EN|RU|UK
  423  0

 ЕПІДЕМІЇ, ТИСК ТА НЕЙМОВІРНИЙ СМОРІД

ЕПІДЕМІЇ, ТИСК ТА НЕЙМОВІРНИЙ СМОРІД

Київський слідчий ізолятор має погану славу. Саме туди потрапляє все більше членів колишнього уряду Юлії Тимошенко

​Ч ерез двадцять хвилин після того, як його дружина народила йому третю дитину, Євген Корнійчук, колишній заступник міністра юстиції України, вийшов із пологового будинку і попрямував до Генеральної прокуратури, яка викликала його у цей день на допит. Кілька хвилин потому він був заарештований, а невдовзі після цього, у тому ж самому одягу, в якому він був одягнений при народженні його дочки, він опинився на голому цементі тюремної камери. Як він розповів цій газеті, одяг йому не дозволили міняти ще протягом тижня. Лише на третій день він отримав зубну щітку, а на десятий – новий одяг.

Київський слідчий ізолятор «Лук’янівка», в який потрапив Корнійчук, став легендою ще у царські часи. Він отримав таку ж лиху славу через свій сморід, епідемії та продажність варти, як і «Крєсти» у Санкт-Петербурзі або «Матроська Тиша» у Москві. Крізь побілені стіни проглядає похмурий, схожий на фортецю цегляний комплекс будівель, побудованих це у царські часи, з подвійним муром і електроогорожею. Найстарша будівля має назву «Катеринка» на честь імператриці Катерини ІІ. У радянські часи з’явилися «Сталінка» та «Брежневка». Найновіша частина носить назву «Кучмівка», вона була побудована у часи правління президента Кучми (1995-2005). Перед воротами «Київського слідчого ізолятору», як він офіційно називається, влітку і взимку тиняються в очікуванні родичі з пакунками.

Так само відомими, як і сама тюрма, є її колишні в’язні. Тут сидів голова таємної служби Леніна Фелікс Дзержинський, у радянські часи – дисидент В’ячеслав Чорновіл, а у 2001 тут чистила туалети майбутня лідерка Помаранчевої революції Юлія Тимошенко.

Але сьогодні «колектив» у Лук’янівці є не менш видатним. Після відставки у минулому році прозахідного Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до влади прийшов її запеклий ворог Віктор Янукович, той самий, якого витіснила від влади демократична Помаранчева революція 2004. Тепер він вже рік – президент України, і слідчий ізолятор Лук’янівка все більше поповнюється членами колишнього уряду Тимошенко. Серед ув’язнених – Корнійчук, а також колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, колишній виконуючий обов’язки міністра оборони Валерій Іващенко, колишній міністр екології Георгій Філіпчук, а також велика кількість інших високопосадовців. Європейський Союз, Федеральний уряд і уряд Сполучених Штатів неодноразово протестували проти переслідування опозиції як «вибіркового правосуддя».

Про умови в Лук’янівці цій газеті не вдалось скласти безпосереднє уявлення, оскільки запит про відвідування в’язниці залишився без відповіді. Перше враження отримуємо від Ніни Карпачової, парламентського омбудсмена. Наприклад, вона розповіла про те, що кожного разу, як вона повертається з ізолятора, їй доводиться прати весь одяг, адже сморід там є просто нестерпним. Станіслав Речинський, який у радянські часи підтримував опозиційну Гельсінську спілку та тепер допомагає в’язням Лук’янівки, розповідає про вологі і темні загальні камери, про наркоманію і корумповану варту, а також про тиранію кримінальних ватажків. У літку тут, за його словами, нестерпно жарко, взимку – жахливо холодно, а якщо хтось ззовні не принесе щось поїсти, «на тюремних харчах важко вижити». Ніна Карпачова розповіла цій газеті, що з 3200 в’язнів 500 не мають власного ліжка і мусять спати позмінно.

Але найгірше у Лук’янівці – це епідемії. У своїй останній доповіді омбудсмен писала про те, що «епідемія» туберкульозу, гепатиту і СНІДу в українських в’язницях тільки в минулому році забрала життя 807 осіб. За міжнародними вимірами становище в українських слідчих ізоляторах є «формою катувань».

Однак, ув’язнені опозиціонери мають дещо кращі умови утримання у Лук’янівці, ніж звичайні в’язні. Але і від них можна почути жахливі речі. Колишній очільник митниці Анатолій Макаренко розповів цій газеті через свого адвоката про щурів та дірки від куль у душовій (вони, здається, залишились ще з радянських часів), а Корнійчук, який нещодавно вийшов на волю, говорить, що через холод у його камері він постійно хворів. Однак, Корнійчук підкреслює, що ні він, ні колишній міністр внутрішніх справ Луценко не сиділи у загальній камері. Натомість, їх утримували у камері на три-чотири особи з цементною підлогою, площею приблизно вісім квадратних метрів. Для прогулянок – відгороджений майданчик в десять квадратних метрів. Світло у камері не вимикається ні вдень, ні вночі; туалет відділений невеликою перегородкою. У нього також був телевізор і холодильник.

Попри це порівняно люксове утримання ув’язненим політикам загрожують особливі небезпеки. В Україні люди можуть перебувати у слідчому ізоляторі майже необмежено, тому опозиція побоюється, що її лідери можуть зникнути в «ізоляторах» на роки. Омбудсмен заявляє про «зловживання» попереднім утриманням та вказує на те, що лише в Лук ’ янівському СІЗО 34 ув’язнених перебувають без вироку з 2007 року, і ще 7 – з 2002.

Багато з в’язнів розповідають про тиск і спроби залякування. Брат Луценка Сергій розповів цій газеті, що адвокатам колишнього міністра внутрішніх справ іноді повідомляють про засідання суду за тридцять хвилин до призначеного терміну, тому через жахливі київські пробки вони іноді просто не встигають туди потрапити. Корнійчук говорить, що формальності в ізоляторі такі жорсткі, що іноді візит адвоката розтягується на цілий день. Окрім того, він розповідає, що слідчі намагалися на нього тиснути за допомогою дозволів і заборон на прогулянки, відвідування родичів та доставку їжі. «Якщо ти співпрацюватимеш,» - сказали йому якось, - «ти зможеш побачити свою дружину». А коли він побачив крізь скляну перегородку дружину вперше після того, як залишив її у пологовому будинку, вона весь час проридала.

Луценко ж розповів газеті «КиївПост», що одного разу він двадцять годин просидів без їжі. Тимчасом, його поінформували, що проводиться допит його сина, а невдовзі після цього у нього почали вимагати написати зізнання. За деякими повідомленнями, на ув’язнених тиснуть також за допомогою їхніх хвороб. Адвокат Макаренка розповідає, що його підзахисного одного разу допитували протягом десяти годин, хоча лікар констатував у нього гіпертонічний криз.

Хоча ці розповіді неможливо перевірити, дещо вказує на те, що вони можуть бути реальними. Так, Комітет ООН проти катувань все частіше повідомляє по жорстоке поводження в українських тюрмах. За уточненням омбудсмена, ув’язнені часто мають дуже обмежений доступ до адвокатів та незалежних лікарів. Крім того, слабкий контроль персоналу в’язниць, який вдається до катувань, призвів до «відчуття безкарності». Загалом, пише у своїй доповіді за 2010 рік Карпачова, щодо ізоляторів, в яких режим Януковича тримає лідерів опозиції, можна дійти лише одного висновку: умови там є «принизливими для людської гідності».

VEhrNGRrdzVReXN3VEM5UmRqbERLekJNWmxGMVRrZEhNRXhxVW1vemVsRjJPVU1yTUV4MlVYVk9SME13VEdwUmRYUkRkdz09
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх