EN|RU|UK
  283  1

 Я НЕ ВІРЮ В ЗБІГ ОБСТАВИН У ВЕЛИКІЙ ПОЛІТИЦІ

Нещодавно російський олігарх Борис Березовський виконав свою обіцянку і подав до суду на соратників Ющенко, Давида Жванію й Олександра Третьякова. Він стверджує, що перерахував їх фірмам загалом 22 з лишком мільйони доларів на "розвиток демократії в

Тепер Березовський вимагає або відзвітуватися по витратах, або повернути йому всю суму.
А фактично, Борис Абрамович хоче, щоб помаранчеві офіційно підтвердили факт матеріальної допомоги революціонерам з його боку. Якщо не від них особисто, то через суд.

У четвер "Українська правда" оприлюднила позицію Бориса Березовського з цього питання. Зараз ми надаємо слово одному з "обвинувачуваних" – колишньому першому помічнику Ющенка Олександру Третьякову.


Щоразу, коли в інформаційному просторі України з'являється постать "великого демократа" Бориса Березовського, мені доводиться відповідати на питання журналістів. Мої відповіді прості.

Дякувати долі, за все своє життя, за всю свою політичну кар'єру, я ніколи не мав справи з Борисом Абрамовичем Березовським.

Я ніколи не зустрічався із ним. Я не був у Лондоні вже 4 роки. Про це свідчить мій закордонний паспорт.

У 2002 році, ставши народним депутатом України, я повністю припинив свою участь у бізнесі. Мої декларації про доходи перевірялися, повірте, дуже прискіпливо.

Ані я, ані жоден із членів моєї родини не є засновником, акціонером чи учасником жодної компанії, зокрема тих, які називав, називає чи буде називати Березовський.

Всі звинувачення Бориса Березовського на мою адресу є абсолютно безпідставними. Я не знаю, хто і як звертався до нього від мого імені. Я ніколи не розмовляв з ним – навіть по телефону, як про це говорить Борис Абрамович.

Я готовий відстоювати своє добре ім'я у суді – у Києві, у Лондоні чи у будь-якому іншому місці.

Але, на мою думку, далеко не боротьба за демократію є мотивом Бориса Абрамовича.

На перший погляд, важко зрозуміти, чого саме хоче Березовський. Він вимагає то вибачень, то звіту по видатках, то повернути кошти.

Важко повірити, що такий досвідчений ділок, як Березовський, переказує на невідомо яких умовах невідомим йому офшорним компаніям мільйони доларів. І навіть сума цих переказів, судячи з його слів, теж невідома. Березовський починав з 15 млн. доларів, потім було 21 млн., потім 40, тепер вже 22.

Перепрошую, але мені пригадується старий одеський анекдот: Рабінович знайшов пачку грошей, порахував – а там… не вистачає.

Думаю, справжню мету заяв пана Березовського розкриває не їх плутаний зміст, а час їх появи. Борис Абрамович з'являється в найважчі моменти роботи нової української влади: після відставки уряду Юлії Тимошенко, під час газових переговорів із Росією, напередодні ключових подій парламентської виборчої кампанії.

За всієї хаотичності тверджень Березовського, вони мають цілком конкретну мету. Кожна його заява – це твердження про "зовнішнє фінансування" демократичних змін в Україні, це бажання дискредитувати Помаранчеву революцію, з якою він ніколи не мав нічого спільного.

Присягання на вірність ідеалам свободи прикривають його справжнє завдання – скомпрометувати команду президента України і безпосередньо Віктора Ющенка.

Я не вірю у збіг обставин у великій політиці.

Чи може хтось повірити, що колишній президент України Леонід Кравчук, випадково гуляючи по Інтернету, раптом натрапляє на черговий компроматний сайт, потім випадково знаходить телефон Березовського, з яким "не мав до того жодних справ", і дзвонить йому "уточнити деякі деталі"?

Так само я не вірю, що початок скандалу з "платіжками Березовського" випадково співпав із заявами пана Зінченка.

Спеціальна парламентська комісія і правоохоронні органи не знайшли підтвердження заявам міжнародного авантюриста. Суд визнав повністю необґрунтованими твердження екс-держсекретаря і зобов'язав його принести мені вибачення.

Але голослівні звинувачення завдали відчутного удару по українській демократії. Для декого з тих, з ким ми стояли на Майдані, спокуса використати заяви згаданих "правдолюбців" у виборчих цілях виявилася сильнішою за далекоглядність та елементарну порядність.

Скандали і взаємні звинувачення у помаранчевому таборі допомогли повернутися з політичного небуття багатьом кучмістам. Невже це і є "розвитком демократії в Україні", яким так переймається Борис Березовський?

На мою думку, весь вилив інформаційного бруду координувався і координується з одного центру. Складається враження, що хтось у Києві бере в потрібний момент слухавку і замовляє в Лондоні черговий скандал.

Але цей хтось, у свою чергу, діє в межах чужого, а не власного сценарію. Написаний він не в Україні і спрямований проти України. Думаю, останні заяви Березовського теж з'явились "на замовлення". Адже українська демократія знову перед вибором.

Ми можемо розпочати новий виток виборчої кампанії, з накатаною викривальною риторикою і прагненням здобути політичні бали за рахунок партнера. Але Україні потрібне інше – спільна відповідальність і об'єднання демократичних сил навколо президента і його програми. "Наша Україна" і я особисто обрали саме цей шлях.

І якими б складними не були переговори, я вірю, що ми відновимо потрібний рівень довіри між партнерами. Майбутнє за демократичною коаліцією, і я буду неухильно працювати заради єдності помаранчевих сил там, де визначить президент, і де мене підтримає партія. Така наша єдність – найкраща відповідь режисерам і виконавцям різних провокацій.

    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх