EN|RU|UK
Блоги Валерій Клочок
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  575  0

Земля в ілюмінаторі

Хто трохи давніший, пам’ятає хіт початку 80-х гурту «Трава у дома» гурту «Земляне». Саме з космосу в ілюмінатор, мені так здається, розглядають наші політики землю, коли так пристрасно борються за наш з вами добробут і спасіння української землі.

Парламент цього тижня знову вдався до багатоденного голосування за законопроекти, котрі містять тисячі поправок до другого читання. Заскочити зненацька Зекоманді не вдалося. Ми мали і «танці» депутатів, і зламаний мікрофон, і кров Тимошенко і політичний виступ Разумкова, котрий все більше і більше дистанціюється від Зеленського і намагається вести самостійну політичну гру. Щодо останнього, це ми вже десь бачили (Литвин, Гройсман, Яценюк). Подейкують, що саме Разумков не погодився пакетом проголосувати правки й швиденько «пропхнути» так звану «земельну реформу». 

Чому «так звану»? Бо даний закон просто завершує логіку Земельного кодексу в частині надання власникам земель сільськогосподарського призначення права на її продаж. Відтак з реформою цей процес не має нічого спільного. 

Справжньою реформою мала б і повинна була стати реформа всього агропромислового конкурсу (АПК), який фактично втратили «вдарившись» виключно у продукування сировини на експорт, знущаючись з землі, котру так сильно не хочемо продавати іноземцям. Дійсно, самі угробимо, для чого нам іноземці.

Коротка довідка для розуміння, що стоїть за АПК: тракторне і сільськогосподарське машинобудування; машинобудування для харчової промисловості; агрохімія (виробництво мінеральних добрив і мікробіологічна промисловість); комбікормова промисловість; система матеріально-технічного обслуговування сільського господарства; меліоративне і сільське будівництво, рослинництво, тваринництво, рибальство; харчова промисловість; холодильне, складське, спеціалізоване транспортне господарство; торговельні й інші підприємства й організації, що займаються доведенням кінцевого продукту до споживача, включаючи оптові ринки, роздрібну торгівлю і суспільне харчування. До кожної сфери варто також віднести відповідні галузі науки і підготовку кадрів. УПС!!!

Повертаючись до законопроекту про продаж земель сільськогосподарського призначення. Сам документ має кілька сторінок та понад 4 тисячі правок. І те, коли «слуги народу» говорять, що правки суто технічні і практично ідентичні, то це швидше правда, аніж ні. 

Нагадую, «слуги народу» прагнули засунути земельний закон за 2-3 години і дійсно не порушуючи при цьому регламентних норм. Усі ж коментарі про незаконність пакетного голосування справді ідентичних правок – політичний популізм і не більше. Але нате вона й політика, аби ненасильницькими методами домагатися бажаних для себе результатів. Де тут люди? Та я вас прошу… 

До другого читання проект закону дійсно став більш менш притомним, позиції усіх сторін були узгоджені в частині самого проекту, а от щодо правок і їх багатотижневого розгляду в парламенті – це вже українська політика в не найкращих її проявах. 

В парламенті попереднього скликання ми мали подібні голосування: багатостраждальними «мовний» закон та виборчий кодекс. І в цій частині закон про продаж земель с/г призначення нічим не відрізняється процедурно (а от по процедурі «слуги народу» тепер на кожному ефірі будуть розповідати, що їм не жать ухвалювати важливі закони). Усі ці три документи об’єднує соціальна чутливість: мова, вибори, земля.

Хедлайнером земельного питання стала Юлія Тимошенко, котра, правди заради, в часи свого прем’єрства навпаки виступала за ухвалення законопроекту про ринок земель сільськогосподарського призначення. І дійсно, актив, котрий лежить у нас під ногами і вартість якого на  сьогодні стартує приблизно з 100 млрд.дол. так і не використовується державою на повну потужність. 

Під гаслами «Ні розпродажу країни!» політики активно набирають собі балів, влаштовуючи протести під парламентом та виставляючи на вселюдське око свою «дбайливість» про простих українців-землеробів. Бо, як на мене, це не має нічого спільного з реаліями.

Запитайте в будь якого фермера, агронома чи людину, яка на практиці, а не в парламенті, дотична до сільського господарства  і він вам чітко відповість – усьо уже давно поділено і ДУЖЕ багато вже куплено. Питання лише в узаконенні вже фактично набутого на чорному ринку у власність (де купують-продають а податки не платять). Саме тому в парламенті так активно лобіювали заборону продажу земель іноземцям, аби українські латифундисти мали пріоритетне право юридичного узаконення придбаної на чорному ринку землі чи купівлю іншої за прийнятними цінами. Бо допуск на земельний ринок іноземного інвестора з мільярдними статками зумовить ріст ринкової ціни за 1 га землі в рази (власне чого і чекають українці). Звісно, що такий сценарій може банально спровокувати, як кажуть окремі політики, спекулятивний стрибок цін. Але – це ринок. І дуже добре, що наполегливість опозиції у відстоюванні інтересів українських землевласників зіграла на руку всьому українському народові: їх настроїли не поспішати з продажом землі (не більше 10% українців готові продати свою землю), іноземцям обмежили право придбавати землю, що прописано в законі (хоча й має достатньо дірок). Бо саме ці два фактори в поєднанні і стануть каталізатором подорожчання земельного активу України щонайменше до пів трильйона американських доларів в найближчі п’ять років.

З огляду на вище викладене, дійсно постає запитання: а для чого ЮВ ламати мікрофони та ранити пальці? Тимошенко просто вимушена дограти гру із землею до краю, дограти платівку. Бо мовчазне погодження на голосування пакетом усіх правко – для неї поразка. Юля не з тих, хто програє.

Втім головне, аби не програли ми з вами.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх