EN|RU|UK
Блоги 

Роман Семенуха

  6561  14

Чому Парубій так ретельно просуває норми НКВС?

Минулого пленарного тижня Голова Верховної Ради України багато разів ставив на голосування антиправовий законопроект 5610 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)". Жодного разу цей проект закону не набрав потрібну кількість голосів, адже містить норми, які порушують права кожної української людини.

Запропоновані юридичні новели далеко не інноваційні, адже мають багато спільного із підходами радянського НКВС. Законопроект суттєво розширює функціонал слідства відносно громадян України. Вуаллю для цих впроваджень служить начебто той факт, що за допомогою них прокуратура України зможе ефективно покарати Президента-втікача Януковича та його команду. Так висловились на своїх сторінках у Фейсбуці Генпрокурор Юрій Луценко та його прес-секретар Лариса Сарган, так вважають ініціатори законопроекту - депутати пропрезидентської партії.

По-перше, зазначені законодавчі ініціативи прикриють трирічну бездіяльність правоохоронних органів по справах, пов'язаних з топ-чиновниками попереднього режиму, по-друге, злочинців усіх рівнів в розвинених країнах відловлюють та судять за одним законом, але з урахуванням індивідуальності ситуації. Для того, щоб провести ефективне слідство, треба просто працювати, а не розширювати сферу дії КПК через внесення до нього змін.

Розгляньмо більш детально, що ж на думку ініціаторів законопроекту не вистачає для того, щоб робота прокуратури нарешті стала ефективною.

Якщо особа, до якої має претензії ГПУ, знаходиться закордоном, то повістка, окрім того, що буде надіслана за останнім місцем перебування, буде також надрукована в українських ЗМІ та на офіційних веб-сторінках. У такий спосіб людина вважатиметься ознайомленою з інформацією з моменту її друкування.

Згідно з чинним КПК України, вручення такої повістки входить до функціоналу консульського представництва. Ознайомлення офіційно підтверджується відеозаписом чи підписом. Якщо ж внести запропоновані зміни, кожна людина, яка перебуває закордоном і до якої має претензії ГПУ, буде зрівняна у своїх правах з особою, яка навмисно переховується від слідства, а це в свою чергу призведе до того, що до неї може бути застосовано спеціальне досудове розслідування. Європейський суд з прав людини довів, що ця практика виявилась неефективною, адже друк у ЗМІ та на офіційних сайтах не є гарантією ознайомлення особи з інформацією.

Що ж стосується підпадання громадян під автоматичні досудові розслідування, це взагалі - свавілля. Скільки людей, які фактично не будуть злочинцями, можуть постраждати від таких дій ГПУ? Ця ініціатива є прямою аналогією з методом "без суду та слідства", який активно використовував НКВС. Юридично обізнана частка українського населення, постраждалого від прокурорського свавілля, одразу подасть звернення до Європейського суду, і можна гарантувати, що рішення його будуть не на користь України. Ті ж, хто не вміє захищати свої права, просто залишаться жертвами ситуації.

Дивують і інші ініціативи законопроекту БПП, що так завзято просуває Парубій. Пропонується не включати у загальний строк досудового розслідування час ознайомлення з матеріалами цього розслідування, а сам строк його проведення збільшити із 12 до 18 місяців. Тобто людину можуть утримувати під вартою на півроку довше, а на час ознайомлення з матеріалами справи провадження може бути фактично "зупинене", і це буде офіційно закладена до КПК норма.

Позиція Європейського суду щодо утримання під вартою - це показник демократії. Держава у особі обвинувачення має довести сукупну наявність всіх наступних умов: у обвинувачення є вагома підозра про вчинення правопорушення, є підстави вважати, що особа у разі звільнення скоїть наступне правопорушення або втече, особа може втручатись у правосуддя або порушувати громадський порядок, і при цьому немає жодного альтернативного заходу, щоб запобігти всім цим ризикам. Тільки тоді людину залишають під вартою.

У поданому ж законопроекті, окрім іншого, пропонується розширити перелік випадків, за яких може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Йдеться про те, що якщо обвинувачений, який не є організатором злочинної групи, може викрити інших учасників дій цієї групи, і ця інформація буде підтверджена доказами, угоду може бути укладено. Звучить непогано, проте важлива примітка - таку угоду може укласти підозрюваний у вчиненні тяжкого злочину. Чинна редакція КПК передбачає укладання угоди тільки у разі вчинення особою злочинів середньої та невеликої важкості, а сама шкода завдана лише суспільним чи державним інтересам. Іншими словами, злочин має бути не важким, і не мати конкретну потерпілу особу. Домовлятись з особливо небезпечними злочинцями держава сьогодні відмовляється, і це правильно.

Ці зміни до КПК можуть спричинити ситуацію, коли органи досудового розслідування будуть умисно тиснути на потерпілого від важкого злочину, щоб він дав згоду на укладення угоди між прокурором та підозрюваним. Це буде робитись задля прискорення завершення кримінального провадження. Окремою проблемою також є злочини, вчинені на непідконтрольних територіях Луганської та Донецької областей і тимчасово окупованих територіях. Запропонована система відкриває можливості прихованої амністії, а це означає, що злочинці, які скоїли злодіяння проти людей, проти своєї держави, зможуть уникнути покарання.

Якщо узагальнити всі ризики, то цей законопроект, який вперто пропонувався Андрієм Парубієм для розгляду на голосуванні, порушує цілу низку прав людини та позбавляє українське законодавство прозорості. І така ініціатива далеко не перша. Непомітно, шляхом просування законів, восени влада вже намагалась розширити функції силових відомств. Тоді пропонувалось розширити повноваження слідчого, дозволивши проводити оперативно-розшукові дії без відповідного рішення судді. Як би це виглядало в реальному житті? До кожної квартири або офісу з обшуком могли увірватись працівники внутрішніх органів, якщо б їм надійшов сигнал про те, що тут планується злочин. Такі сигнали легко фальсифікуються, тож, свавілля було б гарантоване. До того ж, у процесі обшуку нерідко спостерігались практики, коли людині підкидали речі, які надалі ставали доказами її вини. Що це, як не методи радянських часів та структури НКВС?

Всі вищевказані провадження загрожують узурпацією влади та обмеженням українців у їх правах, і ніякого стосунку до покарання Януковича та злочинної влади часів його правління вони не мають. Народ добре бачить неефективність роботи ГПУ у цих справах, а проукраїнські депутати в Парламенті добре бачать спроби маніпуляцій людською довірою. Адже, як би не було прикро, деякі представники коаліції разом із Головою Верховної Ради намагаються "протягнути" узурпаторські закони. Звертаю увагу, що за ці "інновації" голосували окремі фракції так званої опозиції.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх