийняття рішення "Спостереження" -"Направлення" - "Рішення" - "Дія" (СНРД) (рис.4.)  і виконує процеси циклу спостереження і направлення. Управління військами, як і будь-яка система управління, функціонує в трьох доменах: фізичному, інформаційному, когнітивному.

 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 08

Рис. 4. Цикл прийняття рішення

Фізичний домен – місце, де відбуваються події, залучаються сенсори і діють бойові підрозділи. Дані, що з’являються в фізичному домені передаються в інформаційний домен.

В інформаційному домені виробляється, обробляється і поширюється інформація, на цьому рівні передається командування і контроль військами, а також отримується намір командира з когнітивного домену.

У когнітивному домені виникають обізнаність, розуміння, передбачення і, як результат, приймається рішення. Саме в цьому домені багато битв і війн були насправді виграні або програні [14].

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 09

Досвід побудови системи ISTAR в АТО. У 2017 р. в одній зі смуг проведення АТО в період масованого застосування противником артилерії було вирішено залучити систему контрбатарейної боротьби. За рівних початкових можливостей в аспектах фортифікації, якості озброєння і технічного оснащення результат протягом останнього часу був на користь тих сил, які були більш організовані в мережі управління. В разі, коли можливості управління обох сторін рівні, протистояння зміщується в інші площини [14]. Побудову системи контрбатарейної боротьби було здійснено за принципами системи ISTAR (рис. 5):

Рис. 5. Принципова схема функціонування ISTAR у розвідувально-вогневому комплексі (РВК)

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 10

 

  1. "Організація збору даних" була представлена структурою трьох модулів S-TA-R у фізичному домені:
  • У модулі моніторингу було задіяно принцип "глибокого сенсорного застосування" – усі доступні сенсори 24 години на добу були зав’язані до єдиної інформаційної мережі: стаціонарні пости передового спостереження (FO), електронно-оптичної (EO MASINT), комунікаційної (COMINT), електронно-сигнальної (ELINT) розвідок. "ISTAR – це заняття для всіх, пара очей це засіб ISTAR" [21].
  • У модулі цілевиявлення були задіяні засоби інструментальної розвідки (MASINT).
  • У модулі військової розвідки були задіяні групи артилерійських коригувальників з секціями БПЛА.

Розвиток комунікацій дозволив обладнати кожний пост і кожну групу засобами моніторингу і комунікації, що зробило можливим передачу даних у реальному часі з фізичного в інформаційний домен з кожного з численних постів у смузі моніторингу.

  1. ISTAR – це система систем. Вона складається з окремих систем, підрозділів, штабів, і вони стають більш ефективними шляхом взаємодії та координації їх дій [18]. При виконанні циклу розвідки "обробка" модулі S-TA-R були посилені штабами, які дані з фізичного рівня перетворювали на інформацію, поширювали її з метою співставлення даних, отриманих іншими модулями з фізичного домену. У визначенні системи ISTAR ключовим є взаємопроникнення систем. Одні і ті самі події та факти одночасно фіксуються декількома учасниками системи різними засобами. Коли, як на рис. 6, учасники не тільки фіксують ту саму подію, але також мають можливість обговорити її або використати у взаємодії, така інформація може бути поширена і якісно збагачена [22]. Таке якісне збагачення відбувається при обробці інформації в контексті інших пов’язаних даних. Цінність такої взаємодії полягає в можливості на вищих рівнях досягти знання і розуміння, а, як наслідок збільшення ефективності дій.

Для виміру якості інформації вона має відповідати одночасно 5 критичним вимогам: повнота, достовірність (порівняння з пов’язаними джерелами), поточність (у реальному часі), точність, доступність. Всі ці критерії є незалежними. Інформація може бути повною, але недостовірною,  точною та достовірною, але несвоєчасною, тощо [22, 23]. Незначні дані набувають важливості в поєднанні з одночасними даними з інших сенсорів, інші дані виявляються помилковими і непідтвердженими пов’язаними джерелами. Взаємодія модулів STAR у фізичному та інформаційному доменах шляхом циркуляції інформації (* на рис. 5) забезпечує відсортування адекватних даних від таких, що не відповідають вимогам, дає можливість у реальному часі відкоригувати процес збору даних і після обробки даних поширити якісно збагачену інформацію для аналізу на наступний модуль – I.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 11

Рис. 6. Співставлення пов’язаних даних з різних модулів STAR

  1. Наступний крок ISTAR – "аналіз" якісно збагаченої інформації здійснювався в центрі управління артилерією (Fire direct center-FDC) [11]. Оперуючи у взаємопроникаючому інформаційному середовищі при аналізі інформації були застосовані нові технології візуалізації бойового простору, які допомагали отримати сплав (fusion) наявних даних та інформації для розвитку ситуаційної обізнаності [8], розуміння і передбачення [26]. Вивчення шаблонів поведінки противника і наявність прямого зв'язку з сенсорами в фізичному рівні давали можливість отримувати інформацію про активність противника майже одночасно з її початком, а часто навіть заздалегідь до її початку на основі передбачення шаблонних дій.
  2. "Поширення" ситуаційної обізнаності (** на рис. 5.) відбувалося горизонтально в об’єднаній мережі для підвищення швидкості реагування й можливості коригування управління збором даних сенсорів, приведення до бою підрозділів вогневого ураження в фізичному домені, а також вертикально на ланку управління в когнітивному домені для процесу командирського прийняття рішення. Звичайно, при поширенні ситуаційної обізнаності дотримувались вимог до захищеності інформації: приватність, доступність, вбудованість, автентичність, неможливість відмови від авторства зафіксованих даних [22]. Ситуаційна обізнаність є кінцевим продуктом системи ISTAR, відповідає всім вимогам до інформації та є не надмірною для полегшення прийняття рішення.

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 12

Вхідними даними в систему від командування надходили вимоги до інформації (CCIR критичні вимоги командира до інформації), розвідки (PIR першочергові вимоги до розвідки) [20]  та "управління збором даних". Крім того, коригування управління збором даних відбувалось постійно на основі контрбатарейної боротьби, побудованої за принципами ISTAR впродовж трьох місяців (рис. 8) кількість ураження активних артилерійських систем противника в окремій смузі відповідальності зросла в 10 разів: з Х одиниць на місяць до 10Х (рис. 9). Показово, що зростання ефективності бойового застосування вогневих підрозділів відбулося тільки після впровадження принципів мережоцентричності всіма учасниками РВК. (рис. 10).

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 13

Рис. 8. Залучення системи контрбатарейної боротьби, побудованої за принципами ISTAR

 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 14

Рис. 9. Кількість уражених активних артилерійських систем противника

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 15

Рис. 10. Залучення вогневих підрозділів РВК за принципами мережоцентричності

 

Зазнавши значних втрат у вогневій міці, противник програв ініціативу і значно зменшив застосування артилерійських систем. Визнаючи роль самосинхронізації в підвищенні ефективності вогневих підрозділів командування, втім, хибно приписало це ініціативі на нижчому рівні, тому систему контрбатарейної боротьби було знято, лишились тільки сенсори та вогневі підрозділи в фізичному домені і прямий зв’язок між ними. Відсутність системи систем викликало іншу перепону для підтримання бойової ефективності на належному рівні: гігабайти даних з фізичного рівня сповільнили швидкість командування, не відбувалось збагачення якості інформації шляхом її  взаємопроникаючого поширення (* на рис. 5), зникли підстави для розуміння і передбачення,  через відсутність ситуаційної обізнаності сенсори і вогневі підрозділи втратили здатність самосинхронізації і ефективність знову знизилася до попередніх показників (рис. 9). Слабкість однієї ланки послабила весь ланцюг.

Кореляція між залученням системи ISTAR у РВК з принципами мережоцентричного управління та зростанням бойової ефективності вогневих підрозділів артилерії (рис. 11) наочно демонструє необхідність і можливість переходу до новітніх методів управління військами.


 Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 16

Рис. 11. Кореляція між залученням системи ISTAR у РВК з принципами мережоцентричного управління та зростанням бойової ефективності вогневих підрозділів артилерії

 

Висновки. Концепція мережоцентричних операцій застосовує інформаційні технології для можливості з’єднання в мережі ланок "сенсор" – "система ураження"  (sensor-to-shooter) напряму, з одночасним зменшенням проміжку часу прийняття командирських рішень та їх поширення ланкою "командир" "система ураження". Досягнення скорочення в часі виконання циклу "першим побачив – першим зрозумів – першим почав дію – першим виконав місію" ( see first, understand first, act first, and finish decisively) [9] всього лише на декілька відсотків призводить до завершення місії раніше за противника і дозволяє досягти переваги на полю бою над ворогом рівним та навіть таким, що має перевагу в кількісному складі.

Застосування системи ISTAR дозволяє скоротити час від спостереження до ураження з десятків хвилин до лічених секунд. Цього можна досягти лише злагодженою роботою структурних взаємодіючих елементів системи і впровадженням заходів, які дозволяють подолати перепони у зборі, обробці та розповсюдженні інформації. Важливий кожний крок ISTAR:

  • глибоке сенсорне застосування при зборі і спостереженні;
  • поширення інформації в мережі при обробці для якісного її збагачення;
  • поширення ситуаційної обізнаності до всіх авторизованих елементів системи;
  • скорочення часу прийняття командирського рішення з одночасним долученням системи ураження до інформаційної мережі та наділенням її ініціативою коригування дій при виконанні місії в рамках наміру командира в залежності від зміни ситуації в бойовому просторі.

Для забезпечення спроможності виконання кожного з цих кроків у всіх смугах військового протистояння вимагається запровадження програм на державному рівні. І це світова практика в поточний час навіть у країнах-членах НАТО: "Ми відмітили, що Міністерство Оборони сконцентрувало головні зусилля на покращенні процесу збору. Однак значні покращення все ще потрібні у процесах обробки та поширення зібраної інформації",  "Можливості Збройних сил обробляти та поширювати зібрану інформацію значно відстають від можливостей засобів збору. Ми рекомендуємо Міністерству Оборони визнати проблему" [2].

Система управління вогнем ISTAR: досвід війни начальника артилерії полку Азов 17

Фото с сайта azov.press.

Досвід застосування в сучасному збройному конфлікті системи ISTAR інтегрованої до РВК, довів, що один вогневий підрозділ може стати більш результативним за всі інші підрозділи в смузі відповідальності і, що більш показово, ефективнішим за самого себе до долучення до системи ISTAR. Вивчення досвіду власних підрозділів є вкрай важливим для уніфікації процедур організації розвідки в єдиний стандарт, а імплементація новітніх підходів до управління військами є нагальною необхідністю для підвищення ефективності застосування українських бойових підрозділів під час відбиття військової агресії противника, що переважає в накопиченій міці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. House of Commons. Session 2007-08. The contribution of Unmanned Aerial Vehicles to ISTAR capability. Publications on the internet. Defence Committee Publications. Defence – Thirteenth Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://publications.parliament.uk/pa/cm200708/cmselect/cmdfence/535/535.pdf.
  2. House of Commons. Session 2009–10. The contribution of ISTAR to operations. Publications on the internet. Defence Committee Publications. Defence – Eighth Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://publications.parliament.uk/pa/cm200910/cmselect/cmdfence/225/225.pdf.
  3. Пащук Ю. Місце і роль ІСТАР у системах розвідки провідних країн світу / Ю. М. Пащук, Ю. П. Сальник // Військово-технічний збірник. – 2012. – №2(7). – С. 94-102.
  4. Пащук Ю. Система ISTAR – критичний елемент досягнення інформаційної переваги у сучасних війнах та конфліктах. / Ю. М. Пащук, Ю. П. Сальник // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. – – №3(32). – С. 21-30.
  5. Пащук Ю. Роль об’єднаної системи ISTAR НАТО при проведенні широкого спектра військових операцій / Пащук Ю.М., Алєксєєв В.М., Сальник Ю.П. // Інтелектуальна оборона: Збірка праць "ІV Січневих ГІСів" (науково-практичний форум / Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22–24 січ. 2013 р.). – Львів: АСВ, 2013. – С.28-30.
  6. Pashchuk Y. Implementation of ISTAR in Ukrainian Forces / Pashchuk,Y.Salnyk // Військово технічний збірник. – 2013 .- №1(8). – С. 64-71.
  7. Сальник Ю. Шляхи впровадження концепції ISTAR у систему розвідки Збройних Сил України / Ю. П. Сальник, Ю. М. Пащук // Системи озброєння і військова техніка. 2014. - №1(37). – С. 72-75.
  8. B-GL-352-001/FP-001. Intelligence, Surveillance, Target Acquisition and Reconnaissance (ISTAR). Ottawa: National Defence and the Canadian Forces. – 113p.
  9. S. Army Field Manual (FM) 6-0: Command and Control of Army Forces. – Department of the Army. – Washington,DC, 11 August 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bits.de/NRANEU/others/amd-us-archive/fm6(03).pdf
  10. S. Army Field Manual (FM) 3-0: Operations Department of the Army Washington, DC, 22 February 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fas.org/irp/doddir/army/fm3-0.pdf.
  11. JP 2-0: Joint Intelligence. 22 October 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: hhttp://www.dtic.mil/doctrine/new_pubs/jppdf.
  12. JP 3-09: Joint fire support. 14 December 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dtic.mil/doctrine/new_pubs/jp3_09.pdf.
  13. JP 3-55: Doctrine for Reconnaissance, Surveillance,and Target Acquisition Support for Joint Operations (RSTA). 14 April 1993 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bits. de/NRANEU/others/jp-doctrine/jp3_55(93).pdf.
  14. The implementation of network-centric warfare. Washington. D.C. Office of the Secretary of Defense, 2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/transformation/oft_implementation_ncw.pdf
  15. Psik. ISTAR system building in the army of the Czhech Republic. / Psik, Cech // Economics and Management, Brno: University of Defence, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unob.cz/eam/Documents/Archiv/EaM_1_2012/PSÍK_ČECH.pdf.
  16. Perspektiva systému ISTAR/ISR. /Psik, Cech // Economics and Management, Brno: University of Defence, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unob.cz/eam/Documents/Archiv/EaM_2_2012/Psík_Čech.pdf.
  17. Perspectives of ISR System and Its Role in Task Forcs. /Podhorec, Tucek, Samarec // Economics and Management, Brno: University of Defence, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unob.cz/eam/Documents/Archiv/EaM_2_2012/Podhorec_Tuček_Šamárek.pdf.
  18. The Dutch Approach of ISTAR Concept during NRF-4 // Doctrine. – #9. p. 65-69. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cdef.terre.defense.gouv.fr/publications/doctrine/doctrine09/version_us/foreign_studies/art04.pdf.
  19. The ISTAR Capability of the Canadian Forces. // Doctrine. – 2006 #9. - p. 63-64 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cdef.terre.defense.gouv.fr/publications/doctrine/doctrine09/version_us/foreign_studies/art04.pdf.
  20. Intelligence Collation in Asymmetric Conflict: A Canadian Armed Forces Perspective by G.Thibault. -2007 10th International Conference on Information Fusion. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.689.1563&rep=rep1&type=pdf.
  21. Field Army ISTAR Handbook. 14 June 2007  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.operationtelic.co.uk/documents/uk-istar-handbook-2007.pdf.
  22. Understanding Information Age Warfare, by Alberts, Garstka, Hayes, and Signori. – CCRP Press, 2001. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/ccrp/alberts_uiaw.pdf.
  23. Network centric warfare: developing and leveraging information superiority, by Alberts, Gratska, Stein – 2000. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.dodccrp.org/files/Alberts_NCW.pdf.
  24. Enablers of Self-Synchronization for Network-Centric Operations: Design of a Complex Command and Control Experiment by Hutchins, Kleinman, Hocevar, Kemple, Porter Proceedings of the 6 the international command and control research and technology symposium, CCRP, Annapolis, MD,USA, 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/apdf.
  25. Smith E. Jr. Networc-centric warfare. What’s the Point? // US Naval WarCollege Review, 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://usnwc2.usnwc.edu/getattachment/c2438fba-7ada-41cb-bf9e-85cfff4dc258/Network-centric-Warfare--What-s-the-Point-.aspx.

A Network-Centric Operations Case Study: US/UK Coalition Combat Operations During Operation Iraqi Freedom. – Department of Defence. –  2 March 2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dtic.mil/get-tr-doc/pdf?AD=ADA457357

Рецензент: к.т.н. ПНС ЦВСД НУОУ ім. Івана Черняховського Полішко С.В.


 

Ігор Прозапас, начальник артилерії ОЗСП "АЗОВ", Маріуполь

Стаття не містить відомостей, що розкривають державну таємницю та службову інформацію. Автори надають дозвіл на перевірку праці відповідальними особами, призначеними для перевірки праць на оригінальність і відсутність неправомірних запозичень. Автори гарантують, що ними одержані всі необхідні дозволи на використання в цій статті матеріалів, що охороняються авторським правом. Автори гарантують, що ця стаття ніде раніше не публікувалась і не подавалась до інших видань.

Источник: https://censor.net.ua/r3046748
VEhrdlVXNDVSMEV3VERkUmREbERkekJNTDFGelRrZENTVTVEUnpCTVVGRjJkRWRCVEhrdlVYWjBRM2d3VERkU1owNURLekJNTTFGelNIcFJjMDVIUVRCTWVsRjFUa2RR
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх