EN|RU|UK
  311  1

 КРІЗЬ ВОГОНЬ, ВОДУ І УКРАЇНСЬКІ ТРУБИ

Якщо, як і обіцяли в Єврокомісії, нові антидемпінгові санкції проти української трубної промисловості буде введено, в Україні на 2 тисячі збільшиться кількість безробітних і збитки галузі становитимуть десь так мільйонів сто доларів... Засідання Євро комі

Український товаровиробник вже вкотре вимагає від влади рішучих дій у захисті як власних інтересів так і інтересів всієї країни від зазіхань та геополітичних амбіцій наших сусідів. Цього разу вітчизняний виробник труб опинився в ситуації, коли його практично силоміць обмежують, закриваючи європейський ринок збуту. І якщо, як і обіцяли в Єврокомісії, нові антидемпінгові санкції проти української трубної промисловості буде введено, в Україні на 2 тисячі збільшиться кількість безробітних і збитки галузі становитимуть десь так мільйонів сто доларів... Засідання Євро комісії, на якому визначатимуть розмір ввізного мита для українських труб, відбудеться 11 травня.

Взагалі, це вже не перша спроба силового обмеження українського експортного потенціалу, яка до того ж, має відверто дискримінаційний характер. І все це на фоні гучних заяв з обох сторін щодо євроінтеграційних процесів в Україні.

В останні місяці перед парламентськими виборами-2006 українська і російська сторони теж заявляли про добросусідські і взаємовигідні відносини, які вони будують. І все це відбувалося на фоні газових, м’ясо-молочних та інших проблем, серед яких і... антидемпінгове розслідування та підвищення ввізного мита на труби українського походження за рекомендацією фонду розвитку трубної промисловості Росії. Тоді Кремлю приписували спроби певним чином вплинути на хід виборів. Але беззаперечним аргументом був і залишається захист російського виробника труб, який, відверто кажучи, не міг конкурувати з українським.

Можна згадати заяви деяких наших посадовців щодо бажання приймати участь у будівництві Північно-Європейського газопроводу, що має з’єднати газотранспортні мережі Росії, країн Балтії із європейським без участі транзитних країн. В обхід України в тому ж числі. Економічна вигода для України в цілому сумнівна, але участь у цьому проекті була хоча б виправдана для українських трубників. Адже участь у реалізації такого проекту передбачає стабільний і великий збут своєї продукції.

Проте, економічна політика у боротьбі за внутрішній ринок нашої північної сусідки реалізується не зовсім ринковими методами. А промислова політика Росії, передбачає подальший перехід на імпортозамінюючі потужності. Тому й дозволяє собі такі відверто не цивілізовані заходи стосовно конкурентів. Хоча звинувачення в демпінгуванні, як і в нижчій якості продукції і тоді, і нині є дуже сумнівні. Адміністративні механізми, які є неприйнятними для ринкових відносин, але які застосовуються по відношенню української продукції носять дискримінаційний характер. Тому, навіть напередодні вступу у ВТО це не зупиняло імперських замахів Росії, адже старенька Європа закриває очі на деякі моменти, оскільки знає, наприклад, хто їй постачає блакитне топливо, а тепер і сама вирішила скористатися такими силовими прийомами.

За підрахунками українських виробників мито на наші труби не може перевищувати 10%, і аж ніяк не 25 і більше відсотків, називаючи подібні заходи з боку Європи „відвертим лобіюванням інтересів європейських виробників всупереч нормам і правилам вільного ринку”. Слід зауважити, що, згідно з Угодою про партнерство і співробітництво між Європейськими співтовариствами та Україною, введення подібних антидемпінгових заходів передбачає певну процедуру, як-то проведення спільних консультацій і намагання зробити все можливе, аби досягти конструктивного вирішення проблеми. Та Єврокомісія проігнорувала ці вимоги. Адже як пояснити потенційні наслідки від їхньої ініціативи для нашої промисловості?

Українські постачальники безшовних труб можуть отримати найжорстокіші санкції серед ряду інших країн-постачальників. Тому експерти наголошують на дискримінаційному характері як самого антидемпінгового розслідування, так і потенційних санкцій. Ціни на аналогічну продукцію нижчі за російські, обсяг імпорту за останній період на відміну від Росії, Румунії та Хорватії не збільшувався, а навіть зменшувався. І це при тому, що протягом останніх півтора року певні антидемпінгові заходи були призупинені стосовно деяких інших постачальників, але для України діяла ставка в розмірі 38,5%.

Міністр економіки Арсеній Яценюк не виключає можливості застосування Україною обмежень стосовно європейських товарів на відповідну суму впроваджених санкцій з боку ЄС. Проте це ми вже проходили трохи раніше, коли у відповідь на відмову від українських труб, гелікоптерних двигунів та іншої продукції ми заговорили про відмову від металевих тросів і сірників російського походження. Та всім зрозуміло, що зменшення товарообігу між країнами позитивних наслідків не матиме. Проте зменшення експорту до ЄС в односторонньому порядку, який і без того поступається імпорту на 3 млрд. доларів, свідчить про те, що у нас залишається все менше аргументів для захисту власних інтересів.

Рішення щодо санкцій прийматиметься завтра, а офіційний Київ на словах будує добросусідські та взаємовигідні стосунки з Москвою і, в той же час так прагне до НАТО та Євросоюзу, де нас схоже не дуже то й чекають. А може просто всі наші сусіди вже втомилися від хронічної невизначеності української влади і просто відстоюють власні економічні та зовнішньополітичні пріоритети? Україна віднедавна отримала парламентсько-президентський устрій правління, і чвари щодо створення коаліції, необхідної для повноцінного управління країною тривають і досі. Тож, чому б з цього не мати зиск товаровиробнику з Росії чи ЄС?

Источник: Олександр ЛЕВЧЕНКО
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх