EN|RU|UK
 Форум Украины
  196  5

 знайдіть час і прочитайте

сторінка Народного Депутата Україниголови ВО „Свобода” Олега Тягнибокаофіційний інформаційний ресурс ВО „Свобода”ЮРІЙ ІЛЛЄНКО. Або-абоВсе, що створив Бог, називається природою, включно з людиною.Все, що створила людина, називається культурою, включно з Богом.Проте, нічого нового в цих твердженнях, ані для людини, ані для Бога немає, бо ані в культурі, ані в природі не існує нічого, що можна було б назвати новим.Бог лише постійно забуває все, що створив, а людина лише постійно пригадує, що забув Бог.В Бога склероз, який називається наукою.В людини нон стоп маячня, яка називається філософією..Через те, що в Бога склероз, Бог постійно створює, те що вже було Ним Самим створено.Бог безупинно творить Всесвіти.Бог перетворився на постмодерніста. Бог тиражує копії. Ксерокс стає Христом. Друге пришестя Христа, це пришестя епохи Ксерокса - поширювача копій, в яких ніколи не було відповідника в природі.Через те, що в людини маячня, чи то нездійснені нав‘язливі мрії, людина постійно винаходить велосипед.Культура це звалище старих велосипедів. Кожен з нас за життя загнав на смерть зо два десятки велосипедів, починаючи від трьохколесного, аж до трекового гоночногоЖиття це їзда на велосипеді, який кожна людина виготовляє для себе самотужки за індивідуальними кресленнями. Причому в кресленні вона повний невіглас. Скористатися старим велосипедом свого батька зі звалища культури жодна людина не хоче.Так, приїхав... Сам не можу зрозуміти те, що написав.Почну з початку.Те, що створив Бог, називається природою. Включно з людиною.Те, що створила людина, називається культурою. Включно з Богом.На Божій толоці світобудови було лише два підручних матеріали: час і простір. Крутий заміс часу й простору і є всесвітом, де ми, люди, тимчасово прописані.Всесвіт не можна знову розділити на час і простір. Час і простір після Божого замісу нероздільні.На толоці людської культури було теж лише два підручних матеріали: географія і історія. Географія, це грубо кажучи - простір, історія - це час людського битування.Культура це нероздільна єдність географії та історії в людині.Кожна окрема культура є продуктом саме тієї Богом даної кожному окремому етносу географії плюс окремої, унікальної людиною твореною історії виживання кожного окремого етносу в екстремальних умовах третього закону термодинаміки - закону ентропії, ненажерному закону Хроноса, що пожирає своїх дітей.Приблизно так виглядає світ, в якому ми мешкаємо.З однією суттєвою поправкою. Хоча проблема не виєдена вартового яйця, вибачайте, навпаки, проблема не варта виїденого яйця. Хоч так - хоч навпаки, а філософія цінностей від такої перестановки не стане філософією позитивізму.Скоріше за все правий Вітгенштайн, коли попереджував про те, що якщо сонце досі щоранку сходило - це зовсім не означає, що завтра воно зійде.Таке вже один раз було.В Біблію вкралася прикра помилка. Чи то її навмисне туди ввели, ті хто стенографував голос з неопалимої купини.Ми звикли, що відлік часу, тобто схід і захід сонця, почався з моменту світотворення.Насправді відлік почався трохи пізніше, бо в Раю, а Бог створив Всесвіт у форматі Раю, в Раю часу, як такого, взагалі не було і не передбачалося.В Раю була не членована на час Вічність.Категорію часу було введено Богом після гріхопадіння перших людей, як міра покарання. Покарання часом, неминучестю смерті, тобто життям. Бо життя у філософському розумінні є нічим іншим, як смертю в розстрочку.Як сказав один дотепник - життя є невиліковною хворобою з летальним наслідком.І лише один випадок покарання безсмертям - Ієрусалимського чоботаря Агасфера.Культура це власне і є безсмертя нації.Щоб знищити націю треба знищити перш за все її культуру. Знищити культуру можна, якщо знищити одну з двох складових цієї культури: або географію - то б то територію, або історію.Територію можна окупувати. З території можна виселити тубільців. Можна зачистити і звільнити територію голодомором.Історію можна замовчувати, або фальсифікувати. Можна переписувати щоденно в угоду пануючим на той час ідеологіям окупантів.Найефективніший спосіб дискредитації культури - це знищення її еліти і манкуртизація загальної маси носіїв цієї культури. Чи можуть бути такі програми продуктом еволюції природи, то б то програмами Бога? Звичайно ні. Бо Бог має лише один вектор - вектор творіння.Виходить, що такі програми можуть бути лише людським витвором.Тому треба шукати відповідь, хто є автором таких програм? на яких ідеологічних засадах створюються такі програми? в чиїх інтересах працюють такі програми? хто оплачує гонорар розробникам і операторам тих програм?Це, так би мовити загальний фон на якому я спробую намалювати пейзаж після битви.Пейзаж з натури.І не моя вина, не вина митця, що виглядатиме той пейзаж, як Руїна.Хоча Руїна для картини завжди ефектний сюжет.Руїна це вища, кінцева і змістовна стадія величі історії, яка стає географією.Або ще: Руїна це клінічне визначення манії величі географії, яка марить стати історією. Почну з пейзажу найближчого до мене за місцем проживанням. Стою на вулиці Франка навпроти будинку з химерами.Я не помилився, химери що сидять на даху, то, дійсно, на вулиці Банківській. В будинку на вулиці Франка 19 химери сидять всередині. Це будинок міністерства культури. Стою навпроти. Ліворуч будинку брудий зелений паркан будівельного майданчику. На паркані навкіс черга дірочок від куль автомата Калашникова - головного персонажу російської культури другої половини ХХ століття. Тут замочили Рибку, власника фірми „Скорбота”, філіала міністерства культури. В моїй потилиці три аналогічні дірки - саме в будинку з химерами мені було зроблено три контрольних постріли - вбито три моїх фільми. В 1965-му - „Криницю для спраглих”, в 1971-му „Білого птаха з чорною ознакою” і зовсім недавно, в 2002-му - „Молитву за гетьмана Мазепу”. З того часу в мене в голові дуже якісна вентиляція - три наскрізні дірки, як на хард диску в моєму ноутбуці. Жене з голови розпечене повітря, так що можна на морозі руки гріти. Грію руки і читаю вивіску: - „Міністерство культури і туризму”. Рік тому було: - „Міністерство культури і мистецтв”.Як це розуміти?Культура це щось рівнозначне або туризму, або мистецтву?Чи це синонімомичний ряд? Чи це міністерство абсурду? Чи Міністерство філологічних жартів? Думаю, що в самій не коректній назві міністерства міститься послання, як зараз кажуть на базарі, месидж, перехожим по вулиці Франка, щоб обходили будинок з химерами стороною, бажано не тією, де зелений брудний паркан.Але мені втрачати нема чого, три дірки в голові, ну, буде чотири, то й що? Заходжу. Знаю там все в середині навпомацки, як у власній коморі. Насправді це міністерство управління окремими вузькими ділянками культури, як то - театральна справа, бібліотечна справа, музейні проблеми, кінокатастрофа, музика від Сильвестрова до Верки Сердючки - все звалене в одну не структуралізовану кучу. А головне, що таке міністерство давно вже створює ефект дискредитації культури, тому що культура в Україні трактується не як продукт вікової діяльності нації, а як галузь господарства, якою керує міністр. І триста шістдесят три химери включно з шофером п‘ятисотого „Мерседесу” і кур‘єром йому допомагають. Ні помилився - шофер належить авто підприємству Кабміна. Він не химера.Вернімося до початку.Все, що створив Бог - називається природа, включно з міністрами.Все, що створила людина - називається культура, включно з міністрами.Є етноси, які вже протягом тисячоліть не мають власної території, етноси перекоти-поле, ентоси, які зберігають свою пракультуру, в умовах, якщо не ворожого, то байдужого оточення місцевої культури. Масні Етноси-Омели в кроні інших культур. Етноси, яки всіма силами чинять опір інтеграції в інші культури. Які законсервували свою культуру в сакральних текстах , або як цигане - в закритій для чужинців мові, звичаєвості, ритуалах і обрядах.В етносів, відірваних від материнської території - неминуче виникає ідеологія присутності в тій культурі, де той етнос себе ідентифікує на даний момент. Територія виживання колапсує, звужується, концентрується до розмірів відбитку стопи в землі, там де зараз стоїть той, в кого відсутня своя етнічна територія, ну, хоча б то був росіянин, або єврей.Знамените російське: там, где я - там Росія - це ідеологія виживання. А далі вже буде: - ні кроку назад!Згадаймо: - на диком бреге Іртыша стоял Ермак, объятый думой....До того моменту на дикий берег Іртиша не ступала нога росіянина. Тепер там середина „землі руськой”, якщо подивитися з космосу.Або: - здесь будет город заложён назло надменному соседу...І то не просто город, а столиця імперії, але на чужому болоті. На болоті яке належало Карлу ХІІ.- Там де я - там Росія! - говорить руській шахтар, виповзаючи з під споконвічної української землі десь під Донецьком. Тому можна зрозуміти матроса-десантника російської культури, вибачайте російського флоту, який висаджується десантом на Керченському півострові і щиро не може зрозуміти, що він окупант.- Ну, пачиму? Там, где я - там Росія. І я звідси нікуди не піду! Тому що Росія ето я! І вы будете все говоріть на том языке, котрый я понімаю. А я понимаю только - руський! Да будь я и негром преклонных годов и то без унынья и лени я руський бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин! - це монолог десантника на Керченському півострові. У величній культурі одного з таких етносів, що не мав власної етнічної території, на зламі ХІХ і ХХ століть зародилась ідеологія створення власної національної держави на... не має значення на якій території, і не має значення, що та територія на той момент була територією іншого етносу, мало значення єдине, що колись той етнос (народ) за Біблією було вигнано з тієї території.Ця ідеологія отримала назву - сіонізм.То було в 1897 році - метою сіонізму було переселення всіх євреїв до Палестини, до священної гори Сіон і відродження там біблійної ізраїльської держави.Фантастичний проект!Проект якому не було рівних в історії цивілізації! Хіба що проект Колумба.Проект в якого не було жодного шансу бути реалізованим, на відміну від Колумба. Але проект блискуче реалізовано за якихось неповні півстоліття.В 1948 році державу Ізраїль було проголошено і визнано світовою спільнотою.Власне в цей момент сіонізм, як ідеологія мав би спочити на лаврах і зійти зі світової сцени під оплески Організації Об‘єднаних Націй, як такий, що трагічно відіграв свою величну роль.Але сіонізм зі сцени не пішов.Постає питання, для чого сіонізм залишився на сцені?Відповідь треба шукати.А поки що треба дечому повчитися в сіонізму.Повчитися тому, що вони змогли блискуче реалізувати поставлене завдання, а український націоналізм має чути від Президента зрадника підлі слова:- Українська ідея не пройшла.Постає питання, а для чого ми обирали собі такого Президента? Щоб він опікувався проблемами сіонізму в Україні, а не українців в Україні? Як бачимо, сіонізм сам собі дає раду, крім того, йому в Україні робити і нема чого, хіба що об‘явити землею обітованою територію колишнього Хазарського Каганату і на цій підставі переселити Ізраїль в Україну. І клімат тут краще і земля родючіша. Хіба що українці вредніші за арабів. І хіба що, якого Президента не обираємо, той все на перший план ставить питання боротьби з ксенофобією та проявами націоналізму, а не національне відродження...Сіонізм виконав першу чергу своєї програми і взяв собі псевдо - глобалізм - для виконання другої черги.Тепер завдання ще більш складне, ніж створення національної держави. Тепер завдання таке - розгорнути відбиток стопи в землі на якій ти стоїш до розмірів Об‘єднаної Європи з залученням у сферу своїх слідів і Сполучені Штати Америки.Глобалізм так глобалізм, чорт забирай!Глобалізм це вища стадія сіонізму, це як казав Брежнєв, це стадія розвинутого сіонізму с „человеческім лицем”.В нашому суспільстві, суспільству терплячому, лояльному, і трохи навіть пасивному, існує певна плутанина понять пов‘язаних з національним питанням. Щоправда і Президенти наші в цих питанням плутаються, як мухи у павутинні.Антисемітизм це не самостійне явище, а похідне від семітизму. Так коли після аварії на Чорнобильській станції підвищився різко рівень радіації - почались заходи проти цієї радіації, яка лізла скрізь і всюди. Поливали шляхи і дахи водою, оприскували якоюсь рідиною з вертольотів, вживали якісь хімічні сполуки, що зв‘язували вільні радикали, приписали всім йодовану сіль, щоб врятувати щитовидну залозу. Так і з антисемітизмом - він є реакцією на підвищений рівень семітизму в суспільстві. І ніяка влада з цим нічого не зробить, хоч би закрила всі вищі навчальні заклади.До того ж слово „антисемітизм” це слово фантом, слово машкара, яка насправді нічого не означає. Ніби антисеміт, це той хто проти семітів. Так до сім‘ї семітів входять і араби, які ніби найбільші антисеміти у світі. Класичне визначення сучасному антисемітизму дав знаний будівничий пірамід в Україні Михайло Бродський. Він сказав, що в цілому світі антисеміт це той, хто не любить євреїв. А в Україні, антисеміт, це той, кого євреї не люблять. Не знаю, чи це аксіома, чи лише теорема, але дотепно. В гуморі фараону з Солом‘янки не відмовиш.Для чого ми потрібні Росії. В Росії на початку ХХ століття вже було русских менше ніж 43 %. З того часу чисельність русских постійно зменшується.Сьогодні чисельність русских в Російській Федерації (за неофіційними даними) не перебільшує 15 % (?). ( Підкреслюю - за неофіційними даними ).Сьогодні РФ вже в своїй більшості не православна держава, а скоріш за все мусульманська. Це вже за офіційними даними.А українців в Україні 78%.Якщо залучити наших 45 млн. хохлів до росіян, та ще 10 млн. сябрів з Білорусі додати, тоді Росія знову буде великою словянською державою. Але ми українці зникнемо як етнос. Розчинимося в „веліком руском народе” і „веліком руском язике”.Оце єдина і коректна відповідь, для чого ми потрібні Росії.Як слов‘янський православний гарнір.А територія?Росія й сама не знає що робити зі своєю територією на яку вже почала фільтруватися Азія. Тепер спробую намалювати тло на своєму пейзажі культури після багатовікової битви.Тло вражаюче - десь на обрію майорить „Кам‘яна Могила” - двадцять тисячоліть тому, лише уявіть собі, двадцять тисячоліть, я уявити не можу, але вже на склепіннях „Кам‘яної Могили” закарбоване: - „Плуг радісно оре землю”. Це мій пращур пре плуга чорною масною борозною. Це перша борозна моєї культури. Двадцять тисячоліть тому. Ще й гадки нема про Шумерське царство. Ще єгипетських пірамід нема й у проекті, а він, мій пращур переорав вже все безмежнеє поле. Не буду промальовувати в деталях ближчі плани пейзажу культури - так, одним мазком - Арата. Ми ніколи не залишали свою землю іншим, або на самоті, якщо й ходили кудись, аж до Гангу, або до Тигру та Євфрату, то повертались додому, збагативши своєю мудрістю тих, куди ходили гостювати і по мудрішавши їхнім розумом і вдачею. Трипільська культура це середина нашого нескінченого шляху.Щоб тло було повним треба змалювати три тектонічні зсуви національної культури. Я не хочу вживати слово „катастрофи”, бо культура не була зруйнованою, але культура зазнала деформацій. Сильна культура спромоглася пережити, перетравити ті „катастрофи-збагачення” на свій кшталт, адаптувати їх до свого стрижневого руху.Перший тектонічний зсув культурних шарів трапився при насильницькому нав‘язуванню етносу східних слов‘ян юдо-християнства візантійського обряду. Конфлікт закладений під однією палітуркою між Старим Заповітом фарисеїв і книжників, майже не адаптованим для гоїв Талмудом, і Новим Заповітом Христа, Христа якого було розіп‘ято саме за боротьбу з фарисеями і книжниками, не розв‘язаний й досі. Але культура мого народу адаптувала його в свою споконвічну віру граючись. Щоправда заплатила за це дорогу ціну - створила в свої цільності перший проран, першу щілину візантійської підступності - подвійність стандартів.Другий тектонічний зсув культури був повільним, жорстоким і довгим. Тривав століття - татаро-монгольска навала. Навала вичавила з Київської Русі еліту на захід і на північ. Вичавлена з Київської Русі еліта не на своїй етнічній території поклала початок московському царству... як альтернативному клону Київської Русі, під протекторатом Золотої Орди.Розділяй і володарюй!„Золотий Ярлик” хана на управління своєю Богом даною землею навіки спотворив гармонійну культуру предків. Адміністративний ресурс, що гнобить українську ідею і культуру, родом з „Золотої Орди” - наслідок татаро-монгольскої кормиги.Третій зсув вже без застереження можна назвати катастрофою національної культури - найкоротша, всього сімдесят років, але жорстокіша ніж татаро-монгольське іго, підспудно нав‘язана українському етносу ідеологія комунізму.В ідеології комунізму навіть на теоретичному рівні обґрунтовано теорію двох непримиренних культур. Класова боротьба в єдиному народі як вивершення ідеології подвійних стандартів. Саме комуністична ідеологія блюзнірські привласнила собі християнські десять заповідей, щоправда відредагованих Троцьким, Леніним, Сталіном, Кагановичем, Сусловим. Саме за ці сімдесят років було: частково зачищена територія на якій споконвіку творив свою культуру український етнос, зачищена від українців - виселенням, ув‘язненням по Гулагах, розстрілами, голодоморами. Там де не вдалося зачистити територію різними геноцидами, застосували екологічні катастрофи - затопили водою мільйони гектарів безцінних чорноземів, спотворили техногенними пере навантаженнями майже весь схід України - тепер це зона екологічного лиха, зорганізували Чернобильську атомну катастрофу просто поруч зі столицею, Ленін з Хаммером отруїли землі Дніпропетровщини своїми хімічними велетнями. На щастя, не змогли більшовики реалізувати вже підписаний Жуковим і Берією наказ про виселення з України всіх українців, що були під окупацією. А під окупацією була вся Україна, крім тих, хто загинув на війні. На моєму пейзажі залишилося намалювати центральну подію, останню катастрофу і водночас звитягу національної культури - Помаранчеву Революцію. Проблема лише в тім, що всі помаранчеві фарби в Україні закінчилися. Всі розпродані. На помаранчевих фарбах вже зроблені великі капітали. Всі фарби пішли на передвиборчу компанію „Нашої України”. Тому переходжу до чорно-білої графіки. Перед тим, як закінчити свій пейзаж з натури зроблю екскурс в сіонізм українського розливу, тоді коли він себе лише усвідомлював.Відвідаю Майстер Клас відомого сіоніста одесита Зєєва Жаботинського.Цитата з його статті „До питання про націоналізм”. Журнал „Образованіє”, Петербург, число 10, жовтень 1904 року: - „Істина каже: є неможливим міцне збереження нації, яка не має власної території”... і далі: - „інстинкт національного самозбереження, який спонукав євреїв, з остраху перед асиміляцією, то б то перед національним зникненням, зберігати й культивувати аж до дрібниць свою самобутню ідеологію, саме по собі, заради її відокремлюючого значення”.Звичайно під словом ідеологія тут слід розуміти культуру.Самобутню єврейську культуру.Ось що покладає в підвалини національного відродження один з ідеологів сіонізму, який довів життям справедливість своїх тез.Він таки побудував Ізраїльську національну державу, - власну територію і канонізував для євреїв інстинкт національного самозбереження, що є головним виразом самобутньої єврейської культури.Чому б нам, українцям не подбати про свій національний егоїзм і про свій інстинкт національного самозбереження.Продовжу цитату з Зєєва Жаботинського, бо вона того варта, як підручник для початківця націоналіста, до якої б нації він не належав:- „ ... можна сказати, що інстинкт національного самозбереження існує не поруч з інстинктом самозбереження особистого, а просто як одна з комбінацій останнього. Інстинкт особистого самозбереження є прагненням кожного індивіда зберегти недоторканими всі основні складники своєї особистості , як фізичної, так і духовної. Цей інстинкт змушує людину боротися проти голоду, що загрожує недоторканості внутрішніх тканин його організму, проти фізичного насильства, що загрожує знівечитьи природну форму його тіла, і проти насильства морального ,що робить замах на недоторканість його духовного устрою, що склався природним шляхом. Духовний устрій кожного індивіда - його психіка - складається з різних якостей. Ця сума для кожної особистості - своя власна, особлива... Але коли внаслідок спостережень за значною кількістю індивідів, об‘єднаннях спільними умовами, з‘ясовується, що в духовному устрою кожного з них завжди наявне одне й теж саме певне поєднання якостей-склодників і що це поєднання ми знаходимо більш-менш незмінно в різних індивідів цієї групи, - тоді ми маємо право сказати: це поєднання ознак є груповою психікою досліджуваної групи. Якщо ця група є групою національною, то певне поєднання ознак, що більш-менш регулярно повторюється в кожному з індивідів цієї групи, становить її національну психіку або національну індивідуальність”... „... отже, коли індивід, спонукуваний інстинктом особистого самозбереження, відстоює недоторканість свого особистого духовного устрою, він за одним заходом відстоює і свою національну індивідуальність. Інакше кажучи з інстинкту особистого самозбереження цілком природно випливає інстинкт самозбереження групового - цього разу національного. Коли ж усім індивідам певної національної групи загрожує замах на їхню національну індивідуальність, тоді цей інстинкт національного самозбереження , що цілком природно виникає в кожному з них окремо, об‘єднує їх в єдине тіло, яке себе боронить”.Власне, це і є націоналізм. Власне, сказане це про єврейський націоналізм.Питаю себе, коли президент моєї України каже, що (цитую сайт „кореспондент” від 5.11.05) - „в європейській країні не може бути національного питання”, чи не є це замахом на мою національну індивідуальність? Чи не побачив Президент як палали тисячами автомобілі в Парижі, через так звану відсутність „національного питання” в європейській країні? Чи не почув громовий голос польського „національного питання”, який вивів у Президенти Польщі - націоналіста. Чи не помітив Президент, що і його самого винесло на саму вершину влади саме „національне питання”?Всі складові, які так ретельно перелічив пан Зєєв Жаботинський були, ніби за його пророчою публікацію, ніби під копірку, дослівно виконані, але навпаки, не для збереження національного інстинкту, а для знищення іншого народу, про який в статті не йшлося. Українського етносу. Звичайно, пан Зеєв Жаботинський до цього не має жодного відношення.Саме в ХХ столітті було зроблено головну масову зачистку української території через виселення аграрної еліти. Було розстріляно і ув‘язненню інтелектуальну еліту нації („Розстріляне відродження”). Нарешті було голодоморами виморочено, фізично знищено більше половини носіїв української культури. Тих, хто залишився в живих, було знищено морально: русифіковано, комунізовано, колективізовано, сіонізовано.І головне, що було зроблено комуністичною ідеологією це спаплюжене, заплямоване і оббрехане саме поняття націоналіст, то б то носій любові до свого народу, виразник культури свого народу.Тепер назву на мій погляд Три Головні Складові української національної культури:Аграрна складова - на українських чорноземах розвинулась і в ХІХ столітті досягла апогею одна з найвищих аграрних культур земної кулі.Військова складова - лише подивіться яку славну панораму має наша культура: Князь Святослав, ані трохи не менший за звитягами за Олександра Македонського, Козацька Республіка, Повстанський визвольний рух на чолі з Хмельницьким, непереможна УПА, (коли капітулювали всі, хто воював з більшовизмом, лише УПА чинила озброєний спротив злочинному більшовизму, аж до середини п‘ятидесятих).Духовна складова - або духовно інтелектуальна. Тільки Карл Маркс вважав, що філософія це наука, філософія насамперед це поезія. (Даруйте мені таке невігластво в стінах філософського факультету). Народні думи це віковічна філософія українців. „Кобзар” - це Біблія українського національного самоусвідомлення, а кобзарі - це бродячі філософи України.Культове зображення українця на народних картинах - так званий „Козак Мамай” це символічне зображення невмирущої національної звитяги - козак і є той самий аграрій, що сів на коня і взяв шаблю, коли прийшла лиха голина, а потім, здобувши звитягу, сів під віковим дубом, що втілює Батьківщину, і заспівав думу. Це символ триєдності аграрної, військової і духовної складових в національній культурі. Щоб знищити націю треба знищити лише її культуру.Нажаль, новітня історія України це історія упослідженої дискредитації української національної культури. Історія геноциду проти української культури у всіх її сферах.Схоже, що залишилося зробити лише контрольний постріл.Але сталося диво.Диво сталося на Майдані.Закінчую графічний малюнок в центрі пейзажу - малюю Помаранчеву Революцію. Насправді, страшно вимовите це слово, культурну національну революцію.Насправді на Майдані було реалізовано щонайменше дві події - запланований і ретельно підготовлений помаранчевий проект захоплення влади і стихійне національне повстання. Революції не було ані в першому, ані в другому випадках. Революцією на майдані і не пахло. Був карнавал, коктейль з піар проекту і стихійного національно визвольного повстання.Помаранчевий і блакитний проекти були розроблені Кучмою і його оточенням, як проекти довічного отримання влади самим Кучмою. Кучмою ж були і усиновлені і головні претенденти на його трон. Тоді ж була запроваджена під диваном Президента послушка з метою компрометації всіх і вся. Проведена через слухняний Парламент Конституційна реформа давала можливість Кучмі перебрати довічну владу вже не у якості Президента, а в якості Прем‘єр Міністра. Боротьба помаранчевого і синього мала закінчитися визнанням виборів незаконними. Шлях до трону було б відкрито. Але по черзі зраджували майори, сини й дочки. Такий красивий сценарій було тричі відредаговано. На Майдан, де було близько трьохсот тисяч запланованих і оплачених помаранчів під проводом польових командирів, несподівано лавиною посунув український народ, якому набридло, що ним маніпулюють, ламають через коліно і фальсифікують його волевиявлення. Почалось національне повстання. Власне повстання почалось на горі Яворина, на місті загибелі героїв УПА з під старшинської школи „Оленів”, з їх останнього бункеру. Виступ депутата Олега Тягнибока було за методами КДБ змонтовано з розрізнених його фраз і подано на тлі грозового неба. І показано по Інтеру. Звичайна піар провокація для чергового паплюження національної ідеї. Всі три судових процеси проти Інтеру Тягнибок виграв. Але про це ніхто ніколи не дізнався. Натомість Тягнибока демонстративно виключили з фракції „нашої України” - за принципом Талмуду - „знайди і знищ кращого з не євреїв”. Звичайно „знищити” не у фізичному сенсі, а в моральному. Як захист прав в черговий раз зраджених українців було зорганізовано масові акції по створенню хартії „Захисту прав українців”. Такий документ було створено.Коли національне повстання на Майдані по мільйонній кількості перейшло межу, за якою польові командири були вже неспроможні впоратися з повстанням - на дахи навколо Майдану лягли снайпери.Але стріляти не довелось. Повстання залюляли, затанцювали, заспівали обіцянками.22 числа Олег Тягнибок, якого вже не підпускали до сцени, прорвав кордон Червоненька, Томенка та інших діджеїв Помаранчевого Проекту і виштовхнув мене на сцену.Я зумів сказати головне: я щасливий, що дожив до дня, коли нація підвилася з колін. Це день створення нації з окремих громадян. І ще я сказав тоді, що не дай Боже нам, українській нації не те що стати на коліна, навіть лише схилити голову перед будь якою владою, навіть перед тією, яку ми зараз оберемо.Ющенко став Президентом не завдяки помаранчевому проекту, а завдяки національному повстанню. Але повстання було не за Ющенка, а проти знущання над нацією.Проте головний підсумок Майдану не той, що думає Ющенко, що він став Президентом, а головний підсумок Майдану в тому, що національна культура на майдані явила свою велич цілому світові.Коли я вже закінчив писати текст, мій син Андрій, до речі, студент філософського факультету Університету ім.. Шевченка, поклав переді мною аркуш на якому були вишукані два паралельних ряди.Ряд перший:1776 рік - Декларація незалежності США.1789 рік - Декларація прав і свобод людини і громадянина (Франція).2005 рік - Програма захисту Українців.Другий ряд:ХІІ століття - „Повчання дітям” Володимира Мономаха.1710 р. - Хартія вольностей... Пилипа Орлика. „Пакти і конституція прав і вільностей Війська Запорізького”.1918 р. - ІУ Універсал Центральної Ради, проголошення незалежності УНР.2005 р. - Програма захисту Українців.Думаю, що після виборів 2006 „програма захисту українців” стане в ці доленосні для людства ряди повноправно.Юрій Іллєнко, кінорежисер, професор, академік АМУВідкрита лекція прочитана на філософському факультетіУніверситету імені Тараса Шевченка 20 грудня 2005 роИсточник: https://censor.net.ua/f2315883
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 Сейчас пишут
, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,
Валерий Бурцев 4b3e505e, Wevelsburg, Игорь Хирскл, KonstnT, voldemar 22, sergik, Алексей Веселкин, Евгений Островский, Sergey Pupkin, Lvbnhj, 5 копійок, вакула13, Dimonich, sit, sea dog, Roman Rjevskiy, Senator S 01a656ec, Тель-авив, Василь Бондарчук, ITLaB, Kare Resa, Сергей Гайджин, Maksim Perepelitca, Serg 1969 Stalker, украинец-023, Вася Петькин, OA, Владік, DneproUA, Євген Андрійчук, Константин Гризодубо, Привет, Harib Da, Дус Мытарчук, L.O. Ign, Русскоязычный
 Всего на сайте: 118 писателей
 
 
 
 
 
 вверх