EN|RU|UK
  3897  1

 ТЕНДЕРУ БЕЗ ПОРУШЕНЬ НЕ ЗАФІКСОВАНО!

Платники податків, тобто ми з вами, маємо чудову нагоду переконатися у «раціональному» використанні, сплачених нами коштів. Як запевняють представники громадських організацій, Тендерної палати України та спеціальної контрольної комісії з питань державних

Проте, як кажуть, «надія вмирає останньою», і зміни до закону про держзакупівлі від 17 березня 2006 року, начебто, допомагають боротись з корупцією при витрачанні бюджетних коштів.

Держзамовлення завжди цікавило усіх потенційних учасників ринку тендерів. Адже зрозуміло, що укладання контракту з держструктурою на постачання товарів, робіт і послуг – це фінансове вливання в бюджет будь-якого постачальника, загрузка виробничих потужностей, гарний поштовх для подальшого розвитку. І, щоб перемогти хоча б в одному з тендерів, учаснику доводиться приймати участь в багатьох конкурсах одночасно.

Ринкова конкуренція – об’єктивна необхідність для всього цивілізованого світу. Але ні для кого не секрет, що більшість вітчизняних підприємств окремим пунктом в бюджеті передбачають витрати на хабарі та «відкати». І це поряд з тим, що деякі держпідприємства в ультимативній формі і сьогодні відмовляються «на рівних» брати участь у тендерах, прикриваючись постановами уряду, виписаними під конкретного «замовника». Мабуть дарма ініціатива одного з колишніх прем’єрів щодо проведення конкурсів на посади керівників держпідприємств так і не було проведено.

Однією з головних причин «хабарництва» є нечіткість законів і всіляке «вільнодумство» у трактуванні їх чиновниками. Саме тому, такі великі надії на нову редакцію Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 17 березня 2006 року покладають члени спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій Палаті і підприємці, правам яких тут приділено значно більше уваги.

Як запевнив віце-президент Тендерної палати України Денис Красніков, «кількість скарг збільшується», але «зменшилася кількість неконкурентних схем» щодо проведення державних тендерів. І, за умови дотримання чинного законодавства, проведення чесних і прозорих тендерів – це якість за найнижчу вартість. І не слід забувати, що вартість питання закупівель за державні кошти, тобто за податки сплачені нами, вираховується цифрами з багатьма нулями. При цьому, економія реальних бюджетних коштів складає приблизно 15% від цієї багатомільйонної суми. Така динаміка економії державних коштів була зафіксована лише за останній місяць, враховуючи те, що за словами заступника керівника департаменту контролю Тендерної палати України Миколи Тостановського, на сьогоднішній день «жодної процедури (тендеру – авт.) не зафіксовано без порушень!». Тостановський переконаний, що: «У нас сьогодні є сфера держзакупівлі… а потрібно створити ринок держзакупівлі». Тобто рівні конкурентні умови.

Тепер щодо якості, яка теж страждає від недосконалого механізму проведення державних закупівель. Як стверджують представники громадських організацій і спеціальної контрольної комісії, найбільші порушення зафіксовані у медицині, освіті, соціальній сфері, багато питань до держрезерву. І якщо розголос скандалу з витрачанням МЗС 12,5 мільйонів гривень на створення позитивного іміджу України закордоном крім зворотного ефекту і значних витрат коштів за це, ніякої шкоди начебто не приніс, та от якість медикаментів, куплених за державний кошт, стосується майже кожного з нас.

Не будемо зупинятися й на установі, де багатомільйонні втрати держкоштів завжди поруч з корупцією – Держкомрезерві. Чого лише варті фігуранти багатьох гучних скандалів, у свій час керівники цієї установи стратегічного значення – Червоненко, Песоцький, Бойко?.. Варто відмітити, що жоден з фігурантів цих скандалів, не зважаючи на всі заведені карні справи і «особливі обсяги завданої шкоди», так і не опинився за гратами. Та й їхній наступник – Богдан Федорчук, якщо враховувати статистику порушень, надану спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій Палаті, теж далекий до норм, встановлених законом.

Крім згаданого вище неправомірного тендеру МЗС, фахівці згадали й Фонд соцстрахування, який з порушенням встановлених процедур закупив санаторно-курортний відпочинок на 600 млн. грн. у 2006 році. У висновках Тендерної палати України, представлених цього разу на суд громадськості фігурують й інші. Зокрема:

– освітяни не соромляться мати зиск з бюджетного гаманця – Національний університет водного господарства та природокористування у м. Рівне перебудував гуртожиток у житловий будинок. Тобто використав бюджетних понад 900 тис. грн. з грубими порушеннями – без проведення відповідної процедури закупівлі, з участю лише одного виконавця робіт та без виконання умов, необхідних для подібних договорів.

Дніпропетровський хіміко-технологічний університет теж «нахімічив» – тендерні пропозиції по закупівлі комп’ютерів та комплектуючих, визнані найкращими, не відповідали вимогам документації. Тобто, майже 650 тис. грн. витрачених університетом, фактично є збитками. Вони також ремонтували свої приміщення, з таким ж порушеннями, як і при закупівлі комп’ютерів, але вже майже на 800 тис. грн.

– медики також не відстають від освітян. Управління охорони здоров’я Київської обласної держадміністрації у 2004-му закупило флюорографів на 2 750 000 грн. з порушенням на різних стадіях процедури закупівлі. А 85-й клінічний санаторій «Перемога» наніс державі збитків приблизно на 1 350 000 грн. лише при закупівлі продуктів харчування у 2004 році.

– далі цікавіше. Державний департамент України з питань виконання покарань закупив собі авто, допустивши «незаконне використання бюджетних коштів», чим державі завдано збитків більше ніж на півмільйона гривень. Крім авто вони купили для потреб Київського СІЗО-13 рентген-діагностичний комплекс, незаконно перерахувавши бюджетні кошти, спричинивши збитків на 700 000 грн.

Слід відмітити, що у висновках Тендерної палати України зазначено що ці дії можуть містити ознаки злочинів або суспільно-небезпечних діянь, визначених у Кримінальному кодексі України. І це лише невелика частина з того, що можуть оприлюднити фахівці по результатам проведених розслідувань.

Проте, не зважаючи на всі «негаразди за наш з вами кошт», маємо гарні тенденції. Схоже, представники громадських організацій, Тендерної палати України та спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель налаштовані серйозно і збираються продовжувати оприлюднювати факти порушень при проведенні держзакупівель. Частково саме завдяки новим змінам у законі та активності громадських організацій, підприємці все частіше оскаржують неправомірні будь-кого дії підчас організації та проведення тендерів. І з цих же причин, саме до введення в дію нової редакції закону, тобто до початку цього року, припадає близько 90% зафіксованих порушень.

Вселяє надію і той факт, що спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель – орган колегіальний і, начебто, незалежний, адже до його складу входять представники Тендерної і Рахункової палат, КРУ, профільного комітету ВР тощо. І підставою для відміни торгів, згідно новій редакції закону, є навіть не неоприлюднена, а вчасно не оприлюднена інформація щодо торгів.

Проте не слід забувати й про те, хто найближчими роками буде приймати закони і формувати уряд – представники чиїх бізнес-інтересів? Тож час покаже, чи буде верховенство права і законів ринку чи продовження традицій законів і постанов «під замовника».

Источник: Олександр ЛЕВЧЕНКО
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх