EN|RU|UK
Блоги Виталий Манько
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  1949  0

Цифрова армія України: попереджений – значить озброєний

Згідно даних сайту Global Firepower, який демонструє рейтинги сукупної військової потужності 137 країн, Україна посідає 29 місце в світі. І, хоча ці дані можна піддавати сумніву, на його дані посилалися Forbes, Newsweek та інші автортетні джерела. Перші місця рейтингу розподілені наступним чином. Лідирують Сполучені Штати Америки, за ними йде Росія. На третьому місці Китай, після якого – Індія та Франція. З цим можна сперечатися, але очевидно те, що Україна протистоїть армії однієї з найпотужніших військових машин світу... Якщо пройтися розділами Global Firepower, і зазирнути до авіації, важкого озброєння, флоту, легше не стане. Ця військова сила – об’єктивна річ, з якою доведется мати справу в разі переходу війни зі стану умовного перемир’я до гарячої фази. Попри статистику пішої, моторизованої, плавучої та літаючої збройної сили цей авторитетний сайт має один серйозний недолік – він не обліковує цифрові війська, здатні спричинити болючі втрати супротивнику, навіть якщо той суттєво переважає у сукупних силах. Саме про такі війська і буде мій сьогоднішній огляд. 

Канули в літа армії, сила яких вимірювалася виключно у одиницях солдат, обладунків, вогнепальної та важкої зброї. На сьогоднішній день в усіх без винятку розвинутих країнах світу гіперактивно впроваджується концепція мережево-центричної війни, згідно з якою перевага досягається за допомогою об'єднання військових об'єктів у єдину інформаційну мережу (або кілька мереж, що обмінюються інформацією). Основна перевага полягає у високій маневреності воєнних підрозділів, здатних оперативно отримувати свіжі дані розвідки та миттєво реагувати на зміну обстановки.

Волонтерські рішення

У 2014 році, на жаль, у нас не було воєнних інформаційних систем, ба більше – армії бракувало навіть звичайних радіостанцій. Система управління була досить умовною, ворог чудово знав про пересування наших військ (в тому числі добробатів), а дрібні терористичні підрозділи захоплювали міста, користуючись загальною дезорієнтацією. У суспільстві панувала думка, що головні бойові фактори – це відвага, самопожертва, бронежилети. Як пам’ятаєте, військові просили дати підкріплення через Facebook, а точність стрільби була дуже відносною. Здавалось, армія була приречена. 

І тоді на допомогу прийшли ІТ-волонтери, які хоча і не завжди розуміли особливості військової справи, однак нестандартними технологічними діями змогли частково виправити ситуацію. Їхні рішення на той час були достатньо примітивними, але дієвими. Особисто для моїх близьких друзів все розпочалося з того, що вони зібрали гроші на радіостанції та тепловізори. Китайські, ноунейм. Проте вони стали у нагоді. Адже інших не було взагалі. Потім почалася історія іграшкових безпілотників, що врятували тисячі життів. Були і зовсім незвичайні рішення, як, приміром, датчики на сейсмічних зондах, які ввів у військову справу Олександр Остапенко. Вони ефективно попереджали про наближення ворога вночі.

Наступний рівень — цифрові карти від групи “Армія SOS” та розробка спеціалізованого софту для військових, серед яких одним з перших стало програмне рішення для автоматизації роботи артилерії «Кропива».

Так, сьогодні можна багато критикувати людей за те, що було у 2014-2015 роках, однак саме такі рішення, можливо й недосконалі, аматорські, допомогли Україні вистояти. До речі, ними користуються досі. Відтак Павло Павленко, начальник моніторингу оперативної обстановки та АСУ Збройних Сил України, у розмові з моїми колегами повідомив, що за «Кропиву» військові особливо вдячні, система дуже корисна, постійно розвивається та довела свою ефективність на тактичному рівні.

Юрій Радченко, офіцер управління автоматизації ЗСУ, в нещодавному інтерв’ю журналістам розповів, що до появи таких простих софтверних рішень час отримання координат, а також відповіді на вогневу провокацію складав десятки хвилин. Дуже багато було втрат. А після того, як артилеристи почали використовувати елементарну програму, що автоматизує розрахунки, реакція на постріл у відповідь складала 40 секунд. «Воєнна інформатизація зберігає життя людей», – наголошує військовий.

Попри перші технологічні успіхи на тактичному рівні, ЗСУ потребували системних рішень. І знов волонтери підставили збройним силам плече. На цьому етапі рівень оснащення армії суттєво відрізнявся від початку війни. Війська вже були оснащені (частково) системами зв’язку виробництва Harris та Aselsan, радіозасобами транкінгового зв’язку Motorola, супутниковими комплектами Tooway тощо. Отже, з’явилась технічна можливість передачі інформації. 

Початок системної роботи

Повертаючись на ранні етапи інформатизації війська, слід звернути увагу на волонтерське рішення «Дельта», можливості якої мені демонстрував ще у 2017 році ексрадник Начальника Генштабу Натан Хазін (раніше – волонтер групи «Аеророзвідка» та доброволець), який є одним з її ідеологів.

Якщо говорити спрощено, дана інтеграційна платформа являє собою систему відеоспостереження, яка контролює події по лінії розмежування та охоплює значну частину зони ООС. З розташованих у різних місцях стаціонарних та мобільних камер «Дельта» передає візуальну інформацію (фото, відео об’єктів) командуванню для прийняття оперативних рішень. Така система – корисна для прикордонників та військових на час умовного перемир’я. Розробляв її колектив авторів, до якого входять як військовослужбовці, так і волонтери-айтішники. 

Павло Павленко, начальник моніторингу оперативної обстановки та АСУ Збройних Сил України, вважає «Дельту» непоганим рішенням. «Система досить потужна, вкладена велика праця, однак у разі бойових дій у неї є суттєвий недолік. А саме – архітектурне рішення за моделлю «клієнт-сервер». Тобто, вона розгорнута на центральному сервері та повністю залежить від якості каналу. Якщо канал падає, офіцер залишається без нічого», – констатує Павленко. Судячи з інформації, розміщеної на fb-сторінці групи «Аеророзвідка», роботи над доопрацюванням системи тривають.

За концепцією НАТО

Як показав перший реальний досвід, одними з ключових факторів успіху сучасних військових операцій є швидкість маневрів, вогнева точність та інтенсивність. Миттєва реакція, раптовість є запоруками взяття ініціативи, а  також отримання тактичних переваг, які визначають хід і результат бою. І якщо для України ці очевидні речі стали відкриттями, країни НАТО вже давно відпрацювали власні стандарти та ІТ-рішення, які сприяють воєнної точності й блискавичності. 

Вже у 2017-2018 роках українські військові розпочали системну роботу над створенням професійних проектів, враховуючи досвід реальних бойових дій. 

В арміях НАТО домінують рішення, побудовані на основі C4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance). Така концепція передбачає створення захищеної телекомунікаційної мережі, переведення стратегічних, оперативних та тактичних систем зв’язку на цифрову платформу, впровадження автоматизованої системи управління розвідкою, вогнем та управління різними підрозділами. Саме за цим принципом і почала розвиватися наша армія. Вже у листопаді 2019 року Генштаб показав готові АСУ, збудовані за принципами натівської концепції. Це АС Центру оперативного управління («Дзвін-АС»), АС бойового управління «Ореанда ПС» та АС тактичної ланки управління («Простір»).

«Дзвін-АС» є базовою частиною єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Це високоінтегрована автоматизована система управління та контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного рівня, що дозволяє у напівавтоматичному та автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати та відслідковувати картографічну інформацію, отримувати вичерпні дані про власні війська, наявні розвіддані, дані про війська противника, їх поточне і перспективне забезпечення, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування у різних сценаріях. На відміну від вищезгаданої «Дельти», система «Дзвін-АС» є децентралізованою (побудована на безсерверній технології) та продовжує працювати навіть, коли немає каналу зв’язку або він надто слабкий. Окрім того, є можливість до «Дзвін-АС» підключити експертну систему, яка моделює результат того чи іншого рішення. Це дозволить знизити ризики втрат до мінімуму. 

АСУ «Простір» – це автоматизована система управління та сенсорів тактичного рівня (батальйон-рота-взвод-відділення-солдат), що включає засоби автоматичного і напівавтоматичного управління вогнем, сенсорами та засобами розвідки. Вона створена на базі захищених низькошвидкісних та стійких для перешкод засобів зв’язку.

«Ореанда-ПС» – це захищена АСУ авіацією та засобами протиповітряної оборони. Вона інтегрує комплекси управління авіації, радіотехнічної та авіаційної розвідки, а також засобів ураження та пунктів управління та працюває в інтеграції з «Дзвін АС». При цьому дозволяє на третину скорочувати чисельність оперативно-особового складу, багаторазово скорочує час планування на постановку та виконання бойових завдань. 

Означені АСУ вже взяли участь у 4 навчаннях та показали, що швидкість прийняття рішень зменшується до лічених секунд. За словами заступника начальника Генштабу генерала-лейтенанта Радіона Тимошенко, «…всі елементи в рамках створення системи автоматизації ЗСУ замкнені, а у січні-лютому 2020 року цілком можливе впровадження нових систем в експлуатацію».

Встояти та перемогти

Вчора зустрів товариша, який активно працював у волонтерському десанті Міноборони аж до 2019. Поцікавився, як справи. Він розповів, що його особисті ресурси вичерпані, а для утримання сім’ї доводиться витрачати всі свої сили і час на ту роботу, яка була до Майдану. Така відповідь була типовою для його колег, з якими я спілкувався. Це об’єктивно. Завдяки цим людям, які віддали значну частину свого життя та заощаджень на обороноздатність, Україна встояла, а кожен з мирних громадян зміг бути у безпеці, будувати свої кар’єри, мріяти про майбутнє. Багато волонтерів відійшли до цивільного життя, лишивши по собі серйозні напрацювання, що потребують подальшого розвитку. 

Тепер вже волонтерську естафету повинна прийняти держава і дійти до переможного фінішу, пробігши дистанцію у 3-4 років. Цього часу цілком достатньо, аби завершити процес автоматизації ЗСУ, і поетапно перевести всю армію на цифрові технології та засоби зв’язку. 

Це можливо лише за умови, коли ІТ-проекти будуть фінансуватися в повному обсязі. Проте теперішня ситуація з бюджетом створює критичні ризики перспективам інфоматизації армії. Слова посадовців про захищеність бюджетних статей на оборону реально не підкріплюються видатками на цифрову армію. В даному випадку кожен день невизначеності з фінансами фактично вбиває нервову систему армії – ІТ складову, відкриваючи другій за потужності армії світу, Росії, нові можливості по реалізації сценарію знищення України.

Я не бажаю розганяти зраду, як  тепер стало трендом. Проте закликаю згадати одне прислів’я: “Попереджений – значить озброєний”. Давайте вкладемо у вуха ці слова тим, хто сьогодні визначає оборонну політику України. 

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх