EN|RU|UK
Блоги Сергей Иванов
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  2883  0

Питання крові

Триває гостра дискусія довкола законопроекту 2429 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я». Найгостріші суперечки викликає норма про те, що взяття плазми для фракціонування, за умови її переробки та використання для виробництва препаратів крові на території України, переробку і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізацію виготовлених з них препаратів, можуть також здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності.

Противники законопроекту звинувачують авторів законопроекту в створенні передумов для монополізації галузі, в обмеженні конкуренції, роботи нерезидентів та ін. 

Ініціатори законопроекту у відповідь звунувачують опонентів у маніпуляціях та гарантують, що законопроект відкриває можливості для роботи на території України всім галузевим компаніям світу та стимулює розвиток промисловості, адже обов’язкова переобка плазми на території України - це нові робочі місця, додаткові надходження до бюджету. Плюс, автори наголошують, що цей законопроект якраз обмежить вивіз плазми за межі країни. Дефіцит плазми в світі постійно зростає, і дозвіл на її вивіз може стати більш болючим, ніж навіть вивіз лісу-кругляку.

Давайте підійдемо до цієї проблеми з прагматичних позицій, співставимо  тези опонентів і подивимось, наскільки критичні протиріччя між ними. Спочатку йде претензія опонентів законопроекту, потім позиція авторів. 

Проект обмежує конкуренцію.

Проект створює умови будь-якому суб’єкту господарювання, належним чином зареєстрованому в Україні, займатися діяльністю із заготівлі плазми для її переробки в препарати. Тобто, на рівні закону гарантується  законність такої діяльності, і це, навпаки, сприятиме конкуренції. На сьогодні, ні вітчизняні, ні іноземні інвестори не готові інвестувати у таку діяльність (розширювати свою діяльність) з огляду на недосконалість застарілого законодавства, яке не переглядалося 24 роки.

Проект унеможливлює діяльність нерезидентів з  виробництва препаратів крові на території України. 

Проект не містить норм, які б обмежувала можливість іноземним інвесторам створювати в Україні юридичні особи та здійснювати цю діяльність нерезидентам. Таке право у нерезидентів є, і воно таке саме, як і у будь-якій іншій сфері господарювання, яка підлягає ліцензуванню. За чинним законодавством, нерезидент без створення в Україні юридичної особи не може здійснювати діяльність, яка підлягає ліцензуванню. Це означає, що всі іноземні суб’єкти мають зареєструватися и сплачувати податки в Україні.

Проект не визначає, яка ліцензія потрібна для такої діяльності. 

Проект не вносить жодних змін до законодавства, яке регулює ліцензування та перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.  

Взяття плазми для фракціонування не може бути віддано суб’єктам підприємництва, оскільки це поставить державні та комунальні заклади служби крові у нерівні умови в залучені донорів, яким комерційні структури пропонують оплату за таке донорство. Це призведе до дефіциту компонентів крові для лікування. 

На сьогоднішній день в світі немає жодного прикладу скорочення кількості донорів в комунальних закладах після запровадження комерційного збору плазми. Навпаки, приклади країн ЄС (Німеччина, Австрія) та США свідчать, що паралельне існування комерційного та некомерційного збору компонентів призводить до збільшення активності донорського руху, знищення “чорного ринку донорів”, покращення епідеміологічної ситуації за рахунок регулярного безкоштовного обстеження потенційних донорів.

Зміни легалізують реалізацію компонентів донорської крові та препаратів крові за межами України. 

Проект обмежує підстави для вивезення компонентів крові будь-яким суб'єктом незалежно від форми власності. Вивезення дозволяється лише як гуманітарна допомога за рішенням КМУ. Тобто взагалі виключається можливість продажу компонентів крові за кордон. 

Зміни забороняють контрактне виробництво препаратів крові на території України. 

Проект  створює умови для такого контрактного фракціонування в межах країни, бо змінами до ст. 15 створюються законодавчі умови та гарантії для такої діяльності за рахунок залучення приватних інвестицій. 

Нерезиденти не будуть заінтересовані відкривати на території України виробництва з переробки плазми та виготовлення препаратів крові.  

Законодавчі гарантії для цієї діяльності сприятимуть приходу іноземних інвестицій у переробку плазми у препарати крові на території України. Це підтверджується європейським досвідом, коли в країнах декілька суб’єктів одночасно конкурують на цьому ринку, зокрема в Німеччині (Biotest, CSL, Octapharma), Франції (Octapharma, LFB), Австрії (Takeda, Octapharma), Італії (Takeda, Kedrion), Швейцарії (CSL, Octapharma, Grifols).

Також противники законопроекту стверджують, що він фрагментарний, тому потрібно приймати нову редакцію Закону про донорство. І в цьому питанні опоненти нарешті досягають певного балансу, позаяк автори проекту так само вважають, що дійсно, потрібно приймати нову редакцію закону про донорство, але це жодним чином не виключає необхідність прийняття цього проекту, бо ці закони встановлюють тотожні принципи: збільшення обсягу виробництва українських препаратів крові за рахунок залучення приватних інвестицій, в тому числі і на механізмах державно-приватного партнерства; забезпечення максимальної переробки в державі плазми крові, яка сьогодні не використовується комунальними станціями та просто утилізується; оновлення матеріально-технічної бази комунальних станцій крові шляхом залучення приватних інвестицій; зменшення залежності України від імпортних препаратів крові та забезпечення потреби населення у якісних препаратах крові вітчизняного виробництва.

***

Не претендуючи на істину, вважаю, що Україна має позбутися якомога більшої кількості радянських стандартів у всіх сферах життя, і морально та матеріально застаріла система служби крові - не виняток. Щороку держава втрачає сотні мільйонів гривень бюджетних коштів на утримання комунальних центрів, не от римуючи бажаного кінцевого результату - якісних та безпечних компонентів крові. В країні й досі відсутні ефективні методи контролю, яких вимагають міжнародні норми, і це одна із причин активного поширення ВІЛ та гепатиту С. В Україні - до 240 тисяч ВІЛ-інфікованих співгромадян (за оціночними даними UNAIDS) та до 2 млн хворих на гепатит С (за розрахунками МОЗ) - хвороб, які передають через кров. Тому фактично фінансування існуючої застарілої системи за рахунок наших з вами податків сприяє не лікуванню хворих, а інфікуванню тисяч українців страшними хворобами.

Застаріле обладнання, неефективне використання бюджетних коштів, відсутність програм із розвитку донорства – це те, на що постійно звертають увагу міжнародні партнери України. Зміна існуючої системи потребує десятки мільйонів доларів інвестицій. Без внвестицій, передусім іноземних, зробити це неможливо, але прихід приватних інвесторів дасть потужний імпульс і для розвитку вітчизняної служби крові. Який сенс чинити опір очевидно вигідним та позитивним процесам - незрозуміло. Як правило, в таких ситуаціях потрібно шукати або приватну вигоду або просто нерозуміння запропонованих змін.

Водночас Україна позитивний досвід державно-приватного партнерства в сфері служби крові, і цей досвід можна та потрібно розповсюджувати. В місті Суми колаборація комерційної фармацевтичної «Біофарма» з державою дала можливість зробити повне оновлення приміщень та обладнання. «Біофарма» самостійно утримує центр, вклавши $3,5 млн в його розвиток. Держава не витратила жодної копійки. В результаті показник донацій в Сумах - 198 на 1000 осіб місцевого населення при середньому показнику по державних центрах країни ~11 донацій.

Ну і наостанок економіка. З бюджету Сумщини витрачають близько 7 млн грн на закупівлю якісних компонентів, що відповідають всім європейським вимогам. Натомість, співвідносні  за розмірами регіони  витрачають близько 40 млн грн на утримання будівель комунальної станції, які надають менш якісні компоненти.

Рахуйте, співставляйте, робіть висновки.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх