EN|RU|UK
Блоги 

Роман Семенуха

  1685  7

Накопичення - єдиний вихід із пенсійного колапсу

Чи можуть параметричні зміни у солідарній системі пенсійного забезпечення вже сьогодні покращити матеріальне становище українських пенсіонерів? Відповідь має бути чесною і відвертою - ні. Якими б радикальними не були ці дії (підвищення віку чи збільшення стажу) без впровадження накопичувальної складової пенсійної системи неможливо досягти прийнятного коефіцієнта заміщення (співвідношення пенсії до рівня заробітної плати). Причини цього явища - не в поганих «параметрах» солідарної системи, а в самій її основі. Адже зобов'язання виникають без прямої прив`язки до внесків. У такій системі, та ще й в умовах перманентних економічних криз, дефіцит Пенсійного фонду - неминуче явище.

Слід визнати, що цей колапс виник не сьогодні. Він супроводжує пенсійну систему України давно. Її реформування почалося ще у 1998 році з відповідного указу Президента «Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні». І проблеми, викладені у тому тексті, залишаються актуальними та не вирішеними і сьогодні.

В 2003 році були прийняті відповідні закони, реалізація яких і мала реформувати пенсійну систему України - зробити її трирівневою, із солідарним, накопичувальним державним та недержавним рівнями.

Добровільне пенсійне накопичення почало діяти в Україні з 2004 року з прийняттям Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Наступним етапом реформи мало стати запровадження з 2007 року другого рівня - обов'язкового пенсійного накопичення. Але через брак політичної волі цього не сталося ні в 2007 році, ні в наступних роках.

У той же час, третій рівень пенсійної системи - ринок недержавних пенсійних фондів - активно розвивається уже 13 років.

Інфраструктура ринку недержавного пенсійного забезпечення складається з:

o 60 недержавних пенсійних фондів;

o 300 компаній, що мають ліцензію на управління активами (фактично працюють з активами НПФ 35 КУА);

o 20 адміністраторів пенсійних фондів;

o 14 банків, що мають ліцензію для роботи з НПФ як банки-зберігачі.

Накопичення учасників недержавних пенсійних фондів перевищують 2 млрд грн:

Кількість учасників НПФ перевищує 800 тисяч чоловік. Це громадяни, які самостійно піклуються про своє майбутнє на пенсії та вирішили накопичувати в НПФ, або на користь яких пенсійні програми запровадили їх роботодавці.

Загальна сума пенсій, які вже отримали учасники НПФ, перевищила 650 млн грн та продовжує зростати:

Результати діяльності окремих фондів, перш за все їх дохідність, суттєво відрізняються. Це пояснюється різними інвестиційними стратегіями компаній, що управляють пенсійними активами.

Як бачимо, детальна статистика, викладена у таблицях, спростовує голослівні заяви окремих політиків про те, що жоден фінансовий інститут в Україні не здатен зберегти кошти людей в умовах тих кризових явищ, які наразі переживає наша держава. Проаналізувавши дані офіційних звітів НПФ за 2014-2015 роки, можна побачити фонди, які забезпечують достатній рівень дохідності для захисту накопичень учасників від знецінення навіть в умовах всеохопної економічної кризи:

Тому слід не лише визнати, а й вголос говорити про те, що недержавні пенсійні фонди вже довели свою ефективність як інструмент для накопичення заощаджень громадян. І нині вони є повноцінними елементами пенсійної системи України, як і було заплановано реформою, розпочатою ще в далекому 1998 році.

Вже зараз пенсійне накопичення - це інструмент з потрійною ефективністю: додаткова пенсія для людини, мотиваційний інструмент для бізнесу, довгострокові інвестиції для економіки України, отже - цілком реальний вихід із пенсійного колапсу.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх