EN|RU|UK
Блоги Юрий Андреев
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  480  0

Коронавірус в Україні. Ситуація з апаратами ШВЛ

Україна – під прицілом підступного вірусу. Здавалося б, ми маємо продумати все до дрібниць, щоб якісно надавати допомогу. Проте…

Ще у серпні 2019 року "Національний рух За трансплантацію" надіслав запити у лікарні по всім областям нашої держави, щоб дізнатися, наскільки вони забезпечені обладнанням для констатації смерті мозку (що є невід’ємною частиною «донорського етапу» в трансплантації: без констатації смерті мозку немає неродинного донорства).

Також ми цікавилися станом оснащення реанімації. Адже саме тут рятуються людські життя, саме тут має бути все, що може допомогти лікарю виконати свою роботу.

Ще тоді, у серпні 2019 року, ми провели прес-конференцію та оприлюднили зібрані дані. А щойно до МОЗ прийшла нова команда – офіційно звернулися до міністерства, просили звернути увагу на стан реанімацій. Адже наявність апарату ШВЛ у реанімації будь-якої лікарні, - це важливо не лише для існування системи трансплантації в Україні, а й взагалі – для існування якісної медичної допомоги в цілому.

Тоді ніхто не звертав уваги на наші дані. Сьогодні незабезпеченість реанімацій – шок для всіх. Адже ми виявилися не готовими рятувати людей при важких станах. Добре, хоч швидко зреагували у парламенті і внесли відповідні законодавчі зміни. Проте, лишається питання – як швидко знайдуться постачальники апаратів ШВЛ, як швидко вони зможуть привезти усе необхідне для України?

По даним, які ми отримали у серпні 2019 року, у деяких районних лікарнях взагалі відсутнє реанімаційне відділення. Чому це важливо для нас у даній ситуації? Ми не знаємо, де завтра буде осередок зараження вірусом, де саме знадобиться обладнання, у тому числі ШВЛ, ліки, тест-системи… Тому все це має бути у кожній районній лікарні. У кожному місті. У вільному доступі. Бо щонайменше буде така ситуація, як описав Валерій Харчишин:

https://www.facebook.com/100000048386373/posts/3208248062520108/

У його ситуації все закінчилось добре. Але уявіть, що дійсно хвора людина викликає швидку. І хворого везуть не до найближчої інфекційної лікарні, а за 100 кілометрів у звичайну лікарню, яку якийсь чиновник призначив «головною по вірусам». Мене взагалі бісить ось це розподілення на госпітальні округи. Це тупість, чесно! У порятунку життя людини не мають існувати адміністративні кордони в межах держави! Якщо людина проживає у селі Петропавлівська Борщагівка і їй стає зле, швидка має везти таку людину щонайменше у 7 лікарню міста Києва, яка знаходиться за 5 хвилин їзди сільською дорогою, а не у Боярку через місто Київ!

Чому ми можемо одним махом у гарячці відмінити тендер на закупівлю апаратів ШВЛ, проте не можемо фінансувати екстрену медичну допомогу з центрального бюджету, і округи створювати навколо лікарень, не дивлячись на адміністративні межі?

Чому тільки зараз влада каже "Ой, апаратів ШВЛ немає"? Чому про забезпечення реанімацій ніхто не думав рік назад, два роки назад, 10 років тому?

Сумно і страшно. Сумно від нелогічних вчинків чиновників. І страшно, що завтра моя країна може не впоратися з епідемією.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх