EN|RU|UK
 

Анекдоты

 Архив

Бурліло тут колись життя,
Цвіли тут мрії різнобарвні.
А зараз це - місто-тюрма,
Свободи тінь, надії марні.

З усіх щілей повзе брехня,
І люди, мов оскаженілі,
Її жеруть та просять ще,
Ревуть від злоби що є сили.

Криваві пазурі людей,
Що звали нас колись братами,
Забрали дім, забрали мир,
Все те, що будувалось нами.

А завтра може я помру
Під спів голодної гармати?
А може хижий "руський мир"
Мене поселить в каземати?

Чекати вже немає сил,
У клітці темній скаженіти.
Ще вчора жити ми могли,
Радіти, мріяти, любити.

Та вірю я, що прийде день
І кат опиниться на пласі.
І сонце України зійде там,
Де завжди і сходило - на Донбасі.

24
 YV
02.09.2015
 
 
 
 
 
 вверх