EN|RU|UK
 

Анекдоты

 Архив

Олексій Івченко голова НАК Нафтогазу України сидів в київському офісі компанії і як завжди переглядав російські канали через перекладача.

Перекладач робив свою роботу справно, раз по раз шоковано поглядаючи на голову правління, що замисленно погойдувався в нещодавно купленому в Австралії кріслі «Мауглі» із шкіри за 16 тисяч євро і випускав дим кільцями через носа. В цьому нічого не було б дивного і не викликало б такого захоплення у перекладача, але родзинка була в тому що Івченко не палив.

Оце так професіонал - думав перекладач, на автоматі виконуючи свою роботу і в його голові зазвучала музика з однойменного фільму за участю Жана Поля Бельмондо.

Але раптом заграла інша мелодія перервавши спокійний хід історії та життя самого Олексія Григоровича. Це була мелодія « Тема Кота Леопольда (із м/ф про Кота Леопольда)» Її він міг би розрізнити із тисячі і в день і в ночі бо це був дзвінок Президента.

Івченко рвучко схопився із крісла, взяв в руки помаранчевий телефончик із золотим тризубом на корпусі і перехрещеними трубами внизу газовою і нафтовою. Це був аппарат британської фірми David Morris International вартістю 104 тисячі фунтів зроблений на замовлення спеціально для голови правління.

Доброго дня Батьку,... Героям Слава ! - Григорович витягнувся в струну і зробив нервовий рух в бік перекладача щоб той вимкнув телевізор LG Electronics з 71-дюймовим плазмовим екраном (PDP) частково інкрустований дорогметалами ціною 75 тисяч американських долярів і забирався геть.

По мірі спілкування з президентом лице гуру перемовин з Росією ставало все більш вишневим і почало зливатись з гобеленами ручної роботи нещодавно привезеними із Туркменістану на загальну суму еквівалентну декілька сотень тисяч барелей "чорного золота".

- Є терміново продати мій "Мерседес S 550" найостаннішої моделі - по військовому чітко відповідав Олексій Григорович, а перед очима проносилося все життя від майстра у кирзяках і фуфайці від Совітів до директора заводу залізобетонних виробів з першим власним кабінетом на Франківщині і до злету в Києві на найвищі посади.

- Дякую за турботу і увагу Віктору Андрійовичу,...

- Я не винен батьку, це все кляті журналюги мене підставили…...Ви ж самі знаєте як ці морди - папараці все винюхують..

Скоро напишуть, що у мене труси шовкові від Кардена - голова правління сором'язливо

заправив батистову сорочку від Гот'є в штани від Армані і поправив краватку від Hugo Boss. - Так все зрозумів пане президент... Все буде виконано. До побачення !

Слава Ісусу і Вам Батьку!

...Івченко голосно випустив повітря з усіх дірок шаленіючи від напруги і витер спітнілого лоба хустинкою від Версаче та важко впав в ніжне і мяке крісло…

Доторкнувшись пальцем до сенсору селекторного зв'язку фірми Sony, Олексій Григорович гаркнув - Дзвениславо, принеси мені філіжанку віденської кави, кавалок німецького штрудля з яблуками і з'єднай з дружиною ...

- Вітаю кохана,…..(при цьому Івченко грайливо вщипнув за сідницю секретарку, що саме ставила підніс на стіл Голови).. є проблеми… так …сам верховний дзвонив… Що робити, що робити. ... Так слухай - візьми ті гроші що я тобі дав на кишенькові витрати і приготуйся, треба буде купити одну машинку на аукціоні на ім'я стрийка… Все …не бурчи…я тобі пізніше ще підкину….Все кінець зв'язку.Поцілуй донечок. Мені на нараду в Кабмін треба.

Олексій Григорович підійшов до шафи накинув малинове кашемірове пальто англійскої фірми Pegina

Вийшов до приймальні

- Я в сауну і на масаж - шеф лагідно глянув на Дзвениславу, - якщо щось таке, мені на мобільний «дзвениспавнеш» - вуса нафтогазового ґазди стали паралельними паркету із червоного дерева, розтягнувшись від посмішки…

А мало не забув - лице Івченко стало напруженим - чи прибув мій новий автомобіль і водій по дорученню президента.

Так прибув - секретарка злякано блимнула на голову правління.

Але Івченко, погляду не помітив, швидко спустився до долу. Вийшов на подвір'я і остовбенів…На нього чекала ... новенька «Славута» .. так правильно того самого жовтогарячого кольору.

«Ну батьку …...ну кіт Леопольд…» подих чиновника перехопило, ноги підкосилися…Але за мить ,тренований і навчений водій вже ніс державне тіло в не дуже затишний салон українського автопрому. Слово Президента - закон для професіоналів.

73
13.04.2006
  1
 
 
 
 
 
 вверх