EN|RU|UK
Блоги Микола Мельник
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  192  0

Перипетії легалізації грального бізнесу

Головна тема, яка зараз реально турбує Кабмін – це, де взяти гроші. Бо по факту ситуація в економіці більш ніж загрозлива. Кінець 2019 року, Держстат України чітко зазначив, що бюджет недоотримав 74 млрд.грн. від запланованих надходжень.

Ні для кого не секрет, що економічні проблеми в Україні нікуди не діваються останні років тридцять, але зараз вони набувають доволі загрозливих масштабів, адже деіндустріалізація помножена на погіршення інвестиційного клімату та борговим навантаженням, яке все зростає і зростає робить майже неможливим виконання такої функції держави, як соціальний захист.

Звичайно, наші посадовці можуть радити нам продати собаку або нирку, але поки в Конституції записано, що Україна – це соціальна країна, то скоріш українці погодяться продати на органи окремих посадовців, аніж погодяться з відмовою від пільг і мізерними пенсіями.

А отже потрібні гроші. І перед О.Гончаруком майорить питання: «А де ж їх взяти?» І відповідь йому підкаже стала українська традиція – запозич, або продай. І якщо по лінії запозичень все більш менш прогнозовано – відмова від співпраці з МВФ і «дорогі» кредити від ОВДП, то в питанні продажу Уряд наштовхнувся на великий супротив з боку борців за землю і державну власність. Тож надії на те що відкриття ринку землі і велика приватизація, дадуть очікуванні кошти не слід.

І єдине, що залишається Уряду – це намагатися вивести гроші з тіні. І я зараз не про боротьбу із ФОПами, а про легалізацію азартних ігор, необхідність якої назріла вже наступного дня після їх заборони.

Вже і Президент України сказав, що досить ото по підвалах ховатись і цнотливо пояснювати, що то не ігорні зали, а «лотереї». Виходьте з тіні і платіть податки, хлопці. Кабінет Міністрів навіть законопроект подав, жахливий, звичайно, але хоч якась платформа, й то вийшла невдалою.

Що показово відразу почались замовні матеріали лотерейників проти букмекерів, які розповідали про страшних «букмекерів», які зараз захоплять увесь ринок. Звичайний набір штампів, який використовується у інформаційній війні. Хоча є один нюанс. Замовники цих статей (а я припускаю, що це «М.С.Л.» і «Патріот») самі три роки перебували під українськими санкціями, які були застосовані через російську агресію, а МСЛ,зокрема, це чистий російський капітал.

Щодо тези, що саме букмекери зараз спробують підлаштувати ринок під себе, то відповідно до проголосованої в першому читанні редакції законопроекту №2285-д пропонується встановити наступну вартість ліцензій:

для букмекерів – 22,7 млн.долл.

для казино – до 22,7  млн.долл.

для лотерей – від  14.4 млн.долл.

для гральних залів, тобто колишніх «лотерейних залів» - 140 тис. долл.

Більш того, згідно законопроекту, букмекерські пункти пропонується розміщувати виключно в п'яти-, чотирьох-, і тризіркових готелях. Тобто там, де клієнтів букмекерів не буває апріорі. У той час як аналогічних вимог немає ні до лотерей, ні до гральних (суть тим же лотерейним) залам.

Законопроект також передбачає, що за кожен букмекерський пункт організатор гри повинен платити, а за розгляд документів уповноваженим органом:  1% від вартості ліцензії. Тобто, щоб подати заяву на розгляд, букмекерські компанії, наприклад, повинні заплатити понад 5,6 млн. грн. просто за те, щоб розглянули заяву. Таких вимог більш не пред'являється до жодного з організаторів азартних ігор.

Тож як на мене, слід казати про доволі упереджене ставлення по відношенню до одного з організаторів ігор і доволі поблажливе ставлення до інших. Такий дисбаланс слід уникнути при підготовці до другого читання, інакше буде продовжуватись та ситуація, яка є і зараз – букмекери продовжать працювати під ліцензіями лотерей і частина прибутку від їх діяльності буде направлятись Регулятору, який не буде те помічати.

У процесі легалізації азартних ігор є і друга проблема, яка пов’язана з відсутністю синхронного розгляду змін до Податкового кодексу України у зв’язку із легалізацією. Зараз супутнім до законопроекту №2285-д вважаються законопроект № 2713 і альтернативні до нього

 Адже, якщо їх не розглядати синхронно, а вона вже порушена, адже законопроект №2285-д «про легалізацію» вже у першому читані розглянуто, а супутні зміни до податкового законодавства ні, то ми отримаємо не тільки певну не комплексність вирішення питання, а й елементарно таке податкове навантаження, яке навряд чи буде цікаве іноземним інвесторам.

Поясню на пальцях. Відповідно до чинного законодавства господарюючий суб’єкт, який займається гральним бізнесом повинен сплачувати податок на прибуток (18%), та податок на дохід. В залежності від виду азартних ігор:

a.  10% для гральних залів (ст. 136.4.1. ПКУ);

b.  18% для букмекерських пунктів (ст. 136.4.2. ПКУ);

c.  28% - для лотерей (п.48, Пр 4., Перехідних положень )

І тут в мене виникають логічне питання. А чи захоче хтось виходити з тіні при податковому навантаженні від 30 до 50-відсоткових податках, і чи захоче інвестор прийти в Україну. Принагідно нагадаю, що у більшості країнах Європи використовують податок на валовий прибуток на рівні 5-15% (за окремими винятками у формі «земельних податків у ФРН»).

Як на мене, інвестувати в країну, де податкове навантаження в два рази вище ніж в Європі, і при цьому від свавілля контролюючих і правоохоронних органів тебе може захистити хіба, що «інвестиційна няня» - це занадто витончений спосіб безглуздо втратити власний капітал.

Наразі парламентарі пропонують частково знизити податкове навантаження для організаторів азартних ігор. Законопроект № 2713 (н.д. Марусяк) пропонує для всіх видів азартних ігор встановити фіксований податок з прибутку на рівні 10%. Альтернативний до нього № 2713-1 (н.д. Наталуха) пропонує більш диференційований підхід оподаткування прибутку:

букмекерська діяльність – ставка 7,5 %,

онлайн-казино, казино, гральні зали - 12,5%

лотереї – 22%

У той же час треба зазначити, що оподатковувати спеціальним податком на дохід від грального бізнесу (Gross gaming revenue - GGR)? можна лише якщо є ефективна система онлайн моніторингу ставок/виграшів у гральних закладів, якщо всього цього немає, то який податок не постав, його все одно слід платити. Тож народним обранцям при вирішені дилеми із оподаткуванням (а її слід буде вирішувати, адже на тих умовах, що зараз є гральний бізнес не запрацює) слід буде задати собі питання, а що ж реально фіскали зможуть адмініструвати, і при неможливості адмініструвати GGR, можливо, слід залишити високий ліцензійний платіж та вже існуючий звичайний податок на прибуток, які сплачують підприємства.

Тож до другого читання профільному Комітету слід вирішити дві доволі складні задачі:

1)  Приборкати групи впливу.

2)  Визначитись із податковою моделлю.

Якщо ці дві задачі не будуть вирішенні, ми отримаємо закон заради закону, який не буде працювати так само ефективно, як і Закон про заборону грального бізнесу).

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх