EN|RU|UK
Блоги 

Олег Умінський

  664  0

Професійним популістам присвячується

«Завдяки очищенню історичної пам'яті всі будуть

готові ставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє,щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємоповазі,братерській співпраці і правдивій солідарності».

Іван Павло ІІ

2 вересня 2016 року в рамках проведення Дня міста Житомира відбувся фестиваль патріотично пісні "Bandera фест". Виконання пісень, виставка військової техніки та експозиції волонтерських організацій зібрали декілька тисяч житомирян в цей день під червоно-чорні прапори. Але відкрили фестиваль, зі сцени під червоно-чорними прапорами, спільним молебнем священики трьох конфесій: православної, греко-католицької та римо-католицької церков.

Слід зазначити, що на Житомирщині найбільша в Україні польська громада і саме вони і є в основному прихожанами римо-католицької церкви. Історичне мирне співіснування на поліській землі різних національностей та їх спільне виживання під час трагічних подій минулих століть створило саме такий формат місцевої громади, де ми є, перш за все, українцями, а потім-поляками, росіянами, німцями, євреям.... І цю позицію поділяють віряни всіх конфесій.

Зараз ми спостерігаємо спробу московитів, руками окремих представників Польщі та України, розкрутити питання національної нетерпимості до побутового рівня. До того рівня, коли з вандалізму перейдуть до фізичної розправи один одного. Але той образ націоналізму, який московити намагаються створити своєю пропагандою в реалі виглядає інакше. Першими загинули на Майдані вірменин Нігоян та білорус польського походження УНСОвець Жизневський. Українські націоналісти воювали за свободу чеченців, грузинів і зараз воюють в складі 131 ОРБ але вже за нашу свободу.

Тому лави українських правих, українських націоналістів складаються з українців, поляків, росіян, грузинів, євреїв, чеченців, німців-тих, для кого наша земля є домом.

А з Польщею нам нічого ділити. У нас спільна історія, в якій були як видатні так і сумні сторінки, і в нас спільний ворог, який нас не залишить в спокою. Слова Івана Павла ІІ, які я взяв в епіграф, є пророчими та можуть стати для нас дороговказом.

Щодо ж висловлювань окремих представників Польщі та України, стосовно відносин між нашими країнами, ніяк по іншому ніж словами відомого знавця дипломатичної мови і не скажеш- "Дебіли, бл@"...

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх