EN|RU|UK
 Форум Украины(618419)
  733  117
Тему создал:

Аналіз причин та наслідків теперішньої локальної газової війни. Моя думка.

В чому ж є витоки сьогоднішньої проблеми. Очевидно, що і Газпром і Нафтогаз готувалися до такої ситуації заздалегідь. Хто був ініціатором, а хто готувався до захисту, хто прорахувався, а кому пощастило отримати кращі позиції, - спробую зараз розібратися.

Спочатку про Газпром і Кремль.
Газпром явно затягував переговори по газу на початку року в розрахунку на парламентські перевибори в Україні та розпад коаліції. Ставка була зроблена на конфлікт між Тимошенко і Ющенком, і цей конфлікт був закладений багатьма факторами ще давно.
Також розрахунок Газпрому полягав в неплатоспроможності Нафтогзау та в упевненості , що в 2009 рік Нафтогаз перейде з боргами перед Газпромом. Приймався до уваги фактор високої ціни на нафту навесні та влітку, а саме тоді і розроблялися плани.
Газпром також знав, що навіть за умови великих запасів газу в ГТС України не можна діставати його швидко. 200 млн. кубів на добу – це максімум і тільки протягом перших 10 бід. Далі потужність викачки газу з газосховищ падає до 100 млн. кубів.
Знали і розраховували використати РУЕ як фактор роздору між Тимошенко і Ющенко (воно і створювалося з однією із задач – забезпечити контроль з боку Ющенка над газопостачаннями в обхід уряду. А урядом керує Тимошенко і РУЕ ій і Дубині як кістка в горлі.).
Кремлю ж вигідно покарати Ющенка за позицію по грузинському конфлікту, за НАТО і за Бандеру. І ще там багато за що.

Що ж Нафтогаз та Тимошенко. Усвідомлюючи, що переговори будуть важкими, Нафтогаз качав газ в підземні сховища. Усвідомлюючи відірваність ціни технологічного газу від ціни на транзит, готувався торгуватися до останнього за ціну на газ для українських споживачів, щоб покрити свої витрати.
Дубина(людина Тимошенко) отримала завдання викинути РУЕ з ринку, як таке , що контролюється Фірташем (людиною Ющенка) . Всі плани Нафтогазу грунтувалися на необхідності переходу на прямі контракти.
Усвідомлюючи, що реалізувати свої плани не вийде без прихильності Путіна (яком все одно в принципі що контролювати – контракти РУЕ чи контракти Газпрому), Тимошенко почала наводити мости і створила в своїй власній свідомості враження, що з нею таки погодилися дружити. І Путін їй дуже гарно підіграв.

Що ж Ющенко. Він теж посилено готувався, але почав набагато пізніше. Лише війна в Грузії та стримана реакція Тимошенко розкрила перед ним карти Прем»єрки. Не будемо про патріотизм чи меркантильність Президента, бо це окрема тема, але він вирішив теж втрутитись у гру. Дубина йому не підпорядковується, але підпорядковується НБУ. Закачка газу посиленими темпами наперед створила у Нафтогазу борг перед РУЕ, який Нафтогаз без втручання Ющенка не зміг би виплатити. Меморандум між Тиммошенко та Путіним від жовтня 2008 року про перехід на прямі контракти моживий лише за відсутності боргів перед РУЕ. Отже без Ющенка Тимошенко та Дубина свої плани реалізувати не можуть.

Отакий розклад по планах. Тепер те, в чому сторони прорахувалися. Прорахувався в цій ситуації найбільше Газпром. Не могли вони передбачити, що ситуація зблизить Ющенко і Тимошенко, і Нафтогазу знайдуть гроші за рахунок резервів НБУ. Непередбачуваним виявиявилось і те, що Україна нарешті зрозуміла, що втратила будь-який шанс евроінтеграції . А якщо так, то Україну вже мало цікавить можлива млява реакція ЄС на несанкціонований відбір газу. Газпромівці готували ЄС до цієї ситуації і сподівалися на негативну реакцію та тиск з боку ЄС проти України. Навіть найняли американську міліардну піар-фірму. Потім планували виступили стороною, яка "вирішує за все в регіоні" і потім би вже, застосовуючи тиск ЄС і поступки зі свого боку на переговорах з Україною, показали б, що Москва разом з ЕС можуть обійтися і без українських політиків в регіоні. Тобто ЄС не потрібно і вступати в контакт з Ющенком чи Тимошенко - все це зробить Москва набагато ефективніше власними методами. ЄС потрібно буде лише промовчати, коли Москва буде гвалтувати Україну, так як вони промовчали по Грузії.
Але газпромівці прорахувалися в тому, що тепер Україну не дуже і хвилює позиція ЄС, бо після декількох кидків поспіль в 2008 році Україна зрозуміла, що з ЄС теж потрібно бути більш жорсткими. Тому тиск ЄС міг би бути ефективним не просто за мовчання ЄС, а за активних дій , що самому ЄС невигідно - вони не хочуть показувати своє справжнє обличчя. Мовчанка ЄС на Україну враження не справить. Свідченням тому є створена Ющенком (!) 2 грудня україно-російська комісія, яка створена лише для того, щоб фекнути у бік ЄС після кидка з ПДЧ, зі спрощеним візовим режимом , з зоною вільної торгівлі, з позицією по Грузії щодо конфлікту в Осетії та щодо вступу Грузії до НАТО. Стандартний дипломатичний хід, який має малий ефект, але Україна повинна була його зробити, якщо бажала показати невдоволення. Формальність, але в межах традицій дипломатії. Нам набридло проситися. Коли кажуть "да, але.." і потім пояснюють, на трьох сторінках , чому насправді "ні", то не треба бути надрозумним, щоб зрозуміти, що в дипломатії інколи "да" означає "ні".
Нам не дали ПДЧ, не взяли в ЕС. Москва злорадно посміхалась, мовляв – помашіть ручкою своїм європерспективам. Що ж , ми помахали. Тепер не має жодного політичного важеля ЄС на Україну.


В чому ще прорахувався Газпром і що стало щасливим випадком для Нафтогазу. Нафтогаз спромігся підтримувати тиск через теплий початок зими, і через світову економічну кризу, яку ніхто не зміг спрогнозувати в таких масштабах (металургія України в листопаді , наприклад, зменшила споживання газу на 53%). І через цю кризу і в ЄС газосховища повні. Так що ЄС став навіть вигідний цей конфлікт. Газ у них в сховищах є, а Україна збиває ціну не тільки собі, а і їм. Адже азійський газ не дарма Газпром купив лише на перший квартал. Отже відчувають, що азіати в цьому році реально залишаться без споживача. А коли азіати боряться з росіянами за ринки збуту, то це вигідно всім споживачам. І після першого кварталу побачите яка буде ціна азійського газу.

Злий жарт з Газпромом зіграла совкова традиція планування. Вони весною-влітку напланували, загорілися ідеєю, набралися сміливості, випили імпортного алкоголю на радощах, а коли обставини трохи змінилися, то ніхто не захотів кардинально переглядати план. План - це святе. Русскіє не здаются. Плани можна лише коригувати.

В чому прорахувалая Юлія Володимирівна. Вона до останнього часу вірила в обіцянки Путіна, сподівалася, що як заплатять боги Нафтогазу, то вона з триумфом привезе з Москви вигідні Україні довготермінові контракти, навіть замовила літак. Але вона так і не полетіла в Москву. Ніхто її не зупиняв, ніякий Ющенко її за руку в Борисполі не тримав. Просто Дубина 31 числа подзвонив і сказав : «Юлєчка, нас обманули».
Звичайно, домовленості у Путіна з Тимошенко були. Але Путін сподівався, що Нафтогаз перейде в наступний рік з боргами, і ті домовленості залишуться на папері. Юлька після проплати не зрозуміла спочатку в чому справа. До останньої хвилини не вірила. А коли вже Дубина їй сказав , що остаточно нічого не буде, тоді лише вона змусила себе повірити в кидок. Зараз Тимошенко сидить і не знає, що сказати. Виявляється , її обдурили, а вона – наївная бєдная женщина, вже намріяла собі дружбу з Путіним.

Як почав розвиватися конфлікт. Тут потрібно розуміти одну важливу річ:
Влада України до організації цієї газової війни взагалі непричетна. І Ющенко і Тимошенко хотіли б спокійно якось вирулити безх війни з Газпромом. Бо їм своїх проблем вистачає з головою. Це Газпром їх поставив просто перед фактом або повного програшу без бою, або необхідності газового гострого конфлікту. 250 доларів за газ і транзит по 1.7 означає одне : швидке банкурутство Нафтогазу. Він і так вже на ладан дихає. Краще країну залишити без газу на рік, ніж втратити НАФТОГАЗ та ГТС.

Реально наші протягом року лише створювали умови, щоб потім захищатися, і молилися, щоб все-таки війна ця не настала. Вони , до речі, зробили все правильно, і їм пощастило через настання світової кризи. Могло так і не пощастити.
А Газпром сам почав і сам же ж втягнувся у халепу. Не прорахував все і вчасно не відмінив свої тактичні плани. Це типове російське "авось" . Хотіли як краще для Газпрому, а вийшло як завжди.
Тепер не знають, як вирулити з ситуації, і Україна переходить у наступ, щоб вже самій нанести відчутного удару і скористатись сприятливою кон"юктурою. Побачимо, чи не занадто тепер переоцінюють свої сили наші газовики та олігархічна влада.
Газпрому доведеться визнавати програш і йти на поступки. Хоча б тому, що з Нафтогазу і взяти нічого. Контракти у нас мізерні, борги – мізерні, санкції – мізерні. Інша справа – Газпром. Вся росія зав»язана на Газпром і економічно і політично. Реакція суспільства більш болюча ніж реакція суспільства в Україні. Ми вже звикли.
Проблема російських опонетів-обивателів в тому, що вони не розуміють, що Газпром зараз в великій халепі. З того всі їх доводи невірні. Спробували б вони проаналізувати , виходячи з того, що ГП реально прорахувався, то були б інші відгуки та реакції. В Газпромі не святі і не найрозумніші менеджери. І навіть якби було так, то і вони б могли помилитися.
Газпром намагається імітувати якусь діяльність, подавати в суди, таке інше.
Всі ці позови Газпрому - це метушня. Вони позиваються проти майбутніх дій Нафтогазу. Такий позов жоден суд не прийме.
Коли буде доведений факт порушення транзиту, і буде там вина Нафтогазу, тоді тільки вони приймуть позов. Так що це все для публіки, для путіноїдної російської аудиторії, для пенсіонерів, яким розкажуть, що Україна зруйнувала економіку Росії, а европейський суд Росію не підтримав. Пошук зовнішніх ворогів в кризовий час. До того ж, позов поданий за невиконання контракту від 2002 року, в якому є додаток № 4, який встановлює ціну технологічного газу в 50 доларів. Якщо Україна програє цей позов, то нас змусять забезпечувати транзит по 1.05 і по ціні технологічного газу 50. Що не так вже і погано.
Що матимемо у підсумку.
Перемоги України над Росією не буде. Навіть за таких сприятливих умов.
Не думаю, що українським політикам зараз потрібна перемога над Росією. Тому що після будь-якої перемоги слідує помста переможеного. Чекаємо, коли Газпром усвідомить, що програє. Тоді Україна його простить. З "гуманітраною» метою, можна сказати. І все піде як і раніше – в замороженому невирішеному стані.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 2 из 2
<<<1 2
Страница 2 из 2
<<<1 2
 Сейчас пишут
, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,
буков, Ліщук Андрій, Константин Гризодубо, Goldman Sachs, Сергей Безликов 60e025fc, Олег Петрович ed2c8e0a, Іван Багряний 63698326, Udo Dirkshnaider, Igor Lyashenko 37b3b0fe, Stuart Pearce, Александр Заболотнюк, Urs, Саша777, Саша Крест, Alexx Lexton, Вадимир Каракай, Alex Stone, Small Jerboa, Славик Шустрик, Kaba Mota, Valeria Bartok 9edd6a5b, Eispickel, сам прихожу, Ksenia VB, Mikola Tishkivskiy, ХОРТ, Никодім Сема, soren, Александр Должанский, Домовой ПР, Владимир Лобанов, Bob2, sulima ivan, Сидней Австралия, Аркадий Барков, майор швейк, стальной гигант, Александр Тихий, НБ, Александр Третьяков b707700d, дератизатор
 Всего на сайте: 131 писатель
 
 
 
 
 
 вверх