EN|RU|UK
Блоги 

Ольга Скороход

  13947  23

Страсті довкола наймолодшого доктора наук в Україні

Істерія та внутрішні наукові розбори польотів щодо наймолодшого доктора фізико-математичних наук в Україні Ольги Броварець тривають вже не перший тиждень, хоча офіціозу процес набув лише кілька днів тому.

Для тих, хто далекий від наукового життя, нагадаю. У січні вийшов сюжет ТСН про Броварець. Зворушливе відео розповідає про Ольгу та її дослідження нестабільності генома. Журналісти, явно спраглі до позитиву в українській науці, натякнули на можливу Нобелівську премію Ольги та оголосили, що її дослідження у майбутньому зробить можливим створити ліки від онкозахворювань. І хоча було чітко сказано, що розробка Броварець ще потребує чимало досліджень, привід для скандалу був. Адже "надія на відкриття ліків від раку" потрапила у заголовки, а відтак розлетілася по всесвітній мережі вже як доконаний факт. Кажуть, що після виходу сюжету до Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, де працює Ольга, на повному серйозі зверталися зневірені онкохворі, шукаючи обіцяну панацею від раку.

У свою чергу науковці звинуватили журналістів у маніпуляціях та перекручуванні істини, а саму Ольгу - у недоцільному піарі, перебільшенні своїх досягнень та порушенні академічної етики.

Оскільки я також брала інтерв'ю в Ольги, то осторонь від скандалу лишитися важко.

В інтернеті та соцмережах активно педалюються дві протилежні "зради", що настільки ж далекі одна від одної, як і від золотої середини. Перша - буцімто дисертація Броварець є купленою, ступінь - нечесно здобутим, а сама вона є доволі посереднім науковцем. Її порівнювали з "лептонним богом" (так науковці охрестили дружину віце-прем'єра Катерину Кириленко, яку звинувачують у плагіаті та псевдонауковості).

Друга - ніби над молодим науковцем Ольгою Броварець вчинили привселюдне судилище, а нині старше покоління НАНУ її цькує, заздрячи здобуткам. Вочевидь, мова йде про відкрите засідання в Інституті молекулярної біології та генетики, що відбулося 7 лютого, на якому Ольга представила на розсуд президії результати своїх досліджень. Як було сказано в анонсі події, доповідь була викликана "суспільним резонансом".

Викладаю 3-годинне відео засідання. Навіть по той бік екрана відчувається напружена атмосфера, що панувала в залі. Хоча сміх науковців за кадром, за винятком кількох моментів, виглядає дико, все ж розтерзанням це важко назвати. Звичайна собі доповідь перед президією, що, зважаючи на галас, вирізнялася нервовістю.

Якщо не під силу переглянути всі три години, раджу подивитися початок (власне доповідь Броварець) та останні 20 хвилин (виступ її наукового керівника Дмитра Говоруна, останні ремарки Броварець та емоційне резюме директора Інституту Ганни Єльської).

Відео можна переглянути тут.

Вочевидь, старші колеги прагнули донести до Ольги думку, що її дослідження поки є лише підґрунтям гіпотези, тобто ще потребує практичного підтвердження. А відтак відкриттям це називати зарано. Крім того до лікування раку воно не має жодного відношення. Інший пасаж, який фонив у доповіді кожного опонента, - виказувати амбіції, хай і жартома, щодо Нобелівської премії - це дурний тон, а не заперечувати відверті перебільшення, що лунають у ЗМІ, - порушення наукової етики. Вочевидь, що керівництво Інституту побачило небезпеку, яку несуть довільні трактування мас-медіа, отриманню грантів на серйозні дослідження, що ведуть науковці установи саме щодо дослідження ракових клітин.

У свою чергу Ольга Броварець відверто пояснює, що домагається популяризації української науки, а свої дослідження вважає перспективними. Нині вона разом з іспанськими колегами працює над експериментальним підтвердженням своїх обрахунків.

У мене склалося враження, що сторони одна одну не зрозуміли. Хотілося б сказати: усі молодці, а тепер нумо працювати, однак, очевидно, що продовження буде.

Врешті 10 лютого НАН України за результатами засідання в Інституті оприлюднила заяву. Витяг з основної частини:

"По-перше, Національна академія наук України високо цінує д.ф.-м.н. О.О. Броварець як молодого перспективного науковця та всіляко бажає їй подальших успіхів у науковій роботі. По-друге, теоретична робота О.О. Броварець проведена на достатньому науковому рівні та викликає інтерес в науковій спільноті. Це підтверджується фактом виголошення нею наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 21 грудня 2016 року. По-третє, робота О.О. Броварець не має прямого відношення до створення ліків від раку та не дозволяє сподіватися на створення таких ліків на основі цього дослідження, принаймні у недалекому майбутньому. По-четверте, говорити про вагоме наукове відкриття світового рівня зарано. Наразі дослідником створено теоретичні розрахунки для наукової гіпотези (припущення), які поки що не перевірялися на існуючих загальноприйнятих моделях і не знайшли свого експериментального доведення чи спростування.

Відповідно до вищеозначеного Національна академія наук України звертається до представників ЗМІ з проханням не маніпулювати фактами та суспільною свідомістю громадян, не створювати безпідставних сенсаційних заяв та з відповідальністю ставитися до своєї функції - інформувати (а не розважати чи, навіть, шельмувати)".

Напередодні публічної доповіді в Інституті Броварець запросив на особисту зустріч прем'єр-міністр Володимир Гройсман, що також викликало хвилю обурень та насмішок. Враховуючи жорстке скорочення фінансування науки та згортання технічної освіти, цю зустріч сприйняли як покривання недолугих дій влади.

Місяцями я спостерігала за реакцією на інтерв'ю Броварець у соцмережах. Лише близько 30% усіх обговорень були конструктивними й по ділу. Решта - чорна жовч, плітки про особисте життя Броварець (чому у ХХІ столітті це взагалі може бути аргументом у науковій дискусії?!!!), конспірологічні теорії про просування Броварець на посаду в президії НАНУ й інші домисли.

Було прогнозовано, що знайдуться охочі попіаритися на ситуації, але до абсурду дійшло занадто швидко. ОСЬ ЦЕ - вже занадто! Нардепи пропонують висунути Броварець на Нобелівку. Не знаю, скільки у пана Мусія наївного пориву, а скільки розрахунку, це і не важливо. У цьому разі жорстке слово НАНУ буде доречним.

***

Мені видається, що відповіді на болючі питання лежать на поверхні.


Перше: Чому вона?

На сьогодні Ольга Броварець є наймолодшим доктором фізико-математичних наук в Україні. Цим їй не дорікнеш, і ступінь не забереш, бо за оцінками колег дисертація Броварець достойна, чесно захищена шляхом заплутаної й непотрібної бюрократичної процедури дострокового захисту докторської.

Вже цей факт робить її знаковим спікером у новинах і сюжетах про долю молодих українських науковців.


Друге. Чи варто було йти до Гройсмана?

А чому не варто? Вас обурює, що Кабмін однією рукою урізає фінансування науки та згортає технічну освіту, а іншою - робить реверанси у бік розкручених особистостей від науки?

Випадково чи ні, та саме після зустрічі Ольги з прем'єром було обіцяно розморозити будівництво нового біотехнологічного корпусу в Інституті молекулярної біології та генетики та дооснастити кластер у відділі, де працює Броварець. Нині влада в нас така, як є, і було б нерозумно це заперечувати. Яка поведінка влади - така й стратегія спілкування з нею. Зрештою, поза камерами можна багато чого сказати. Це алогічно, показушно і загалом огидно, але як є, так є!


Третє. Піар чи ні?

Ті, хто брав у Ольги інтерв'ю, знають, наскільки важко з нею домовитися про зустріч. Тому говорити про спеціально організований піар - щонайменше смішно.

Піар, скажете? Хай піар. Повірте, він ВАМ, шановні науковці, дуже потрібен! Причому, форсований. Для тиску на Кабмін і захисту своїх прав зокрема. Адже як можна захищати права тому, кого для суспільноъ свідомості не існує? Часи, коли наука любила тишу, минули.

На жаль чи на щастя, у популяризації науки вчені грають на змішаному полі - разом з журналістами. Відповідно, годі очікувати подання винятково сухих фактів і уникнення розмов про гіпотетичні перспективи


Четверте. "Жовта преса"?

Скандал довкола Броварець - це урок усім ЗМІ (як констатація факту слабкості наукової журналістики в Україні). Редакторам - нагадування про необхідності формувати відділи наукової журналістики, журналістам - правило вчасно гальмувати свій захват й емоції.

Так, за статистикою, найбільше Нобелівську премію було присуджено за досягнення, зроблені у молодому віці. Так, середній вік президії НАНУ (75 років) вже став набридливим анекдотом. Але очевидно й те, що найбільше розвитку української науки перешкоджають не сивочолі "старі", а недоброчесні "молоді", які поряд з талановитими науковцями просувають плагіат й захищають відверто проплачені дисертації. Як живеться у такому середовищі добросовісним науковцям - питання риторичне.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх