EN|RU|UK
  403  1

 ЯК Я БУВ МАЙОРОМ АБО ОСТРАКІЗМ, МЕЛЬНИЧЕНКО І КУЧМА

Літак з майором Мельниченком тільки-но приземлився на території України, але прокуратура вже збирається провести в понеділок слідчий експеримент у Секретаріаті Президента. Про це повідомив депутат від фракції СПУ Іван Бокий. Чи будуть ставити на місце сум

Спостерігати за проведенням закритого засідання – справа цікава, хоча й невдячна. Відчуваєш себе „народним Штірліцем” чи то б пак – Мельниченком, сидиш і думаєш – коли ж тебе виженуть. Проте, майже повністю бачиш роботу депутатів зсередини, бо народні обранці звертають на тебе увагу лише після години дискусій та обговорень. І стільки нового...

Про необхідність поставити крапку у справі касетного скандалу хто тільки не говорить. Щоправда, кожен уявляє цей найпростіший знак орфографії по своєму. Для одних – це Кучма й Литвин за гратами, для інших – опальний майор, котрий стоїть на колінах і просить пробачення у всієї країни. Країна ж, на відміну, від багатьох політиків, дуже вже втомилася від справи і теж хоче побачити крапку. Яку-небудь.

Комісія по виявленню обставин організації касетного скандалу, ніби-то, й покликана довести справу до логічного кінця і дати оцінку. Але, коли врахувати, що очолює її „колега” Володимира Литвина пан Драчевський, виникають деякі сумніви у об’єктивності декого.

Потрапив же я до обраного кола дуже просто – зайшов до зали і сів збоку на диванчик (символічна карма Мельниченка? – авт.), „заглибившись” у документи. Чи то мене сприйняли за колегу свідка чи то за предмет меблів – не відомо. Подумавши про досвід Миколи, диктофон вирішив не вмикати. Все ж таки, рівень не той...

Засідання розпочиналось весело. Ярослав Сухий, наприклад, перед початком зачитував анекдоти на кшталт „молодий, чуйний маніяк шукає дівчину, котра швидко бігає і голосно кричить” та „боксера може образити кожен. Але от встигнути вибачитись – ні...”. Одним словом, настрій був відповідний до важливих цілей комісії. Інші депутати переймалися спогадами хто і скільки разів сидів у Кучми на диванчику. В інтонації певних осіб відчувалися нотки страху: а раптом я теж записаний? Після цього стало зрозуміло, що, звичайно, ж всі вони зацікавлені у пошуку істини. А те, що називають Мельниченка брехуном – так це виключно через глибокі переконання.

Хоча, Ярослав Кендзьор, наприклад, був у гарному гуморі. Розповів байку, як після оприлюднення плівок, був у Кучми і, зайшовши в кабінет, запитав: „Леоніде Даниловичу, це і є той диван?”. Гарант почав виправдовуватись та давив на те, що „він же дубовий – як його можна підняти?” і безуспішно намагався пересунути меблі.

Зрештою, питання для роботи позачергового засідання комісії було визначено два: вислухати колишнього начальника Миколи Мельниченка і обговорити „недостойну” поведінку депутата Євгена Філіндаша, котрий 30 листопада заявив в ефірі „5 каналу”, що не всі члени комісії зацікавлені в об’єктивному розслідуванні цієї справи. До речі, в чому полягає „недостойність” конкретно не пояснили. Як і не дали відповідь ображені словом „екс-кучмісти” на іронічне запитання Андрія Шкіля: „А що, екс-кучмісти – це погано?”. Просто намагалися довести, що депутат чомусь не має права висловлювати свою думку без дозволу комісії. Розмова, навіть, перейшла на підвищені тони.

Говорив немало і свідок, колишній керівник Мельниченка Сергій Кислов. Відповідав на багато запитань. Правда, більшість депутатів ставила їх з такою інтонацію, ніби хотіла тільки почути який непорядний Мельниченко. Один член комісії взагалі видав щось на зразок: „Моя особиста думка, що Мельниченко паскуда! Ну то й що?”

Вже після допиту свідок переповів свою думку журналістам. Основні тези можна звести до наступного:

- Микола Мельниченко не міг робити записи в кабінеті Кучми, бо "ніколи в охороні президента не служив, а весь цей міф вигаданий ним для створення власного іміджу героя і борця".
- Під диван не можна було фізично покласти диктофон.
- Мельниченко працював не щодня, а через 2-3 доби і ніколи сам не міг зайти в кабінет Кучми. У нього не було самостійного доступу до кабінету Кучми, і тому він не міг робити які-небудь записи в кабінеті президента.
- За словами Кислова, у той час функції Мельниченка полягали в тому, щоб розставляти металодетектори і перевіряти ті приміщення, які відвідував Кучма під час відряджень.
- Касетний скандал був спланованою акцією по дискредитації Кучми з метою його скинення.

На цілком логічне питання про те, чому ця інформація не була оприлюднена раніше, офіцер відповів просто: раніше в нього ніхто не запитував. Повернення Мельниченка в Україну він пов'язанує з виборами і з тим, що деякі політики хочуть роздути "касетний скандал" з новою силою.

Сам майор, зрозуміло, так не вважає. Під час його прибуття до України, в аеропорту „вигнанця” зустрічав депутат Іван Бокий. В коментарі сайту „Смольний”, він сказав, що Мельниченко разом з Єльяшкевичем вирішили прибути в Україну самостійно і засвідчити проти Кучми. „Микола прибув іще й для того, аби було виконано рішення Європейського суду і Верховного суду України щодо відновлення його у списку Соціалістичної партії на виборах до Верховної Ради 2002 року” – сказав Бокий.

Цікаво, що подальші кроки Мельниченка депутат прогнозує наступним чином: „Безумовно – відстоюватиме своє право на депутатство у ЦВК. Окрім цього, він вже одержав повістку від слідчих Генеральної прокуратури і буде допитаний як особливо важливий і головний свідок”. Але найцікавіше, мабуть, станеться в понеділок – саме в цей день проведуть слідчий експеримент в колишній Адміністрації Президента (тепер – Секретаріаті), де екс-майор розкаже й покаже наочно – як проводилися записи.

    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх